Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/2590/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/2590/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Альянс» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2/8, код ЄДРПОУ 42363215)

про стягнення 1944769,00 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів,

за участю представників:

позивача: Явних Олена Миколаївна;

відповідача: Тополь Артем Олександрович.

в с т а н о в и в:

1 історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Альянс» про стягнення 1944769,00 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів.

Господарський суд ухвалою від 28.08.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 11.09.2023. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судове засідання 11.09.2023 учасники справи не з`явились. До суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 16.10.2023 на 15:45.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, який прийнятий судом. У судовому засіданні 16.10.2023 був присутній представник відповідача, яким було заявлено клопотання про огляд у судовому засіданні оригіналів доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Вказане клопотання задоволено судом. Разом з тим, враховуючи відсутність у відповідача наміру готувати заперечення на відповідь на відзив суд вбачав за можливе закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 07.11.2023 на 15:20.

У судовому засіданні 07.11.2023 була присутня представник позивача. Від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника. Враховуючи, що це перше судове засідання з розгляду справи по суті, а до суду від позивача надійшли оригінали доказів, які відповідач просив оглянути у судовому засіданні за його участі, суд прийшов до висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання вирішено провести 14.11.2023 о 16:00.

Розпочати розгляд справи 14.11.2023 вчасно не видалося за можливе враховуючи оголошений у місті сигнал повітряної тривоги, що тривав з другої години дня до п`ятої години вечора, а також обставину наявності інших судових засідань у складу суду, що не були завершені через повітряну тривогу та мали б бути розпочаті раніше за засідання у справі № 911/2590/23.

Також від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке прийняте судом та задоволене, оскільки причини неможливості знаходитися у будівлі суду у відведений для судового засідання час, визнані судом поважними, адже становлять небезпеку для здоров`я та життя.

З цих підстав суд відклав судове засідання у справі на 19.12.2023 на 16:00.

У судове засідання 19.12.2023 з`явилися представники сторін. Судом прийняте рішення у справі.

2 зміст позовних вимог та заперечень щодо позову

Звертаючись до суду позивач зазначив, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів, за яким позивач, як постачальник, поставив відповідачу, як покупцю, нафтопродукцію та виставив відповідні рахунки-фактури на загальну суму 1944769,00 грн. Водночас відповідач не оплатив прийняту продукцію, з огляду на що за ним утворилася заборгованість.

Тож позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної вище суми поставленої нафтопродукції.

Відповідач заперечував проти позову, звертав увагу суду на те, що обов`язок здійснити оплату за товар за договором виникає у покупця лише при отриманні відповідного рахунку/рахунків від постачальника та реквізити такого рахунку мають бути вказані покупцем при оплаті товару. Щодо рахунків-фактур, копії яких додано ПАТ «Укртатнафта» до позовної заяви, то відповідач вважає, що вони не є первинними бухгалтерськими документами за відповідними господарськими взаємовідносинами між сторонами, оскільки не містять посилання на номери та дати актів-приймання-передачі та/або специфікацій, які були підписані сторонами взаємовідносин за договорами.

Відповідач вважав, що рахунки в силу частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" серед іншого повинні були б містити крім підпису - прізвища та ініціали бухгалтера, також прізвище та ініціали особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції відповідальної за її здійснення, або інші дані, що дають можливість ідентифікувати таку особу, однак будь-яких даних, які б надавали можливість ідентифікувати таку особу, вказані рахунки не містять.

Крім того, в рахунках зазначені банківські реквізити ПАТ «Укртатнафта» за якими потрібно здійснити оплату, які не зазначені в договорі поставки нафтопродуктів. Тож відповідач зауважив, що за таких обставин, при зміні поточного рахунку постачальника, повинно бути внесено зміни до договору та нові рахунки з актуальними банківськими реквізитами повинні виписуватися поточною датою їх складення.

3 фактичні обставини спірних правовідносин

Дослідивши надані до суду докази, співставляючи їх з наданими у судове засідання з розгляду справи по суті оригіналами, суд з`ясував, що ПАТ ТФПНК "Укртатнафта" та ТОВ "Нафтотрейд Альянс" уклали між собою договір поставки нафтопродуктів за номером 1309/2/2118, що датований 10.09.2018.

Відповідно до преамбули та розділу 9 "Реквізити сторін" договору позивач виступає постачальником, а відповідач покупцем. За умовами розділу 1 "Предмет договору" договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Розділом 3 договору "Умови передачі товару" узгоджено, що передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання нафтопродуктів.

Цим же розділом закріплено строк поставки товару: вересень 2018 р. - грудень 2019 р. Додатковою угодою від 18.12.2020 строк поставки змінено на "з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2021".

Ціна та порядок розрахунків узгоджена сторонами у розділі 4 договору: ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі Товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість Товару виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті. За домовленістю Сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством України.

З урахуванням додаткової угоди від 18.12.2020, строк дії договору до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

Позивачем та постачальником підписано специфікацію на поставку товару, що датована 01.12.2021. Цією специфікацією узгоджено найменування, кількість та ціну товару, такого як дизельне паливо та автомобільний бензин загальною вартістю 1944769,00 грн.

Відповідно до акту № 1/12 від 31.12.2021 приймання передачі нафтопродуктів до договору № 1309/2/2118 сторони погодили, що протягом грудня 2021 року було передано нафтопродуктів об`ємом 62,914 тонн на суму 1944769,00 грн з ПДВ.

По кожній окремій позиції поставленого відповідно до акту та специфікації товару (нафтопродукту) постачальником 31.12.2021 сформовано рахунки-фактури за номерами 90854673, 90864666, 90864637, 90864644, 90854662. Позивачем долучено до справи докази на підтвердження направлення рахунків відповідачу опис вкладення від 13.04.2023, накладну № 3961017080653 та фіскальний чек.

Окрім іншого, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією № 14/05 від 26.01.2023, в якій просив перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість у сумі 1944769,00 грн.

У відповідь на претензію відповідач просив надати йому копії документів на які посилається позивач та інформацію, що підтверджує повноваження представника (адвоката).

4 застосовані судом норми

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Статтею 11 ЦК України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5 висновки господарського суду

Судом з`ясовано, що позивач та відповідач уклали договір поставки нафтопродуктів за яким, відповідно до погоджених у специфікації об`ємів і ціни товару, у грудні 2021 року позивачем, як постачальником, було передано відповідачу, як покупцю, продукцію на загальну суму 1944769,00 грн. Наведені обставини встановлені судом на підставі наданих до суду договору, специфікації та акту приймання передачі нафтопродукції, які підписані та скріплені печатками сторін.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Визначення правової природи договору, як правочину, нерозривно пов`язано з оцінкою дій сторін, направлених на набуття (зміну, припинення) ними певних прав та обов`язків. Досліджуючи дійсні правовідносини сторін суд повинен проаналізувати його правову природу (суть умов договору) та ті дії, які сторони мали вчинити або вчинили на виконання зобов`язань, їх відповідність умовам договором.

Відтак, суд констатує, що позивач в дійсності поставив об`єм товару за договором на вказану вище суму, що не заперечувалось відповідачем. Відомостей про будь-які недоліки поставленого товару у справі не міститься, тож, суд вважає, що товар був прийнятий відповідачем без зауважень, що зокрема посвідчується актом приймання-передачі. Проте відповідач аргументував відсутність підстав для задоволення позову недоліками розрахункових документів рахунків фактур.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу сторони відповідача на те, що обов`язок з оплати отриманого ним товару виникає на підставі договору, у розділі 1 якого і передбачено такий обов`язок, оскільки вказано, що покупець зобов`язується прийняти і оплатити нафтопродукцію в асортименті, кількості та за ціною узгодженою сторонами.

Строк оплати договору визначений розділом 4, де закріплено, що у разі якщо оплата відбувається після поставки, то вона має бути здійснена у строк вказаний у листі вимозі, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60 днів від дати передачі товару згідно акту приймання передачі.

Внаслідок того, що підписаний сторонами акт приймання передачі нафтопродукції поставленої у грудні 2021 року датований 31.12.2021, а позивач не надсилав лист-вимогу про проведення розрахунків у 60 денний строк від дати підписання акту строк для оплати товару у відповідності до розділу 4 договору закінчився 01.03.2022.

Відтак, мета договору, що був укладений між сторонами не була досягнута, оскільки позивач не мав можливість реалізувати всі узгоджені за договором права з отримання оплати, незважаючи на поставку ним продукції, з огляду на те, що відповідачем не виконано своїх обов`язків у повному обсязі стосовно розрахунків за договором. Тому таке право позивача підглядає захисту і відновленню.

Суд повідомляє, що наведені відповідачем аргументи не спростовують виникнення у нього обов`язку за договором сплатити прийнятий товар. Будь-які недоліки розрахункових документів не скасовують обов`язку особи, яка повинна оплатити прийнятий товар. При тому, що відповідач був обізнаний у наявності за ним обов`язку оплатити товар, ним не здійснювалися будь-які юридично значимі дії, що б свідчили про намір здійснити це. Тож така поведінка відповідача свідчить про намір ухилитися від виконання підписаного ним договору та оплати прийнятого товару.

На думку суду заперечення відповідача націлені не діяти у межах договору та відповідності принципам цивільних відносин, а ухилитися від виконання покладеного на нього грошового зобов`язання, відтягувати момент оплати, незважаючи на регулярний процес знецінення грошових коштів. При цьому відповідач має розуміти, що ухилення від здійснення оплати лише призводить до породження додаткових фінансових затрат сторін, зокрема, понесення судових витрат.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача, щодо того що рахунок на оплату товару за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. На це звернув увагу Верховний Суд (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19. Також відповідно до сталої практики Верховного Суду ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою, а відсутність рахунку не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Альянс» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2/8, код ЄДРПОУ 42363215) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) грошові кошти у розмірі 1944769,00 грн та 29171,53 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз