Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/13199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/13199/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

про стягнення 147554,48 грн

за участі представників:

від позивача - Ковдій М.С. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маккон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення 147554,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №250221 від 25.02.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 131120,88 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 13945,03 грн, інфляційні втрати у розмірі 1479,30 грн, 3% річних у розмірі 1009,27 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що строк на оплату поставленого товару не настав, позов є передчасним та не підлягає задоволенню, оскільки позивач в порушення п.3.5. Договору не передав відповідачу повний комплект документів на товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 призначено розгляд справи №910/13199/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маккон» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - Покупець) укладено Договір №250221 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товари народного споживання (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. (п.1.1. Договору)

Товар поставляється партіями. Номенклатура партії Товару, його кількість і ціна встановлюються за погодженням Сторін на підставі заявки Покупця на поставку відповідної партії Товару (далі - Заявка) і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, які є специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України. (п.2.1. Договору)

Відповідно до п.2.7. Договору датою поставки вважається дата підписання Сторонами відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) на Товар.

Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить у момент підписання відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) Покупцем. До моменту підписання Покупцем відвантажувальних документів на Товар, всі ризики, пов`язані з пошкодженням або втратою Товару, несе Постачальник. (п.2.8. Договору)

Згідно з п.2.9. Договору Постачальник разом з Товаром зобов`язується передати Покупцеві наступні документи: оригінал рахунку-фактури із зазначенням Товару, кількості, ціни за одинцю та вартості всієї партії Товару. Рахунок-фактура, який виставляється Постачальником, якщо дозволяють технічні можливості Постачальника, повинен містити посилання на номер та дату укладення цього Договору; товарно-транспорту накладну або інший рівнозначний транспортний документ; видаткову накладну (при розбіжностях у фактичній кількості прийнятого Товару з кількістю Товару, зазначеного в супровідній документації, невід`ємною частиною видаткової накладної є акт приймання товару, складений за формою, погодженою Сторонами в Додатку №1 до Договору); копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів (по кожному найменування Товару); інформацію про продукцію (гарантійний талон від виробника на кожну одинцю Товару; інструкцію з експлуатації українською мовою на кожну одиницю Товару; документи, які підтверджують якість Товару та інші документи, необхідно відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.5. Договору Покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого Товару протягом 21 календарних днів з дати поставки відповідної партії Товару, але в кожному разі не раніше дати отримання повного комплекту документів на Товар (партію Товару), зазначеного в п.2.9. цього Договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 144921,42 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №3573 від 20.04.2023 на суму 5399,04 грн; №3580 від 21.04.2023 на суму 15362,82 грн; №3672 від 24.04.2023 на суму 7118,10 грн; №3627 від 24.04.2023 на суму 17070 грн; №3772 від 26.04.2023 на суму 17725,68 грн; №3818 від 27.04.2023 на суму 234 грн; №3820 від 27.04.2023 на суму 5177,04 грн; №3924 від 01.05.2023 на суму 5716,50 грн; №3891 від 01.05.2023 на суму 36435,12 грн; №3975 від 02.05.2023 на суму 19931,22 грн; №4029 від 03.05.2023 на суму 14751,90 грн; товарно-транспортними накладними №Р3573 від 20.04.2023; №Р3580 від 21.04.2023; №Р3627 від 24.04.2023; №Р3672 від 24.04.2023; №Р3772 від 26.04.2023; №Р3820 від 27.04.2023; №Р3818 від 27.04.2023; №Р4029 від 03.05.2023; №Р3924 від 01.05.2023; №Р3891 від 01.05.2023; №Р3975 від 02.05.2023 та рахунками на оплату №5089 від 30.05.2023 на суму 14751,90 грн; №5009 від 02.05.2023 на суму 19931,22 грн; №4979 від 01.05.2023 на суму 5716,50 грн; №4938 від 01.05.2023 на суму 36435,12 грн; №4830 від 27.04.2023 на суму 5177,04 грн; №4860 від 27.04.2023 на суму 234 грн; №4794 від 26.04.2023 на суму 17725,68 грн; №4676 від 24.04.2023 на суму 7118,10 грн; №4570 від 24.04.2023 на суму 17070 грн; №4560 від 21.04.2023 на суму 15362,82 грн; №4549 від 20.04.2023 на суму 5399,04 грн.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками та скріплені печатками сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт поставки та отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено часткову оплату за товар у розмірі 13800,54 грн по видатковій накладній №3580 від 21.04.2023 на суму 15362,82 грн.

Так, за відповідачем утворилась заборгованість з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 131120,88, що також підтверджується підписаним між сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2023 за період з січня 2023 по травень 2023.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №250221 від 25.02.2021 є таким, що настав.

Проте, в порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 131120,88 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 13945,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 1479,30 грн та 3% річних у розмірі 1009,27 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.4. Договору за прострочення оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, але не більше 20% від вартості поставленої партії Товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що оскільки позивачем в порушення п.3.5. Договору не було передано повного комплекту документів, то строк для оплати поставленого товару не настав, а тому позов є передчасним, судом відхиляються з огляду на таке.

Суд зазначає, що обумовлений Договором товар був прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» без жодних зауважень, що не заперечується самим відповідачем.

При цьому, умовами Договору не вимагається будь-яке письмове оформлення факту передання покупцю документів за переліком, визначеним п.2.9. Договору.

Доказом відсутності будь-яких претензій та зауважень з боку відповідача щодо комплектності товару та документів, що мають бути надані разом з товаром, є саме підписані відповідачем без зауважень видаткові накладні.

Доказів існування спору між сторонами з приводу якості та кількості переданого товару у справі немає.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів встановлення відповідачем постачальнику розумного строку для передання документів, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром (що могло б свідчити про порушення позивачем обов`язку з передання таких документів покупцю), а також доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання поставленої позивачем продукції тощо.

Підписання відповідачем без зауважень видаткових накладних, яка у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є свідченням відсутності будь-яких претензій та зауважень з боку відповідача щодо комплектності не лише товару, а й документів, які постачальник мав передати разом з товаром.

Суд звертає увагу сторін, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів.

Так само судом відхиляються твердження позивача про те, що не передання позивачем повного комплекту документів перешкоджає йому здійснювати реалізацію товарів, оскільки з моменту отримання відповідачем товарів у період з 24.04.2023 по 03.05.2023 та до моменту звернення позивача до суду з даним позовом (15.08.2023) минуло більше 3 місяців, однак відповідачем не зазначалось та не пред`являлось жодних вимог позивачеві про відсутність та необхідність надання документів.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (03150, м. Київ, вул. Васильківська, 45; ідентифікаційний код 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккон» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 12; ідентифікаційний код 38505899) заборгованість у розмірі 131120 (сто тридцять одна тисяча сто двадцять) грн 88 коп., пеню у розмірі 13945 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) грн 30 коп., 3% річних у розмірі 1009 (одна тисяча дев`ять) грн 27 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 25.01.2024.

Суддя Я.В. Маринченко