Постанова

від 20.11.2007 по справі 6/178-07-3895

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" листопада 2007 р.

Справа № 6/178-07-3895

 Одеський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання

Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: не

з'явився, належним чином повідомлений, 

Від відповідача:

Лапін К.А., по дов.,

                             Чемерега С.В.,

директор,

Від третіх осіб: не

з'явились, належним чином повідомлені, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу  Товариства

з обмеженою відповідальністю „Садко”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської

області від 22.10.2007 року

по справі № 6/178-07-3895

за позовом ОСОБА_1,

м. Ізмаїл

до Товариства

з обмеженою відповідальністю „Садко”, м. Одеса

треті особи,

які не заявляють самостійних вимог на перемет спору на стороні відповідача:

1.          Відділ державних реєстраторів

Виконавчого комітету ОМР;

2.          ОСОБА_2,

3.          ОСОБА_3,

4.          ОСОБА_4,

5.          ОСОБА_5,

6.          ОСОБА_6,

7.          ОСОБА_7,

8.          ОСОБА_8,

9.          ОСОБА_9,

10.          ОСОБА_10, 

11.          ОСОБА_11,

12.          ОСОБА_12

про визнання

рішення загальних зборів недійсним  та

скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

На вимогу суду апеляційної

інстанції відповідач - ТОВ “Садко” - надав зміни до його Статуту, внесені на

підставі оспорюваного рішення загальних зборів учасників від 10.10.2005 р.

(протокол № 3).

Позивач - ОСОБА_1 - був

повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить його розписка

від 16.11.2007 р. і клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання позивача про відкладення

розгляду справи, яке подано до суду апеляційної інстанції через канцелярію

19.11.2007 р., судовою колегією відхилено як необґрунтоване, а матеріали справи

дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача, а тим

паче, що сторони в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження були

попереджені, що незабезпечення в судове засідання своїх представників не буде

перешкоджати розгляду справи за апеляційною скаргою.

Учасник Товариства з обмеженою

відповідальністю „Садко” фізична особа ОСОБА_1(далі - позивач) звернувся з

позовом у місцевий господарський суд Одеської області до вказаного Товариства

(далі - відповідач) про визнання повністю недійсним з моменту прийняття рішення

загальних зборів цього Товариства від 10.10.2005 р. (протокол № 3) про

виключення його із учасників останнього, вважаючи зазначене рішення незаконним.

У процесі розгляду справи

03.07.2007 р. позивач у порядку статті 22 ГПК України звернувся до суду з

заявою про зміну предмету позову, доповнивши прохальну частину позову вимогою

про скасування державної реєстрації змін до Статуту відповідача, які були

внесені останнім на підставі оспорюваного вказаного рішення загальних зборів,

посилаючись при цьому на ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, згідно якої наслідком визнання

судом недійсним рішення про внесення змін до Статуту Товариства є скасування

державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (а.с. 97, т.

1).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не

змінив предмет позову, а свій позов доповнив новою позовною вимогою, що не

передбачено ст. 22 ГПК України, оскільки предмет позову (про визнання недійсним

рішення загальних зборів Товариства від 10.10.2005 р. (протокол № 3) про

виключення позивача із складу учасників відповідача) залишився без змін.

У відношенні зазначених доповнень

до позову місцевий господарський суд ухвалою від 22.10.2007 р. провадження у

цій справі припинив з огляду на те, що державну реєстрацію змін до Статуту

Товариства здійснено органом владних повноважень, яким є Державний реєстратор

виконкому Одеської міської ради, а тому такі спори у відповідності зі ст. 12

ГПК України непідвідомчі господарським судам України, а підвідомчі

адміністративним судам України в порядку, передбаченому Кодексом

адміністративного судочинства України (а.с. 117, т. ІІ), хоча після подання

03.07.2007 р. позивачем заяви про зміну предмету позову ні в одній ухвалі суду

про відкладення розгляду справи не зазначено, що ці доповнення до позову були

прийняті до розгляду судом, тобто було порушено судом провадження у справі,

оскільки із усіх цих ухвал суду вбачається, що судом розглядались тільки

первісні позовні вимоги, а саме: про визнання недійсним оспорюваного рішення

загальних зборів ТОВ „Садко” від 10.10.2005 р. (протокол № 3) про виключення

позивача із складу цього Товариства.

Відсутність порушення провадження у

справі в частині доповнень до позову в порядку ст.ст. 64, 65 ГПК України

позбавляло суд першої інстанції права прийняття ухвали про припинення

провадження у справі в частині додаткових позовних вимог згідно п.1 ч.1 ст. 80

ГПК України, оскільки для припинення провадження у справі з якогось спору

повинно бути передування порушення провадження 

у справі з цього спору.

Але позивачем ОСОБА_1 зазначена

ухвала суду не оскаржена.

Також судом першої інстанції були

залучені третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської

ради і учасники відповідача -фізичні особи.

У відзиві на позовну заяву

відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на її безпідставність і

необґрунтованість, оскільки на неодноразове повідомлення позивача про

проведення зборів Товариства для розгляду виробничих та інших питань діяльності

останнього, у тому числі внесення змін до Статуту Товариства, позивач не

з'являвся, що і було підставою для його виключення зі складу учасників

Товариства з видачею йому частки в статутному фонді Товариства, з чим він

погодився, надавши розписку, в якій зазначив, що ніяких майнових чи немайнових

та інших претензій до Товариства не має.

Згідно чинного законодавства, як

дальше зазначається у відзиві на позов, позивач мав право відмовитись від

корпоративних прав.

Рішенням місцевого господарського

суду від 22 жовтня 2007 року (судді: Демешин О.А., Лєсогоров В.М., Літвінов

С.В.) позов задоволено частково: визнано недійсним з моменту прийняття рішення

загальних зборів ТОВ „Садко” від 10.10.2005 року, що викладені у протоколі № 3

від 10.10.2005 р. в частині виключення ОСОБА_1 (позивача) із складу учасників

ТОВ „Садко” (відповідача), а в решті позову відмовлено з огляду на

обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним зазначеного рішення

загальних зборів відповідача, а заперечення останнього на позов з приводу

безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 судом до уваги не прийнято.

В частині позовних вимог ОСОБА_1

про скасування державної реєстрації змін до Статуту ТОВ „Садко” (відповідача),

які були внесені на підставі вищевказаного (оспореного) рішення загальних

зборів цього Товариства, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення

(стор. 5) визнав їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не

доведено, що виключення із складу учасників цього Товариства разом з позивачем

ще одного його учасника (ОСОБА_12.) не порушує права позивача і, крім того,

питання господарської діяльності і внесення змін до Статуту відповідача (ТОВ

„Садко”) відноситься до виключної компетенції загальних зборів останнього.

Таким чином, із вказаного висновку

суду першої інстанції у мотивувальній частині випливає, що в  частині позову про скасування державної

реєстрації внесення змін до Статуту відповідача (ТОВ „Садко”) на підставі оспорюваного

рішення загальних зборів останнього від 10.10.2005 р., яким виключено позивача

із складу учасників вказаного Товариства, у позові суд відмовив.

Одночасно, як було зазначено вище,

суд першої інстанції у вказаній вище частині позову окремою ухвалою від

22.10.2007 р. припинив провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України,

як відносно спору, який не підлягає розгляду у господарський судах України.

Таким чином, суд першої інстанції в

цій частині позову (доповнень до позову) прийняв два судових рішення в

порушення норм Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухваленим

рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання

недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ТОВ „Садко” від

10.10.2005 р., що викладено в протоколі № 3 від 10.10.2005 р. про виключення

ОСОБА_1 із складу учасників вказаного Товариства, відповідач подав апеляційну

скаргу, в якій просить зазначене рішення суду в цій частині скасувати і у

позові відмовити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду

фактичним обставинам справи і неповне з'ясування обставин, які мають значення

для справи, в зв'язку з чим судом при прийнятті оскарженого рішення суду були

порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом

надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача,

перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і

їх повноту, правильність застосування норм матеріального та процесуального

права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу (ЦК)

України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права

у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 1 Господарського

процесуального кодексу (ГПК) України підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі  іноземні),

громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної

особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької діяльності (далі -

підприємства  та   організації), мають   право звертатися до господарського суду

згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних 

законом  інтересів.

Загальними зборами учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Іван” 23.09.2004 року (протокол

№ 5 від 23.09.2004 р.) було прийнято рішення про припинення ТОВ „Іван” шляхом

приєднання його до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Садко” з

перерозподілом часток у статутному капіталі останнього.

Цим же рішенням зборів учасників

ТОВ „Іван” згідно порядку денному у протоколі № 5 від 23.09.2004 р. було створено

комісію з припинення вказаного Товариства, головою якої було призначено ОСОБА_1

-директора ТОВ „Іван” (позивача).

Голові комісії з припинення ТОВ

„Іван” ОСОБА_1, як вбачається із вказаного протоколу № 5 від 23.09.2004

р.,  для припинення ТОВ „Іван” шляхом

приєднання його до ТОВ „Садко” необхідно було вжити усі можливі заходи,

передбачені чинним законодавством.

18.02.2005 року загальними зборами

учасників ТОВ „Садко” (протокол  № 11 від

18.02.2005 р.) було прийнято рішення про приєднання ТОВ „Іван” до ТОВ „Садко” і

прийняття ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ „Садко” в зв'язку з приєднанням ТОВ

„Іван” до ТОВ „Садко” та затвердження передавального акту в зв'язку з

припиненням ТОВ „Іван” шляхом приєднання його до ТОВ „Садко”.

Але із матеріалів справи не вбачається,

що ОСОБА_1 (позивач), як голова комісії з припинення ТОВ „Іван” шляхом

приєднання його до ТОВ „Садко”, який прийняв на себе зобов'язання перед ТОВ

„Садко” і учасником якого він став по рішенню загальних зборів ТОВ „Садко”

(протокол № 11 від 18.02.2005 р.), здійснював якісь заходи по передачі майна

від ТОВ „Іван” до ТОВ „Садко” по передавальному акту від 02.03.2005 р. для

виробничої і статутної діяльності ТОВ „Садко”.

Таким чином, позивач не виконав

зазначене рішення загальних зборів ТОВ „Садко”, учасником якого він став.

Матеріали справи також свідчать,

що, не дивлячись на неодноразові запрошення ОСОБА_1 (позивача) як учасника ТОВ

„Садко” виконавчим органом останнього для вирішення виробничих та інших питань

з діяльності цього Товариства, він не з'являвся. Ці запрошення виконавчого

органу ТОВ „Садко” направлялись ОСОБА_1 рекомендованими листами за місцем його

проживання з доказами вручення поштовим відділенням таких повідомлень як

позивачу безпосередньо, так і його сестрі за адресою проживання ОСОБА_1 (а.с.

64-70, т. І) Тому посилання суду першої інстанції в оскарженому рішенні, що

повідомлення позивач не отримував, так як воно було отримано його сестрою, є

необґрунтованим.

ОСОБА_1 (позивач) як учасник ТОВ

„Садко” не з'явився на запрошення виконавчого органу останнього від 09.03.2005

р., яке йому було надіслано рекомендованим листом, про необхідність прибуття на

загальні збори цього Товариства на 21.04.2005 р., де вирішувались питання про

передачу майнових прав та обов'язків ТОВ „Іван” до ТОВ „Садко” та інші

виробничі питання, не дивлячись на те, що позивач був головою комісії з

припинення ТОВ „Іван” у зв'язку з приєднанням його до ТОВ „Садко” і його участь

(позивача) на загальних зборах Товариства була обов'язковою (а.с. 77-81, т. І).

У протоколі загальних зборів

учасників ТОВ „Садко” від 21.04.2005 р. зазначено, що за період вступу в ТОВ

„Садко” з 18.02.2005 р. і по теперішній час учасники товариства ОСОБА_1 і

ОСОБА_12 не реагують на усні та письмові запрошення і практично не приймають

участі в діяльності Товариства для закінчення вирішення виробничих питань,

пов'язаних із завершенням передачі товарно-матеріальних цінностей та

документації по передавальному акту від 02.03.2005 р. ліквідованого ТОВ „Іван”,

по якому визначені господарські показники, майно, права та обов'язки ТОВ

„Іван”, що передаються ТОВ „Садко”, в зв'язку з чим неможливо завершити

передбачене діючим законодавством правонаступництво ТОВ „Садко” у відношенні

ТОВ „Іван” (а.с. 81, т. І).

Цим же рішенням загальних зборів

учасників ТОВ „Садко” (протокол    № 2

від 21.04.2005 р.) було запропоновано ОСОБА_1 (позивачу) завершити передачу

товарно-матеріальних цінностей та документації по передавальному акту від

02.03.2005 р. ліквідованого ТОВ „Іван”, підписаного від імені останнього

ОСОБА_1 (позивачем) -головою комісії з припинення ТОВ „Іван” і приєднання його

до ТОВ „Садко”, учасником якого він в зв'язку з чим став.

Зазначене рішення загальних зборів

учасників ТОВ „Садко” (протокол   № 12

від 21.04.2005 р.) рекомендованим листом від 22.04.2005 р. було надіслано

ОСОБА_1 (позивачу) для виконання (а.с. 79-81, т. І), але докази виконання

вказаного рішення загальних зборів ТОВ „Садко” ОСОБА_1 (позивачем) у матеріалах

справи відсутні.

Таким чином, неодноразово ігноруючи

запрошення ТОВ „Садко” про участь в діяльності Товариства з виробничих питань

та не виконуючи рішення загальних зборів останнього, про що зазначено вище,

позивач, як учасник Товариства, своїми діями перешкоджає досягненню цілей

Товариства, у тому числі здійсненню його статутної діяльності.

Не було виконане зазначене рішення

загальних зборів ТОВ „Садко” і іншим його учасником ОСОБА_12, якому також було

надіслано запрошення 09.03.2005 р. про проведення загальних зборів учасників

цього Товариства 21.04.2005 р. і саме рішення загальних зборів Товариства

(протокол № 12 від 21.04.2005 р.) рекомендованими листами відповідно 09.03.2005

р. і 22.04.2005 р. (а.с. 77-81, т. І).

Згідно ст. 11 Закону України „Про

господарські товариства”, ст. 117 Цивільного кодексу (ЦК) України учасники

Товариства, у тому числі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю,

зобов'язані:

-          додержуватись установчих документів

товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління

товариства;

-          виконувати свої зобов'язання  перед 

товариством,  в  тому числі і пов'язані  з 

майновою  участю,  а 

також  вносити  вклади (оплачувати акції) у розмірі,

порядку та  засобами,  передбаченими установчими

документами;

-          не 

розголошувати  комерційну  таємницю 

та  конфіденційну інформацію

про діяльність товариства;

-          нести інші обов'язки, якщо  це 

передбачено  цим  Законом, іншим законодавством України та

установчими документами.

Такі ж зобов'язання учасника ТОВ

„Садко” передбачені у пункті 5.2 його Статуту. Крім того, в цьому пункті

Статуту ТОВ „Садко” передбачено, що учасники Товариства зобов'язані надавати

Товариству допомогу в здійсненні ним своєї діяльності, від чого ухилявся

учасник цього Товариства ОСОБА_1 (позивач), про що зазначено вище.

Відповідно до ст. 64 Закону України

„Про господарські товариства” і пункту 2.1.1 Статуту ТОВ „Садко” учасника

товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує

обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства (у тому

числі здійсненню діяльності, зазначеної у Статуті), може бути виключено з

товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у

сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей

учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Тому судова колегія, аналізуючи

вищевикладене, прийшла до висновку, що виключення позивача -ОСОБА_1 -із складу

учасників ТОВ „Садко” оспорюваним рішенням загальних зборів останнього

(протокол № 3 від 10.10.2005 р.) було проведено з дотриманням норм чинного законодавства

і Статуту ТОВ „Садко”, а тому підстави для визнання цього рішення недійсним

відсутні.

Після виключення позивача із складу

учасників ТОВ „Садко” останнім була повернена йому доля у статутному капіталі

Товариства в сумі 2562,50 грн., що підтверджується електронним поштовим

переказом від 02.10.2006 р. і видатковим касовим ордером № 47 від 07.05.2007 р.

(а.с. 71-72, т. І). Після отримання коштів ОСОБА_1 (позивач) надав ТОВ

"Садко" розписку про відсутність у нього до цього Товариства майнових,

немайнових та інших претензій, вказавши при цьому, що він знаходиться "в

полном здравии, твердой памяти, отдает отчет своим действиям, понимает

ответственность за данную мною расписку" (а.с. 73, т. І). Цим самим

позивач погодився з виведенням його із складу учасників ТОВ "Садко" і

відмовився від майнових претензій до останнього.

Статтею 12 ЦК України передбачено,

що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд і може

відмовитись від свого майнового права. В даному випадку позивач отримав свою

частку в статутному фонді ТОВ "Садко", про що свідчить його розписка

останньому (а.с. 73, т. І).

Вищезазначене свідчить про

відсутність порушення корпоративних прав позивача зі сторони ТОВ

"Садко" при виведенні його шляхом виключення із складу учасників

цього Товариства.

Відсутність порушення цивільного

права і охоронюваних законом інтересів особи відповідно до ст. 15 ЦК України і

ст. 1 ГПК України, згідно яких кожна особа має право на захист свого цивільного

права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, є підставою для

відмови у позові.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в

частині визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Садко" від

10.10.2005 р. (протокол № 3 від 10.10.2005 р.) задоволенню не підлягали в

зв'язку з їх безпідставністю.

Що стосується додаткових позовних

вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації змін до Статуту ТОВ

"Садко" (відповідача), які були внесені на підставі оспорюваного

позивачем рішення загальних зборів вказаного Товариства від 10.10.2005 р.

(протокол № 3 від 10.10.2005 р.), викладених позивачем в заяві про зміну

предмету позову, то в цій частині у позові ОСОБА_1 слід було також відмовити, а

не припиняти окремою ухвалою провадження у справі в цій частині додаткових

позовних вимог, оскільки відповідачем по цьому позову вказане ТОВ

"Садко", яке не здійснювало і не могло здійснювати державну

реєстрацію змін до свого Статуту відповідно до Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", тобто

позовні вимоги в цій частині були заявлені до неналежного відповідача, що було

підставою для відмови у позові.

Слід також зазначити, що згідно

підпункту 9.4 пункту 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від

10.12.1996 р. № 02-5/422 "Про судове рішення" (з внесеними змінами і

рекомендаціями президії Вищого господарського суду України станом на 10.02.2004

р.) у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх

вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому у резолютивній частині

рішення1про часткове задоволення позовних вимог зазначається: "про

відхилення решти вимог; припинення провадження у справі або залишення позову

без розгляду в цій частині позову". Вищенаведене випливає із змісту пункту

4 частини 1 ст. 84 ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс

України не передбачає прийняття господарським судом окремої ухвали про

припинення провадження у справі з якоїсь частини позову або залишення позову в

якійсь частині без розгляду при розгляді справи по суті і прийняття судом

рішення.

При зазначених вище обставинах

резолютивна частина оскарженого рішення суду підлягає зміні.

Оскільки ухвала суду від 22.10.2007

р. про припинення провадження у цій справі в частині позову про скасування

державної реєстрації внесення змін до Статуту ТОВ “Садко” на підставі загальних

зборів останнього від 10.10.2005 р. (протокол № 3) не оскаржена сторонами, то

вона судом апеляційної інстанції не розглядалась.

Враховуючи

викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу

України,

апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю „Садко” на рішення господарського суду Одеської

області від 22 жовтня 2007 року у справі № 6/178-07-3895 задовольнити.

Зазначене рішення суду змінити.

Пункти перший і другий резолютивної

частини цього рішення суду про часткове задоволення позову і визнання

недійсним, з моменту прийняття, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою

відповідальністю “Садко” від 10.10.2005 р., що викладені у протоколі № 3 від

10.10.2005р., в частині виключення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  код НОМЕР_1) із складу учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю “Садко”(м. Одеса, вул..Генерала Цветаєва, 3\5, код

ЄДРПОУ 01552285) скасувати.

В цій частині у позові відмовити.

В решті рішення суду залишити без

змін.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого

господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                           

В.М. Тофан

Судді:                                                                               

О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                                           М.В.

Михайлов