Рішення

від 25.01.2024 по справі 747/493/23

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/493/23

Провадження № 2/747/9/24

РІШЕННЯ

іменем України

25.01.2024 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову зазначає, що його мати ОСОБА_2 з 1975 по 03.11.2014 року працювала вчителем англійської мови в Скороходівській школі. За час роботи у 1983 році їй було надано у користування житловий будинок по АДРЕСА_1 , на який вона не оформила право власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 померла. 27 березня 2023 року позивач звернувся до відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради з метою отримання документів, що підтверджують передачу житла у користування ОСОБА_2 , але йому відмовили, оскільки жодних документів, які б посвідчували передачу у користування, відсутні, на балансі не обліковується, а також відсутні документи, які би підтверджували право власності на будинок за Скороходівською школою. Також позивача повідомили про те, що будинок по АДРЕСА_1 до комунальної власності селищної ради не передавався. Також дане житло не передавалось з бухгалтерського обліку Липівської сільської ради на бухгалтерський облік Талалаївської селищної ради. КП «Прилуцьке МБТІ» повідомило позивача про те, що на підставі рішення виконкому Талалаївської районної ради народних депутатів від 10.12.1991 року зареєстровано право власності за Липівською сільською радою та видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям від 10 грудня 1991 року. Але позивач не має можливості отримати копію вказаного рішення, оскільки у архівному відділі Прилуцької РДА за вказаною датою є лише рішення «Про надання одноразової допомоги». Прилуцька районна рада повідомила позивача про те, що у переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Прилуцького району житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не значиться. Рішенням сесії Талалаївської селищної ради від 18.05.2017 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися з територіальними громадами смт Талалаївка Талалаївської селищної ради сіл Липове, Березовиця, Скороходове, Жолобок Липівської сільської ради. Правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися в Талалаївську селищну об`єднану територіальну громаду. У матеріалах справи КП «Прилуцьке МБТІ» щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутній оригінал реєстраційного посвідчення та відсутнє рішення виконкому Талалаївської районної ради від 10 грудня 1991 року. Також у реєстраційному посвідченні на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадський установам, підприємствам і організаціям від 10 грудня 1991 року вказано як підстава рішення виконкому Талалаївської районної ради народних депутатів. При цьому не зазначено дату рішення та номер, і відсутній оригінал рішення, на підставі якого мала би бути здійснена реєстрація права власності на житловий будинок. Тобто підстав для реєстрації права власності за Липівською сільською радою народних депутатів не було. Також при реєстрації житловий будинок не знаходився на балансі Липівської сільської ради і в подальшому не взятий на баланс. Матері позивача, яка проживала у даному будинку з 1983 року, не було відомо про реєстрацію права власності за Липівською сільською радою у 1991 році. Позивач проживає у даному будинку, добросовісно володіє нерухомим майном протягом 30 років, по мірі своїх сил та коштів здійснює поточний ремонт, підтримує подвір`я у належному стані. Користується житловим будинком відкрито, безперервно, не приховуючи факт знаходження майна в володінні, володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість житлового будинку, в якому проживає позивач, становить 35 181 грн. Для вирішення питання оформлення права власності на домоволодіння за набувальною давністю в якому проживає більше 10 років, позивач звернувся до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради, але йому було відмовлено, оскільки зареєстроване право власності за Липівською сільської радою. Рішенням Талалаївської селищної ради від 26.05.2023 «Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Талалаївської громади» вул Гагаріна в с Скороходове перейменована на вул Зоряна. На думку позивача реєстрація права власності на будинок, в якому він проживає, за Липівської сільською радою, було проведене з порушенням законодавства і на даний час порушує його права. Тому позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнати недійсним реєстраційне посвідчення на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що зареєстровано в КП «Прилуцьке МБТІ» на підставі рішення виконкому Талалаївської районної ради від 10 грудня 1991 року, на підставі якого видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям від 10 грудня 1991 року; визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 , прибудову а1, прибудову а2, сарай Б1, погріб Пг, вбиральню У1, Хвіртку 31, огорожу № 2.

Ухвалою від 22 вересня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 20 жовтня 2023 року, яке було відкладено на 29 листопада 2023 року в зв`язку з поданням уточненого позову. Ухвалою підготовчого судового засідання від 29 листопада 2023 року закрито підготовче провадженя по справі та справу призначено до розгляду по суті на 25 січня 2024 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і просять задовольнити. Представник відповідача Талалаївської селищної ради в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають. Представник відповідача - КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, у вирішені справи покладаються на розсуд суду.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 64 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.16) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «мати» зазначено ОСОБА_2 (а.с.26) Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_2 з 1975 року по 2014 рік працювала вчителем Скороходівської школи (а.с.17) Згідно довідки Талалаївської селищної ради від 15.08.2023 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з дня народження ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15). Згідно з рішенням 14 сесії 7 скликання Талалаївської селищної ради від 18.05.2017 року Селищна рада вирішила об`єднатися з територіальними громадами смт Талалаївка Талалаївської селищної ради, зокрема сіл Липове, Березовиця, Скороходове, Жолобок Липівської сільської ради (а.с.20). Згідно довідки Талалаївської селищної ради від 06.02.2023 року будинок по АДРЕСА_1 до комунальної власності селищної ради не передавався (а.с.21). Згідно довідки відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради від 27.03.2023 року житловий будинок по АДРЕСА_1 на балансі не облікровується, підтверджуючі документи на будівлю відсутні (а. с.23) Згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям від 10.12.1991 року, Прилуцьке МБТІ посвідчує, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за Липівською сільською радою на підставі рішення виконкому Талалаївської селищної ради (а.с.27) Згідно довідки КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 03.04.2023 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно матеріалів архівної справи станом на 31.12.2012 р зареєстроване право власності за Липівською сільської радою народних депутатів на підставі реєстраційного посвідченні від 10.12.1991 року (а.с.28) Згідно технічно паспорту на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , виготовленого КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 30.03.2023 року на замовлення ОСОБА_1 , будинок перебуває в належному технічному сит ані, введений в експлуатацію, відповідає нормам та стандартам (а.с.29-32) Згідно звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 64, 8 кв. м по АДРЕСА_1 , проведеного суб`єктом оціночної діяльності « ОСОБА_3 », загальна вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінки 07.07.2023 року складає 35 181 грн (а.с. 36-52).

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані загальними нормами Цивільного кодексу України щодо права власності.

З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України, про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно п.9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз.2 ч.3 ст. 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст. 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи зазначене про умови набуття права власності за набувальною давністю, не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом ч.1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно п.5 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1992 року, на даний час будинок не обліковується за жодною комунальною установою, але позивач не має можливості оформити його належним чином, оскільки на будинок зареєстроване право власності за Липівською сільською радою, правонаступником якої є Талалаївська селищна рада, на балансі якої будинок не значиться та не передавався, на даний будинок не претендують інші особи, позивач відкрито, безперервно і тривало володіє даним майном, поводиться з ним як власник, закон не обмежує і не забороняє таке набуття права власності, як набувальна давність, тому наявні всі передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що для належного захисту права позивача необхідно скасувати реєстрацію права власності на даний житловий будинок за Липівською сільською радою, яка припинила свою діяльність ще з грудня 2017 року шляхом об`єднання з Талалаївської селищної радою, на балансі якої будинок не перебуває. Тому позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.260, 264-266 ЦПК України, 344 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнати недійсним реєстраційне посвідчення на житловий будинок по АДРЕСА_1 за Липівською сільською радою народних депутатів, що зареєстровано КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на підставі рішення виконкому Талалаївської районної ради народних депутатів від 10 грудня 1991 року, на підставі якого видане реєстраційне посвідчення на домоволодіння , яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, від 10 грудня 1991 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с Скороходове Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 житловий будинок А1, прибудову а1, прибудову а2, сарай Б1, погріб Пг, вбиральню У1, хвіртку 31, огорожу № 2.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко