Рішення

від 18.01.2024 по справі 926/3638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/3638/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук Олег Валентинович, розглянувши матеріали

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра», м. Чернівці

про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення - 74184,29 грн

Суддя О. В. Гончарук

Секретар судового засідання Чиборак У.Г.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення у розмірі 74184,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами пов`язаними з несвоєчасним поверненням майна, орендованого за Договором оренди нерухомого майна №70 від 10.04.2013, розташованого за адресою: м. Чернівці, проїзд Парковий, 10, за період з 01.08.2022 до 02.04.2023 у розмірі 74184,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 07.09.2023, однак на адресу суду не надходило жодних доказів на спростування доводів позивача викладених у позовній заяві.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.12.2005, Чернівецька міська територіальна громада є власником нежитлових приміщень, загальною площею 164,60 кв. м, за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 10 (нежилі приміщення).

10 квітня 2013 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Чернівецьким обласним благодійним фондом допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 70, за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.05.2007 року № 357/8 та заяви від 04.04.2013 року № 02/01-11-1235/0 передав відповідачу в користування нежиле приміщення загальною площею 164,6 м.кв., розташоване за адресою: м. Чернівці, проїзд Парковий, 10, на першому поверсі будинку з метою використання його під спортивний зал (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої з врахуванням орендної плати, що є додатком до договору на дату його укладення з врахуванням ПДВ становить 1137,72 грн.

У підпункті 4.1.17 сторони передбачили, що після закінчення строку дії цього договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів передати орендодавцю за актом приймання-передання об`єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі майна в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Крім того, сторони договору узгодили, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передання (пункт 5.6).

Вказаний договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 10 квітня 2013 року до 09 березня 2016 року включно (п. 1.5. договору).

14.04.2016 сторонами укладено додатковий договір за №1, яким продовжено термін дії основного Договору до 09.02.2019 року (включно) та змінено орендну плату на 2275,43 грн.

26.02.2019 додатковим договором за № 2 продовжено термін дії Договору до 09.01.2022 року та змінено орендну плату на 3697,57 грн.

01.04.2019 між департаментом розвитку Чернівецької міської ради (орендодавець) та Чернівецьким обласним благодійним фондом допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» (орендар) укладено додатковий договір про зміну орендодавця до договору оренди нерухомого майна № 70 від 10.04.2013, відповідно до якого департамент розвитку міськради є правонаступником департаменту економіки міськради в частині діючих договорів оренди нежитлових приміщень, що знаходяться у власності територіальної громади м. Чернівців.

У подальшому, 01.07.2021 між управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецьким обласним благодійним фондом допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна № 70 від 10.04.2013, яким змінено орендодавця, а саме: департамент розвитку Чернівецької міської ради замінено на управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2022 у справі № 926/2802/22 стягнуто з Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради неустойку за договором оренди нерухомого майна №70 від 20.07.2022 в сумі 50453,92 грн.

На виконання вищезазначеного рішення видано наказ, яким зобов`язано Чернівецький обласний благодійний фонд допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, проїзд Парковий, 10 (1 поверх, прим. 98-1 98-9) загальною площею 164,60 кв.м., шляхом повернення його Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради за актом приймання-передавання у 3-денний термін після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку за період 01.08.2022 по 02.04.2023.

Позовна вимога у даній справі про сплату неустойки обґрунтована посиланням на приписи наведеної норми Цивільного кодексу України.

Застосування зазначеної неустойки обумовлюється тим, що зобов`язання наймача з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

В порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Для застосування наслідків, передбачених частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду,

При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови державного виконавця від 12.04.2023 вказане приміщення звільнено.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, позивач за період неправомірного користування відповідачем об`єктом оренди за 01.08.2022 по 02.04.2023, тобто після припинення дії договору та набрання законної сили рішення суду у справі № 926/2802/22, правомірно заявив до стягнення з останнього неустойки в подвійному розмірі орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 70 від 10.04.2013 у розмірі 74184,29 грн.

Відповідно до пункту 1.6 Положення про Управління комунальної власності Чернівецької міської ради затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VІІ скликання №253 від 31 травня 2021 року управління є правонаступником представництва Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 74184,29 грн неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення задовольнити

2. Стягнути з Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги соціально-незахищеним верствам населення «Довіра» (58005, м. Чернівці вул. Ясська, 1, код 21435417) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код 44388619) 74184,29 грн неустойки та 2684,00 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.01.2024.

СуддяО.В. Гончарук