Рішення від 16.01.2024 по справі 640/38038/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року м.Київ № 640/38038/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Бойко К.В.,

за участю:

представника позивача - Трофімова Б.В.,

представників відповідача - Павленка С.С., Федориної В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Антілія" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Антілія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 05718307096, яким AT «ЗНВКІФ «Антілія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 00571370708, яким AT «ЗНВКІФ «Антілія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 319 654 093 гривень та штрафних санкцій на суму 50 218 726 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу. Позивач зазначає, що висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам, оскільки АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» є інститутом спільного інвестування, який діє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування». АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» здійснює інвестування в об`єкти житлового будівництва. Одним із інструментів, який використовується для фінансування будівництва та продажу житла, є форвардні контракти. Забудовники на відкритих (публічних) аукціонах, які проводять товарні біржі, здійснюють продаж форвардних контрактів, базовим активом в яких є майнові права на квартири. АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» здійснювало придбання форвардних контрактів у забудовників на аукціонах за рахунок коштів спільного інвестування та в наступному продаж деривативів фізичним та юридичним особам, які в результаті набували прав покупця базового активу після завершення будівництва житлових будинків. Посилання в акті перевірки на те, що форвардні контракти не містять обов`язкового реквізиту контракту, а саме: вартості самого контракту та є підставою для визнання контрактів такими, що не є деривативами є помилковими, оскільки на виконання п.п. 86.7 ст. 86 ПКУ позивач направив на адресу відповідача додаткові угоди до форвардних контрактів, з зазначенням вартості форвардного контракту. Позивач зазначив, що твердження акту перевірки про те, що ненадання первинних документів та подальшого визначення проведених господарських операцій, віднесення доходу, отриманого АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ», до поняття «кошти спільного інвестування», «активи інституту спільного інвестування», кошти отримані фондом від третіх осіб покупців деривативів та кошти, отримані від позичальників не можуть відповідати поняттю кошти спільного інвестування в розумінні п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ, не відповідає нормативному обґрунтуванню та наявними первинними документами. Стосовно правильності нарахування податку на доходи при виплаті дивідендів позивач зазначає, що Загальними зборами акціонерів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» було прийнято рішення про розподіл прибутку Фонду і спрямувати частину прибутку на виплату дивідендів акціонерам Фонду. Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ», станом на 31.07.2020, ОСОБА_1 належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» і ОСОБА_2 також належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ». Таким чином, ОСОБА_2 був учасником АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» станом на момент виплати дивідендів, а тому акціонерне товариство застосувало ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9%, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях просить у задоволенні позову відмовити, оскільки під час проведення перевірки встановлено порушення АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» вимог п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ Податкового кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування податку на прибуток підприємств у розмірі 319 654 093 гривень та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подані заперечення на додаткові пояснення та клопотання про долучення висновку судового експерта «Центру судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» відокремлений структурний підрозділ Державної судової адміністрації України від 30.03.2023 року №005-РСВ/23, в якій він додаткового акцентує увагу на помилкових висновках податкового органу та неправомірності донарахування податкових зобов`язань.

За результатом проведеної експертизи висновком експерта від 30.03.2023 №005-РСВ/23 встановлено, що висновки, зазначені в Акті перевірки № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 стосовно наявності порушень, внаслідок яких АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» занижено податок на прибуток на загальну суму 319 654 093 гривень та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень, не є документально та нормативно обґрунтованими та не підтверджуються.

В свою чергу, відповідач подав заяву про долучення додаткових матеріалів, а саме копію висновку експерта від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за висновком якого встановлено, що висновок Акту № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 в частині безпідставного застосування АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» (код ЄДРПОУ 39939801) пільги з податку на прибуток підприємства по залученню грошових коштів від фізичних та юридичних осіб в якості оплати за продаж деривативів (форвардних контрактів), що призвело до ненадходження коштів до бюджету в період 2017 І квартал 2021 років у загальній сумі 301 661 138,00 грн., документально підтверджується.

Позивач в клопотанні просив не приймати до розгляду копію висновку експерта від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з сумнівами відсутності службової чи відомчої залежності експерта, оскільки залучена не відповідачем, а Головним слідчим управлінням Національної поліції України, які є підрозділами МВС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

07.07.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.07.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.

11.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито загальне провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2023.

У судовому засіданні, призначеному на 16.01.2024, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» є інститутом спільного інвестування закритого типу, який діє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування». Є корпоративним фондом, створеним у формі публічного акціонерного товариства.

АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» здійснює інвестування в об`єкти житлового будівництва. Одним із інструментів, який використовується для фінансування будівництва та продажу житла, є форвардні контракти.

Придбання форвардних контрактів здійснювалося АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» на відкритих (публічних) торгах, які проводила Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті» в електронній формі.

Відповідно до розділу 10 Порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» під час та за наслідками проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів Біржа формує наступні документи:

- перелік Аукціонів із зазначенням дати проведення, Товарів, Замовника та Учасника Аукціону-переможця;

- Договори (форвардні контракти (Деривативи), договори купівлі-продажу форвардних контрактів (Деривативів), Договори купівлі-продажу майна, тощо.

У разі необхідності за наслідками електронних ОСОБА_3 оформлює оригінали у вигляді документів на папері:

аукціонне свідоцтво (витяг з переліку Аукціонів);

форвардний контракт (виписка з реєстру форвардних контрактів (Деривативів));

Договір купівлі-продажу Деривативів (виписка з реєстру договорів купівлі-продажу форвардних контрактів (Деривативів), Договори купівлі-продажу майна (виписка з реєстру договорів купівлі-продажу майна) тощо).

По завершенню Аукціону оформлюється аукціонне свідоцтво.

Між АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» та Товарною біржею «Перспектива-Коммодіті» укладений Договір № 02/06-2017/345Д від 02.06.2017 про надання послуг з організації та проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу форвардних контрактів на поставку майнових прав на об`єкти нерухомого майна (деривативів).

Додатками до зазначеного Договору є Регламент з організації та проведення на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» відкритих (публічних) аукціонів з продажу форвардних контрактів на поставку майнових прав на об`єкти нерухомого майна (деривативів) та Регламент з організації та проведення на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» відкритих (публічних) аукціонів з продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, реєстрації та організації обігу форвардних контрактів.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 02/06-2017/345Д від 02.06.2017 (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 02.06.2017) предметом Договору є надання Біржею Замовнику послуг з організації та проведення відкритих (публічних) аукціонів з покупки майнових прав на об`єкти нерухомого майна шляхом укладення форвардних контрактів (надалі «Майнові права») та продажу форвардних контрактів (деривативів) на поставку майнових прав на об`єкти нерухомого майна (надалі «Деривативи») відповідно до Порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті».

Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 02/06-2017/345Д від 02.06.2017 р. (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 02.06.2017 р.) Біржа бере на себе зобов`язання організовувати та проводити відкриті (публічні) аукціони з покупки Майнових прав шляхом укладення форвардних контрактів та продажу Деривативів на підставі та у відповідності до заявок на покупку Майнових прав та продаж Деривативів, що надаються Замовником, згідно з порядком, передбаченим Регламентом.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 02/06-2017/345Д від 02.06.2017 (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 02.06.2017 р.) за укладення кожного форвардного контракту та договору купівлі-продажу деривативів на відкритому(их) (публічному(их) аукціоні(ах) за цим Договором Замовник сплачує Біржі винагороду у розмірі 375,00 гривень, крім того ПДВ 20 % - 75,00 гривень, що разом складає 450,00 гривень.

За результатами аукціонів з придбання майнових прав між АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» та забудовником відповідно до затвердженого Біржею Порядку укладалися форвардні контракти в паперовій формі.

