ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2159/23
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теус Термінал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна»
про стягнення 342 312,61 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теус Термінал» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» про стягнення 342 312,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021, в частині оплати за перевищення часу користування вагонами. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 183 750,00 грн основного боргу, 79 742,45 грн пені, 27 562,50 грн штрафу, 5 573,00 грн 3% річних, 45 684,66 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2159/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче засідання у справі на 09.08.2023.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2023 була направлена судом на адресу-місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Заводська, буд. 2, м. Буча, Київська обл., 08292.
Однак, зазначене поштове відправлення було повернуто поштовою установою до господарського суду із поміткою працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.07.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
09.08.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог.
09.08.2023 у підготовче засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про уточнення позовних вимог, подав суду оригінали документів для огляду та просив суд клопотання про уточнення до позовних вимог прийняти до розгляду.
Суд звертає увагу позивача на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, в якій зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Отже, розглянувши в підготовчому засіданні 09.08.2023 клопотання позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає, що така заява за своїм правовим змістом є заявою про зміну підстав позову, оскільки, як вбачається з клопотання позивача, клопотання фактично містить нові (додаткові) обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Так у поданому клопотанні позивач додатково, у порівнянні з текстом позовної заяви, посилається на отримання та підписання ТОВ «Керама Марацці Україна» акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 за допомогою системи електронного документообігу Медок, на підтвердження чого надано роздруківку з відповідної програми. Також позивач у клопотанні додатково повідомив суд, що організація перевезення вантажу здійснювалась позивачем за допомогою вагонів, наданих ТОВ «БГС ТРЕЙДИНГ» згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020. До клопотання про уточнення позовних вимог позивачем долучено, зокрема договір транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020, додаткові угоди до нього, рахунок на оплату № 137 від 15.03.2022 та докази його направлення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавити пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, яки виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк.
За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зауважити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
З огляду на те, що позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог (у даному випадку заяву про зміну підстав позову) з дотриманням норм ГПК України, враховуючи, що її підписано уповноваженим представником позивача, суд в підготовчому засіданні 09.08.2023 протокольною ухвалою прийняв клопотання позивача про уточнення позовних вимог та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням такого клопотання.
09.08.2023 у підготовче засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2159/23 на 14.09.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 09.08.2023 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача.
08.09.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2023 у справі № 911/2159/23 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
14.09.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2023, з огляду на неявку представників сторін, вирішено відкласти підготовче засідання у справі № 911/2159/23 на 11.10.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 14.09.2023 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача та на електронну адресу позивача.
27.09.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 у справі № 911/2159/23 клопотання позивача задоволено та постановлено засідання з розгляду спору у справі № 911/2159/23, яке призначено на 11.10.2023, провести в режимі відеоконференції.
06.10.2023 до суду від адвоката Джеваги-Третякової С.Ю. надійшло клопотання, в якому адвокат повідомив суд про зміну представника позивача.
11.10.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023, з огляду на неявку представників сторін, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі № 911/2159/23 на 08.11.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 08.11.2023 та направлено останню сторонам.
08.11.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2023 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2159/23 до судового розгляду по суті на 29.11.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 08.11.2023 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача та на електронну адресу позивача.
29.11.2023 в судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 29.11.2023 вирішено відкласти розгляд справи на 10.01.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 29.11.2023 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача та на електронну адресу позивача.
08.01.2024 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, а також клопотання від представника позивача про розгляд справи без участі представника.
10.01.2024 в судове засідання представники позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 вказаного Кодексу, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 10.01.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
ВСТАНОВИВ:
15.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теус Термінал» (далі виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» (далі клієнт, відповідач) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за плату, за рахунок та за дорученням клієнта надати послуги з організації перевезення вантажу залізничним транспортом по території України та/або іноземних держав, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.
За змістом підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 вказаного правочину, клієнт зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб (при перевезенні по території України) і 14 діб (при перевезенні по території інших держав) до запланованої дати подачі рухомого складу повинен направляти виконавцю заявку на подачу рухомого складу відповідно до місячного плану перевезень (далі «заявка»), яка являється замовленням на надання послуг по цьому договору та обов`язково повинна мати наступні данні: маршрут і всі необхідні дані про вантаж (найменування, кількість, код вантажу по ГНВ, ЄТСНВ), кількість і вид вагонів, обсяг вантажу в тонах, обсяг вантажу в вагонах, строки транспортування, найменування станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, ПІБ, підпис та печатку Клієнта). В подальшому Клієнт зобов`язаний направити на адресу виконавця оригінальний екземпляр заявки (з підписом уповноваженої особи та печаткою клієнта). Клієнт несе всі можливі ризики, та приймає на себе всі негативні наслідки, які можуть виникнути через ненаправлення клієнтом виконавцю оригіналу заявки. У випадку необхідності внесення змін в погоджену заявку клієнт зобов`язаний в письмовому вигляді погоджувати з виконавцем зміни, що плануються.
Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний своєчасно сплатити належну плату виконавцю, відшкодувати витрати, передбачені умовами договору та/або додатками до цього договору, а також відшкодувати документально підтверджені додаткові витрати та інші платежі, неустойки, понесені виконавцем в інтересах клієнта (вантажовідправника/ вантажоодержувача/ вантажовласника) та/або з вини клієнта (вантажовідправника/ вантажоодержувача/ вантажовласника).
Згідно з підп. 2.1.3 п. 2.1 договору клієнт зобов`язаний забезпечити за свій рахунок своєчасну подачу вагона зі станції примикання на під`їзні колії, з яких здійснюється навантаження і вивід вагонів назад, а також подачу вагонів для вивантаження та здачу вагона з-під навантаження з під`їзних колій на залізничній колії станції примикання.
