Постанова

від 25.01.2024 по справі 663/65/22

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 663/65/22 Головуючий у 1-й інстанції Шабрацький Г.О.

Номер провадження: 22-ц/819/24/24 Доповідач Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,

суддів: Кутурланової О.В., Приходько Л.А.,

секретар Доброва К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуСкадовського районногосуду Херсонськоїобласті від14січня 2022року ускладі суддіШабрацького Г.О.про відмовуу відкриттіпровадження усправі запозовом ОСОБА_1 до Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, Служби безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення, перебування у полоні незаконних збройних формувань,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Скадовського районного суду Херсонської області із вище зазначеним позовом, в якому просив встановити факт його перебування у полоні заручником незаконних військових формувань на тимчасово окупованій території Донецької області у період з 16.03.2015 року; встановити факт його звільнення з полону 01.04.2015 року, як особи заручника незаконних військових формувань на тимчасово окупованій території Донецької області.

В обґрунтування позову вказував, що він у зв`язку з військовими діями 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей здійснював волонтерську діяльність. Під час чергової поїздки до тимчасово окупованої території Донецької області з метою забезпечення українських бійців односельчан продуктами харчування, сезонним одягом, ліками, а також речами першої потреби був незаконно позбавлений волі, став заручником незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції. У полоні перебував з 16.03.2015 року по 01.04.2015 року.

Вказував, що оскільки дані про нього не внесені до сформованого Службою Безпеки України переліку осіб, які були незаконно позбавлені волі, захоплені як заручники незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції, він позбавлений можливості реалізувати права та гарантії, визначені Постановою КМУ від 11.12.2019 №1122, якою було затверджено Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 14 січня 2022 року було відмовлено у відкритті провадження по даній цивільній справі. Роз`яснено заявнику про право на звернення до Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях при Службі безпеки України для включення до обліку його даних як особи, яка перебувала у полоні.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки повинна бути розглянута у позасудовому порядку уповноваженим органом.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 14 січня 2022 року.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд неправильно застосував норми права внаслідок чого ухвалив незаконне і необґрунтоване судове рішення. З посиланням на рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі №9-зп, зазначає, що гарантоване Конституцією України право оскаржити в суді будь-які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. У зв`язку з викладеним вважає, що суд порушив його право на справедливий суд.

У відзиві на апеляційну скаргу уповноважений представник СБУ України та Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні скарги, ухвалу суду залишити без змін.

ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , та приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів, доводи апеляційної скарги підтримала з підстав в ній зазначених, просила апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Представник відповідачів ОСОБА_2 , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду.

Заслухавши доповідача, пояснення представників, дослідивши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зробив висновки про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із документів, що долучалися до позовної заяви та надані представником позивача адвокатом Доготер О.Г. під час апеляційного розгляду справи вбачається, що за даними, які надійшли до Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції станом на 24.11.2016 рік громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться як такий, що потрапив 16.03.2015 року у заручники незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції та був визволений 01.04.2015 року. (а.с.125)

Відповідно до листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.06.2021 року станом на 15.06.2021 року в отриманому від СБУ сформованому переліку звільнених осіб, відомості щодо ОСОБА_1 відсутні. (а.с.127)

Відповідно до листа керівника Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях від 12.08.2021 року в Центрі відсутня достовірна, повна підтверджуюча інформація щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_1 та його звільнення. Одночасно, в Об`єднаному центрі наявна непідтверджена інформація, що громадянин ОСОБА_1 з 16.04.2015 до 01.04.2015 року був незаконно позбавлений волі на тимчасово окупованій території Донецької області. Окремо в листі наголошено, що документальне посвідчення фактів, подій або визначення статусу особи, Положенням про Об`єднаний центр не передбачено, до компетенції не відноситься. (а.с.128)

Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що подана ОСОБА_1 заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута у позасудовому порядку уповноваженим органом, за наслідками розгляду якої у заявника може виникати право на судовий захист, що повинно реалізовуватися з урахуванням норм про судову юрисдикцію. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження відповідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Заявник, звертаючись в січні 2022 року до суду, обґрунтовував позов тим, що невнесення даних про нього до реєстру полонених Служби безпеки України не дає йому можливість реалізувати права та гарантії, визначені Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1122, якою було затверджено Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

На час звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, перелік та послідовність здійснення заходів, спрямованих на соціальний захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, та регулюв питання системної, безперервної та ефективної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час надання допомоги таким особам визначав Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затвердженийпостановою КабінетуМіністрів Українивід 11.12.2019№ 1122 (далі Порядок №1122).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1122, дія цього Порядку поширюється, зокрема, на громадян України, захоплених як заручники внаслідок збройної агресії проти України, позбавлених свободи з політичних мотивів або захоплених як військовополонені у зв`язку із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Пунктом 6 Порядку №1122 ( (в останній чинній редакції) встановлено, що рішення про визнання особи, включеної до сформованого Службою безпеки України переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінреінтеграції. Положення про міжвідомчу комісію та її персональний склад затверджується Мінреінтеграції.

На виконання п.6 Порядку №1122 наказом Мінреінтеграції «Про утворення міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист» від 17 липня 2020 року №57 утворено міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист (далі міжвідомча комісія) та затверджено Положення про неї.

Відповідно до пп.1 п.1 розділу IV Положення про міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист, одним із основних завдань міжвідомчої комісії є прийняття рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.

В свою чергу, п.2 розділу IV зазначеного Положення визначено, що для прийняття рішення, передбаченого пп.1 п.1 цього розділу, зокрема, особа, позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, звертається до Мінреінтеграції з письмовим зверненням. До звернення додаються: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України особи, позбавленої свободи внаслідок збройної агресії проти України; відомості або документи, що підтверджують факт та обставини позбавлення особи свободи внаслідок збройної агресії проти України; інші документи та/або інформація, які заявник вважає за потрібне додати до звернення.

Отже після отримання письмового звернення про виплату грошової допомоги особі, позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, Мінреінтеграція має розглянути звернення разом з доданими до нього документами на засіданні Комісії, яка приймає одне з двох рішень або про визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, або про відмову у такому визнанні. На підставі прийнятого міжвідомчою комісією рішення, Мінреінтеграція приймає рішення про виплату допомоги.

Із матеріалів, які долучалися до позовної заяви та надані під час апеляційного розгляду справи, слідує, що Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на звернення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доготер О.Г., надано відповідь про те, що станом на 15.06.2021 року в отриманому від СБУ сформованому переліку звільнених осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів, на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відомості про ОСОБА_1 відсутні.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, у зв`язку з тим, що законодавством встановлено позасудовий порядок встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та роз`яснюючи ОСОБА_1 його право на звернення до Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях при Службі безпеки України (далі Центр) для включення до обліку його даних як особи, яка перебувала у полоні, суд першої інстанції не звернув уваги на наявний у матеріалах справи лист вказаного Центру, відповідно до змісту якого документальне посвідчення фактів, подій або визначення статусу особи, Положенням про Об`єднаний центр не передбачено, до компетенції не відноситься.

Залишив поза увагою суд першої інстанції і те, що для прийняття рішення, передбаченого пп.1 п.1 розділу IV Положення про міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист, особа, позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, звертається до Мінреінтеграції з письмовим зверненням.

Залишений судом без належної правової оцінки і наявний в матеріалах справи лист-відповідь Мінреінтеграції на звернення ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 15.06.2021 року в отриманому від СБУ сформованому переліку звільнених осіб, відомості щодо ОСОБА_1 відсутні та не з`ясовано чи розглядалось звернення ОСОБА_1 на засіданні комісії та чи прийнято нею за результатами розгляду заяви позивача одне із рішень, передбачених Положенням про міжвідомчу комісію та чи не виникло у заявника у зв`язку з отриманою відповіддю права на судовий захист з урахуванням норм про судову юрисдикцію.

За викладеного висновок суду про те, що заява ОСОБА_1 повинна бути вирішена в позасудовому порядку є передчасним.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України з направленням матеріалу до суду першої інстанції, яким на сьогодні є Великоолександрівський районний суд Херсонської області, для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25.01.2024 року.

Керуючись ст.ст.367,374,379 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 14 січня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (Великоолександрівський районний суд Херсонської області).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий Л.В. Базіль

Судді О.В. Кутурланова

Л.А. Приходько