В матеріалах справи наявні форвардні контракти, які досліджувались в ході перевірки, №36172-А від 10.03.2017, №41382-А від 22.06.2017, №44743-А від 05.09.2017 та додатки до них. Відповідач зазначив, що не заперечується, що всі форвардні контракти є типові і дослідження всіх не є доцільним, про що зазначалось в Акті.

Відповідно до Розділу 1 форвардного контракту Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти Базовий актив відповідно до Специфікації Контракту й сплатити за нього ціну на умовах даного Контракту. Контракт підлягає виконанню шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав на та передачі Базового активу у власність Покупця на визначених умовах. Даний Форвардний контракт укладений у письмовій формі. Письмова форма Форвардного контракту це форма укладення Форвардного контракту у вигляді електронного документу з використанням обов`язкового реквізиту електронного цифрового підпису. Електронний документ є оригіналом форвардного контракту в електронній формі.

За змістом форвардного контракту Базовим активом за Контрактом є майнові права на одне житлове приміщення, яке стане об`єктом нерухомості після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Пунктом 1.4 кожного форвардного контракту (з урахування додаткового договору № 1) передбачено: Вартість Контракту формується з витрат, безпосередньо пов`язаних з укладенням такого Контракту, в тому числі, але не виключно, з оплати за послуги організації та проведення аукціону, реєстрації та обігу Контракту. Також за результатами торгів видавалися Аукціонні свідоцтва. Кожним Аукціонним свідоцтвом передбачено, що вартість Контракту формується з витрат, безпосередньо пов`язаних з укладенням такого Контракту, в тому числі, але не виключно, з оплати за послуги організації та проведення аукціону, реєстрації та обігу форвардних контрактів.

06.08.2020 Загальними зборами акціонерів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» було прийняте рішення про розподіл прибутку Фонду, який станом на 31.07.2020 склав суму 1 283 605 325,01 грн., і спрямувати частину прибутку у сумі 6 703 912,00 грн. на виплату дивідендів акціонерам Фонду, які є власниками акцій Фонду станом на 06.08.2020, а саме ОСОБА_1 , що володіє 925 акціями, у сумі 3 000 000,62 грн. та ОСОБА_2 , що володіє 925 акціями, у сумі 3 000 000,62 грн. (протокол № 8-06\20 позачергових загальних зборів акціонерів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» від 06.08.2020).

Між ОСОБА_1 , як Довірителем, та ОСОБА_2 , як Повіреним, був укладений Договір доручення від 14.07.2015, за умовами якого Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні дії: представляти Довірителя в банківських установах з питань оплати вартості акцій, в рахунок формування статутного капіталу, АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» (надалі «Фонд») в розмірі 1 850 000,00 гривень на рахунок Фонду, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (26006278752.980).

Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» вих. № 44025 від 06.07.2021 р., виданого Центральним депозитарієм ПАТ «НДУ», станом на 31.07.2020 р. ОСОБА_1 належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» і ОСОБА_2 також належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ».

ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, валютного за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07.08.2015 по 31.03.2021 та іншого законодавства за відповідний період, за наслідками якої складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 14.06.2021 № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801.

Під час перевірки ГУ ДПС у м. Києві встановили і відобразили в Акті перевірки № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 наступне.

Перевіркою повноти визначення задекларованих АТ «ЗНВКІФ «Антілія» показників у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 31.03.2021 не встановлено їх заниження або завищення.

Відповідно до наданих до перевірки оборотносальдових відомостей за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, 1 квартал 2021року, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 944, 971, 972, 975 та відповідно до звіту про фінансові результати встановлено, що за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, 1 квартал 2021 року встановлено, що АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» сформовано резерв сумнівних боргів та резерв кредитних ризиків по рахунку 944 в сумі 197 246 639 грн., в т.ч. по періодах 2017 0 грн., 2018 1 073 681 грн., 2019 174 669 138 грн., 2020 21 503 820 грн. та віднесено до складу витрат витрати від зменшення корисності активів по рахунку 971, 972, 975 в загальній сумі 30 406 025 грн., в т.ч. по періодах 2017 2 337 895 грн., 2018 804 811 грн., 2019 21 975 001 грн., 2020 5 288 318 грн., 1 квартал 2021 68 068 223 грн. До перевірки не надано первинних документів, що підтверджують формування резерву сумнівних боргів та резерву кредитних ризиків, витрат від зменшення корисності активів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ».

