Рішення

від 21.12.2023 по справі 910/10152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2023Справа № 910/10152/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу №910/10152/23

За позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-дом.»

про стягнення 50064,63 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Сухомлін Л.Г.;

від відповідача: Набатова А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-дом.» (далі - відповідач) про стягнення 50064,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №998.0 Т від 01.07.2020 не в повному обсязі здійснив оплату отриманих послуг, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 50064,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 відкрито провадження у справі №910/10152/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З огляду на зміст спірних правовідносин, з урахуванням обґрунтування позовних вимог та поданих доказів на їх підтвердження, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 призначено судове засідання у справі на 17.10.2023 року.

У судовому засіданні 17.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 31.10.2023.

31.10.2023 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги не визнає та наголошує на тому, що акти про надання послуг за квітень, червень та липень 2021 року були надіслані лише в лютому 2023 року, тоді як згідно умов укладеного договору відповідні акти мали направлятися в кінці кожного розрахункового місяця. При цьому, вказує, що відповідач протягом двох останніх років фактично не користується послугами за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №998.0 Т від 01.07.2020, а тому не здійснювало споживання в тих об`ємах, які відображені в актах.

У судовому засіданні 31.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 14.11.2023.

У зв`язку з тривалою повітряної тривоги у місті Києві, судове засідання призначене на 14.11.2023 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року призначено судове засідання на 05.12.2023.

15.11.2023 року через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зауважує про щомісячне направлення рахунків на оплату на електронну адресу відповідача, яка вказана у договорі - diamantplus.ua@gmail.com з електронної пошти позивача. При цьому, наголошує, що після отримання рахунків на електронну пошту, представник відповідача особисто приходив до КП «Броваритепловодоенергія», отримував оригінали рахунків та актів про надання послуг і здійснював їх оплату, окрім тих, що є предметом спору в даній справі. В той же час наголошує, що відповідач будучи обізнаним із наявністю у нього заборгованості не звертався до позивача з обгрунтовуючими документами для врегулювання розбіжностей, як то передбачено умовами пункту 4.4 договору.

У судових засіданнях 05.12.2023 та 12.12.2023 судом, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерви, зокрема, до 21.12.2023.

У судовому засіданні 21.12.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача заперечив проти їх задоволення просив відмовити.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2020 року між Комунальним підприємством «Броваритепловодоенергія» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управ-дом.» (далі - споживач) був укладений договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №998.0 Т, (далі - договір) відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачам на межі балансової належності мереж виконавця та споживачів послугу(и), що визначена(і) п. 1.3 даного договору у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3 договору види централізованих послуг, що надаються споживачу по даному договору є водопостачання та водовідведення.

Тарифи на момент укладання договору становлять: централізоване водопостачання - 11,62 грн за один м куб., централізоване водовідведення 11,10 грн. з ПДВ за один м куб. (п. 2.2. договору).

За умовами п. 2.3 договору плата за надані послуги справляється за показниками засобів обліку, що взяті на абонентський облік виконавцем згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Розрахунки за спожиті послуги здійснюються на основі показів засобів обліку (пункт 3.2 договору).

Згідно п. 3.4 договору щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, показники засобів обліку знімаються споживачем та передаються виконавцю у формі звіту, підписаного уповноваженою особою споживача і скріпленого печаткою. У разі ненадання споживачем звіту, обсяг наданих послуг визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці з подальшим коригуванням нарахувань відповідно до фактичного споживання.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за послуги здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для проведення розрахунку є рахунок та акт про надання послуг, який споживачі зобов`язані повернути на адресу виконавця протягом 5-ти днів з моменту його отримання в належно оформленому вигляді (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).

За умовами п. 4.4 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у триденний термін з дня отримання акту про надання послуг направити уповноваженого представника з відповідними обгрунтовуючими документами для врегулювання розбіжностей. У випадку невиконання цієї умови, акт про надання послуг та рахунок вважаються прийнятими до оплати, а послуги наданими та прийнятими.

Згідно з п. 10.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині надання послуг до 31.12.2020 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на 1 рік, якщо до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Доказів подання заяв про розірвання договору у відповідності до умов договору у спірний період сторонами суду не надано, а отже він був діючим та обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач в період з лютого по липень 2021 року надавав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами про надання послуг та рахунками, а саме: акт надання послуг від 28.02.2021 на суму 11282,75 грн, акт надання послуг від 30.04.2021 на суму 15888,50 грн, акт надання послуг від 31.05.2021 на суму 13652,06 грн, акт надання послуг від 30.06.2021 на суму 20389,51 грн, акт надання послуг від 31.07.2021 на суму 13786,62 грн, рахунок №1346/998.0 Т від 26.02.2021, рахунок № 2789/998.0 Т від 27.04.2021, рахунок № 3661/998.0 Т від 26.05.2021, рахунок № 4456/998.0 Т від 30.06.2021, рахунок № 5013/998.0 Т від 22.07.2021.

Відповідач частково розрахувався за послуги, та 19.05.2021 оплатив рахунок № 1346/998.0 Т від 26.02.2021 (за лютий 2021 року) на суму 11282, 75 грн, 14.09.2021 оплатив рахунок № 3661/998.0 Т від 26.05.2021 (за травень 2021 року) на суму 13652, 06 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 50064,63 грн за надані позивачем послуги у квітні, червні та липні 2021 року.

Заперечуючи позов, відповідач зазначив, що акти надання послуг за квітень, червень та липень 2021 року позивач надіслав позивачу поштовим зв`язком лише 27 лютого 2023 року, що є порушенням п. 4.2, 4.3 договору та позбавило відповідача надати обґрунтовані заперечення на обсяги наданих послуг. На переконання відповідача, оскільки відсутні підписані з його сторони акти про надання послуг, тому відсутня підстава для проведення розрахунків.

Крім того, відповідач зазначає, що потреба у наданні послуг за договором відпала у травні 2021 року, оскільки співвласники багатоквартирного будинку, водопостачання якого здійснювалось на підставі договору, вирішили самостійно укласти договір із позивачем, про що свідчить протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А.

Заперечуючи наведені вище доводи відповідача, позивач посилається на те, що відповідний договір із ОСББ «Київська, 261-а» був укладений лише 25 серпня 2021 року на підставі листа-пропозиції голови правління ОСББ від 05.08.2021, і саме з моменту укладення нового договору із ОСББ було припинено надання послуг за договором із відповідачем. Надання послуг підтверджується рахунками, актами надання послуг, актами фіксації показників засобів обліку.

Як зазначає позивач та відображено у розрахунку позовних вимог, відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг у квітні, червні та липні 2021 року не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за надані послуги у сумі 50064, 63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач у відзиві визнав факт отримання ним від позивача актів про надання послуг та рахунків за квітень, червень та липень 2021 року, втім відмовився від їх підписання та оплати, оскільки не визнає кількість наданих послуг.

Суд відхиляє такі заперечення відповідача, оскільки за умовами пункту 3.4 договору саме на споживача покладений обов`язок передачі виконавцю показників засобів обліку у формі звіту. Підставою для проведення розрахунку за послуги є рахунок та акт про надання послуг, який споживач зобов`язаний повернути виконавцю протягом 5-ти днів в належно оформленому вигляді. При цьому, в разі незгоди щодо кількості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у триденний термін направити уповноваженого представника з відповідними документами для врегулювання розбіжностей. В разі невиконання цієї умови, акт про надання послуг та рахунок вважаються прийнятими до оплати.

З листа № 08/03-2023 від 08.03.2023 вбачається, що відповідач 03 березня 2023 року отримав від позивача акти про надання послуг та рахунки за квітень, червень та липень 2021 року, втім у триденний строк не врегулював розбіжності у кількості наданих послуг, відповідні документи відповідачу не надав.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідні первинні документи за квітень, червень та липень 2021 року у відповідності до п. 4.4. договору є такими, що прийняті відповідачем та мають бути оплачені.

Відхиляє суд і доводи відповідача щодо припинення отримання від позивача послуг у зв`язку зі створенням ОСББ, оскільки відповідний договір із ОСББ «Київська, 261-а» був укладений лише 25 серпня 2021 року, тобто поза межами спірного періоду, а відповідач, в свою чергу, не подав докази звернення до позивача із заявою про опломбування вводу та припинення нарахувань за послуги, як-то передбачено умовами п. 3.14 договору в разі, коли споживач не має наміру отримувати послуги.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не виконав умови п. 4.4 договору та не направив представника із відповідними документами для врегулювання питання щодо кількості отриманих послуг, у зв`язку з чим надіслані виконавцем рахунки та акти наданих послуг вважаються прийнятими до оплати, а послуги - наданими та прийнятими, за відсутності доказів звернення із заявою про припинення надання послуг у порядку, встановленому п. 3.14 договору, а також за відсутності доказів оплати відповідачем 50064,63 грн вартості отриманих послуг, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості у судовому порядку, є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-дом.» про стягнення 50064,63 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-дом.» (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 3, офіс 134, ідентифікаційний код 43501965) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3а, ідентифікаційний код 13711949) основний борг у розмірі 50064 (п`ятдесят тисяч шістдесят чотири) грн 63 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено та підписано 25.01.2024.

Суддя Т.В. Васильченко