Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/11606/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/11606/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп"

про стягнення 634 242,39 грн.

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 634 242,39 грн, з яких: 529 500, 00 грн - основний борг, 87 766, 44 грн - пені, 5 265, 98 грн - 3% річних та 11 709, 97 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг № АВ23122022/1 від 09.01.2023 в частині здійснення оплати за фактично виконані роботи.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

08.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд вказує, що ухвала суду від 26.07.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494958577 та як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дане відправлення вручено відповідачу 01.09.2023.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп" (замовник) укладено договір про надання послуг № АВ23122022/1 за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника, надати послуги з прочищення каналізаційних мереж та колодязів ДУ 500 довжиною 640 м.п. та прочищенням 23 шт. колодязів з проведенням відео діагностики стану каналізаційних мереж ДУ 500 довжиною 640 м.п. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 65, а також виконати викачку малу та піску з утилізацією відходів.

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна вартість послуг за договором складає 1 059 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 176 500, 00 грн, згідно додатку 1 (Специфікації).

За умовами п. 3.3. договору прийняття замовником виконаних послуг підтверджується актами наданих послуг, що підтверджується замовником після належного виконання виконавцем послуг. Замовник має право відмовитись від підписання акту наданих послуг у разі наявності претензій останнього щодо якості наданих послуг.

Згідно п. 4.1. договору замовник після підписання договору перераховує на поточний рахунок виконавця авансовий платіж у розмірі 50% від ціни договору в сумі 529 500, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 88 250, 00 грн протягом трьох банківських днів від дати підписання договору та надання рахунку.

Замовник здійснює остаточний розрахунок за договором у розмірі 50% від ціни 529 500, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 88 250, 00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг (п. 4.2. договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі прострочення оплати робіт після їх виконання, у відповідності до умов договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення платежу від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Строк встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, до сторін не застосовується.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що виконавцем були надані послуги зазначені в п. 1.1. договору на суму 1 059 000, 00 грн в т.ч. ПДВ - 176 500, 00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 666 від 06.03.2023.

Однак, позивач вказує, що сума грошових коштів, що були сплачені замовником за надані послуги становить 529 500, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 88 250, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.02.2023 на суму 529 500, 00 грн.

19.04.2023 позивачем було надіслано відповідачу претензію про сплату заборгованості сумі 529 500, 00 грн за надані послуги (вих. № 1 від 17.04.2023). Однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відтак, спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості за надані виконавцем послуги, що становить 529 500, 00 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань, позивачем було здійснено нарахування 87 766, 44 грн - пені, 5 265, 98 грн - 3% річних та 11 709, 97 грн - інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № АВ23122022/1 від 09.01.2023, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як було встановлено судом вище, виконавцем були надані замовнику послуги зазначені в п. 1.1. договору на суму 1 059 000, 00 грн в т.ч. ПДВ - 176 500, 00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 666 від 06.03.2023.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів наявності у відповідача зауважень та заперечень щодо наданих послуг або відмови від приймання наданих послуг у матеріалах справи не міститься.

Водночас, відповідачем було сплачено грошові кошти виконавцю за надані послуги лише частково, а саме, в сумі 529 500, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 88 250, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.02.2023 на суму 529 500, 00 грн.

Натомість, суд відзначає, що доказів щоб свідчили про протилежне, відповідачем суду не представлено, відповідно доводів позивача щодо наявної заборгованості за надані послуги, не спростовано.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів здійснення повної оплати за надані виконавцем послуги, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № АВ23122022/1 від 09.01.2023та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат, то суд відзначає наступне.

В п. 7.4. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати робіт після їх виконання, у відповідності до умов договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення платежу від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Строк встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, до сторін не застосовується.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені, 3% річних у період з 12.03.2023 по 10.07.2023 та інфляційних втрат березень 2023 - травень 2023, встановив, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно та у відповідності з нормами чинного законодавства, у зв`язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 87 766, 44 грн - пені, 5 265, 98 грн - 3% річних та 11 709, 97 грн - інфляційних втрат.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної та повної оплати за надані виконавцем послуги, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та відповідно перевіривши наведені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс" підлягає задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп" належить 529 500, 00 грн - основного боргу, 87 766, 44 грн - пені, 5 265, 98 грн - 3% річних та 11 709, 97 грн - інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Груп" (03142, м. Київ, вул. Степанченка Василя, 5, офіс 309; ідентифікаційний код 35508002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж тех сервіс" (04212, м. Київ, вул. Героїв Полку "Азов", 3-Б, кв. 167; ідентифікаційний код 39971583) основний борг в сумі 529 500 (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп., пеню в сумі 87 766 (вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят шість) грн 44 коп., 3% річних в сумі 5 265 (п`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 98 коп., інфляційні втрати в сумі 11 709 (одинадцять тисяч сімсот дев`ять) грн 97 коп. та судовий збір в сумі 9 513 (дев`ять тисяч п`ятсот тринадцять) грн 63 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.01.2024

Суддя Сергій СТАСЮК