Клієнт зобов`язаний забезпечити простій вагонів на станції навантаження не більше 48 годин з моменту прибуття вагону на станцію навантаження та не більше 48 годин на станції вивантаження з моменту прибуття вагону на станцію вивантаження. При здвоєних операціях на навантаження/вивантаження вагонів відводиться не більше 36 годин (крім критих вагонів) для кожної з зазначених операцій. У випадку перевищення строків навантаження чи вивантаження, встановлених цим пунктом договору, клієнт сплачує виконавцю плату за користування вагонами у розмірі 540,00 грн з ПДВ за кожен несвоєчасно навантажений або вивантажений вагон за кожну добу затримки навантаження, вивантаження, при цьому неповна доба округляється до повної, якщо інший розмір такої плати не встановлений в додатках до цього договору (підп. 2.1.4 договору).
За змістом підп. 2.1.5 п. 2.1 договору клієнт зобов`язаний забезпечити подачу вантажів відповідно до заявлених строків, об`ємів, номенклатури та маршрутів, організувати відповідно до умов чинного законодавства навантаження, вивантаження, виконання митних, санітарних та інших процедур по оформленню вантажу та додати до основних перевізних документів всі додаткові документи, необхідні для виконання зазначених процедур.
Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 пункту 2.3 договору, виконавець зобов`язаний: протягом трьох робочих днів з дня отримання від клієнта заявки погодити заявку або повідомити про неможливість прийняття її до виконання. Погодження заявки є направлення виконавцем клієнту на електронну пошту: сканкопії підписаної заяви та/або рахунку на оплату послуг; своєчасно здійснювати оплату провізних платежів, додаткових зборів та інших платежів, обумовлених даним договором; надавати клієнту рухомий склад у технічно справному та комерційно придатному стані відповідно до договору. У випадку закільцьованого маршруту виконавець забезпечує технічну та комерційну придатність вагону лише під перше навантаження, клієнт забезпечує придатність вагону під друге та наступні навантаження.
Відповідно до п. 3.1 договору, взаєморозрахунки між виконавцем та клієнтом здійснюється на умовах 100% попередньої оплати запланованих витрат. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.
Перерахування грошових коштів здійснюється клієнтом на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення виконавцем клієнту рахунку на оплату в електронному вигляді, але не пізніше дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на навантажений рейс/дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на підсил вагону (за наявності підсилу). Клієнт не може посилатись на неотримання рахунку як на підставу для несплати послуг або ненастання строку оплати (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.4 договору, вартість послуг, вид рухомого складу, назва вантажу, маршрут перевезення тощо, погоджується сторонами в додатках до цього договору, що є невід`ємними його частинами. Плата виконавця може визначатися у фіксованій сумі, у процентному відношенні до витрат виконавця або їх обумовленої частини, а також як різниця між сумою витрат виконавця та погодженою сторонами у додатках до цього договору ціною.
За змістом п. 3.5 договору, датою надання послуг за цим договором є дата складання акта надання послуг. Акти надання послуг та звіти до них надаються виконавцем клієнтом не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов`язаний підписати акти надання послуг та звіти до них протягом п`яти робочих днів з дня отримання повернути дані документи виконавцю. Підписання клієнтом акта наданих послуг означає повну його згоду із сумами наданих послуг, зафіксованих в такому акті.
У випадку обґрунтованих заперечень щодо даних та інформації, викладених в акті наданих послуг, клієнт протягом 5 робочих днів з дня отримання акта підписує його та разом із актом розбіжностей передає виконавцю. У випадку підписання акта наданих послуг з розбіжностями клієнт разом з актом розбіжностей передає виконавцю також документи, що підтверджують такі розбіжності (акти, рахунки, власні рахунки клієнта чи інші документи, що, на думку клієнта, підтверджують виявлені розбіжності).
У разі не підписання або неповернення акта надання робіт та/або звіту до нього протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання клієнтом, зазначені у акті надання послуг та/або звіту до нього послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі відповідно до вимог клієнта, прийнятими останнім та мають бути плачені клієнтом в повному розмірі.
За змістом п. 4.5 договору, клієнт несе відповідальність за збитки, нанесені виконавцю неналежним виконанням умов цього договору, непред`явленням вантажів до перевезення, діями (бездіяльністю), що призвели до простою транспортних засобів, порушенням правил навантаження і кріплення вантажів та іншими діями, що допущені вантажовідправником/вантажоодержувачем чи клієнтом, необґрунтованою відмовою в оплаті і несвоєчасною оплатою рахунків виконавця.
Згідно п 7.1 договору, зміни та доповнення, що оформлюються додатковими угодами до цього договору, а також додатки до цього договору є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу у випадках, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками сторін та скріплені, за наявності, печатками сторін. Умови додатків до даного договору є переважними у відношення до умов цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2022 між сторонами складено та підписано протокол узгодження ціни № 23 до договору № 15/02/2021 від 15.02.2021, в якому сторони узгодили ставку за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів клієнта та розмір винагороди (плати) виконавця: маршрут; ст. Мерцалово (код ст. 493009), Донецька залізниця ст. Одеса-Порт (експ.) (код. 400409) Одеська залізниця; вагон: напіввагони власні; вантаж: ЕТСНГ 301010 «глина кислоупорная и огнеупорная, не поименованная в алфавите»; навантаження вагона: 70 тон; вартість послуг вагону на місце (без ПДВ) складає 55 000,00 грн/вагон; винагорода виконавця (з урахуванням ПДВ) визначається, як різниця між фактичними витратами виконавця та вартістю послуг, погоджену в даному протоколі.
Відповідно до пп. 1, 2 протоколу, ставка включає в себе: залізничний тариф завантаженого вагону, залізничний тариф порожнього вагону, вартість користування вагонами на всьому шляху проходження, винагорода виконавця. Ставка не включає в себе: вартість охорони вантажу, очищення після перевезення, організацію оформлення необхідної сертифікації вантажу, вартість додаткових зборів по станціях відправлення і призначення, оформлення і узгодження залізничних накладних та плану навантаження, установка і вартість ЗПП, митне оформлення вантажу.
В пункті 4 протоколу сторони узгодили, що у разі понаднормового простою вагона від навантаженням (більше двох діб) та вивантаженням (більше двох діб), або у разі затримання вагону на шляху проходження більше, ніж на 24 години, починаючи з 25-ої години, а також у разі пошкодження рухомого складу з вини клієнта або його контрагентів (зокрема, вантажовідправника та вантажоотримувача) протягом всього часу знаходження у ремонті, клієнт зобов`язаний сплатити виконавцю 1 850,00 грн, у тому числі ПДВ, за вагон за кожну добу простою, при цьому неповна доба округляється до повної.
Відповідно до п. 6 протоколу, даний протокол узгодження ціни складений в двох екземплярах: по одному для кожної із сторін, та набуває чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2022 р. або до підписання нового протоколу або до офіційного оголошення Укрзалізницею та залізницями України про зміни залізничних тарифів і вартості додаткових зборів. Вказаний протокол підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відтисками печаток підприємств та відповідно до п. 7.1 договору, є його невід`ємною частиною.
Позивач стверджує, що в лютому 2022 року відповідачем було замовлено організацію перевезення вогнестійкої глини в кількості 240 вагонів (полувагонів) за маршрутом: станція відправлення Мерцалово Донецька з/д 493009 станція призначення Одеса експортна Одеська з/д 400409, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію заявки на організацію перевезення вантажу.
Відповідно до змісту заявки, отримувач порожнього вагону на станції призначення: ТОВ «Новолог Сервісез»; вантажовідправник: ТОВ «Керама Марацці Україна» (код 25290826); адреса вантажовідправника: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 2; платник залізничного тарифу на завантажений вагон: ТОВ «Теус Термінал»; платник залізничного тарифу на повернення порожнього вагону: ТОВ «Теус Термінал»; період дії заявки: до 28.02.2022.
Отже, за ствердженням позивача, протоколом № 23 від 31.01.2022 до договору та заявкою, яка надіслана на електронну адресу позивача, зафіксовано, що сторони узгодили ставку за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів та розмір винагороди виконавця, а також пунктом 4 протоколу узгоджено суму відшкодування клієнтом виконавцю у разі понаднормового простою вагона під навантаженням (більше двох діб) та вивантаженням (більше двох діб), або у разі затримання вагону на шляху проходження більше ніж 24 години, а також у разі пошкодження рухомого складу з вини клієнта або його контрагентів.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що ТОВ «Теус Термінал» виконало умови договору, протоколу та заявки належним чином та забезпечило відповідача у лютому 2022 року необхідною кількістю вагонів під завантаження, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копії залізничних накладних № 43186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 та копії відомостей вагонів № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022.
Проте, згідно пояснень позивача, під час організації перевезення відповідачем було перевищено час користування вагонами під вантажними операціями, а саме в очікуванні навантаження по станції Мерцалово.
Відповідно до умов договору, протоколу та заявки, за ствердженням позивача, вагони в кількості 240 штук з 01.02.2022 по 05.02.2022, а деякі по 06.02.2022 перебували під завантаженням на станції навантаження Мерцалово. На підтвердження факту простою вагонів в очікуванні подавання під навантаження на станції Мерцалово, позивачем долучено до матеріалів справи копії відомостей плати за користування вагонами № 06020032 від 06.02.2022 та № 07020034 від 07.02.2022, складені станцією Мерцалово Донецької залізниці. Як зазначив позивач, вказані відомості надані позивачем на підтвердження вчасного виконання ТОВ «Теус Термінал» умов договору, та засвідчують дату та час знаходження вагонів під навантаженням на станції Мерцалово.
Враховуючи той факт, що вагони перевищили час нормативного простою передбачений п. 2.1.4 договору та з урахуванням п. 4 протоколу № 23 від 31.01.2022, позивачем нараховано відповідачу суму наднормативного простою у розмірі 192 350,00 грн, про що складено акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн, який, за ствердженням позивача (відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог), прийнято та визнано відповідачем без зауважень, на підтвердження чого долучено копію роздруківки отримання та підписання вказаного акта ТОВ «Керама Марацці Україна» за допомогою системи електронного документообігу Медок.
Відповідно до п. 3.7 договору, остаточний розрахунок в будь-якому випаду здійснюється сторонами не пізніше 5-ти банківських днів від дати підписання актів наданих послуг або дати їх погодження в порядку, передбаченому п. 3.5 цього договору.
Як зазначив позивач у позовній заяві, враховуючи, що акт наданих виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 було підписано 28.02.2022, останній день сплати був 07.03.2022.
Враховуючи стан розрахунків сторін та наявну авансову переплату, загальна сума заборгованості відповідача за договором склала 183 750,00 грн. Проте, як зазначає позивач, всупереч п. 3.7 договору, відповідач суму наднормативного простою вагонів у розмірі 183 750,00 грн в добровільному порядку не сплатив, чим допустив порушення зобов`язань за договором.
У зв`язку із неналежним виконанням умов договору та протоколу № 23, позивач звертався до відповідача з листами № 13/09-2 від 13.09.2022 та № 28 від 28.04.2022 з проханням погасити наявну заборгованість перед позивачем в сумі 183 750,00 грн. Проте відповідач в добровільному порядку заборгованість в сумі 183 750,00 грн не сплатив.
Таким чином позивач стверджує, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 становить 183 750,00 грн.
Додатково позивач у клопотанні про уточнення позовних вимог зазначив, що організація перевезення вантажу здійснювалась ТОВ «Теус Термінал» за допомогою вагонів наданих ТОВ «БГС Трейдінг» (яке змінило назву на ТОВ «БГС Рейл Карго»), з яким позивач уклав договір транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020, копія якого долучено позивачем до матеріалів справи. Враховуючи той факт, що ТОВ «Теус Термінал» мав зобов`язання перед ТОВ «БГС Рейл Карго» щодо своєчасного повернення вагонів, позивач поніс витрати на сплату простою за понаднормове використання вагонів, на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020, яке виникло внаслідок несвоєчасного навантаження вагонів відповідачем на станції Мерцалово, у зв`язку із чим ТОВ «БГС Рейл Карго» виставив позивачу рахунок за понаднормовий простій вагонів, який сплачено позивачем. Позивач, в свою чергу, також виставив відповідачу рахунок за понаднормовий простій вагонів, на підтвердження чого долучив до заяви про уточнення позовних вимог рахунок на оплату № 137 від 15.03.2022 на суму 192 350,00 грн.
З урахуванням усього наведеного вище та з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору, протоколу та заявки в частині відшкодування позивачу вартості понаднормового простою вагонів на станції Мерцалово, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 183 750,00 грн основного боргу, 79 742,45 грн пені, 27 562,50 грн штрафу 15%, 5 573,00 грн 3% річних та 45 684,66 грн інфляційних втрат.
Відповідно до п. 8.1, 8.3 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021 року включно, а у частині взаєморозрахунків до повного їх виконання. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді (листом з описом вкладенням) про припинення дії договору, договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік на тих же умовах. Порядок автоматичного продовження строку дії договору, передбачений в даному пункті, розповсюджується на кожен наступний рік.
Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення сторін з намірами про припинення дії договору в прядку, передбаченому п. 8.3 договору, господарський суд дійшов висновку, що договір щороку продовжувався на кожний наступний календарний рік та станом на дату розгляду даної справи є чинним.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин є змішаним договором, який містить в собі елементи договору транспортного експедирування та елементи договору перевезення вантажу (надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Таким чином, приписами ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України, які кореспондуються із статтею 316 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Відповідно до частини третьої статті 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно із частиною першою статті 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Водночас частиною другою статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено обов`язок клієнта сплатити належну плату експедитору у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було зазначено судом раніше та передбачено сторонами в підпункті 2.1.1 п. 2.1 договору, що клієнт зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб (при перевезенні по території України) і 14 діб (при перевезенні по території інших держав) до запланованої дати подачі рухомого складу повинен направляти виконавцю заявку на подачу рухомого складу відповідно до місячного плану перевезень (далі «заявка»), яка являється замовленням на надання послуг по цьому договору та обов`язково повинна мати наступні данні: маршрут і всі необхідні дані про вантаж (найменування, кількість, код вантажу по ГНВ, ЄТСНВ), кількість і вид вагонів, обсяг вантажу в тонах, обсяг вантажу в вагонах, строки транспортування, найменування станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, ПІБ, підпис та печатку Клієнта). В подальшому Клієнт зобов`язаний направити на адресу виконавця оригінальний екземпляр заявки (з підписом уповноваженої особи та печаткою клієнта). Клієнт несе всі можливі ризики, та приймає на себе всі негативні наслідки, які можуть виникнути через ненаправлення клієнтом виконавцю оригіналу заявки. У випадку необхідності внесення змін в погоджену заявку клієнт зобов`язаний в письмовому вигляді погоджувати з виконавцем зміни, що плануються.
Згідно з підп. 2.1.4 п. 2.1 договору клієнт зобов`язаний забезпечити за свій рахунок своєчасну подачу вагона зі станції примикання на під`їзні колії, з яких здійснюється на вантаження і вивід вагонів назад, а також подачу вагонів для вивантаження та здачу вагона з-під навантаження з під`їзних колій на залізничній колії станції примикання. Клієнт зобов`язаний забезпечити простій вагонів на станції навантаження не більше 48 годин з моменту прибуття вагону на станцію навантаження та не більше 48 годин на станції вивантаження з моменту прибуття вагону на станцію вивантаження. При здвоєних операціях на навантаження/вивантаження вагонів відводиться не більше 36 годин (крім критих вагонів) для кожної з зазначених операцій. У випадку перевищення строків навантаження чи вивантаження, встановлених цим пунктом договору, клієнт сплачує виконавцю плату за користування вагонами у розмірі 540,00 грн з ПДВ за кожен несвоєчасно навантажений або вивантажений вагон за кожну добу затримки навантаження, вивантаження, при цьому неповна доба округляється до повної, якщо інший розмір такої плати не встановлений в додатках до цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2022 між сторонами складено та підписано протокол узгодження ціни № 23 до договору № 15/02/2021 від 15.02.2021, в якому сторони узгодили ставку за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів клієнта та розмір винагороди (плати) виконавця: маршрут; ст. Мерцалово (код ст. 493009), Донецька залізниця ст. Одеса-Порт (експ.) (код. 400409) Одеська залізниця; вагон: напіввагони власні; вантаж: ЕТСНГ 301010 «глина кислоупорная и огнеупорная, не поименованная в алфавите»; навантаження вагона: 70 тон; вартість послуг вагону на місце (без ПДВ) складає 55 000,00 грн/вагон; винагорода виконавця (з урахуванням ПДВ) визначається, як різниця між фактичними витратами виконавця та вартістю послуг, погоджену в даному протоколі.
В пункті 4 протоколу сторони узгодили, що у разі понаднормового простою вагона від навантаженням (більше двох діб) та вивантаженням (більше двох діб), або у разі затримання вагону на шляху проходження більше, ніж на 24 години, починаючи з 25-ої години, а також у разі пошкодження рухомого складу з вини клієнта або його контрагентів (зокрема, вантажовідправника та вантажоотримувача) протягом всього часу знаходження у ремонті, клієнт зобов`язаний сплатити виконавцю 1 850,00 грн, у тому числі ПДВ, за вагон за кожну добу простою, при цьому неповна доба округляється до повної.
Відповідно до п. 6 протоколу, даний протокол узгодження ціни складений в двох екземплярах: по одному для кожної із сторін, та набуває чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2022 р. або до підписання нового протоколу або до офіційного оголошення Укрзалізницею та залізницями України про зміни залізничних тарифів і вартості додаткових зборів. Вказаний протокол підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відтисками печаток підприємств та відповідно до п. 7.1 договору, є його невід`ємною частиною.
Позивач стверджує, що в лютому 2022 року відповідачем було замовлено організацію перевезення вогнестійкої глини в кількості 240 вагонів (полувагонів) за маршрутом: станція відправлення Мерцалово Донецька з/д 493009 станція призначення Одеса експортна Одеська з/д 400409, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію заявки на організацію перевезення вантажу.
Відповідно до змісту заявки, отримувач порожнього вагону на станції призначення: ТОВ «Новолог Сервісез»; вантажовідправник: ТОВ «Керама Марацці Україна» (код 25290826); адреса вантажовідправника: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 2; платник залізничного тарифу на завантажений вагон: ТОВ «Теус Термінал»; платник залізничного тарифу на повернення порожнього вагону: ТОВ «Теус Термінал»; період дії заявки: до 28.02.2022.
Отже, за ствердженням позивача, протоколом № 23 від 31.01.2022 до договору та заявкою, яка надіслана на електронну адресу позивача, зафіксовано, що сторони узгодили ставку за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів та розмір винагороди виконавця, а також пунктом 4 протоколу узгоджено суму відшкодування клієнтом виконавцю у разі понаднормового простою вагона під навантаженням (більше двох діб) та вивантаженням (більше двох діб), або у разі затримання вагону на шляху проходження більше ніж 24 години, а також у разі пошкодження рухомого складу з вини клієнта або його контрагентів.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що ТОВ «Теус Термінал» виконав умови договору, протоколу та заявки належним чином та забезпечив відповідача у лютому 2022 року необхідною кількістю вагонів під завантаження, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи залізничні накладні № 43186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 та копії відомостей вагонів № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022.
Проте, згідно пояснень позивача, під час організації перевезення відповідачем було перевищено час користування вагонами під вантажними операціями, а саме в очікуванні навантаження по станції Мерцалово.
Відповідно до умов договору, протоколу та заявки, за ствердженням позивача, вагони в кількості 240 штук з 01.02.2022 по 05.02.2022, а деякі по 06.02.2022 перебували під завантаженням на станції навантаження Мерцалово. На підтвердження факту простою вагонів в очікуванні подавання під навантаження на станції Мерцалово, позивачем долучено до матеріалів справи копії відомостей плати за користування вагонами № 06020032 від 06.02.2022 та № 07020034 від 07.02.2022, складені станцією Мерцалово Донецької залізниці. Як зазначив позивач, вказані відомості надані позивачем на підтвердження вчасного виконання ТОВ «Теус Термінал» умов договору, та засвідчують дату та час знаходження вагонів під навантаженням на станції Мерцалово.
Враховуючи той факт, що вагони перевищили час нормативного простою передбачений п. 2.1.4 договору та з урахуванням п. 4 протоколу № 23 від 31.01.2022, позивачем нараховано відповідачу суму наднормативного простою у розмірі 192 350,00 грн, про що складено акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн, який, за ствердженням позивача (відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог), прийнято та визнано відповідачем без зауважень, на підтвердження чого долучено копію роздруківки отримання та підписання вказаного акта ТОВ «Керама Марацці Україна» за допомогою системи електронного документообігу Медок.
Таким чином позивач стверджує, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 становить 183 750,00 грн.
Проте, дослідивши зміст долученої позивачем копії заявки на організацію перевезення вантажів у внутрішньому сполученні, на підставі якої, за ствердженням позивача, ТОВ «Теус Термінал» було здійснено на користь відповідача організацію перевезення вогнестійкої глини в лютому 2022 року за маршрутом станція відправлення Мерцалово станція призначення Одеса-Порт (експ.), судом встановлено, що зі змісту вказаної заявки неможливо встановити на виконання якого договору складена вказана заявка.
Так, відповідно до долученої позивачем копії заявки у правому верхньому куту зазначено: «Додаток до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №
Отже суд наголошує на тому, що зі змісту вказаної заявки неможливо встановити, що остання була складена саме на виконання та відповідно до п. 2.1.1 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 та є його невід`ємною частиною відповідно до п. 7.1 договору.
При цьому суд зазначає, що зі змісту наявних в матеріалах справи залізничних накладних № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 та відомостей вагонів № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022, на які позивач посилається як на підтвердження належного виконання умов договору, протоколу № 23 та заявки, неможливо встановити, що організація перевезення вантажу позивачем була здійснена саме в рамках виконання спірного договору № 15/02/2021 від 15.02.2021.
Інших належних та допустимих доказів (актів надання послуг, звітів, складених відповідно до п. 3.5 договору) на підтвердження надання позивачем послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом у лютому 2022 року саме в рамках виконання спірного договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021, протоколу № 23 від 23 від 31.01.2022 позивачем до суду не надано.
Таким чином позивачем не доведено суду, що ТОВ «Теус Термінал» в лютому 2022 року були надані відповідачу послуги з організації перевезення вантажу залізничним транспортом саме в рамках виконання спірного договору № 15/02/2021 від 15.02.2021 та протоколу № 23 від 23 від 31.01.2022, порушення відповідачем умов п. 2.1.4 договору та п. 4 протоколу № 23 від 31.01.2022 в частині перевищення часу користування вагонами під вантажними операціями, а саме в очікуванні навантаження по станції Мерцалово та, як наслідок, нарахування відповідачу вартості понаднормового користування вагонами відповідно до п. 2.1.4 договору та п. 4 протоколу № 23 від 31.01.2022.
Крім того, як стверджує позивач, відповідно до умов договору, протоколу та заявки, вагони в кількості 240 штук з 01.02.2022 по 05.02.2022, а деякі по 06.02.2022 перебували під завантаженням на станції навантаження Мерцалово. На підтвердження факту простою вагонів в очікуванні подавання під навантаження на станції Мерцалово, позивачем долучено до матеріалів справи копії відомостей плати за користування вагонами № 06020032 від 06.02.2022 та № 07020034 від 07.02.2022, складені станцією Мерцалово Донецької залізниці.
Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи копії відомостей плати за користування вагонами № 06020032 від 06.02.2022 та № 07020034 від 07.02.2022, судом встановлено, що останні не містять відомостей про те, що вагони в кількості 240 штук перебували під завантаженням на станції навантаження Мерцалово саме з 01.02.2022.
Вказані відомості також не містять залізничні накладні № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 та відомості вагонів № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022.
Як було зазначено судом раніше та узгоджено сторонами в підп. 2.1.3 п. 2.1 договору клієнт зобов`язаний забезпечити за свій рахунок своєчасну подачу вагона зі станції примикання на під`їзні колії, з яких здійснюється на вантаження і вивід вагонів назад, а також подачу вагонів для вивантаження та здачу вагона з-під навантаження з під`їзних колій на залізничній колії станції примикання.
За змістом п. 3.5 договору, датою надання послуг за цим договором є дата складання акта надання послуг. Акти надання послуг та звіти до них надаються виконавцем клієнтом не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов`язаний підписати акти надання послуг та звіти до них протягом п`яти робочих днів з дня отримання повернути дані документи виконавцю. Підписання клієнтом акта наданих послуг означає повну його згоду із сумами наданих послуг, зафіксованих в такому акті.
Відповідно до п. 3.7 договору, остаточний розрахунок в будь-якому випаду здійснюється сторонами не пізніше 5-ти банківських днів від дати підписання актів наданих послуг або дати їх погодження в порядку, передбаченому п. 3.5 цього договору.
За змістом п. 4.5 договору, клієнт несе відповідальність за збитки, нанесені виконавцю неналежним виконанням умов цього договору, непред`явленням вантажів до перевезення, діями (бездіяльністю), що призвели до простою транспортних засобів, порушенням правил навантаження і кріплення вантажів та іншими діями, що допущені вантажовідправником/вантажоодержувачем чи клієнтом, необґрунтованою відмовою в оплаті і несвоєчасною оплатою рахунків виконавця.
За ствердженням позивача, враховуючи той факт, що вагони перевищили час нормативного простою передбачений п. 2.1.4 договору та з урахуванням п. 4 протоколу № 23 від 31.01.2022, позивачем нараховано відповідачу суму наднормативного простою у розмірі 192 350,00 грн, про що складено акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн, який, за ствердженням позивача (відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог), прийнято та визнано відповідачем без зауважень, на підтвердження чого долучено копію роздруківки отримання та підписання вказаного акта ТОВ «Керама Марацці Україна» за допомогою системи електронного документообігу Медок.
Як зазначив позивач у позовній заяві, враховуючи, що акт наданих виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 було підписано 28.02.2022, останній день сплати, з урахуванням п. 3.7 договору, був 07.03.2022.
Враховуючи стан розрахунків сторін та наявну авансову переплату, загальна сума заборгованості відповідача за договором склала 183 750,00 грн. Проте, як зазначає позивач, всупереч п. 3.7 договору, відповідач суму наднормативного простою вагонів у розмірі 183 750,00 грн в добровільному порядку не сплатив, чим допустив порушення зобов`язань за договором.
У зв`язку із неналежним виконанням умов договору та протоколу № 23, позивач звертався до відповідача з листами № 13/09-2 від 13.09.2022 та № 28 від 28.04.2022 з проханням погасити наявну заборгованість перед позивачем в сумі 183 750,00 грн. Проте відповідач в добровільному порядку заборгованість в сумі 183 750,00 грн не сплатив.
Таким чином позивач стверджує, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 становить 183 750,00 грн.
Дослідивши наявну в матеріалах справи копію акта надання виробничих послуг № 44 віл 28.02.2022, суд наголошує на тому, що останній не містить посилань на залізничні накладні № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 та відомості вагонів № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022, на які позивач посилається як на підтвердження належного виконання умов договору № 15/02/2021 від 15.02.2021 та протоколу № 23. Рахунок на оплату № 137 від 15.03.2022 також не містить посилань на вказані залізничні накладні та відомості вагонів.
Також суд звертає увагу позивача на непослідовну позицію ТОВ «Теус Термінал», оскільки у клопотанні про уточнення позовних вимог позивач стверджував, що враховуючи той факт, що вагони перевищили час нормативного простою, передбачений п. 2.1.4 договору, відповідачу нараховано суму наднормативного простою у розмірі 192 350,00 грн, який, за ствердженням позивача, прийнято та визнано відповідачем без зауважень, на підтвердження чого долучено копію роздруківки отримання та підписання вказаного акта ТОВ «Керама Марацці Україна» за допомогою системи електронного документообігу Медок.
У позовній заяві позивач зазначив, враховуючи, що акт наданих виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 було підписано 28.02.2022, останній день сплати, з урахуванням п. 3.7 договору, був 07.03.2022.
Водночас, у додаткових письмових поясненнях від 08.01.2024 щодо наявності/відсутності електронного підпису відповідача на акті надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 позивач зазначив, що ТОВ «Теус Термінал» працює на платформі FREDO Звіт. Протокол роботи з документом на вказаній платформі міститься за посиланням, що зазначено у додаткових поясненнях позивача від 08.01.2024. Як зазначив позивач у додаткових поясненнях, зі скрішоту відповідної програми вбачаються дані, що підтверджують отримання відповідачем Акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022, а саме: 26.04.2022 року «доставлено», 24.10.2022 року «прийнято в роботу» (копія скрішоту долучена до матеріалів справи). Таким чином, позивач з посиланням на п. 3.5 договору стверджує, що відповідач отримав вказаний акт надання виробничих послуг та не надав жодних заперечень щодо нього, а тому відповідно до п. 3.5 договору, послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі та повинні були оплачені відповідачем в повному обсязі.
Як було зазначено судом раніше та передбачено п. 3.5 договору, датою надання послуг за цим договором є дата складання акта надання послуг. Акти надання послуг та звіти до них надаються виконавцем клієнтом не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов`язаний підписати акти надання послуг та звіти до них протягом п`яти робочих днів з дня отримання повернути дані документи виконавцю. Підписання клієнтом акта наданих послуг означає повну його згоду із сумами наданих послуг, зафіксованих в такому акті.
У випадку обґрунтованих заперечень щодо даних та інформації, викладених в акті наданих послуг, клієнт протягом 5 робочих днів з дня отримання акта підписує його та разом із актом розбіжностей передає виконавцю. У випадку підписання акта наданих послуг з розбіжностями клієнт разом з актом розбіжностей передає виконавцю також документи, що підтверджують такі розбіжності (акти, рахунки, власні рахунки клієнта чи інші документи, що, на думку клієнта, підтверджують виявлені розбіжності).
У разі не підписання або неповернення акта надання робіт та/або звіту до нього протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання клієнтом, зазначені у акті надання послуг та/або звіту до нього послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі відповідно до вимог клієнта, прийнятими останнім та мають бути плачені клієнтом в повному розмірі.
Відповідно до п. 3.7 договору, остаточний розрахунок в будь-якому випаду здійснюється сторонами не пізніше 5-ти банківських днів від дати підписання актів наданих послуг або дати їх погодження в порядку, передбаченому п. 3.5 цього договору.
Разом з цим сторони в п. 7.4 договору домовились, що для цілей цього договору, направлення документу в електронному вигляді або на електронну пошту, означає направлення однією стороною іншій документу на електронну пошту, зазначену в розділі 9 договору. Усі документи, які були підписані та/або погоджені сторонами шляхом обміну факсом, електронною поштою, передбачають наступне обов`язкове направлення оригіналів відповідних документів. До моменту отримання оригіналу документу його факсова або електронна копія (сканована копія або фотокопія) мають силу оригіналу такого документу та визнаються сторонами в якості належних доказів в суді. Оригінал документу має бути направлено однією стороною іншій стороні протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання та/або погодження уповноваженими представниками сторін. Сторона, як не направить паперовий оригінал документу (окрім інструкцій та рахунків виконавця) іншій стороні, несе всі ризики та негативні наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з таким фактом (в тому числі перед іншою стороною).
Отже, вищенаведеним пунктом договору сторони узгодили можливість направлення документів, у тому числі актів надання послуг, в електронному вигляді або на електронну пошту, зазначену в розділі 9 договору.
При цьому з аналізу пункту 7.4 договору вбачається, що електронна копія документу означає скановану копію або фотокопію паперового оригіналу документу, який має силу оригіналу такого документу та визнається сторонами в якості належного доказу в суді, проте з обов`язковим направленням оригіналу такого документу протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання та/або погодження уповноваженими представниками сторін.
Проте суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем спірного акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн в електронному вигляді на електронну пошту відповідача, зазначену в розділі 9 договору.
Крім того, під час судових засідань судом було встановлено, акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн в оригіналі, тобто в паперовій копії, відсутній.
Згідно додаткових пояснень позивача, акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 був направлений відповідачу через платформу FREDO Звіт, а саме: 26.04.2022 доставлено, а 24.10.2022 прийнято в роботу, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи скрішот з відповідної програми. Як зазначив позивач, у зв`язку із тим, що відповідач отримав вказаний акт надання виробничих послуг та не надав жодних заперечень щодо нього, відповідно до п. 3.5 договору, на його думку, послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі та повинні були оплачені відповідачем в повному обсязі.
Суд наголошує на тому, що зі змісту договору не вбачається і позивачем до суду не надано доказів (додаткових угод, додатків до договору тощо) того, що між сторонами було погоджено направлення та підписання документів за допомогою системи електронного документообігу FREDO або ж системи електронного документообігу M.E.Doc.
Жодних належних та допустимих доказів направлення спірного акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022, відповідно до пунктів 3.5, 7.2 договору, на електронну адресу відповідача, зазначену в розділі 9 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 або направлення спірного акта на юридичну адресу-місцезнаходження відповідача позивачем до суду не надано.
Таким чином, роздруківка з платформи FREDO, з використанням якої позивач направив відповідачу акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022, за умови відсутності доказів узгодження між сторонами використання зазначеної програми для електронного документообігу, не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу направлення спірного акта відповідно до укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021.
Крім того судом встановлено, що акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн та рахунок на оплату № 137 від 15.03.2022 на суму 192 350,00 грн складені позивачем за наслідками простоїв вагонів на шляхах загального користування із посиланням на договір транспортно-експедиторського обслуговування № 01/06/2021 від 01.06.2021.
При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Теус Термінал» виконало умови договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021, протоколу № 23 від 31.01.2022 та забезпечив відповідача необхідною кількістю вагонів під завантаження. Проте, як зазначив позивач, під час організації перевезення ТОВ «Керама Марацці Україна» було перевищено час користування вагонами під вантажними операціями, а саме в очікування навантаження по станції Мерцалово, внаслідок чого позивачем було нараховано та складено акт надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 на суму 192 350,00 грн за наслідками простоїв вагонів на шляхах загального користування.
У додаткових письмових поясненнях від 08.01.2024 позивач щодо дати та номеру договору, зазначеному на акті надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022, зазначив, що посилання у вказаному акті та рахунку на договір «№ 01/06/2021 від 01.06.2021 року» були автоматично некоректно «підтягнуті» системою ІС та є помилковим, оскільки жодних інших договорів між ТОВ «Теус Термінал» та ТОВ «Керама Марацці Україна» не укладалося.
Проте суд критично ставиться до вказаних письмових пояснень позивача щодо дати та номеру договору, зазначеному на акті надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022, з огляду на таке.
Так позивач долучив до додаткових письмових пояснень від 08.01.2024 банківську виписку за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, зі змісту якої вбачається: - 21.01.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 164 220,00 грн, призначення платежу: «оплата за простій вагонів на шляхах загальн. Користування, зг.дог.№01/06/2021 від 01.06.2021р, зг.рах№557 від 22.12.2021р. В тому числі ПДВ 27 370,00 грн.»; - 21.01.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 433 800,00 грн, призначення платежу: «Опл.за транспортно-експедиторські посл.ст.Мерцалове-ст Одеса-Порт,зг.дог.№01/06/2021 від 01.06.2021р,зг.рах№562 від 28.12.2021р. В тому числі ПДВ 72 300,00 грн.»; - 21.02.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 6 726 000,00 грн, призначення платежу: «Опл.за транспортно-експедиторські посл.ст.Мерцалове-ст Одеса-Порт,зг.дог.№01/06/2021 від 01.06.2021р,зг.рах№29 від 28.12.2021р. В тому числі ПДВ 1 121 000,00 грн.»; - 28.01.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 2 060 000,00 грн, призначення платежу: «Опл.за транспортно-експедиторські посл.ст.Мерцалове-ст Одеса-Порт,зг.дог.№01/06/2021 від 01.06.2021р,зг.рах№40 від 27.01.2022р. В тому числі ПДВ 343 333,33 грн.»; - 15.02.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 6 160 000,00 грн, призначення платежу: «Опл.за транспортно-експедиторські посл.ст.Мерцалове-ст Одеса-Порт,зг.дог.№15/02/2021 від 15.02.2021,зг.рах№82 від 14.02.2022р. В тому числі ПДВ 1 026 666,67 грн.»; - 10.03.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 2 011 600,00 грн, призначення платежу: «Опл.за транспортно-експедиторські посл.ст.Мерцалове-ст Одеса-Порт,зг.дог.№15/02/2021 від 15.02.2021р,зг.рах№62 від 04.02.2022р. В тому числі ПДВ 335 266,67 грн.»; - 15.02.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 5 170 000,00 грн, призначення платежу: «за транспортно-експедиторські послуги рах.№98 від 21.02.2022 дог.№15/02/2021 від 15.02.21р В тому числі ПДВ 861 666,67 грн.»; - 10.03.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 187 200,00 грн, призначення платежу: «за простій вагонів на шляхах загального користування рах.№127 від 20.07.2021 р. дог.№01/06/2021. В тому числі ПДВ 31 200,00 грн».
Отже, з вищенаведеної банківської виписки за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 вбачається, що відповідачем здійснювались оплати за надані транспортно-експедиторські послуги по станції Мерцалове станція Одеса-Порт як відповідно до договору № 15/02/2021 від 15.02.2021, який є предметом даного спору, так і відповідно до договору № 01/06/2021 від 01.06.2021, який зазначений у спірному акті надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022.
Відомостей про те, що позивач звертався до відповідача з повідомленням про помилкове зазначення відповідачем в призначенні платежу номеру договору та дати договору «№ 01/06/2021 від 01.06.2021» замість вірного «№ 15/02/2021 від 15.02.2021» матеріали справи не містять. Доказів звернення до банку із повідомленням про помилкове зазначення номеру та дати договору в призначенні платежу жодною із сторін до суду також не надано.
Позивачем не доведено суду, що за наслідками виявлення в акті надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022 помилкового зазначення дати та номеру договору «№ 01/06/2021 від 01.06.2021» замість вірного «№ 15/02/2021 від 15.02.2021», позивач звертався до відповідача з повідомленням про вказані обставини.
Крім того, в матеріалах справи наявні два листи-претензії, якими, за ствердженням позивача, останній просив відповідача погасити наявну заборгованість, а саме лист № 28 від 28.04.2022 та № 13/09-2 від 13.09.2022.
Так відповідно до листа-претензії № 28 від 28.04.2022 позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість відповідача за договором № 01/06/2021 від 01.06.2021 перед позивачем в сумі 183 750,00 грн. Водночас, відповідно до листа-претензії № 13/09-2 від 13.09.2022 позивач просив відповідача погасити таку ж суму заборгованості (183 750,00 грн), проте вже за договором № 15/02/2021 від 15.02.2021.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами складення позивачем акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022 в рамках виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021.
Судом також досліджені посилання позивача на те, що організація перевезення вантажу здійснювалась ТОВ «Теус Термінал» за допомогою вагонів наданих ТОВ «БГС Трейдінг» (яке змінило назву на ТОВ «БГС Рейл Карго»), з яким позивач уклав договір транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020 та враховуючи той факт, що ТОВ «Теус Термінал» мав зобов`язання перед ТОВ «БГС Рейл Карго» щодо своєчасного повернення вагонів, позивач поніс витрати на сплату простою за понаднормове використання вагонів, на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020, яке виникло внаслідок несвоєчасного навантаження вагонів відповідачем на станції Мерцалово, у зв`язку із чим ТОВ «БГС Рейл Карго» виставив позивачу рахунок за понаднормовий простій вагонів, який сплачено позивачем.
Проте суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів понесення ТОВ «Теус Термінал» витрат на сплату простою за понаднормове використання вагонів, на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування № 28/12/20 від 28.12.2020, яке виникло внаслідок несвоєчасного навантаження вагонів відповідачем на станції Мерцалово, у зв`язку із чим ТОВ «БГС Рейл Карго» виставив позивачу рахунок за понаднормовий простій вагонів, який сплачено позивачем.
Крім того, вищенаведені обставини не доводять суду виникнення у відповідача заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 в 15.02.2021.
З урахуванням усього вищенаведеного у сукупності, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів складення заявки на організацію перевезення вантажів на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 та доказів надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом згідно залізничних накладних № 53186003 від 05.02.2022, № 53199428 від 06.02.2022 та № 53199436 від 06.02.2022 в рамках виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 та протоколу № 23 від 31.02.2022, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів направлення спірного акта № 44 від 28.02.2022 на юридичну адресу (електронну адресу) відповідача в порядку, визначеному умовами укладеного договору, а також з огляду на відсутність доказів складення акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022 та рахунку на оплату № 137 від 15.03.2022 відповідно до договору № 15/02/2021 від 15.02.2021, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/02/2021 від 15.02.2021 в загальному розмірі 183 750,00 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Теус Термінал» не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, та не надано належних доказів на підтвердження відомостей, повідомлених позивачем, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теус Термінал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» про стягнення основного боргу (вартості простою вагонів на шляхах загального користування згідно акта надання виробничих послуг № 44 від 28.02.2022) нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Оскільки нараховані та заявлені до стягнення 79 742,45 грн пені, 27 562,50 грн штрафу 15%, 5 573,00 грн 3% річних та 45 684,66 грн інфляційних втрат є похідними від заявленої суми основного боргу та з огляду на висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116540769 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні