Рішення

від 11.01.2024 по справі 202/7464/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7464/23

Провадження № 2/0203/172/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Пилипенко А.С.,

за участю позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Спасової І.Г.,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - адвоката Самухи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди -

встановив:

26 квітня 2023 р. до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачкою було направлено на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернення від 16 лютого 2023 р., в якому викладена недостовірна інформація про позивачку та про обставини звільнення відповідачки. Так, у цьому зверненні ставиться під сумнів освіта та кваліфікація позивачки, стверджувалось, що позивачка «знищує» лабораторію, звільнила усіх компетентних працівників, зазначено, що відповідачку було примушено до написання заяви про звільнення за угодою сторін під погрозами, а в подальшому не прийнято заяву про відкликання заяви про звільнення. Разом з тим, позивачкою надано докази на підтвердження своєї освіти та кваліфікації, досвіду роботи, зазначено про досягнення на посаді керівника установи. З приводу звільнення відповідачки вказано, що правом на звернення до суду з позовом про захист трудових прав вона не скористалась. Позивачка просила визнати поширену у зверненні від 16 лютого 2023 р. інформацію такою, що порушує права позивачки на захист честі та гідності, зобов`язати відповідачку спростувати інформацію шляхом його направлення на адресу відповідних органів, стягнути моральну шкоду в розмірі 100 грн. та судові витрати у справі (а.с. а.с. 1 - 7).

Після надходження з адресно-довідкового підрозділу відповіді щодо місця реєстрації відповідачки ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 з доданими документами направлено за підсудністю за місцем реєстрації відповідачки до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська (а.с. а.с. 28 - 29).

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 33),

19 червня 2023 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказувала, що направила звернення від 16 лютого 2023 р. з метою захисту своїх порушених трудових прав, в якому виклала свої доводи з приводу порушення порядку її звільнення, а також обставин, що передували написанню нею заяви про звільнення за угодою сторін. Доводи в заяві щодо кваліфікації та методів керівництва установою позивачки є особистим баченням відповідачки, яке вона має право висловлювати у зверненням до органів влади, що неодноразово підтверджувалось рішеннями Європейського Суду з прав людини. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди відповідачка зазначала, що вони не доведені жодними доказами (а.с. а.с. 40 - 46).

В підготовчому судовому засіданні 26 червня 2023 року за участю представника відповідачки було ухвалено долучити відзив на позовну заяву до матеріалів справи, продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів, було оголошено про відсутність технічної можливості для проведення засідання за участю позивачки в режимі відеоконференції та ухвалено відкласти розгляд справи на 14 серпня 2023 року (а.с. 82).

07 липня 2023 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якому вона наполягала на недостовірності інформації, наданої відповідачкою в підтвердження її тверджень, викладених у зверненні від 16 лютого 2023 року (а.с. 86).

10 липня 2023 року від представника відповідачки надійшла заява про виклик свідка та заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачка наполягала, що її звернення від 16 лютого 2023 року здійснене в межах реалізації гарантованого Конституцією України права звертатись до органів влади, а також права вільно висловлювати свою думку, в свою чергу, позивачкою не надано доказів на спростовування доводів, наведених у спірному зверненні (а.с. а.с. 90, 91 - 92).

В підготовче судове засідання 14 серпня 2023 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з цим та надходженням від позивачки клопотання про відкладення розгляду справи розгляд справи було відкладено на 06 вересня 2023 року (а.с. 96).

Підготовче судове засідання 06 вересня 2023 року не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні. (а.с.100)

В підготовчому судовому засіданні 25 вересня 2023 року за участю представника позивачки та представника відповідачки було задоволено клопотання представника позивачки, долучено додаткові докази до матеріалів справи, задоволено клопотання представника позивачки про допит свідків, задоволено заяву представника відповідачки про виклик свідка та оголошено перерву до 09 жовтня 2023 року. (а.с.137)

02 жовтня 2023 року від представника позивачки надійшло клопотання про допит свідка. (а.с.139)

Підготовче судове засідання 09 жовтня 2023 року не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні. (а.с.141)

В підготовче судове засідання 02 листопада 2023 року з`явився представник позивачки, відповідачка та її представник в підготовче судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному підготовчому судовому засіданні було ухвалено долучити додаткові докази до матеріалів справи, задовольнити клопотання представника позивачки про допит свідка.

Ухвалою від 02 листопада 2023 р. закрито підготовче провадження у цивільній справі № 202/7464/23 та призначено її до судового розгляду в засіданні 05 грудня 2023 року (а.с. а.с. 145, 148).

В судове засідання 05 грудня 2023 року з`явились сторони та їх представники, а також свідки.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просила їх задовольнити з наведених вище підстав.

Відповідачка та її представник проти задоволення позовних вимог заперечували з мотивів, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, звертали увагу суду на існування кримінального провадження щодо діяльності установи, в якій працювали позивачка та відповідачка.

Також в судовому засіданні 05 грудня 2023 р. було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та оголошено перерву для виклику свідка, який не з`явився.

В судове засідання 22 грудня 2022 р. з`явились сторони та їх представники, а також свідок. В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 та досліджено письмові докази.

В судовому засіданні 11 січня 2024 року, в яке з`явились сторони та їх представники, розгляд справи було завершено.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

16 лютого 2023 р. позивачкою було складено на направлено електронною поштою на адреси в мережі інтернет: info@dpss.gov.ua , dn@dsp.gov.ua , zverngrom@adm.dp.gov.ua звернення наступного змісту:

«ЗВЕРНЕННЯ

Я Боровик Ірини Володимирінва працюю завідувачем бакттеріологічного відділу Дніпропетровської державної регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав спроживачі. ЄДРПОУ 00693517 за рдресою: м. Дніпро, проспкут Олександра Поля, 48. E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5

У бактеріологічному відділі працюю з 2007 року на посаді лікаря ветеринарної медицини з 2014 року очолили завідування бактеріологічним відділом. Наразі 03.02.2023 р. захиснила дисертаційну роботу за напрямком мікробілологія та отримала науокву ступінь Doctor PhD.

Відповідно напередодні у мене вже була підписана заява на основну відпустку 14 календатних днів з 30.01. - 12.02.2023 р. яку я запланувала з метою захисту дисртаційної роботи. Захист відбувся 03.02.2023 р.

27 лютого 2023 р. (останній день перед відпусткою) під наполегливим тиском керівника ОСОБА_7 я написала заяву про звільнення за угодою сторін (звільнити останнім днем відпустки, отже 12.02.2023). Заява була написана мною в емоційному стані після проведення наради директором ОСОБА_8 на який керівник та заступник ОСОБА_14 публічно принижували мене при усіх завідувачах: «Вы не достойны быть на моей планерке, а также не имеете права звонить и что-то уточнять по работе в Киеве». Під час діалогу заступник ОСОБА_14 промовила - «закрой рот». Я попрохала, щоб ОСОБА_14 вибачилась. Після закінчення планерки я залишилась в кабінеті керівника на що отримала відповідь: «Нам с вами не по пути, мне умные не нужны, если не уволитесь, я Вас уволю через доганы и Ваши люди не будут получать премии, потому что Вы не знаете, что руководителя нужно благодарить. У нас на ваше место есть более опытные люди, с которыми комфортно работать, у которых не ламается оборудование, которым не нужны реактивы и которые понимают, что место должно приносить деньги» Також головний бухгалтер ОСОБА_9 під час наради промовила: «ви не маєте права у мене просити папір А-4 з метою, щоб роздрукувати журнал у відділі». ОСОБА_10 заборонила будь-які прохання до бухгалтерії.

07.02.2023 я особисто звернулась до керівника ОСОБА_8 та її заступника ОСОБА_11 з письмовою заявою про відкликання та скасування моєї заяви яка була написана 27.02.2023 щодо розірвання трудового договору за угодою сторін і не маю наміру після закінчення основної відпустки звільнятися. Новий секретар не реєструє заяви бо на неї тисне керівник, а отже вхідного номеру не надали. Я залишила заяву на столі у керівника в присутності заступника ОСОБА_12 . Та отримала відповідь від ОСОБА_1 «Мы подумаем»

08.02.2023 у зв`язку з тим, що стала себе погано почувати запланувала візит до сімейного лікаря та отримала електронне направлення № 7164-8135-6794-9663 госпіталізація.

