Ухвала

від 25.01.2024 по справі 712/1040/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/1040/24

Провадження № 2/712/1255/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25січня 2024року м. Черкаси

Суддя Соснівського райсуду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-1» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2024 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-1» про стягнення грошових коштів.

Згідно автоматизованого розподілу, зазначена справа розподілена на суддю Романенко В.А.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» від 28.10.1998 р. у справі «Веттштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зайнятий з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язанні між собою («Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарии», а також «Екедемі Трейдинг Лтд» та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і засад судочинства.

Суддя звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гепотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах «Белілос проти Швейцарії», «Очолан проти Турції». Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії».

Згідност. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод«кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків …».

Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, як домогаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ).

Головуючим по справі Романенко Вікторією Анатоліївною було прийнято рішення у справі № 712/8538/21про відмовуу задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-1», приватного підприємства «Надія» про визнання права власності на нерухоме майно, а саме відповідно до договору від 08.08.2011 року № 17 про дольову участь у будівництві багаторівневих підземно-наземних гаражів по АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що зазначені факти можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи вважаю за доцільним заявити собі самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 10 Цивільного процесуального кодексу України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Беручи до уваги, що суддя не повинен допустити сумніву в його об`єктивності, неупередженості в справі, використання цих обставин як таких, що можуть поставити під сумнів законність, об`єктивність, безсторонність і справедливість судового рішення та враховуючи наявність передбаченої пунктом п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстави для подання заяви про самовідвід, для забезпечення усунення сумнівів щодо неупередженості чи об`єктивності в розгляді даної цивільної справи суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід та передати справу на розгляд іншому судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36,39,40, 258 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Самовідвід головуючого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 докорпорації «Житлобудінвест-1»про стягненнягрошових коштів- задовольнити.

Цивільну справу № 712/1040/24, провадження № 2/712/1255/24 за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-1» про стягнення грошових коштів, передати до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.А. Романенко