Рішення

від 15.01.2024 по справі 916/2990/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2990/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/2990/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 36, код ЄДРПОУ 37477212)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, код ЄДРПОУ 40034758)

про стягнення 16 857,22грн.,

Представник:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" про стягнення 16 857,22грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №26/09-14 від 26.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2020р. провадження по справі №916/2990/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.12.2020р. справу №916/2990/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

06.11.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" надало до суду письмове клопотання (вх. №2-29815/20), згідно якого просить призначити по справі № 916/2990/20 судову експертизу, проведення якої просить доручити Київській незалежній судово-експертній установі. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або підпис фальсифіковано?

- Чи відповідає відтиск оригінальної печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" відтиску печатки, який міститься на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016?

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (вх. № 29815/20 від 06.11.2020р.) про призначення експертизи було задоволено, призначено по справі № 916/2990/20 судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

09.03.2021р. до суду від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом зі супровідним листом надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. провадження по справі було поновлення із призначення до розгляду клопотання судового експерта та запропоновано сторонам надати до суду витребуванні експертом документи.

Ухвалою суду від 22.04.2021р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено. Провадження по справі №916/2990/20 було зупинено, матеріали справи скеровано до експертної установи - Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

31.05.2021р. до суду від Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надійшло повідомлення про залишення ухвали суду від 11.01.2021р. без виконання.

Ухвалою суду від 10.06.2021р. провадження по справі №916/2990/20 було поновлено, із призначення до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2021р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

29.06.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" надало до суду письмове клопотання (вх. № №2-17305/21), згідно якого просить призначити по справі № 916/2990/20 судову експертизу, проведення якої просить доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або іншою особою?

- Чи відповідає відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016р. відтискам печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван"?

Ухвалою суду від 30.06.2021р. по справі 916/2990/20 було призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Миколаївському науково- дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 916/2990/20 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

06.08.2021р. до суду від Миколаївського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом зі супровідним листом надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2021р. провадження по справі було поновлення із призначення до розгляду клопотання судового експерта та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення щодо клопотання судового експерта з додання відповідних документів.

Ухвалою суду від 27.08.2021р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено. Провадження по справі №916/2990/20 було зупинено, матеріали справи скеровано до експертної установи - Миколаївського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

08.11.2021р. до суду від Миколаївського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом зі супровідним листом надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2021р. провадження по справі було поновлення із призначення до розгляду клопотання судового експерта та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення щодо клопотання судового експерта..

Ухвалою суду від 01.12.2021р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено. Провадження по справі №916/2990/20 було зупинено, матеріали справи скеровано до експертної установи - Миколаївського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

13.12.2021р. до суду від Миколаївського науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №КСЕ-19/115-21/14380.

10.01.2022р. до суду від Миколаївського науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надійшли матеріали справи №916/2990/20.

Ухвалою суду від 17.01.2022р. провадження по справі №916/2990/20 було поновлено, із призначення до розгляду в засіданні суду.

28.01.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" надало до суду письмове клопотання (вх. №2-2531/22), згідно якого просить призначити по справі № 916/2990/20 судову експертизу, проведення якої просить доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або іншою особою?

- Чи відповідає відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016р. відтискам печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван"?

Ухвалою суду від 31.01.2022р. по справі 916/2990/20 було призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому науково- дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 916/2990/20 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

09.09.2022р. до суду від Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/102-22/4823-ПЧ.

Ухвалою суду від 20.09.2022р. провадження по справі №916/2990/20 було поновлено, із призначення до розгляду в засіданні суду.

25.10.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" надало до суду письмове клопотання (вх. №23801/22), згідно якого просить призначити по справі № 916/2990/20 судову експертизу, проведення якої просить доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або іншою особою?

- Чи відповідає відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016р. відтискам печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван"?

Ухвалою суду від 31.10.2022р. по справі 916/2990/20 було призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому науково- дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 916/2990/20 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

13.01.2023р. до суду від Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом зі супровідним листом надійшло клопотання експерта разом з рахунком.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2023р. провадження по справі було поновлення із призначення до розгляду клопотання судового експерта та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення щодо клопотання судового експерта з додання відповідних документів.

Ухвалою суду від 20.03.2023р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено. Провадження по справі №916/2990/20 було зупинено, матеріали справи скеровано до експертної установи - Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

03.04.2023р. до суду від Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №КСЕ-19/102-22/18380.

Ухвалою суду від 13.04.2023р. провадження по справі №916/2990/20 було поновлено, із призначення до розгляду в засіданні суду.

01.05.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" надало до суду письмове клопотання (вх. №14079/23), згідно якого просить призначити по справі № 916/2990/20 судову експертизу, проведення якої просить доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступне питання:

- Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або іншою особою?

Ухвалою суду від 15.05.2023р. по справі 916/2990/20 було призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому науково- дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 916/2990/20 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

08.09.2023р. до суду від Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/102-23/11759-ПЧ.

Ухвалою суду від 18.09.2023р. провадження по справі №916/2990/20 було поновлено, із призначення до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2023р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Відповідач після поновлення провадження по справі в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою.

Крім того, ухвали суду направлялись відповідачу на його електронну адресу, зазначену ним особисто у відзиві на позов та клопотаннях які були подані під час розгляду справи.

Так, згідно Довідки суду про доставку електронного листа вих. №916/2990/20/45389/23 від 03.11.2023 документ в електронному вигляді "Ст.234 Ухвала з викликом представників" від 01.11.23 по справі № 916/2990/20 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на його електронну адресу ijevan-odessa@ijevangroup.com. та отримано останнім 03.11.2023р..

Згідно Довідки суду про доставку електронного листа вих. № 916/2990/20/48368/23 від 16.11.2023 документ в електронному вигляді "Ст.185 ч.2 п.3 Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті" від 15.11.23 по справі № 916/2990/20 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на його електронну адресу ijevan-odessa@ijevangroup.com. та отримано останнім 16.11.2023р.

Згідно Довідки суду про доставку електронного листа вих. № 916/2990/20/53890/23 від 14.12.2023 документ в електронному вигляді "Ст.234 Ухвала з викликом представників" від 11.12.23 по справі № 916/2990/20 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" на його електронну адресу ijevan-odessa@ijevangroup.com. та отримано останнім 14.12.2023р.

Разом з тим, 06.11.2020р. за вх. №29814/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити. При цьому обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван", Слепец Володимир Миколайовичем не підписував відповідний договір №26/09-14 про надання послуг та не ставив на нього печатку товариства.

16.11.2020р. за вх.№30606/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (Покупець) був укладений договір поставки №17/0216, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві продукцію вірменської торгівельної марки «Іджеван» в асортименті яка імпортується Постачальником на територію України та належить йому на праві власності, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити у повному обсязі на умовах та в порядку , визначених цим договором.

26.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (Замовник) було укладено договір про надання послуг №26/09-14.

Згідно предмету договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з передпродажної підготовки поставленого останнім на реалізацію товару згідно з договором поставки №17/0216 від 17.02.2016 продукції вірменської торгівельної марки «Іджеван» в асортименті яка імпортується Постачальником на територію України, а Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати послуги Виконавця.

Відповідно до п.3.1 договору, послуги які виконує Виконавець, Замовник сплачує на підставі Рахунку та Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), який підписується сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Розрахунки за виконання наданих послуг Замовник здійснює на пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги у розмірі 8 % від оплати за поставлений товару (п.3.2 договору).

Як вказує позивач, що за договором поставки №17/0216 від 17.02.2016 у магазинах торгової мережі ТОВ «Гурман-К» в період з 21.03.219 по 11.03.2020 перебувало на реалізації поставленого ТОВ "Торговий дім "Іджеван" товару на загальну суму 203 194грн., з яких реалізовано товару на суму 66 498грн., іншу частину товару на суму 136 696грн. було повернуто Замовнику, що підтверджується видатковим накладними, накладними на повернення товару та актом звірки взаєморозрахунків.

Позивач зазначає, що 29.05.2020р. та 01.06.2020р. розрахувався з відповідачем за реалізований товару, перерахувавши на його розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 66 498грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9418 від 29.05.2020 та №9424 від 01.06.2020.

За посиланнями позивача, відповідно до умов договору ним були складені Акти здачі-приймання робіт №3 та №5 від 30.06.2020р. на загальну суму 16 255грн. та виставлені відповідачу на зазначену суму рахунки-фактури №3 та №5 від 30.06.2020р

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати вартості наданих послуг належним чином не здійснив в насідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 16 255грн.

16.09.2020р. позивач направи на адресу відповідача претензію №16/09 з вимогою погасити наявну заборгованість в сумі 16 255грн. до якої були додані два платіжні документи, рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг. Зазначена претензія була отримана відповідачем проти залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за невиконання Замовником п.3.2 договору з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивачем відповідно до п. 4.2 договору була нарахована відповідачу пеня в розмірі 602,22грн.

Отже, неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" своїх зобов`язань за Договором про надання послуг №26/09-14 від 26.09.2016р. щодо оплати вартості наданих послуг стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 26.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (Замовник) було укладено договір про надання послуг №26/09-14.

Згідно предмету договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з передпродажної підготовки поставленого останнім на реалізацію товару згідно з договором поставки №17/0216 від 17.02.2016 продукції вірменської торгівельної марки «Іджеван» в асортименті яка імпортується Постачальником на територію України, а Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати послуги Виконавця.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 17.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (Покупець) був укладений договір поставки №17/0216, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві продукцію вірменської торгівельної марки «Іджеван» в асортименті яка імпортується Постачальником на територію України та належить йому на праві власності, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити у повному обсязі на умовах та в порядку , визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалах справи за договором поставки №17/0216 від 17.02.2016 у магазинах торгової мережі ТОВ «Гурман-К» в період з 21.03.219 по 11.03.2020 перебувало на реалізації поставленого ТОВ "Торговий дім "Іджеван" товару на загальну суму 203 194грн., з яких реалізовано товару на суму 66 498грн., іншу частину товару на суму 136 696грн. було повернуто Замовнику, що підтверджується видатковим накладними, накладними на повернення товару та актом звірки взаєморозрахунків.

29.05.2020р. та 01.06.2020р. позивач розрахувався з відповідачем за реалізований товару, перерахувавши на його розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 66 498грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9418 від 29.05.2020 та №9424 від 01.06.2020.

Відповідно до п.3.1 договору, послуги які виконує Виконавець, Замовник сплачує на підставі Рахунку та Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), який підписується сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем були складені Акти здачі-приймання робіт №3 та №5 від 30.06.2020р. на загальну суму 16 255грн. та виставлені відповідачу на зазначену суму рахунки-фактури №3 та №5 від 30.06.2020р. При цьому відповідні рахунки та акти разом з претензією були направлені та отримані відповідачем, що останнім не заперечується.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунки за виконання наданих послуг Замовник здійснює на пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги у розмірі 8 % від оплати за поставлений товару (п.3.2 договору).

Проте, відповідачем у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за Договором про надання послуг №26/09-14 від 26.009.2016р. щодо оплати вартості наданих послуг належним чином та в повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 16255грн. При цьому, відповідачем встановлені судом обставини належним чином не спростовано.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 16 255грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивачем відповідно до п. 4.2 договору була нарахована відповідачу пеня в розмірі 602,22грн.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за невиконання Замовником п.3.2 договору з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені в зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 602,22грн. підлягають задоволенню.

При цьому заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує що жодного договору про надання послуг №26/09-14 від 26.09.2016р. ним не укладалось, про його існування він дізнався лише з претензії позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На задоволення клопотань відповідача у даній справі, судом неодноразово призначалось судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до останньої експертизи призначеної ухвалою суду від 15.05.2023р. , на вирішення якої поставлено питання: - Чи виконаний підпис на Договорі №26/09-14 про надання послуг від 26.09.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Слепцем Володимиром Миколайовичем або іншою особою?

Поряд з цим, доказів оплати вартості експертного дослідження відповідачем надано не було.

08.09.2023р. до суду Вінницького науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/102-23/11759-ПЧ, у якому було зазначено, що станом на 31.08.2023р. рахунок не сплачений.

Отже, експерте дослідження не було проведено Вінницьким науково- дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у зв`язку з не сплатою відповідачем вартості проведення експертного дослідження у даній справі, з урахуванням того, що в ухвалі суду про призначення експертизи саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван", як заявника відповідного клопотання, було покладено витрати по оплаті проведення судової почеркознавчої експертизи.

Суд зазначає, що позивач, подаючи позов самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Також і відповідач, надаючи заперечення проти позову викладає свої доводи та визначає відповідні докази, які, за його твердженням можуть спростувати доводи позивача. Проте, обов`язок надання правового аналізу як заявлених вимог, так і поданих заперечень та доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

При цьому, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри"

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, за час розгляду справи встановлено, та не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" Договір про надання послуг №26/09-14 від 26.09.2016р. не був укладений, та як наслідок відсутність у останнього обов`язку оплати вартості наданих послуг за цим договором.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв`язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 36, код ЄДРПОУ 37477212) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, код ЄДРПОУ 40034758) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іджеван" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, код ЄДРПОУ 40034758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 36, код ЄДРПОУ 37477212) основний борг в сумі 16 255 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять)грн., пеню в розмірі 602 (шістсот дві)грн. 22коп. та судовий збір 2 102 (дві тисячі сто дві)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25 січня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна