Рішення

від 18.01.2024 по справі 202/5746/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5746/23

Провадження № 2/202/146/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 січня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Травкіної В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Лівобережна адміністраціяДніпровської міськоїради,комунальне виробничежитлове ремонтно-експлуатаційнепідприємство Індустріальногорайонупро визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради, про визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання.

В обґрунтування позовної заяви зазначали, що з 1978 року наймачем квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_7 . ОСОБА_1 разом з родиною проживала у вказаній квартирі. Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 23.08.2017 №309 «Про надання дозволу на зміну договору найму жилих приміщень» було надано дозвіл Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району на зміну договору найму жилих приміщень - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 37,2 кв.м. - на ОСОБА_1 , складом сім`ї з 3 осіб, у тому числі донька - ОСОБА_8 , син ОСОБА_9 , підстава: у зв`язку зі смертю головного квартиронаймача - ОСОБА_7 та за згодою усіх зареєстрованих за вищевказаною адресою. Отже, на даний час головним квартиронаймачем на підставі вказаного рішення є ОСОБА_1 . 28 березня 2018 року позивач звернулася до нотаріуса та отримала Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої 22.02.2018 року Державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зареєстроване право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 26.03.2001 року, Виконкомом міської Ради народних депутатів. Квартира була набута у власність шляхом шахрайських дій з боку відповідача - ОСОБА_10 . Позивачів було знято з реєстрації у спірній квартирі, у зв`язку зі зміною власника. Рішенням Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від24грудня 2019року,яке постановоюДніпровського апеляційногосуду від26.01.2021в ційчастині залишенобез змін,визнанонедійсним договіркупівлі-продажуквартири АДРЕСА_1 ,укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 ,який бувпосвідчений 23.04.2018приватним нотаріусомДніпропетровського міськогонотаріального округуШатковською І.Ю.,зареєстрований вреєстрі за№ 566,рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний №40771742;скасовано державнуреєстрацію прававласності наквартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 ,проведену напідставі свідоцтвапро правовласності,серія таномер:б/н,видане 26.03.2001року Виконкомомміської Радинародних депутатів;скасовано державнуреєстрацію прававласності наквартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ,проведену напідставі договорукупівлі-продажу,посвідченого 23.04.2018приватним нотаріусомДніпропетровського міськогонотаріального округуШатковською І.Ю.,зареєстрований вреєстрі за№ 566,рішення продержавну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 40771742. Позивачі звернулися до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з метою поновлення своєї реєстрації у спірній квартирі, яка мала місце до вчинення шахрайських дій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , однак їм відмовлено у реєстрації місця проживання. Позивачами здійснювались заходи з оскарження вказаного рішення реєстраційного органу, однак, як судом першої інстанції у рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року по справі №202/4354/21, так і Дніпровським апеляційним судом у постанові від 15 березня 2023 року було вказано на те, що виключно договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 є документом, що підтверджує право на проживання в житлі. В свою чергу, отримати копію договору найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 виявилось неможливим. На їх звернення до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із запитом щодо надання копії вказаного договору повідомлено, що до повноважень органів реєстрації не відноситься надання копій договорів найму житлових приміщень та запропоновано звернутись до відповідного наймодавця.

Оскільки наймодавцем є комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району вони звернулися і до цієї організації із відповідним адвокатським запитом, але, поштове відправлення було повернуто. Зазначали, що зазначена юридична особа перебуває у стані припинення. Таким чином, ОСОБА_12 , будучи наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , будучи членом сім?ї наймача вказаної квартири, не можуть зареєструвати місце свого проживання, оскільки, їх право на реєстрацію місця проживання не визнається.

В той же час, відповідно до відомостей, викладених у листах Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 29 листопада 2021 року за № 6/5-3030 та за №6/5-3022, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_6 , які не є членами сім`ї наймача, а документ, на підставі якого була проведена реєстрація у житловому приміщені, визнаний недійсним.

Просять суд визнати за ОСОБА_13 , право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 як наймача житлового приміщення; визнати за ОСОБА_2 , право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , як члена сім?ї наймача житлового приміщення; зняти із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити.

Представник департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомили, відзив на позов не надали, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Рішенням Виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 23.08.2017 № 309 «Про надання дозволу на зміну договору найму жилих приміщень» було надано дозвіл Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району на зміну договору найму жилих приміщень - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 37,2 кв.м. - на ОСОБА_1 , складом сім`ї з 3 осіб, у т.ч. донька - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 , підстава: у зв`язку зі смертю головного квартиронаймача - ОСОБА_7 та за згодою усіх зареєстрованих за вищевказаною адресою.

25.08.2017 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

16.12.2017 у було змінено прізвище малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_14 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень № 00019817955 від 23.03.2018.

Рішенням Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від24.12.2019,яке постановоюДніпровського апеляційногосуду від26.01.2021в ційчастині залишенобез змін,визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , який був посвідчений 23.04.2018 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 566, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 40771742; скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 , проведену на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, видане 26.03.2001 року Виконкомом міської Ради народних депутатів; скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , проведену на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.04.2018 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 566, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 40771742.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно дост.9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Застаттею 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем-громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ч.1ст.64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ч.2ст.65 ЖК УРСР, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно дост.106 ЖК УРСР, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

До обов`язків по веденню спільного господарства, зокрема,ст.66 ЖК УРСРвідносить плату за користування житловим приміщенням та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія ті інші послуги).

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до статті 2 Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» визначено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою КМУ від 07 лютого 2022р. № 265.

П.п. 5 пункту 35 Порядку встановлює перелік документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи.

Згідно копій заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про реєстрацію місця проживання від 22.10.2020 позивачі звернулися до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та просили зареєструвати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та останнім було відмовлено в реєстрації місця проживання, оскільки заявниками не надано документів згідно п. 18 Правил реєстрації місця проживання, які затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, які підтверджують право на реєстрацію місця проживання.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчастині визнанняправа нареєстрацію місцяпроживанняє обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зняти із зареєстрованого місця проживання.

Орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (пункт 6 частини першоїстатті 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року по справі № 635/6613/17 (провадження № 61-3686св21) зазначено, що: «вирішуючи інші позовні вимоги, Верховний Суд врахував, що 01 грудня 2021 року набрав чинностіЗакону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 якого орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи зазначене позовні вимоги щодо зняття із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,10-13,19,76-82, 141,258,259,263-265,273, 280-282 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Лівобережна адміністраціяДніпровської міськоїради,комунальне виробничежитлове ремонтно-експлуатаційнепідприємство Індустріальногорайонупро визнання права на реєстрацію місця проживання та зняття із зареєстрованого місця проживання задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 як наймача житлового приміщення.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , як члена сім`ї наймача житлового приміщення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.В. Бєсєда