Ухвала

від 11.01.2024 по справі 760/53/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/53/24

Провадження № 1-кс/760/489/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 ,

про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000490 від 19 грудня 2022 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України,

щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, в якому просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Кролевець Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №42022110000000490, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2022, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України .

В обґрунтування клопотання зазначає, що статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно із статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Згідно з ч.1 ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії РФ на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.

Наведені вище факти розв`язання та ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв`язку з чим були достовірно відомі ОСОБА_8 .

Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.

06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.

11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року № 296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.

Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.

17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».

18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21 березня 2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.

21 березня 2014 року прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ (т. 4 а. 175-214), яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).

11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.

На далі, продовжуючи підривну діяльність проти України, РФ утворила на окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади РФ, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.

Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Реакцією на такі дії Російської Федерації, стало прийняття Верховною Радою України 21 квітня 2015 року постанови № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України Російської Федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому Збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_9 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Незважаючи на вищевказані зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань Російської Федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) м`ясопереробних підприємств, які входять до холдингу «SMK Group».

«SMK Group» - українське об`єднання підприємств, що працюють у галузі м?ясопереробки (виробництва ковбасних виробів) та торгівлі. До складу групи входить чотири виробничих підприємства: TOB «Салтівський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 32566564, Харківська область, місто Харків, вулиця Краснодарська, будинок 171-Б), АТ «Богодухівський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 00444122, Харківська область, Богодухівський район, вулиця Привокзальна Слобіка, будинок 68), ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольске шосе, будинок 82/2), ТОВ «Київський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 24155241, Київська обл.), мережа фірмових магазинів роздрібної торгівлі «Салтівський м?ясокомбінат» та інші підприємства забезпечення функціонування вказаної групи.

У червні 2022 року, майже одразу після окупації м. Бердянськ Запорізької області, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи безпосереднє відношення до господарської діяльності ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421) і ТОВ «Бердянські ковбаси» (код ЄДРПОУ 25480722), та будучи обізнаними про те, що російською федерацією тимчасово окуповано частину території Запорізької області (Бердянська міська територіальна громада) і розуміючи, що для подальшого ведення господарської діяльності на цій території їм необхідно набути у власність корпоративні права зазначених вище юридичних осіб та зареєструвати ці господарські суб`єкти за законодавством російської федерації, шляхом зловживання довірою, уклали з ОСОБА_10 договори купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421) і ТОВ «Бердянські ковбаси» (код ЄДРПОУ 25480722).

У червні 2022 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перереєстрацію корпоративних прав ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421) і ТОВ «Бердянські ковбаси» (код ЄДРПОУ 25480722) на естонську компанію «DJP Invest OU» («ДіДжейПі Інвест», реєстраційний номер 16521735).

У подальшому, 21.06.2022 ОСОБА_11 , не будучи обізнаним в спільному злочинному умислі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , направленому на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, у м. Києві в офісі Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 20, приміщення 320, здійснив перереєстрацію корпоративних прав ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421) і ТОВ «Бердянські ковбаси» (код ЄДРПОУ 25480722) на естонську компанію «DJP Invest OU» («ДіДжейПі Інвест», реєстраційний номер 16521735), одноособовим членом правління якої став ОСОБА_11 , а фактичним власником - ОСОБА_6 (йому належить 100 % часток у статутному капіталі вказаної компанії).

Надалі, продовжуючи реалізацію свого умислу, переслідуючи мету отримання прибутку або досягнення іншого соціального результату від ведення господарської діяльності на тимчасово окупованій частині території Запорізької області, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, у невстановленому час та місці, подав документи для реєстрації до невстановленого органу, та в подальшому згідно з законодавством російської федерації, здійснив перереєстрацію ТОВ «Бердянські ковбаси» (код ЄДРПОУ 25480722) на ООО «Бердянские колбасы» (ОГРН 1229000002549, директор ОСОБА_7 , засновник ОСОБА_6 ), а також 15.12.2022 здійснив перереєстрацію ТОВ «Бердянський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 35602421) на ООО «Бердянский м`ясокомбінат» (ОГРН 1229000002714, директор і засновник ОСОБА_6 ).

Таким чином, громадянин України, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, легалізували вказані підприємства для ведення господарської діяльності на тимчасово окупованій частині території Запорізької області, чим забезпечили фактичний і юридичний контроль за провадженням господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Вказані вище дії, громадян України ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 , які діяли умисно за попередньою змовою групою осіб, дало можливість забезпечити функціонування (здійснення господарської діяльності) зазначених товариств на тимчасово-окупованій території України та зберегти активи цих підприємств від примусової націоналізації окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надається сприяння окупаційній владі російської федерації на тимчасово-окупованій частині території Запорізької області в м. Бердянськ, шляхом здійснення господарської діяльності з виробництва м`ясних виробів, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, шляхом забезпечення м`ясною продукцією російські окупаційні війська, сплати податків, зборів та інших платежів до окупаційної адміністрації та підтримки російської військової агресії проти України.

Так, 01.06.2023 складено, але не вручено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України, у зв`язку із перебуванням останнього на тимчасово окупованій території України.

На виконання вимог ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення та відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, та відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

03 червня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю м. Кролевець Сумської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України.

Так, 03 червня 2023 року у відповідності до п.8 ст.135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик ОСОБА_6 на 19.06.2023, 20.06.2023 та 21.06.2023 були опубліковані на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур`єр», за результатами чого підозрюваний не з`явився.

Разом з цим, відповідно до п.8 ст.135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 19.06.2023, 20.06.2023 та 21.06.2023 було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора».

У вказаний час, тобто 19.06.2023, 20.06.2023 та 21.06.2023 ОСОБА_6 на допит в якості підозрюваного не з`явився та не повідомив поважних причин свого неприбуття.

30 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Матеріалами провадження встановлено, що останній перебуває на тимчасово-окупованій території Запорізької області.

Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органу слідства від ОСОБА_6 не надходило, що свідчить про його умисне ухилення від органів досудового розслідування.

Постановою від 21.06.2023 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами тимчасових доступів до мобільних операторів стільникового зв`язку.

Таким чином, орган досудового розслідування має достовірну інформацію про те, що ОСОБА_6 дійсно переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України. Тобто, притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, не вбачається можливим.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених в ньому.

Захисник підозрюваного просив вирішити клопотання на розсуд суду.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.2 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно ч.1-3 ст.297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як вбачається з ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000490, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України.

03 червня 2023 року у порядку визначеному ст.278, 135 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України, шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом публікування в газеті «Урядовий кур`єр».

03 червня 2023 року були опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_13 до слідчого управління СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області на 19.06.2023, 20.06.2023, 21.06.2023.

Однак, підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області для проведення слідчих дій не з`явився та про поважні причини неприбуття на виклик не повідомляв.

Постановою від 21 червня 2023 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

28 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України, шляхом опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом публікування в газеті «Урядовий кур`єр».

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України, повідомлена йому підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, а тому на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що слідчим доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000490 від 19 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.111-1 КК України.

Керуючись статтями 9, 22, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000490 від 19 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та захиснику.

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити, що повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1