Рішення

від 24.01.2024 по справі 909/1014/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1014/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця Усачука Олександра Володимировича

АДРЕСА_1

ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: приватного підприємства "Ліго 1"

вул.Вагилевича, 26, с.Слобода Рівнянська, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77632

про стягнення 50 755 грн 86 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: фізична особа - підприємець Усачук Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Ліго 1" про стягнення 50 755 грн 86 коп. заборгованості, з яких: 41 764 грн основного боргу, 8 233 грн 81 коп. пені, 549 грн 23 коп. 3% річних та 208 грн 82 коп. інфляційних втрат.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копію ухвали від 10.11.2023 позивачу доставлено до його електронного кабінету 10.11.2023, а відповідачу поштою - 21.11.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором на транспортно - експедиційні послуги для перевезення вантажів автомобільним транспортом №11/03-2023 від 11.03.2023 в частині оплати за здійснені та прийняті ним послуги з перевезення, у зв`язку з чим виникла заборгованість, на яку позивач нарахував три відсотки річних, інфляційні втрати та пеню.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 ГПК України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.03.2023 між Приватним підприємством "Ліго-1" (відповідач у справі, замовник за договором) та ФОП Усачуком Олександром Володимировичем (позивач у справі, експедитор за договором) укладено договір на транспортно - експедиційні послуги для перевезення вантажів автомобільним транспортом №11/03-2023, відповідно до умов якого замовник замовляє, а експедитор надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Згідно з п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.9 п. 2.1 договору сторонами погоджено, що замовник зобов`язується: надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого "Замовлення на перевезення", що є невід?ємною частиною договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об?єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги; забезпечити оформлення товарно-супровідних документів (CMR, TIR-CARNET для міжнародних перевезень) і в разі необхідності інших митних документів в узгоджений термін; своєчасно оплачувати послуги експедитора.

У розділі 3 договору сторони визначили умови розрахунків. Так у п. 3.1. сторони узгодили, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунка фактури експедитора, якщо в "Замовленнях на перевезення" не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення. Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок Експедитора (пункт 3.3 договору); витрати по переведенню коштів несе Замовник (пункт 3.4 договору).

У випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3,1, 4.1 договору, замовник виплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати (п.4.4 договору).

Відповідно до п.п.7.1 договору за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт виконаних робіт.

У випадку, якщо відправлений експедитором замовнику акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 3 банківських днів з моменту його отримання замовником, він вважається ним прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі (П.7.6).

11.03.2023 між сторонами підписано транспортну заявку №1103/-1 від 11.03.2023 до договору про перевезення вантажу (дошки) за маршрутом м. Івано-Франківськ (Україна) - м. Маріамполе (Литва), відправник - ПП "Ліго", вантажоотримувач -UAB "Remavita", термін доставки - 20-27.03.2023, сума фрахту - 41760 грн.

Відповідно до п. 24 Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №530404 вантаж одержано вантажоотримувачем 22.03.2023.

Згідно з рахунком на оплату №13 від 24.03.2023 вартість послуг за даним договором склала 41764 грн.

Відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг №13 від 24.03.2023, експедитор - ФОП Усачук О.В. надав, а ПП "Ліго-1" прийняло такі роботи (послуги): транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобілем MAN НОМЕР_2 за маршрутом: м. Івано-Франківськ (Україна) - м. Маріамполе (Литва) на суму 41764 грн без ПДВ. Загальна вартість робіт (послуг) згідно рахунку №13 від 24.03.2023 склала 41764 грн. Також в акті зазначено, що сторони претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) одна до одної не мають.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2023 позивач направив відповідачу на електронну адресу рахунок, акт, договір та накладну CMR, у відповідь на що відповідач 22.05.2022 направив позивачу заявку, договір та акт.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами від 15.06.2023 та 05.07.2023 про повернення 41764 грн заборгованості за договором №11/03-2023 від 11.03.2023.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору №11/03-2023 від 11.03.2023 позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 41 764 грн основного боргу, 8 233 грн 81 коп. пені за період з 25.05.2023 по 31.10.2023, 549 грн 23 коп. 3% річних за період з 25.05.2023 по 31.10.2023 та 208 грн 82 коп. інфляційних втрат за вересень 2023 року.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 ЦК України (яка узгоджується зі статтею 307 ГК України та статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт") визначено: за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За встановлених судом обставин, між сторонами було укладено договір перевезення, на виконання якого позивачем, як експедитором, за узгодженою заявкою було здійснено доставку вантажу у відповідності до обумовленого маршруту, а вантажоотримувачем UAB "Remavita"- прийнято вантаж 22.03.2023.

У акті надання послуг та рахунку на оплату узгоджена вартість надання послуг у розмірі 41764 грн. Також акт містить відмітку про те, що сторони претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) одна до одної не мають. В той же час, суд зазначає, що акт містить відсилку до договору №11/03-2023 від 11.03.2023, заявки №1103/1 від 11.03.2023, CMR №530404 та рахунку на оплату.

Своїм підписом на акті №13 надання послуг від 24.03.2023 директор відповідача підтвердив прийняття послуг.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з п.3.1 договору, розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок експедитора протягом 3 банківських днів після отримання рахунка фактури експедитора, якщо в "Замовленнях на перевезення" не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

В транспортній заявці №1103/-01 від 11.03.2023 не визначено умов оплати за перевезення.

Способу направлення експедитору (відповідачу) рахунка - фактури договором не передбачено. Таким чином, можливим є направлення відповідачу рахунку факту електронною поштою.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Доказів того, коли відповідач отримав електронний лист з рахунком на оплату, направлений йому позивачем (19.05.2023 - п`ятниця 15.23 год) матеріали справи не містять. Тому відповідь 22.05.2023 (понеділок) відповідача позивачу на вказаний лист суд розцінює як отримання ним вищевказаного рахунку 22.05.2023.

Зважаючи на це, з врахуванням умов п.3.1 договору строк на здійснення оплати отриманих послуг перевезення у відповідача настав 25.05.2023 (три дні з моменту отримання електронного листа від 19.05.2023 з рахунком на оплату). Відповідно, починаючи з 26.05.2023 почалось прострочення оплати наданих послуг за договором.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 41764 грн заборгованості обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За встановлених судом обставин, у п. 4.4. договору сторони визначили, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3,1, 4.1 договору, замовник виплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

За розрахунками позивача, за період з 25.05.2023 по 31.10.2023 розмір пені становить 8233 грн 81 коп., а три відсотки річних - 549 грн 23 коп. В той же час, як встановлено судом вище - прострочення виконання зобов`язання з оплати розпочалось 26.05.2023. Відтак, здійснивши власний розрахунок можливих до стягнення пені та трьох відсотків річних за період з 26.05.2023 по 31.10.2023 суд встановив, що сума пені становить 8176 грн 59 коп., а трьох відсотків річних - 545 грн 79 коп.

Таким чином до стягнення належить 8176 грн 59 коп. пені та 545 грн 79 коп. трьох відсотків річних.

Також до стягнення з відповідача належить 208 грн 82 коп. інфляційних втрат, розмір яких за результатами перерахунку суду є арифметично правильним.

Враховуючи вищевикладене, позов належить до задоволення частково.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ліго 1" (вул. Вагилевича, 26, с. Слобода Рівнянська, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77632, код ЄДРПОУ 42377123) на користь фізичної особи - підприємця Усачука Олександра Володимировича ( АДРЕСА_2 ,ідент. код НОМЕР_1 ) 50 755 (п`ятдесят тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 86 коп. заборгованості, з яких: 41 764 (сорок одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 00 коп. основного боргу, 8 176 (вісім тисяч сто сімдесят шість) грн 59 коп. пені, 545 (п`ятсот сорок п`ять) грн 79 коп. 3% річних, 208 (двісті вісім) грн 82 коп. інфляційних втрат та 2680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн 24 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано - 24.01.2024.

Суддя О.В. Рочняк