Перевіркою повноти декларування АТ «ЗНВКІФ «Антілія» показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено порушення вимог п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та заниження на загальну суму 295 715 887 грн., в т.ч. за 2017 2 337 895 грн., за 2018 1 878 492 грн., за 2019 196 644 139 грн., за 2020 26 792 138 грн., 1 квартал 2021 68 063 223 грн.

У періоді з 01.01.2017 по 31.03.2021 АТ «ЗНВКІФ «Антілія» застосовувало пільги зі сплати окремих податків та зборів, зокрема: пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України, який визначає право на звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Для цілей цього підпункту під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості та/або подільного об`єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Перевіркою встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування звільнень від оподаткування прибутку за період з 01.01.2017 по 31.03.2021 всього у сумі 301 661 138 грн., у тому числі за 1 квартал 2017 року у сумі 15 815 832 грн., за 1 півріччя 2017 року 32 679 306 грн., за 3 квартали 2017 року 44 750 508 грн., за 2017 рік 60 442 341 грн., за 1 квартал 2018 року 16 182 627 грн., за 1 півріччя 2018 року 42 635 214 грн., за 3 квартали 2018 року 52 849 259 грн., за 2018 рік 68 853 089 грн., за 1 квартал 2019 року 10 217 610 грн., за 1 півріччя 2019 року 28 081 236 грн., за 3 квартали 2019 року 70 660 483 грн., за 2019 рік 70 660 483 грн., за 1 квартал 2020 року 27 062 853 грн., за 1 півріччя 2020 року 37 037 665 грн., за 3 квартали 2020 року 55 056 972 грн., за 2020 рік 82 374 351 грн., 1 квартал 2021 року 19 330 874 грн.

В акті перевірки зазначено, що у форвардних контрактах не встановлено вартості самого форвардного контракту, як цього вимагає постанова КМУ від 19.04.1999 №632.

А відтак, ці форвадні контракти не містять обов`язкового реквізиту, а саме вартості самого форвардного контракту та є підстави для визнання контрактів такими, що не є деративами.

За таких обставин, АТ «ЗНВКІФ «Антілія» занижено податок на прибуток на загальну суму 319 654 093грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколів загальних зборів учасників дивіденди виплачувались учасникам акціонерного товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак відповідно до статуту частка учасників товариства складає 100% статутного капіталу лише ОСОБА_1 , у зв`язку з чим при нарахуванні та виплаті дивідендів ОСОБА_2 необґрунтовано застосовано ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9%, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ та порушено п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, якими визначено ставку податку у розмірі 18%. А тому АТ «ЗНВКІФ «Антілія» за наслідками перевірки донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 301 676,04 грн.

Таким чином, під час перевірки перевіряючі дійшли висновку про порушення АТ ЗНВКІФ «Антілія» вимог:

-п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 319 654 093 грн., у тому числі за 2017 рік - 60 863 163 грн., за 2018 рік - 68 997 956 грн., за 2019 рік - 71 013 784 грн., за 2020 рік - 87 196 935 грн., 1 квартал 2021 року - 31 582 255 грн.

-п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу, платником податків до перевірки не надано документи, що підтверджують показники фінансово-господарської діяльності;

-пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5. п. 168.1, ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу, в результаті чого в період, що перевірявся, занижено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 301 676,04 грн.;

-п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по земельному податку за лютий 2021 року в сумі 458,90 грн.;

- п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу, в результаті чого несвоєчасно подано податкову декларацію по платі за землю, терміном до 20 березня включно, фактично 13.04.2021 № 9082668682.

