Постанова

від 24.01.2024 по справі 903/420/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Справа № 903/420/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 21.09.2023 (суддя Якушева І. О., повний текст складено 29.09.2023) у справі № 903/420/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

до Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 48 800,56 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", посилаючись на укладення між сторонами 25.08.2021 за №ЛР-98/2021 договору про постачання природного газу, наступне підписання додаткового договору №1 від 07.10.2021 про зменшення загальної суми договору, а також на підписання 07.10.2021 додаткової угоди №2 про розірвання договору про постачання природного газу від 25.08.2021 №ЛР-98/2021, а також посилаючись на ту обставину, що, незважаючи на розірвання договору, відповідач у період 01.11.2021 04.11.2021 без погодження з постачальником здійснив відбір природного газу обсягом 1,26998 тис.м3 на суму 21 157,86 грн. (17 631,55 грн. вартості газу та 3 526,31 грн. ПДВ), звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради 48 800,56 грн., в тому числі: 21 157,86 грн. заборгованості з оплати за фактично спожитий у листопаді 2021 року природний газ обсягом 1,26998 тис.м3, 17 631,55 грн. штрафу, 2 776,61 грн. пені, 6 439,82 грн. інфляційних нарахувань та 794,72 грн. процентів річних.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.09.2023 у справі № 903/420/23 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач спожив природний газ у період 01.11.2021 - 04.11.2021 поза межами дії договору на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин умов договору щодо ціни природного газу, узгодженого сторонами у договорі, строку розрахунку. Зважаючи, що споживання природного газу відбулось на позадоговірній основі, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, боржник повинен виконати обов`язок по оплаті в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги кредитором. Доказів, які б свідчили про пред`явлення відповідачу вимоги про оплату, позивач суду не надав. За таких обставин, у відповідача не настав строк виконання зобов`язання з оплати вартості фактично спожитого природного газу у спірний період. У зв`язку з цим не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 21157,86 грн. вартості фактично спожитого природного газу. Також, за відсутності укладеного між сторонами договору безпідставним є нарахування штрафу та пені. З огляду на відсутність доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимога позивача про стягнення 6439,82 грн. інфляційних нарахувань, 794,72 грн. процентів річних не підлягає до задоволення, оскільки позивач не довів факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам між сторонами виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Так, встановивши факт позадоговірного відбору природного газу відповідачем, суд мав кваліфікувати спірні правовідносини за главою 83 ЦК України, як відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна. Виходячи з положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, суд мав дійти висновку про задоволення позовних вимог, оскільки встановлено факт отримання газу від позивача та відсутність його оплати з боку відповідача. Окрім цього зазначає, що суд дійшов помилкового висновку щодо недоведеності факту звернення до відповідача з вимогою про оплату вартості спожитого газу. В даному випадку суд не врахував, що ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги, а тому така вимога може бути виражена шляхом пред`явлення боржнику платіжної вимоги-доручення, рахунка-фактури, акта приймання-передачі наданих послуг, тощо.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує та вважає їх безпідставними. Звертає увагу, що враховуючи припинення договірних відносин з постачання газу, позивач не мав права реєструвати відповідача, як споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, у власному реєстрі споживачів без погодження з останнім. Застосування положень глави 83 ЦК України до спірних правовідносин є неможливим, оскільки позивачем не доведено ні вартості спожитого газу, ні факту отримання газу саме від нього. За наведених обставин вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим та просить відмовити в задоволенні скарги.

Третьою особою надані письмові пояснення в яких повідомлено, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" було постачальником "останньої надії" для відповідача в період з 05.11.2021 по 08.11.2021. Протягом вказаного період відповідачем спожито 1254,24 тис.м.куб. газу на суму 21071,23 грн. Заборгованість за спожитий газ відсутня.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи № 903/420/23, дослідивши та проаналізувавши наявні докази, колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" як постачальником і Комунальним підприємством «Волинська обласна інфекційна лікарня» як споживачем було укладено договір про постачання природного газу № ЛР-98/2021 від 25.08.2021 (надалі - договір).

За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Плановий обсяг постачання газу - до 52 000 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Як узгоджено пунктом 3.2. договору ціна за 1 тис. метрів кубічних газу без урахування податку на додану вартість становить 13746,75 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,58 грн (відповідно до постанови НКРЕКП № 313 від 24.12.2019 складає 124,16 грн. за 1000 метрів кубічних без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед - 1.1.).

Ціна за 1 тисячу кубічних метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 13 883,30 грн.

Податок на додану вартість становить 2 776,67 грн.

Всього ціна газу за 1 тисячу метрів кубічних становить 16 660 грн.

Зміна ціни природного газу, визначена у договорі, відбувається відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.3.3. договору).

Згідно з пунктом 3.5. договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за цим договором і становить 866 320 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктом 5.5. договору визначені зобов`язання споживача, зокрема: споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної розділом II договору, а також Правилами постачання природного газу; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником; припинення або розірвання договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства; споживач зобов`язується оплачувати вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідно до розділу IV договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

За умовами підпункту 4.2.1. договору оплата природного газу постачальнику здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу та рахунку.

Остаточний рахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до пункту 4.3. договору у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Пунктом 9.1. договору узгоджено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Енерджі Трейд Груп" в інформаційній платформі Оператора ГТС до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

29.09.2021 через інформаційну платформу новим постачальником відповідача - ТОВ «Волиньгаз збут» було подано запит на зміну постачальника для відповідача з терміном постачання природного газу з 17.10.2021 по 31.10.2021, який було задоволено ТОВ "Енерджі Трейд Груп".

07.10.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № ЛР-98/2021 від 25.08.2021 про постачання природного газу, за якою сторони погодили зменшити суму договору на 811 829,66 грн. та вважати загальною суму договору 54 490,34 грн.

У подальшому сторони дійшли згоди розірвати договір № ЛР-98/2021 від 25.08.2021, укладений між постачальником та споживачем, про що уклали додаткову угоду № 2 від 07.10.2021 про розірвання договору.

За умовами додаткової угоди № 2 від 07.10.2021 з моменту набрання її чинності зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, а в частині розрахунку - до повного виконання. Обов`язки сторін, виконання яких сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами в наступному порядку та на таких умовах: споживач здійснює розрахунок за поставлений природний газ протягом 10 днів з дня отримання оформленого належним чином акту приймання-передачі природного газу та розрахунку.

У процесі судового розгляду встановлено, що відповідач у період 01.11.2021 - 04.11.2021 без погодження з постачальником - ТОВ "Енерджі Трейд Груп" здійснив відбір природного газу обсягом 1269,98 м.куб., що підтверджується скриншотом з інформаційної платформи, приєднаним позивачем до позовної заяви (а.с.33).

10.12.2021 позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу акт приймання- передачі № 00000029540 від 30.11.2021, проте, як пояснював представник позивача у судовому засіданні, відповідач актів не підписав, не повернув, спожитий газ не оплатив.

Позивач, вважаючи, що відповідач за спірний період не оплатив йому вартості природного газу на суму 21157,86 грн., звернувся з позовом до суду про стягнення вартості фактично спожитого природного газу, посилаючись на те, що відповідач в порядку, строки та умовах, визначених договором про постачання природного газу № ЛР-98/2021 від 25.08.2021 не оплатив вартості фактично спожитого газу.

Вартість фактично спожитого відповідачем природного газу у спірний період позивач обчислив, виходячи з розрахунку: вартість природного газу у сумі 17 631,55 грн., ПДВ у розмірі 3526,31 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 2 розірвання договору не звільняє споживача від обов`язку здійснити повний розрахунок із постачальником за фактично поставлений природний газ у порядку, строки та умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 Цивільного кодексу України).

Відбір природного газу обсягом 1269,98 м.куб. у період 01.11.2021 - 04.11.2021 відповідач здійснив після того, як договір на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021 було розірвано додатковою угодою № 2 від 07.10.2021.

За умовами додаткової угоди № 2 від 07.10.2021 з моменту набрання її чинності зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, а в частині розрахунку - до повного виконання. Обов`язки сторін, виконання яких сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами в наступному порядку та на таких умовах: споживач здійснює розрахунок за поставлений природний газ протягом 10 днів з дня отримання оформленого належним чином акту приймання-передачі природного газу та розрахунку.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач спожив природний газ у період 01.11.2021 - 04.11.2021 поза межами дії договору на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021, оскільки додатковою угодою від №2 від 07.10.2021 договір на постачання природного газу було розірвано.

У зв`язку з цим підставно вказано, що мав місце факт бездоговірного споживання природного газу відповідачем у спірний період.

Оскільки відповідач спожив природний газ у період 01.11.2021 - 04.11.2021 поза межами дії договору на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин умов договору щодо ціни природного газу, узгодженого сторонами у договорі, строку розрахунку.

Оскільки споживання природного газу відповідачем відбулось на позадоговірній основі, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, боржник повинен виконати обов`язок по оплаті в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги кредитором.

Доказів, які б свідчили про пред`явлення відповідачу вимоги про оплату, позивач суду не надав.

Як підставно відзначено судом першої інстанції, в матеріалах справи (а.с.32) міститься копія опису, копія поштової накладної від 10.12.2023.

У копії опису міститься посилання на рахунок №105060 від 30.11.2021, на акт №00000029540 від 30.11.2021, лист №2021/11-01 від 01.11.2021.

Проте, примірника листа №2021/11-01 від 01.11.2021 до матеріалів позовної заяви як доказу звернення до відповідача з вимогою про оплату позивач не надав.

Рахунок №105060 від 30.11.2021 також відсутній у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене судом вірно констатовано, що позивач не довів факту звернення до відповідача з вимогою про оплату вартості спожитого природного газу.

За таких обставин, у відповідача не настав строк виконання зобов`язання з оплати вартості фактично спожитого природного газу у спірний період.

У зв`язку з цим не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 21157,86 грн. вартості фактично спожитого природного газу.

Також позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 631,55 грн. штрафу за перевищення обсягу споживання газу, 2 776,61 грн. пені за порушення строків оплати.

Нарахування 17 631,55 грн. штрафу, 2 776,61 грн. пені проведено позивачем на підставі п.п.6.2.1., п.п.6.2.2. п.6.2. договору на постачання природного газу № Р-98/2021 від 25.08.2021, який з 01.10.2021 розірвано за взаємною згодою сторін.

Судами встановлено, що споживання відповідачем природного газу у період 01.11.2021 - 04.11.2021 відбулось на позадоговірній основі.

Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки споживання відповідачем природного газу у період 01.11.2021 - 04.11.2021 відбулось на позадоговірній основі, відсутні правові підстави для застосування умов договору, якими передбачено стягнення пені, штрафу за порушення умов, узгоджених договором.

Також позивач за порушення відповідачем виконання зобов`язання з оплати нараховує і просить стягнути 6439,82 грн. інфляційних нарахувань, 794,72 грн. процентів річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності укладеного між сторонами у справі станом на період споживання відповідачем природного газу (01.11.2021 - 04.11.2021) договору на постачання природного газу та відсутності доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимога позивача про стягнення з відповідача 6439,82 грн. інфляційних нарахувань, 794,72 грн. процентів річних не підлягає до задоволення, оскільки позивач не довів факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Твердження апелянта про необхідність суду самостійно визначитись яка норма права підлягає застосуванню у відносинах сторін та вирішити спір згідно цієї норми, зокрема положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного.

Позивач просить стягнути заборгованість за спожитий газ в сумі, яка на його думку визначається умовами договору. Однак, судом спростовано доводи останнього щодо існування договірного постачання газу, а відтак потребує доведенню саме ціна спожитого газу. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач намагався збільшити розмір позовних вимог в частині вартості спожитого газу, виходячи з середньозваженої ціни місячного ресурсу природного газу. Така заява судом відхилена, що вказує на недоведення належними доказами позову в цій частині.

Разом з цим суд апеляційної інстанції відмічає, що відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496) реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу. Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Вказане свідчить про те, що саме на постальника покладається обов`язок здійснювати реєстрацію споживача на платформі Оператора ГТС в залежності від наявності договірних зобов`язань. За умови припинення договірного постачання, постачальник не вправі включати споживача до реєстру та відповідно не вправі виставляти рахунок за поставлений газ не на умовах договірного зобов`язання.

За наведених обставин потребує належному доведенню право позивача стягувати плату за поставлений газ з відповідача після припинення договірних зобов`язань та з огляду лише на облікування споживача в реєстрі, як закріпленого за постачальником - ТОВ "Енерджі Трейд Груп". При цьому помилковим є твердження скаржника, що судом було встановлено споживання газу відповідачем саме від постачальника - ТОВ "Енерджі Трейд Груп", оскільки така позиція викладена в описовій частині рішення, а не в мотивувальній. Тобто не є встановленим судом фактом.

Відтак, вирішення даного спору залежить не від помилкового застосування певних норм матеріального права, а від доведення належними доказами як підстав так і предмету позову.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суду Волинської області від 21.09.2023 у справі № 903/420/23 відповідає матеріалам справи та ґрунтується на чинному законодавстві.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 918/548/23 витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 21 вересня 2023 року у справі №903/420/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/420/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.