09.02.2023 внаслідок нервового перевантаження я потрапила в Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені І.І. Мечнікова за адресою площа Соборна 14, про що повідомила керівника ОСОБА_7 та бухгалтера через vider. «Створено медичний висновок про непрацездатність: Х732-3АА6-8Р69-8ММС від 09.02.2023 р.»

14.02.2023 о 14:59 хв на мій рахунок було зараховано кошти - можу припустити що це розрахункові внаслідок мого звільнення під час лікарняного (стаціонар). Можливо нарахування відбулось не вірно. Відпустку не перенесено на 4 дня після закінчення лікарняного. І відповідно на посаді не поновлено.

Також 14.02.2023 у бактеріологічному відділі було проведено інвентаризацію без мене проте матеріально відповідальна особа у бактеріологічному відділі це я (Боровик) - також вважаю це порушенням.

З наказом про звільнення не була ознайомлена, копію даного наказу не отримала, відповідно трудову книжку також не отримала.

15.02.2023 завдяки vider я отримала повідомлення з укр пошти № 4901401852001 за адресою: АДРЕСА_1 - отримати не маю можливості у зв`язку з тим, що знаходжусь на стаціонарному лікуванні.

На усне звернення до керівника ДДСС у Дніпропетровській області отримала відповідь - «ми нічого не можемо зробити - у неї ( ОСОБА_8 ) контракт на рік». Вибачте, що за рік треба знищити лабораторію, систематично йдуть звільнення кваліфікованого персоналу. Також було звільнено всіх працівників, прийнятих на роботу попереднім керівництвом. Прошу Вас досконало вивчити професійний стаж новопризначеного керівника ОСОБА_8 та її заступника ОСОБА_13 . Чим треба керуватись, щоб призначити на роботу людину, яка не має досвіду роботи за даним напрямком. При моєму зверненні до ОСОБА_8 «допоможіть гармонізувати виконання плану протиепізоотичних заходів з метою забезпечення благополуччя області. Отримала цікаву відповідь - «не грузите меня терминологией». Адже якісну діагностику може провести лише кваліфікований персонал при наявності каліброваного обладнання та реактивів і діагностикумів. Керівник установи хизується близькими стосунками з першим заступником начальника стратегічних розслідувань в м. Києв ОСОБА_15. На зборах завідувачів повідомила що буде начальником головного управління Дніпропетровської області та пильнувати роботи лабораторії бо знає як працювати на Калинівському ринку - де мала незначний досвід лікарем на ринку. На посаду завідувачів призначають людей які не мають досвіду роботи за даним напрямком і легко погоджують з головним управлінням. Наприклад ОСОБА_11 погодили в день надання заяви.

Керівники вище перерахованих установ, припиніть корупцію. Люди залякані та мовчать, бо вони бояться втратити роботу.

Прошу Вас посприяти та вирішити питання щодо неправомірного мого звільнення надмірного поводження керівника та заступника і відповідно нарахувань коштів. поновлення мене на посаді завідувача бактеріологічним відділом і скасувати запис у трудовій книжці. При проханні фахівця з кадрів відправити мені копію наказу про звільнення, наказу я не отримала. Або прийняти (поновити) на роботу у Дніпропетровську регіональну лабораторію ДПСС на посаду завідувач бактеріологічним відділу після закінчення лікарняного. А також врахувати навантаження на фахівців відділу у зв`язку зі збільшенням зони обслуговування на час дії воєнного стану. Колеги з бактеріологічного відділу прохали ОСОБА_8 , щоб скасувати заяву про звільнення, однак рішення керівника було звільнити. Прошу Вас сприяти роботі персоналу не під тиском керівника та відреагувати на моє прохання. А також врахувати мій професійний досвід на займаній посаді понад 16 років та наявність ступеня Doctor PhD. І те, що я одна виховую неповнолітнього сина. За результатами вирішення даного питання прошу Вас надати письмове роз`яснення на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фото звернень додається».(а.с. 8).

Факт направлення вказаного звернення визнається сторонами.

Відповідно до загальнодоступної інформації електронна адреса info@dpss.gov.ua використовується Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, електронна адреса dn@dsp.gov.ua використовується Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці, електронна адреса zverngrom@adm.dp.gov.ua належить Дніпропетровській обласній державній адміністрації, проте на час воєнного стану вона використовується Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією.

Як вбачається з листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.02.2023 р. № В-523/Б-539 звернення відповідачки було одержано, зареєстровано та розглянуто відповідним органом (а.с. а.с. 111 - 112).

Згідно листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернення відповідачки було одержано та розглянуто відповідним органом (а.с. а.с. 120 - 121).

Відповідно до листа Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 10.03.2023 р. № 540/0/31-23 звернення відповідачки було одержано Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією, зареєстровано за № Б-1326/0/42-23 та розглянуто відповідним підрозділом (а.с. а.с. 125 - 126).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Частинами 1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вказані норми поширюються на захист ділової репутації юридичної особи.

Згідно термінів, наведених в ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді

Статтями 27, 28 Закону України «Про інформацію» встановлено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України, а також визначено, що інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.

Як роз`яснено судам в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова № 1 від 27.02.2009 року) чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно п. Постанови № 1 від 27.02.2009 року належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Відповідно до п.15 Постанови №1 від 27.02.2009 року під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Разом з тим, відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про звернення громадян» забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

Разом з тим, згідно ст. 26 Закону України «Про звернення громадян» подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що наступні твердження відповідачки в її зверненні від 16 лютого 2023 року за своїм змістом є заявою (клопотанням) про захист трудових прав, які вона вважала порушеними:

«…Я ОСОБА_2 працюю завідувачем бакттеріологічного відділу Дніпропетровської державної регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав спроживачі. ЄДРПОУ 00693517 за рдресою: м. Дніпро, проспкут Олександра Поля, 48. E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5

У бактеріологічному відділі працюю з 2007 року на посаді лікаря ветеринарної медицини з 2014 року очолили завідування бактеріологічним відділом. Наразі 03.02.2023 р. захиснила дисертаційну роботу за напрямком мікробілологія та отримала науокву ступінь Doctor PhD.

Відповідно напередодні у мене вже була підписана заява на основну відпустку 14 календатних днів з 30.01. - 12.02.2023 р. яку я запланувала з метою захисту дисртаційної роботи. Захист відбувся 03.02.2023 р.

27 лютого 2023 р. (останній день перед відпусткою) під наполегливим тиском керівника ОСОБА_7 я написала заяву про звільнення за угодою сторін (звільнити останнім днем відпустки, отже 12.02.2023). Заява була написана мною в емоційному стані після проведення наради директором ОСОБА_8 на який керівник та заступник ОСОБА_14 публічно принижували мене при усіх завідувачах: «Вы не достойны быть на моей планерке, а также не имеете права звонить и что-то уточнять по работе в Киеве». Під час діалогу заступник ОСОБА_14 промовила - «закрой рот». Я попрохала, щоб ОСОБА_14 вибачилась…

Також головний бухгалтер ОСОБА_9 під час наради промовила: «ви не маєте права у мене просити папір А-4 з метою, щоб роздрукувати журнал у відділі»…

07.02.2023 я особисто звернулась до керівника ОСОБА_8 та її заступника ОСОБА_11 з письмовою заявою про відкликання та скасування моєї заяви яка була написана 27.02.2023 щодо розірвання трудового договору за угодою сторін і не маю наміру після закінчення основної відпустки звільнятися. Новий секретар не реєструє заяви бо на неї тисне керівник, а отже вхідного номеру не надали. Я залишила заяву на столі у керівника в присутності заступника ОСОБА_12 . Та отримала відповідь від ОСОБА_1 «Мы подумаем»

08.02.2023 у зв`язку з тим, що стала себе погано почувати запланувала візит до сімейного лікаря та отримала електронне направлення № 7164-8135-6794-9663 госпіталізація.

09.02.2023 внаслідок нервового перевантаження я потрапила в Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені І.І. Мечнікова за адресою площа Соборна 14, про що повідомила керівника ОСОБА_7 та бухгалтера через vider. «Створено медичний висновок про непрацездатність: Х732-3АА6-8Р69-8ММС від 09.02.2023 р.»

14.02.2023 о 14:59 хв на мій рахунок було зараховано кошти - можу припустити що це розрахункові внаслідок мого звільнення під час лікарняного (стаціонар). Можливо нарахування відбулось не вірно. Відпустку не перенесено на 4 дня після закінчення лікарняного. І відповідно на посаді не поновлено.

Також 14.02.2023 у бактеріологічному відділі було проведено інвентаризацію без мене проте матеріально відповідальна особа у бактеріологічному відділі це я (Боровик) - також вважаю це порушенням.

З наказом про звільнення не була ознайомлена, копію даного наказу не отримала, відповідно трудову книжку також не отримала.

15.02.2023 завдяки vider я отримала повідомлення з укр пошти № 4901401852001 за адресою: АДРЕСА_1 - отримати не маю можливості у зв`язку з тим, що знаходжусь на стаціонарному лікуванні.

…

Прошу Вас посприяти та вирішити питання щодо неправомірного мого звільнення надмірного поводження керівника та заступника і відповідно нарахувань коштів. поновлення мене на посаді завідувача бактеріологічним відділом і скасувати запис у трудовій книжці. При проханні фахівця з кадрів відправити мені копію наказу про звільнення, наказу я не отримала. Або прийняти (поновити) на роботу у Дніпропетровську регіональну лабораторію ДПСС на посаду завідувач бактеріологічним відділу після закінчення лікарняного. А також врахувати навантаження на фахівців відділу у зв`язку зі збільшенням зони обслуговування на час дії воєнного стану. Колеги з бактеріологічного відділу прохали ОСОБА_8 , щоб скасувати заяву про звільнення, однак рішення керівника було звільнити… А також врахувати мій професійний досвід на займаній посаді понад 16 років та наявність ступеня Doctor PhD. І те, що я одна виховую неповнолітнього сина. За результатами вирішення даного питання прошу Вас надати письмове роз`яснення на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фото звернень додається».

Оскільки наведені вище доводи були викладені в межах реалізації відповідачкою її конституційного права на звернення, суд не вбачає підстав для надання їм оцінки та їх докладної перевірки. У разі звернення відповідачки до суду з позовом про захист трудових прав, які вона може вважати порушеними, таку оцінку має надати суд при розгляді справи по суті.

Крім того, відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд зазначив, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, §188, ЄСПЛ, 06.10.2015 року).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку що нижче наведені твердження в зверненні відповідачки від 16 лютого 2023 року є оціночними судженнями, її суб`єктивним баченням ситуації:

«…На усне звернення до керівника ДДСС у Дніпропетровській області отримала відповідь - «ми нічого не можемо зробити - у неї ( ОСОБА_8 ) контракт на рік». Вибачте, що за рік треба знищити лабораторію, систематично йдуть звільнення кваліфікованого персоналу. Також було звільнено всіх працівників, прийнятих на роботу попереднім керівництвом. Прошу Вас досконало вивчити професійний стаж новопризначеного керівника ОСОБА_8 та її заступника ОСОБА_13 . Чим треба керуватись, щоб призначити на роботу людину, яка не має досвіду роботи за даним напрямком. При моєму зверненні до ОСОБА_8 «допоможіть гармонізувати виконання плану протиепізоотичних заходів з метою забезпечення благополуччя області. Отримала цікаву відповідь - «не грузите меня терминологией». Адже якісну діагностику може провести лише кваліфікований персонал при наявності каліброваного обладнання та реактивів і діагностикумів…

На зборах завідувачів повідомила що буде начальником головного управління Дніпропетровської області та пильнувати роботи лабораторії бо знає як працювати на Калинівському ринку - де мала незначний досвід лікарем на ринку. На посаду завідувачів призначають людей які не мають досвіду роботи за даним напрямком і легко погоджують з головним управлінням. Наприклад ОСОБА_11 погодили в день надання заяви.

…Прошу Вас сприяти роботі персоналу не під тиском керівника та відреагувати на моє прохання…»

Оскільки вказані твердження відображають особисту оцінку відповідачкою певних осіб та подій, її власне бачення та сприйняття умов та роботи відповідної установи, суд не може перевірити ці судження на предмет їх достовірності, а має визнати їх оціночними судженнями притаманними відповідачці.

Разом з тим, нижченаведені твердження позивачки є твердженнями саме про факти:

твердження про начебто цитату зі слів ОСОБА_1 : «Нам с вами не по пути, мне умные не нужны, если не уволитесь, я Вас уволю через доганы и Ваши люди не будут получать премии, потому что Вы не знаете, что руководителя нужно благодарить. У нас на ваше место есть более опытные люди, с которыми комфортно работать, у которых не ламается оборудование, которым не нужны реактивы и которые понимают, что место должно приносить деньги»;

« ОСОБА_10 заборонила будь-які прохання до бухгалтерів»;

«Керівник установи хизується близькими стосунками з першим заступником начальника стратегічних розслідувань в м. Києв ОСОБА_15»;

«Керівники вище перерахованих установ, припиніть корупцію. Люди залякані та мовчать, бо вони бояться втратити роботу».

Жодна з вищезазначених обставин не знайшла свого підтвердження в ході розгляду цивільної справи, при цьому всі вони спрямовані на шкоду честі й гідності позивачки, оскільки мають відвертий негативний контекст, висвітлюють її діяльність як, начебто, керівника, що толерує корупцію у своїй установі та спонукає працівників до такої ж поведінки, порушує посадові обов`язки щодо забезпечення працівників необхідними матеріалами, протиправно використовує особисті відносини з представниками правоохоронних органів тощо.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачки на існування певного кримінального провадження та факт проведення обшуків в установі, з огляду на те, що позивачці чи іншим працівникам не повідомлялось про підозру у вчиненні певних правопорушень через надання відповідних послуг, не обирались запобіжні заходи.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

При таких обставинах, позовні вимоги про захист честі та гідності позивачки підлягають частковому задоволенню:

- підлягає визнанню недостовірною інформація щодо позивачки, поширена в листі відповідачки від 16 лютого 2023 року на ім`я Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, а саме:

-твердження про начебто цитату зі слів ОСОБА_1 : «Нам с вами не по пути, мне умные не нужны, если не уволитесь, я Вас уволю через доганы и Ваши люди не будут получать премии, потому что Вы не знаете, что руководителя нужно благодарить. У нас на ваше место есть более опытные люди, с которыми комфортно работать, у которых не ламается оборудование, которым не нужны реактивы и которые понимают, что место должно приносить деньги»;

-« ОСОБА_10 заборонила будь-які прохання до бухгалтерів»;

-«Керівник установи хизується близькими стосунками з першим заступником начальника стратегічних розслідувань в м. Києв ОСОБА_15»;

-«Керівники вище перерахованих установ, припиніть корупцію. Люди залякані та мовчать, бо вони бояться втратити роботу».

- з метою захисту порушених немайнових прав позивачки слід зобов`язати відповідачку спростувати вищезазначену недостовірну інформацію шляхом направлення спростування в письмовій формі або шляхом направлення електронного повідомлення на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці протягом десяти днів з дня набрання чинності рішенням суду. Крім того, слід направити таке ж спростування на адресу Дніпропетровської обласної військової адміністрації, оскільки саме вона одержала та розглянула звернення, адресоване Дніпропетровській обласній державній адміністрації, функції якої виконує під час дії воєнного стану.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає доведеним, що спірне повідомлення, також необхідність витрачати час та зусилля для захисту своїх прав в судовому порядку заподіяло позивачці моральну шкоду. Заявлена позивачкою сума відшкодування моральної шкоди в 100 грн. знаходиться в межах можливої моральної шкоди, заподіяної позивачці. При цьому, її бажання одержати відшкодування заподіяної моральної шкоди в символічному розмірі узгоджується з принципом диспозитивності цивільного процесу, визначено ст. 13 ЦПК України.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивачки в половинному розмірі судовий збір за немайнову вимогу про зобов`язання спростувати інформацію та в повному обсязі судовий збір за вимогами про відшкодування моральної шкоди, що складає 3 220 грн. 80 коп.

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При вирішенні питання про розподіл між сторонами витрат на оплату правової допомоги адвокатів суд враховує, що на підтвердження вказаних витрат сторонами подано договори, розрахунки та акти. Так, позивачці було надано правову допомогу адвокатом Спасовою Іветою Григорівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3764, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 02 липня 2018 року, згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 29 серпня 2023 року (а.с. а.с. 132 - 133). Про розмір витрат позивачки на правову допомогу зазначено в попередньому розрахунку, поданому 02 жовтня 2023 року (а.с. 140). Відповідачці було надано правову допомогу адвокатом Самухою Анною Олександрівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 002098, виданого Радою адвокатів Запорізької області 12 березня 2019 року, згідно договору про надання правничої/правової допомоги) від 01 червня 2023 року. Про розмір витрат відповідачки на правову допомогу зазначено у відзиві на позов (а.с. а.с. 44 - 46).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а також повне задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги адвоката Спасової І.Г. в розмірі 6 000 грн., з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 витрати на оплату правової допомоги адвоката Самухи А.О. в розмірі 6 000 грн. У зв`язку з тотожністю стягуваних зі сторін сум на оплату правової допомоги адвокатів зазначені судові витрати підлягають взаємозаліку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 40 Конституції України, ст.ст. 201, 275, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 5, 9, 26 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 1, 11, 22, 27, 28, 30 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 10 - 13, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 263 - 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію в листі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16 лютого 2023 року на ім`я Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, а саме:

-твердження про начебто цитату зі слів ОСОБА_1 : «Нам с вами не по пути, мне умные не нужны, если не уволитесь, я Вас уволю через доганы и Ваши люди не будут получать премии, потому что Вы не знаете, что руководителя нужно благодарить. У нас на ваше место есть более опытные люди, с которыми комфортно работать, у которых не ламается оборудование, которым не нужны реактивы и которые понимают, что место должно приносить деньги»;

-« ОСОБА_10 заборонила будь-які прохання до бухгалтерів»;

-«Керівник установи хизується близькими стосунками з першим заступником начальника стратегічних розслідувань в м. Києв ОСОБА_15»;

-«Керівники вище перерахованих установ, припиніть корупцію. Люди залякані та мовчать, бо вони бояться втратити роботу».

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) спростувати недостовірну інформацію, викладену в її листі від 16 лютого 2023 року, а саме:

-твердження про начебто цитату зі слів ОСОБА_1 : «Нам с вами не по пути, мне умные не нужны, если не уволитесь, я Вас уволю через доганы и Ваши люди не будут получать премии, потому что Вы не знаете, что руководителя нужно благодарить. У нас на ваше место есть более опытные люди, с которыми комфортно работать, у которых не ламается оборудование, которым не нужны реактивы и которые понимают, что место должно приносить деньги»;

-« ОСОБА_10 заборонила будь-які прохання до бухгалтерів»;

-«Керівник установи хизується близькими стосунками з першим заступником начальника стратегічних розслідувань в м. Києв ОСОБА_15»;

-«Керівники вище перерахованих установ, припиніть корупцію. Люди залякані та мовчать, бо вони бояться втратити роботу»,

шляхом направлення спростування в письмовій формі або шляхом направлення електронного повідомлення на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ 39924774, адреса: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, електронна пошта: info@dpss.gov.ua), Дніпропетровської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467, адреса: 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 1, електронна пошта: info@adm.dp.gov.ua), Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283, адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Ніла Армстронга, буд. 1 Д, електронна пошта: dn@dsp.gov.ua) протягом десяти днів з дня набрання чинності рішенням суду.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 220 грн. 80 коп., а разом: 3 320 (Три тисячі триста двадцять) грн. 80 копійок.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 22.01.2024 року.

Суддя С.В. Єдаменко