Ухвала

від 25.01.2024 по справі 920/60/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.01.2024м. СумиСправа № 920/60/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 24.01.2024 (вх. № 439 від 24.01.2024)

за позовом: Комунального підприємства «Теплогарант»

(вул. Садова, буд 39-А, м. Конотоп,

Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 32325215)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВХ2000»

(вул. Петра Болбочана, 6-А, м. Київ, 01133,

код ЄДРПОУ 44591688)

про стягнення 3439003 грн 35 коп.

УСТАНОВИВ:

24.01.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3439003 грн 35 коп., з яких: 3002320 грн 00 коп основний борг за Договором про закупівлю товару № 117 від 29.06.2022 у редакції Додаткової угоди № 1 від 21.07.2022, 316 015 грн 44 коп інфляційні втрати, 120 667 грн 91 коп 3% річних; а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 справу № 920/60/24 розподілено судді Заєць С.В.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що матеріали даної справи підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду м. Києва, з урахуванням наступного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Статтею 125 Конституції України закріплений один із принципів судочинства, відповідно до якого судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, (надалі ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України).

Параграфом 3 Глави 2 Розділу І Господарського процесуального кодексу України закріплено правила визначення територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.

У відповідності до приписів ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.2024 щодо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВХ2000» (код ЄДРПОУ 44591688).

Відповідно до відомостей зазначених у витязі, місцезнаходженням відповідача - є: вул. Петра Болбочана, 6-А, м. Київ, 01133.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів за неналежне виконання Договору про закупівлю товару. При цьому, умовами Договору не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

Згідно з ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що юридичною адресою відповідача є - вул. Петра Болбочана, 6-А, м. Київ, 01133, то суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-В).

Керуючись ст. ст. 27, 31, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали позовної заяви від 24.01.2024 (вх. № 439 від 24.01.2024) направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-В).

2. Копію ухвали направити сторонам по справі, відповідно до положень ст. 6 ГПК України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 25.01.2024.

СуддяС.В. Заєць