Ухвала

від 22.01.2024 по справі 870/111/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"22" січня 2024 р. Справа №870/111/20

Суддя Західного апеляційного господарського судуО.В. Зварич

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича б/н від 02.01.2024 року (вх. № 01-05/33/24 від 03.01.2024 року) про звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні ВП № 64233309 щодо примусового виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року

у справі № 870/111/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрис»</a> про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрис»</a> (надалі ТзОВ «Інрис»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бррент»</a> (надалі ТзОВ «Бррент»)

про стягнення 2990000,00 грн.,

за участю:

від приватного виконавця: Білецький І.М. (посвідчення № 0324 від 29.03.2019 року);

від позивача третейського спору: не з`явився;

від відповідача третейського спору: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20 (третейський суддя В.Б. Дяків) частково задоволено позов ТзОВ «Інрис». Стягнуто з ТзОВ «Бррент» на користь ТзОВ «Інрис» заборгованість в сумі 2790000,00 грн., з яких: 2100000,00 грн. основний борг за договором №01 від 01 жовтня 2020 року; 690000,00 грн. штраф. Стягнуто з ТзОВ «Бррент» на користь ТзОВ «Інрис» третейський збір в сумі 2799,00 грн.

ТзОВ «Інрис» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою б/н від 19.11.2020 року (вх. № 01-05/3359/20 від 20.11.2020 року) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20.

Автоматизованим розподілом (витяг з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.11.2020) справу №870/111/20 з розгляду вищевказаної заяви ТзОВ «Інрис» розподілено судді-доповідачу О.В. Зварич.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду 21.12.2020 року (суддя О.В. Зварич) задоволено заяву ТзОВ «Інрис» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20.

18.01.2021 року на виконання ухвали від 21.12.2020 року Західний апеляційний господарський суд видав накази наступного змісту:

- стягнути з ТзОВ «Бррент» на користь ТзОВ «Інрис» заборгованість в сумі 2790000,00 грн., з яких: 2100000,00 грн. основний борг за договором № 01 від 01 жовтня 2020 року; 690000,00 грн. штраф, а також третейський збір 2799,00 грн.;

- стягнути з ТзОВ «Бррент» на користь ТзОВ «Інрис» витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20 в сумі 1051,00 грн.

Стягувач: ТзОВ «Інрис». Боржник: ТзОВ «Бррент».

02.01.2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича надійшло подання про звернення стягнення на нерухоме майно з метою виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року, в якому зазначено, що вказаний наказ перебуває у нього на примусовому виконанні (ВП № 64233309), просить надати дозвіл на звернення стягнення на незареєстроване в законному порядку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

Дане подання мотивоване тим, що, у боржника ТзОВ «Бррент» відсутні кошти для повернення стягувачу. В той же час, приватним виконавцем встановлено та підтверджено поясненнями директора ТзОВ «Бррент», що у боржника наявне нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, однак не зареєстроване за ним в установленому порядку, оскільки право власності зареєстровано за ТзОВ «Мані Флоу» на підставі скасованого рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18. З огляду на те, що боржник добровільно не сплачує заборгованість, приватний виконавець вважає, що відповідно до ч. 10 ст. 336 ГПК України необхідно звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, що належать на праві власності ТзОВ «Бррент».

Відповідно до частини 10 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця (ч. 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року прийнято до розгляду скаргу подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні ВП № 64233309 щодо примусового виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № 870/111/20 та призначено розгляд подання на 22.01.2024 року о 12 год. 45 хв. Ухвалено, що участь приватного виконавця Білецького І.М. в судовому засіданні є обов`язковою.

Стягувач та боржник не надавали письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції щодо подання приватного виконавця.

У судове засідання з`явився приватний виконавець Білецький І.М., підтримав доводи, наведені у поданні.

Розглянувши матеріали подання, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 336 ГПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 50 Закону № 1404-VІІІ У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з частиною 10 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У своєму поданні приватний виконавець посилається на судові рішення у справі господарського суду Львівської області №914/2150/18.

Зокрема, рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі №914/2150/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 повністю задоволено позов ТзОВ «Мані Флоу» до ТзОВ «Оптімус+» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Корпало Ганни Василівни, ТзОВ БРРЕНТ про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9623076 від 27.12.2013 щодо нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101 та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: індексний № 50879952 від 29.01.2020 та індексний № 51284819 від 24.02.2020. Скасовано державну реєстрацію права власності ТзОВ «Оптімус+» на нежитлові приміщення, загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101, номер запису: 4111803 від 27.12.2013 та всі послідуючі/пов`язані записи, а саме номер запису: 35249658 від 29.01.2020 та номер запису: 35627627 від 24.02.2020, з одночасним визнанням (поновленням запису про державну реєстрацію права власності номер запису: 4108213 від 27.12.2013 про право власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 258008746101) права власності за ТОВ «Мані Флоу».

Постановою Верховного Суду від 27.10.2020 вказані судові рішення залишені без змін.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18 скасовано і ухвалено нове, яким позов ТОВ Мані Флоу до ТзОВ «Оптімус+» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 9623076 від 27.12.2013р. щодо нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул.Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ Оптімус+ на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, номер запису: 4111803 від 27.12.2013р., з одночасним визнанням (поновленням запису про державну реєстрацію права власності номер запису: 4108213 від 27.12.2013р. про право власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 258008746101) права власності за ТОВ МАНІ ФЛОУ. В решті в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 914/2150/18 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) у справі №914/2150/18 в частині задоволення позову ТОВ Мані Флоу. Прийнято у цій частині нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд у цій постанові, серед іншого, зазначив таке:

« 4.22 …зважаючи на підстави та зміст позову, встановлені судами обставини справи, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає належному способу захисту. 4.23 Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18».

Таким чином, з вищеописаного вбачається, що право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, упродовж тривалого часу оспорюється в судовому порядку.

Звертаючись до Західного апеляційного господарського суду з поданням про звернення стягнення на спірне нерухоме майно (в межах справи №870/111/20 за заявою ТзОВ «Інрис» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «Інверіта» від 17.11.2020 року у третейській справі №13-2110/20), приватний виконавець не надав належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що боржнику - ТзОВ «Бррент» належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а також доказів про те, що боржник фактично володіє відповідним нерухомим майном, однак право власності на яке за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

За таких обставин, суд не має правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на вказане нерухоме майно.

Керуючись, ст. ст. 232, 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича б/н від 02.01.2024 року (вх. № 01-05/33/24 від 03.01.2024 року) про звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні ВП № 64233309 щодо примусового виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № 870/111/20.

Ухвалу надіслати сторонам третейського спору та приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу в порядку, визначеному частиною 5 статті 242 ГПК України.

Строки та порядок оскарження ухвал (рішень) суду першої інстанції визначені в § 1 глави 1 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Зварич