Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/11326/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/11326/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

до Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод"

про стягнення 11 864,00 грн.

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" (відповідач) про стягнення 11 864,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1-0242 від 01.11.2012 в частині здійснення оплати поставленої теплової енергії.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 24.07.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494867024 та як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дане відправлення вручено відповідачу 08.08.2023.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.11.2012 між Акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Чернігівський молокозавод" (далі - споживач) було укладено договір № 1-0242 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії за умовами якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов`язання

виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію, для опалення, а споживач зобов`язався сплачувати АТ "Облтеплокомуненерго" за теплову енергію за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.3. ціна цього договору складається з вартості виробництва, транспортування та постачання за цим договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за цим договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього договору.

Абонентська плата (умовно-постійна частина тарифу) у разі застосування двоставкових тарифів, в опалювальний та міжопалювальний періоди нараховується Теплопостачальною організацією та сплачується споживачем незалежно від наявності чи відсутності засобів (приладів) обліку теплової енергії.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для об`єктів перерахованих у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

В додатку № 1 до договору № 1-0242 від 01.11.2012 передбачено, що виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється АТ "Облтеплокомуненерго" до об`єкту споживача розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Червоногвардійська (на даний час вул. Льотна), буд. 15, магазин № 14.

Згідно 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом у відповідності до даних вказаних в додатку № 1 цього договору, встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії, а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання та "Нормам та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Згідно п. 6.3. договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2014) розрахунки споживача з Теплопостачальною організацією за теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим договором, розрахунковим методом, що передбачений цим договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за теплову енергію, згідно п. 6.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2014), споживач здійснює згідно умов цього договору щомісячно до 7- го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 7-е число місяця вихідним днем, святковим чи робочим днем.

Приписами п. 11.1 договору сторонами погоджено, що цей договір діє до 10.10.2013 включно, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії договору від жодної із сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Постановою НКРЕКП № 2254 від 30.11.2020 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 14 січня 2020 року № 86" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб інших споживачів (крім населення) для АТ "Облтеплокомуненерго" встановлено на рівні 1608,47 грн./Гкал (без ПДВ).

01.11.2021 пунктом 3.2 Рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 648 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води АТ "Облтеплокомуненерго" для потреб бюджетних установ, релігійних організацій, інших споживачів (крім населення)", встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) 4420,53 грн./Гкал (без ПДВ), який введено в дію з 18.10.2021 року.

Так, з 01.11.2021 договірні відносини між АТ "Облтеплокомуненерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, яким також є ПАТ "Чернігівський молокозавод", врегульовані Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Типовий індивідуальний договір) затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії".

Пунктом 1 Типового індивідуального договору встановлено, що він є публічним договором приєднання, укладеним з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII.

01.10.2021 на виконання вимог абз. 2 ч. 5 ст. 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" АТ "Облтеплокомуненерго" було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця за адресою htt://new.teplo.cn.ua/?page_id=7299 Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії у вільному доступі.

Згідно п. 2 Типового індивідуального договору цей договір набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця. Тому з 01.11.2021 року раніше укладений договір № 1-0242 від 01.11.2012 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії з ПАТ "Чернігівський молокозавод" припинив свою дію, а Типовий індивідуальний договір про надання послухи з постачання теплової енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Червоногвардійська (на даний час вул. Льотна), буд. 15, магазин №14 є укладеним.

Пунктом 5 Типового індивідуального договору встановлено, що обсяг спожитої споживачем послухи визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо: частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно п. 11 Типового індивідуального договору обсяг спожитої послуги, визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).

Приписами п. 30 Типового індивідуального договору встановлено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.202. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://new.teplo.cn.ua.

Вартістю послуги, згідно п. 31 Типового індивідуального договору, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://new.teplo.cn.ua.

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-УІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 648 від 01.11.2021 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для АТ "Облтеплокомуненерго", які введено в дію з 18.10.2021 та опубліковано на веб-сайті http://new.teplo.cn.ua/?page_id=388.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги відповідно до п. 32 Типового індивідуального договору є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Згідно п. 34 Типового індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відповідності до п. 38 Типового індивідуального договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору

За умовами пп. 3 п. 41 Типового індивідуального договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 51 цього Типового індивідуального договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору відповідно до п. 52 жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивач відповідно до умов договору № 1-0242 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 01.11.2012 до 01.11.2021, а з 01.11.2021 року на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконав свої зобов`язання та надавав ПАТ "Чернігівський молокозавод" послуги з постачання теплової енергії до об`єкту споживача, що підтверджується актами прийому-передачі, рахунками-фактурами, розрахунком заборгованості та звітами за спожиту теплову енергію.

Однак, відповідач в порушення умов договорів та вимог чинного законодавства не сплачував своєчасно та в повному розмірі за надані послуги за період з 01.10.2021 по 01.09.2022, у зв`язку з чим, в останнього утворилася заборгованість в розмірі 11 864,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Разом з тим, правовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" № 2119-VІІІ від 22.06.2017, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (далі - Правила), Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 1 Закону України № 2633-ІV "Про теплопостачання" встановлено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ст. 1 Закону України № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) житлово-комунальні - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 5 цього Закону належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг відповідно ч. 1 та 2 ст. 12 Закону здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

За змістом ст. 1 цього Закону індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як було встановлено судом вище, позивач відповідно до умов договору № 1-0242 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 01.11.2012 до 01.11.2021, а з 01.11.2021 року на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконав свої зобов`язання та надавав ПАТ "Чернігівський молокозавод" послуги з постачання теплової енергії до об`єкту споживача, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі, рахунками-фактурами, розрахунком заборгованості та звітами за спожиту теплову енергію.

Водночас, позивач вказує, що відповідач не сплачував своєчасно та в повному розмірі за надані послуги за період з 01.10.2021 по 01.09.2022, у зв`язку з чим, в останнього утворилася заборгованість що становить 11 864, 00 грн.

Означеного вище відповідачем спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне суду не представлено.

Частинами 1 та 3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом положень ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1-0242 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 01.11.2012 до 01.11.2021, а з 01.11.2021 року на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11 864, 00 грн підлягає задоволенню.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині виконання своїх грошових зобов`язань за надані позивачем послуги, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку , що позов Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" підлягає задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" належить заборгованість в розмірі 11 864, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; ідентифікаційний код 00447971) на користь Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (14000, обл. Чернігівська, м. Чернігів, вул. Реміснича, 55-Б; ідентифікаційний код 03357671) заборгованість в сумі 11 864 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.01.2024

Суддя Сергій СТАСЮК