Рішення

від 09.01.2024 по справі 157/1260/19

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1260/19

Провадження №2/157/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної Ірини Миколаївни про визнання протиправними та скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної І.М., в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Кузьміної І.М. від 23 жовтня 2018 року, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , та визнати протиправною і скасувати постанову державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Кузьміної І.М. від 23 жовтня 2018 року, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті батька ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що 18 липня 2018 року звернувся до нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Кузьміної І.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , а також подав заяву про прийняття спадщини після смерті його дядька ОСОБА_2 , надав нотаріусу усі відповідні документи, які підтверджують, що він є спадкоємцем першої черги за законом. Фактично не вчинивши жодних дій, не зробивши жодного запиту та не повідомивши його про необхідність подачі додаткових документів до заяви про прийняття спадщини, державний нотаріус Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Кузьміна І.М. 23 жовтня 2018 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила йому у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 . Також йому було відмовлено і в отриманні спадщини на спадкове майно, яке складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті його батька ОСОБА_3 . Причиною відмови зазначено відповідачем те, що не було надано правовстановлюючого документа на спадкове нерухоме майно. При цьому у тексті оскаржуваних постанов сам же відповідач вказує, що проаналізувавши спадкову справу № 46/1984, заведену після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняла його дружина. Таким чином, правовстановлюючі документи на майно померлого ОСОБА_3 знаходяться безпосередньо у відповідача або ж відповідач має доступ до зазначених документів. В оскаржуваних постановах відповідач не правильно зазначив норму процесуального права, відповідно до якої ці постанови можуть бути оскаржені до суду (відповідач послався на ч. 2 ст. 109 ЦПК України, якою передбачено наслідки ухилення в експертизі, ця норма закону не має нічого спільного із нотаріатом).

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області у справі було відкрито провадження.

З аналогічним позовом ОСОБА_1 звертався до Волинського окружного адміністративного суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної Ірини Миколаївни про визнання протиправними та скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, закрито з тих підстав, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а не є публічно-правовим, не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з наведених у позовній заяві підстав і пояснили, що не мають правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно, такі документи нотаріус Кузьміна І.М. могла витребувати самостійно, чого не зробила, остання не належним чином спілкувалася з ними при зверненні за наданням нотаріальних послуг та її дії не відповідають вимогам діючого законодавства у частині вчинення нотаріусами нотаріальних дій.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, свідків, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у позові належить відмовити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що постановою державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної І.М. від 22 жовтня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 , який подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на це нерухоме майно.

Крім того, постановою державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної І.М. від 22 жовтня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 , який подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на це нерухоме майно.

Із змісту зазначених постанов вбачається, що позивач ОСОБА_1 у заяві про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказав, що після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з цілої земельної ділянки та цілого житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а у заяві про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказав, що після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з цілої земельної ділянки та цілого житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

З цих же постанова вбачається, що ОСОБА_1 не надав нотаріусу Камінь-Каширської державної нотаріальної контори правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності зазначених спадкодавців на вказане нерухоме майно.

Факт не надання нотаріусу вказаних правовстановлюючих документів позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечив, пояснивши, що у нього такі документи відсутні.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; або не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п. 4.14 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За змістом п. 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 7 Глави 3 Розділу 1 зазначеного Порядку (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину), встановлено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину), нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно зі ст. 46-1 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину), нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Позивачем ОСОБА_1 , який звернувся 18 липня 2018 року до нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 та свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 не було подано нотаріусу правовстановлюючих документів про належність вказаним спадкодавцям нерухомо майна, а саме житлових будинків з надвірними спорудами за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_4 , а також земельних ділянок за цими адресами.

Як вбачається з копії спадкової справи № 46 після смерті ОСОБА_3 (розпочато 10 серпня 1984 року, закінчено 10 серпня 1984 року), спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_5 (мати позивача), та їй було видано нотаріусом Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Трохимчук С.М. 10 серпня 1984 року свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку, площею 28,5 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по АДРЕСА_2 , та цей житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого виконком Камінь-Каширської міської Ради народних депутатів 26.06.1984 року та зареєстрованого в Луцькому інвентарбюро 28.06.2019 за реєстровим № 499.

Зазначені обставини щодо видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 підтвердила у судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_6 , а також ці обставини підтверджуються матеріалами інвентаризаційної справи № 66 на житловий будинок по АДРЕСА_2 .

З вказаної спадкової справи вбачається і те, що нотаріусом Камінь-Каширської державної нотаріальної контори 10 серпня 1984 року ОСОБА_6 було видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку, площею 28,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_2 , у спільному сумісному майна подружжя, набутому за час шлюбу.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що видане 31 жовтня 1991 року, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є син ОСОБА_1 (тобто позивач), та останньому було видано зазначене свідоцтво на спадкове майно, що складається з цілого цегляного житлового будинку житловою площею 28,5 кв.м., з господарськими та побутовими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_2 та які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих Камінь-Каширською державною нотаріальною контрою 10 серпня 1984 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, № 214281788 від 30.06.2020, право власності на 2/5 частин будинку по АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_7 (дочка позивача), на підставі договору дарування, 2527, 03.06.2008, Камінь-Каширська держнотконтора, та на 3/5 частин - за ОСОБА_8 (син позивача), договір дарування, 2525, 05.06.2008, Камінь-Каширська держнотконтора.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження належності на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Таких підтверджуючих документів немає у матеріалах справи, не були вони надані позивачем і нотаріусу.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нотаріусом Кузьміною І.М. правомірно відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

Посилання позивача, його представника на архівну копію з рішення виконкому Камінь-Каширської міської Ради депутатів трудящих від 12 квітня 1972 року № 62, згідно з яким виконком Камінь-Каширської міської ради депутатів трудящих, вирішив дозволити ОСОБА_9 проводити будівництво житлового будинку у АДРЕСА_2 на старій земельній ділянці, та зобов`язати ОСОБА_10 після закінчення нового житлового будинку старий знести, не свідчать про підставність позовних вимог.

Безпідставними також є посилання позивача, його представника на архівний витяг з протоколу № 4 засідання виконкому Камінь-Каширської міської Ради депутатів трудящих від 21 квітня 1950 року, згідно з яким слухали заяву ОСОБА_3 про дозвіл оборудувати з його власної клуні собі житловий будинок по АДРЕСА_4 (номер не вказано), та на архівний витяг з протоколу № 8 засідання виконкому Камінь-Каширської міської Ради депутатів трудящих від 19 червня 1950 року, відповідно до якого вирішили ОСОБА_3 поручити тех.будівнику перевірити ділянку, дозволити будувати з сарая житловий будинок з переноскою його в інше місце. та відвести для цього 0,06 га присадибної ділянки (так в документі), оскільки ці документи не свідчать про право власності останнього на конкретне нерухоме майно.

Не свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача і посилання на рішення № 62 виконкому Камінь-Каширської міської Ради депутатів трудящих від 12 квітня 1972 року, згідно з яким виконком Камінь-Каширської міської ради дозволив ОСОБА_10 проводити будівництво житлового будинку в АДРЕСА_2 , на старій земельній ділянці, адже будинок за зазначеною адресою позивач успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5 .

Як вбачається з пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , вона працює завідувачем Волинського обласного нотаріального архіву, і заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини у спадковій справі цього ж спадкодавця (тобто ОСОБА_3 ), про що зазначає позивач, не може бути, оскільки ж ОСОБА_3 помер, у такій спадковій справі є заява спадкоємця про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Крім того, свідок ОСОБА_11 пояснила, що при видачі спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, нотаріус правовстановлюючий документ спадкодавця на спадкове майно вилучає та цей документ зберігається у спадковій справі.

З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Камінь-Каширської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, в якій зазначив що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дядько ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , і після смерті останнього залишилося спадкове майно, що складається з цілої земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , та цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , та він прийняв цю спадщину шляхом проживання і реєстрації за однією адресою із спадкодавцем, і просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом.

Згідно з повідомленням Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» № 1800 від 28 червня 2022 року первинна технічна інвентаризація житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 була проведена за замовленням ОСОБА_12 , у заяві якого вказана саме ця адреса. Право власності вказаної особи було зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності, виданого Камінь-Каширським відділом комунального господарства 28.12.1950 р. та свідоцтва про право на спадщину, виданого Камінь-Каширською держнотконторою 15 лютого 1967 року № 249, і про ці свідоцтва зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом 06.02.1996 № 185, посвідченим Камінь-Каширською держнотконторою і виданим на ім`я ОСОБА_13 . У реєстраційному посвідченні, виданому останній уже зазначена адреса: АДРЕСА_1 , а у подальшому ОСОБА_13 було подаровано 17/100 зазначеного майна ОСОБА_14 , у правовстановлюючих документах якого вказана саме ця адреса, яка з відкриттям державного реєстру прав власності була перенесена туди, де власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , являлися ОСОБА_13 (83/100) та ОСОБА_14 ( 17/100).

Зазначені у повідомленні Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» обставини про те, що власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа якого 45,8 кв.м., являлися ОСОБА_13 (83/100) та ОСОБА_14 ( 17/100), підтверджуються також копією Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № 30272806 від 10.06.2011 року.

У цьому ж повідомленні зазначається, що у матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_4 , відображено інший житловий будинок , власником якого з 1949 року є ОСОБА_15 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 09 липня 1992 року № 170, вул. Жовтневої Революції перейменовано на вул. Ковельська.

Копія архівного витягу з погосподарської книги Камінь-Каширської міської Ради за 1950-1951 року (вихідний номер 441/01-22 від 10.06.2000), відповідно до якої ОСОБА_16 (прізвище та по батькові так у документі) голова сім`ї, ОСОБА_17 (прізвище так у документі, по батькові повністю не вказано) жінка; мали хату, побудовану у 1929 році, хлів - у 1920 році; користувалися земельною ділянкою площею 0, 25 га станом на 1 січня 1950 року (станом на 1951 рік розмір земельної ділянки не вказаний), господарство № 277, точна адреса: АДРЕСА_4 , не є таким правовстановлюючим документом, який надавав би підстави нотаріусу видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 звернувся з заявою до нотаріальної контори 25 липня 2018 року.

З архівної довідки від 24 жовтня 2013 року № 1595/01-20 вбачається, що у погосподарських книгах Камінь-Каширської міської ради депутатів трудящих за 1950-1952 роки значиться господарство № 277 по АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , з яким проживала дружина ОСОБА_18 , інші члени сім`ї не вказані; користувалися земельною ділянкою площею 0,25 га станом на 1 січня 1950 року (розділ «Земля» за 1951-1952 роки не заповнений), мали хату, побудовану у 1929 р., хлів в 1920 р.

У примітці цієї архівної довідки зазначається і те, що у перевірених погосподарських книгах Камінь-Каширської міської ради за 1950-1952 р.р. господарство ОСОБА_3 не значиться. Погосподарські книги Камінь-Каширської міської ради до 1950 року та після 1952 року на зберігання в держархів області не надходили. В перевірених протоколах виконкому Камінь-Каширської міської ради за 1954-1956 р.р. рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_2 не виявлено.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно з Державним актом серії ВЛ № 029998 на право власності на земельну ділянку, виданим на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 17 лютого 1977 року № 88, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0721410100:01001:0135, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яку у подальшому подарував ОСОБА_8 (3/5) та ОСОБА_7 (2/5), та останнім було на підставі договорів дарування земельної ділянки від 5 червня 2008 року, зар. в реєстрі за № 2526 та за № 2528, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 090227 з додатками (Список співвласників земельних ділянок) - серії АА № 083593та серії АА № 074332.

Доводи позивача, його представника щодо незаконності постанов нотаріуса Кузьміної І.М. фактично полягають у їх незгоді із прийняттям спадщини іншими особами після смерті ОСОБА_2 , а також незгоди з розміром земельної ділянок, яка була передана у власність позивачу на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 27 лютого 1997 року № 88 (розміром 0,0862 га, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0721410100:01:002:0135), що не є предметом цього судового розгляду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, у тому числі і те, що позивачем, який звернувся 18 липня 2018 року до Камінь-Каширської державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на нерухоме майно, не було надано нотаріусу Кузьміній І.М. правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності на спадкове нерухоме майно спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що нотаріус правомірно відмовив йому постановами у видачі зазначених свідоцтв на підставі ч. 3 ст. 46, п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних постанов.

Помилкове посилання нотаріусом у постановах на ч. 2 ст. 109 ЦПК України при роз`ясненні ОСОБА_1 порядку їх оскарження, не змінює суті прийнятого нотаріусом рішення щодо питань, за вирішенням яких звернувся у нотаріальну контору позивач, та не є підставою для скасування цих постанов.

Оскільки у позові відмовлено, тому суд не стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10 - 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Кузьміної Ірини Миколаївни (місцезнаходження: вул. Шевченка, 10, м. Камінь-Каширський, Волинська область) про визнання протиправними та скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 жовтня 2018 року, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного тексту рішення 17 січня 2024 року.

Головуючий: О.В. Антонюк