Рішення

від 25.01.2024 по справі 289/2328/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2328/23

Номер провадження 2/289/88/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Науменко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз (БС)» про дострокове розірвання договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договори оренди землі, які укладено між позивачем та відповідачем, та покласти на відповідача судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що позивач є власницею земельних ділянок площами 1,1985 га та 1,3896 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великорацької та Мірчанської сільських рад Радомишльського району Житомирської області, які на підставі договорів оренди від 01.07.2019, укладених терміном на 10 років з правом пролонгації, вона передала відповідачеві на умовах, визначених у договорах. Всупереч умовам вказаних договорів оренди позивач не отримала жодної орендної плати, а сам факт систематичного порушення договорів оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Ухвалою судді від 02.10.2023 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Представник відповідача звертає увагу суду на те, що відповідно до видаткового касового ордеру від 18.12.2020 позивач отримала кошти та поставила підпис, чим підтвердила отримання орендної плати у розмірі 5000 грн. Відповідно до умов договорів загальна сума, що підлягає сплаті позивачу становить 1456,84 грн. Враховуючи отримані 18.12.2020 грошові кошти у розмірі 5000 грн., позивач отримала орендну плату за 2020 рік та за 2021 рік на перед. До того ж, відповідачем вживалися заходи щодо погашення заборгованості по орендній платі, а саме було направлено лист - повідомлення, у якому зазначено місце та час отримання орендної плати за 2022-2023 роки або ж прохання надати позивачем реквізити свого карткового рахунку для перерахування орендної плати за користування земельними ділянками (а.с. 35-42).

Представник позивача скориставшись своїм правом 27.11.2023 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що доводи та аргументи відповідача, а також надані ним разом із відзивом на позовну заяву докази не спростовують тверджень позивача щодо невиконання умов договору оренди в частині оплати орендної плати на систематичній основі. Орендна плата була одержана позивачем за 2019 та 2020 роки, оскільки договори оренди були укладені у 2019 році та відповідач користувався земельними ділянками саме з липня 2019 року. Згідно умов укладених договорів (п. 9), орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року, тому твердження про внесення орендної плати наперед не кореспондується з умовами договорів та фактичними обставинами справи. До того ж, доказів на підтвердження сплати орендної плати за 2021-2022 роки відповідач не надає (а.с. 61-65).

В судове засідання повідомлені належним чином про дату, час та місце його проведення сторони не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд вказаної справи без участі позивача та його представника (а.с. 67-69), тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок з кадастровим номером 1825080900:08:000:0390, площею 1,1985 га, розташованої на території Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області та кадастровим номером 1825086600:04:000:2051, площею 1,3896 га, яка розташована на території Мірчанської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-11).

01.07.2019 позивач уклала з відповідачем договори оренди землі строком на 10 років з правом пролонгації, згідно якого ТОВ «Благодійний Союз (БС)» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1825080900:08:000:0390, площею 1,1985 га та з кадастровим номером 1825086600:04:000:2051, площею 1,3896 га, які зареєстровано 03.02.2020 (а.с. 12-15, 16-19, 22, 23).

Пунктами 8 та 9 договорів передбачено, що орендна плата у розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 361,84 грн. та 1075 грн. вноситься щорічно в строк до 31 грудня поточного року.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 24 договору).

30.06.2023 позивачем було направлено ТОВ «Благодійний Союз (БС)» заяву про розірвання договорів оренди у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів в частині оплати орендної плати, яка була отримана останнім, що підтверджується відповідним поштовим трекінгом руху відправлення (а.с. 24-26).

У частині першій статті 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не одержала орендну плату за час користування відповідачем земельними ділянками упродовж 2019-2022 років, а тому договори підлягають розірванню.

За статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України вказано таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 дійшов висновку, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 387/800/21 (провадження № 61-7310св22).

За загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 13 лютого 2023 року у справі № 551/543/20 (провадження № 61-572св22).

У спірних правовідносинах строк виплати орендної плати становить саме до 31 грудня поточного року і невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

Факт отримання у 2020 році орендної плати за 2019-2020 роки за земельні ділянки з кадастровим номером 1825080900:08:000:0390 та 1825086600:04:000:2051 представник позивача визнала, про, що зазначила у відповіді на відзив (а.с. 61-62).

Крім того як вбачається з матеріалів справи, згідно з видатковим касовим ордером ТОВ «Благодійний союз» від 18.12.2020 позивач отримала орендну плату в сумі 5000 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 40), тобто в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договорів.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду по справі №614/805/16-ц від 27.06.2018, доказами отримання коштів позивачем у рахунок сплати орендної плати можуть бути лише письмові докази, за таких обставин, суд приймає до уваги видатковий касовий ордер від 18.12.2020, як належний доказ отримання ОСОБА_1 орендної плати за договорами оренди землі від 01.07.2019.

Згідно зістаттею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення укладеного між сторонами договору оренди не містять заборон на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою.

Враховуючи положенняст. 531 ЦК України, зміст видаткового касового ордеру від 18.12.2020 свідчить про те, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 321/329/17 та від 20.11.2019 у справі № 704/236/17.

Отже, зважаючи на те, що представник позивача визнає факт отримання позивачем від відповідача орендної плати за 2019-2020 роки, а також, що вищевказаним видатковим касовим ордером підтверджується виплата позивачу орендної плати в сумі 5000 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору, що фактично включає оплату наперед за 2021 рік, судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати за 2019-2021 роки. Доводів про несплату орендної плати за 2023 рік, що б слугували підставами позовних вимог, позов ОСОБА_1 не містить. При цьому, відсутність оплати по оренді лише за 2022 рік не свідчить про систематичність.

Твердження представника позивача про відсутність у видатковому касовому ордері відомостей про договір за котрим здійснюється оплата, період оплати, інші істотні умови договору, не спростовують змісту даних доказів в частині отримання позивачем орендної плати, а про існування будь-яких інших договорів оренди землі між сторонами, матеріали справи відомостей не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість тверджень позивача щодо систематичного невиконання відповідачем умов спірних договорів оренди земельних ділянок щодо сплати їй орендної плати та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз(БС)» (місцезнаходження: вул. Шляхова, буд. 105, с. Покалів, Овруцький район, Житомирська область, 11132,ЄДРПОУ 43051760)про дострокове розірвання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО