Вирок

від 25.01.2024 по справі 645/44/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/44/20

Провадження № 1-кп/645/43/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за матеріалами кримінальних проваджень №№ 12019220460002962, 12018220480002945, 12019220540002228 стосовно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 1) 02.12.1997 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 155-6, ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі; 2)26.06.2000 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 86, ч. 2 ст. 140, ст. 229-8, ст. 42, ст. 43 КК України до 4 років позбавленні волі; 3) 01.03.2002 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ч. 5 ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 4) 17.03.2006 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 13.03.2012 року Дергачівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно - достроково 04.05.2016 року на невідбутий строк - 1 місяць 6 днів, 6) 17.10.2017 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна,

обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 190 КК України,-

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого: 1) 04.10.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, 2) 31.05.2023 Ленінським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

01.08.2018 року приблизно о 15 годині ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 прибули до пункту прокату спортивного обладнання «Прокат», де здійснювала свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заволодіння шляхом обману майном, належним вищезазначеній фізичній особі - підприємцю.

З цією метою, ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , розподіливши між собою злочинні ролі.

Перебуваючи за вищевказаною адресою, продовжуючи реалізовувати свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшли до клієнтського вікна пункту прокату, де ОСОБА_7 відповідно до відведеної йому злочинної ролі, на підтвердження своєї особи, у вигляді застави надав заздалегідь підроблений ним паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_1 , виданий 12.05.2017 року Дворічанським РС ГУДМС України в Харківській області, а ОСОБА_8 відповідно до відведеної йому злочинної ролі, сплатив орендну плату в сумі 60,00 грн. за одну годину прокату.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної злочинної ролі, підписав відповідний документ про оренду, а ОСОБА_8 , відповідно до відведеної йому злочинної ролі, отримав від співробітника пункту прокату велосипед марки «Leon», модель «TN 90DD», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 18689 від 22.08.2018 року становить 5 987, 76 грн, після чого обидва вирушили в невідомому напрямку.

Далі, до сплину строку прокату першого велосипеда, а саме однієї години, продовжуючи реалізовувати свій спільний єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернулися до пункту прокату, де ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому злочинної ролі, підійшов до клієнтського вікна і під заставу наданого раніше паспорта оформив оренду ще одного велосипеда марки «Leon», модель «TN 90DD», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 18689 від 22.08.2018 року становить 5 987, 76 грн, отримавши який ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 вирушили в невідомому напрямку.

Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зникли, обернувши вказане вище майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ФОП ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 11 975, 52 грн.

Окрім того, 28.02.2019 року о 19:54 годині, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні супермаркету «Клас», що належить ТОВ «МЕТА ТРЕИД», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 136/8, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з метою особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, взяв у відділі засобів особистої гігієни та парфумерії зазначеного супермаркету, з верхньої полички парфуми чоловічі «COOL PLAY» Bi-es, 100 мл, 1 шт., та у відділі з молочною продукцією сир «Звени Гора» 45% Україна ваг УП», загальною вартістю, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи, 327 гривень 36 копійок, сховавши вказані речі під куртку, в яку був одягнутий, тим самим незаконно заволодів ними, після чого залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_7 , 28.02.2019, о 19:54 годині, знаходячись в торговому приміщенні супермаркету «Клас», що належить ТОВ «МЕГА ТРЕЙД», який розташований за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 136/8, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив таємне викрадення чужого майна, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «МЕГА ТРЕЙД» на загальну суму 327 гривень 56 копійок.

Окрім того, 09.12.2019 року приблизно о 03 годин 00 хвилин, ОСОБА_7 перебував за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 9, де він побачив люк телефонної каналізації, в якому знаходилися кабелі електрозв`язку які належать ПАТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 25614660). У цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, а саме кабелів електрозв`язку з телефонної каналізації, що належать ПАТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 25614660). Так, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно, впевнившись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, відвинув бетонну кришку, яка закривала телефону каналізацію ззовні, та проник до телефонної каналізації за вище вказаною адресою з метою викрадення кабелів та перерізав кабелі а саме кабелі марки ТППЗ 100x2x0,5 та ТППЗ 50x2x0,5 наявною у ОСОБА_7 ножівкою по металу. Далі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на викрадення кабелів, направився до люку телефонної каналізації, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Рибалко 11, де проник до телефонної каналізації, піднявши металеву кришку люку телефонної каналізації, та з метою подальшого викрадення кабелів почав перерізати інші кінці вищевказаних кабелів марки ТППЗ 100x2x0.5 та ТППЗ 50x2x0,5 довжиною 93 метри, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи №6/3023СЕ-19 від 19.12.2019, складає кабель ТППЗ 100x2x0.5 - 4227 грн. 78 коп. кабель ТППЗ 50x2x0,5 - 2188 грн. 29 коп., наявною у ОСОБА_7 ножівкою по металу.

Однак, ОСОБА_7 , не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до закінчення з причин, що не залежали від його волі та не зміг розпорядитися майном, яке намагався викрасти, загальною вартістю 6416 грн 07 коп., оскільки його злочинні дії були зупинені працівниками поліції, які приїхали на місце за викликом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , вину свою у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі та пояснив, що при обставинах викладених в обвинувальних актах, 01.08.2018 року він та ОСОБА_8 у парку «Зустріч» узяли на прокат по підробленому паспорту два велосипеди, які до пункту прокату не повернули, а розпорядилися ними на власну користь. 28.02.2019 року у супермаркеті «Клас» ОСОБА_7 таємно викрав одеколон та молочний продукт, які поклав у кишеню та виніс за межі супермаркету. 09.12.2019 року вночі по вул. Рибалка, 9 ОСОБА_7 побачив люк телефонної каналізації, в який таємно проник та намагався викрасти кабелі електрозв`язку, проте був затриманий працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , вину свою у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та пояснив, що при обставинах викладених в обвинувальному акті він та ОСОБА_7 у парку «Зустріч» узяли на прокат по підробленому паспорту два велосипеди, які до пункту прокату не повернули, а розпорядилися ними на власний розсуд.

Враховуючи, що обвинувачені не заперечують фактичні обставини скоєного (-них) кримінального(-них) правопорушення (-нь), як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ними та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням в інше сховище, вчинений повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 190 КК України, суд вважає доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суд вважає доведеною.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд визнає щире розкаяння у вчиненому, оскільки обвинувачений визнав свою провину, висловлював жаль з приводу вчиненого. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд визнає щире розкаяння у вчиненому, оскільки обвинувачений визнав свою провину, висловлював жаль з приводу вчиненого. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, останній раз 17.10.2017 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, характеризується задовільно, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на момент затримання був офіційно працевлаштований.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, останній раз 31.05.2023 Ленінським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, відомостей про його офіційне працевлаштування матеріли справи не містять, характеризується задовільно, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Також, матеріали справи містять відомості про засудження ОСОБА_8 16.11.2006 року Фрунзенським районним и судом м.Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, ст. 75 КК України 3 роки, з 21.10.2008 року ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова іспитовий трок скасований та ОСОБА_8 направлений для відбування покарання за вказаним вироком. Вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.03.2011 року ОСОБА_8 був засуджений за ст. 391, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 17.01.2014 року. Таким чином, на час вчинення інкримінованого у цій справі діяння судимість за вчинення ОСОБА_8 корисного злочину не була погашена.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до нетяжких та тяжкого злочину, умисну форму вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який, маючи ряд непогашених судимостей, у тому числі і за вчинення тяжких злочинів, вчинив нове кримінальне правопорушення, пом`якшуючу покарання обставину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого і його позицію щодо визнання вини.

Наведені дані, на думку суду, свідчать про відверте небажання обвинуваченого ОСОБА_11 стати на шлях виправлення та неефективність застосування до нього покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Згідно з ч. 5 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Таким чином, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України та принципу часткового складання покарань.

Окрім того, вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Інкриміновані діяння вчинені ОСОБА_7 : 01.08.2018 року (ч. 2 ст. 190 КК України) , 28.02.2019 року (ч. 2 ст. 185 КК України), 09.12.2019 року (ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України), тобто після постановлення вказаного вище вироку суду.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2017 року ОСОБА_7 був затриманий та поміщений до СІЗО 28.12.2019 року т. 2 а.с. 34).

Зважаючи на те, що інкриміновані кримінальні правопорушення ОСОБА_7 вчинив після постановлення вирокуФрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2017, але до повного відбуття покарання, призначеного даним вироком, остаточне покарання призначається ОСОБА_7 за сукупністю вироків на підставі положень ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Суд вважає, що покарання, призначене за даним вироком, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та таким, що відповідає вимогам розумності, справедливості, особі винного і конкретним обставинам справи.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування судом положень Закону № 838-VIII необхідно відмітити наступне.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (далі - Закон № 2046-VIII) положення Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (так званий "закон Савченко") (далі - Закон № 838-VIII) можна застосовувати тільки в окремих випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 викладено правовий висновок про те, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив інкриміновані злочини після 21 червня 2017 року, а саме: 01.08.2018 року (злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК), 28.02.2019 року (злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК), 09.12.2019 року (злочин, передбачений ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України).

Таким чином, під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_7 застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII)., а саме: попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_7 про застосування судом положень Закону № 838-VIII.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, умисну форму вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого і його позицію щодо визнання вини.

За положеннями ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи те, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене останнім до ухвалення 31.05.2023 року вироку Ленінським районним судом м.Харкова, то за правилами ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначається обвинуваченому шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Як випливає зі змісту ст. 75 КК України застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.

Верховний Суд у своїй сталій практиці неодноразово зазначав, що загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З огляду на положення ст. 75 КК України, враховуючи рішення суду про призначення покарання певного виду і розміру, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та конкретні обставини справи, зазначені вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, в зв`язку із чим вважає необхідним звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання за даним вироком з випробуванням, із встановленням іспитового строку в межах, передбачених ч. 4 ст. 75 КК України, з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для призначення засудженим покарання відповідно до положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12 травня 2020 року ОСОБА_7 постановлено етапувати з Державної установи «Роменська виправна колонія №56» до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч.3 КК України, що перебуває у провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова.

Суд вважає, що при ухваленні вироку підлягає роз`ясненню питання щодо наявності підстав для залишення ОСОБА_7 у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість)місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_7 за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2017 року у вигляді 8 місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_7 попереднє ув`язнення у строк покарання та рахувати строк відбування покарання за даним вироком з 28.12.2019 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII.

Роз`яснити, що після набрання даним вироком законної сили, перестануть існувати підстави, визначені ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12 травня 2020 року для залишення ОСОБА_7 у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі положень ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України - шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 31 травня 2023 року, яким ОСОБА_8 засуджено до 5 років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місяця проживання, роботи або навчання.

Стягнути зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в дохід Держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 18689 від 22.08.2018 року по 357 грн 50 коп з кожного.

Стягнути зі ОСОБА_7 в дохід Держави судові витрати на проведення судово- трасологічної експертизи № 12/933СЕ-19 від 21.12.2019 року в сумі 2512 грн 16 коп.

Стягнути зі ОСОБА_7 в дохід Держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 6/3023СЕ-19 від 19.12.2019 року в сумі 628 грн 04 коп.

Стягнути зі ОСОБА_7 в дохід Держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 6/2449СЕ-19 від 15.10.2019 року в сумі 471 грн 03 коп.

Стягнути зі ОСОБА_7 в дохід Держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 3661/19 від 31.10.2019 року в сумі 300 грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_7 в дохід Держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 22776 від 29.10.2019 року в сумі 785 грн 00 коп.

Речові докази:

- рюкзак чорно-жовтого кольору, щітку для взуття, мобільний телефон «Моторола С115», ІМЕІ НОМЕР_2 - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 ;

- пилку по металу з помаранчевою ручкою, металеве полотно для пилки, металеве полотно для пилки, яке пошкоджене - після набрання вироком законної сили знищити;

- частину дроту № 1 довжиною 25 см, частину дроту № 2 довжиною 24 см, частину дроту № 3 довжиною 25, 5 см, частину дроту № 4 довжиною 25,2 см - після набрання вироком законної сили повернути ПАТ «Укртелеком»;

- СД-диск стандартного розміру, наданий представником ТОВ «МЕГА ТРЕЙД» - після набрання вироком законної сили залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1