09.07.2021 АТ ЗНВКІФ «Антілія» подано заперечення на Акт перевірки №46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 в порядку пп. 86,7 ст. 86 Податкового кодексу України.

22.07.2021 ГУ ДПС у м. Києві розглянуто заперечення, за результатом якого висновки акта перевірки залишено без змін.

29.07.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 00571370708, № 05718307096.

13.08.2021 АТ ЗНВКІФ «Антілія» подано скаргу на Акт перевірки №46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, про що повідомлено ГУ ДПС у м. Києві.

24.11.2021 ДПС України розглянуто скаргу, за результатом якого скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 00571370708, № 05718307096 без змін.

30.03.2023 року на запит позивача за результатом проведеної експертизи складено висновок судового експерта «Центру судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» відокремлений структурний підрозділ Державної судової адміністрації України №005-РСВ/23.

12.01.2023 за постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України експертом Державного науково дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України складено висновок від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом підпункту 14.1.45.3. підпункту 14.1.45. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов`язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов`язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

В порядку, встановленому приписами статті 628 Цивільного кодексу України, в форвардному контракті сторони у момент укладання угоди обов`язково обговорюють між собою всі необхідні умови: конкретний актив - предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціну поставки), термін та місце поставки.

Ціна поставки залишається незмінною протягом всього терміну дії даного форвардного контракту. Відносно кожного інтервалу часу форвардна ціна для даного базового активу є ціною поставки, зазначеної в форвардному контракті, підписаному до цього моменту.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, податкове законодавство визнає дериватив (форвардний контракт) окремим видом товару.

Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від19.04.1999 року № 632 форвардний контракт - це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов`язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та назначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Форвардний контракт відрізняється від інших видів операцій з поставки або купівлі-продажу продукції відстроченістю дати виконання та вже наявністю на момент постачання товару обумовленої сторонами правочину ціни.

Отже, ціна договору визначається сторонами в момент укладення форвардного контракту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 141.6 статті 141 визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб`єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Так, відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 ПК України звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме:

- кошти, внесені засновниками корпоративного фонду;

- кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування;

- доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування;

- доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування;

- інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Отже, якщо інститутом спільного інвестування отримано кошти, перелік яких визначений підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 ПК України, вони звільняються від оподаткування.

Визначення поняття активу інституту спільного інвестування Податковий кодекс України не містить, натомість таке визначення та перелік активів, що можуть входити до складу активів інституту спільного інвестування, є у спеціальному законодавстві.

Так, згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з коштів, нерухомості, корпоративних прав, прав вимоги та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі.

При цьому, чинним законодавством України не встановлено, що інвесторами в об`єкти будівництва можуть бути виключно особи, які є учасниками ІСІ. Також чинне законодавство не містить обмежень для компанії з управління активами укладати договори на продаж активів ІСІ з особами, які не є учасниками ІСІ.

Наведене підтверджується висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 22.10.2020 у справі № 640/7912/19.

Верховний Суд надаючи оцінку обставинам справи, відповідно до якої майнові права на квартири, які в подальшому реалізовано фізичним особам від ІСІ, які не були ані засновниками, ані учасниками такого інституту спільного інвестування, сформовано не за рахунок коштів спільного інвестування, не заперечив проти факту правомірності таких дій з боку ІСІ.

Тобто, Верховним Судом була підтверджена правомірність дій ІСІ щодо залучення сторонніх осіб (які не є учасниками ІСІ) до інвестицій в об`єкти будівництва та укладання договорів на продаж активів ІСІ. Наведена судова практика узгоджується із рекомендаціями уповноважених державних органів у сфері оподаткування.

Нормами пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Отже, активом інституту спільного інвестування відповідно до вищенаведеної норми за визначених законодавством умов є також інші активи.

Так, згідно з умовами укладених позивачем форвардних контактів передбачено, що:

- контракти підлягають виконанню шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно;

- датою поставки базового активу (майнового права на об`єкт нерухомості) є дата його передачі Покупцю на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна (як сукупності майнових прав) згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно;

- право власності на базовий актив (майнове право на об`єкт нерухомості) переходить до Покупця в момент підписання акту прийому-передачі нерухомого майна (як сукупності майнових прав) згідно із договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно.

- базовий актив (майнове право на об`єкт нерухомості) придбається покупцем шляхом укладання договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно.

Інших способів набуття чи переходу права на базовий актив сторонами не визначено.

Відповідно до пунктів 9, 10 Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 632, форвардний контракт двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов`язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладання форвардного контракту.

Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. Форвардний контракт повинен мати такі реквізити: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів); кількість базового активу; вартість контракту; ціна виконання; термін виконання; порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Придбання форвардних контрактів здійснювалося АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» на відкритих (публічних) торгах, які проводила Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті» в електронній формі.

Відповідно до розділу 10 Порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» під час та за наслідками проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів Біржа формує наступні документи:

- перелік Аукціонів із зазначенням дати проведення, Товарів, Замовника та Учасника Аукціону-переможця;

- Договори (форвардні контракти (Деривативи), договори купівлі-продажу форвардних контрактів (Деривативів), Договори купівлі-продажу майна, тощо.

У разі необхідності за наслідками електронних ОСОБА_3 оформлює оригінали у вигляді документів на папері:

- аукціонне свідоцтво (витяг з переліку Аукціонів);

- форвардний контракт (виписка з реєстру форвардних контрактів (Деривативів));

Договір купівлі-продажу Деривативів (виписка з реєстру договорів купівлі-продажу форвардних контрактів (Деривативів), Договори купівлі-продажу майна (виписка з реєстру договорів купівлі-продажу майна) тощо).

По завершенню Аукціону оформлюється аукціонне свідоцтво.

Кожним Аукціонним свідоцтвом передбачено, що вартість Контракту формується з витрат, безпосередньо пов`язаних з укладенням такого Контракту, в тому числі, але не виключно, з оплати за послуги організації та проведення аукціону, реєстрації та обігу форвардних контрактів, яка складала 450 грн. з ПДВ. Це відповідає стандартам бухгалтерського обліку.

Як підтверджено в Акті перевірки, за кожним форвардним контрактом сформовані витрати в сумі 450 грн., що пов`язані з його придбанням, які оплачені, що також підтверджується документально.

Таким чином, форвардні контракти, які придбавалися АТ «ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ», мають вартість, яка оплачена за рахунок коштів спільного інвестування.

Доказів того, що кошти, за рахунок яких придбавалися форвардні контракти, не є коштами спільного інвестування, перевіряючими в Акті перевірки не наведено.

Згідно з підпунктом 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов`язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Деривативи відносяться до складу фінансових інструментів, основні принципи обліку яких викладені в Міжнародних стандартах фінансової звітності, зокрема, МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», а також в національному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти».

Відповідно до зазначених документів фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

До деривативів належать: своп, опціон, ф`ючерсний контракт та форвардний контракт.

А відтак, дериватив може бути активом інституту спільного інвестування.

Крім того, виходячи із визначення активу ІСІ, наведеного у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування", передумовою, яка надає право вважати актив активом інституту спільного інвестування є формування останнього за рахунок коштів інституту спільного інвестування.

Пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що коштами спільного інвестування є:

- кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом;

- інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування;

- доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування;

- доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування;

- інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Відтак, передумовою, яка надає можливість вважати відповідний актив активом інституту спільного інвестування, є встановлення обставин його формування за рахунок коштів інституту спільного інвестування, перелік яких визначений пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

Отже, обов`язковою умовою, яка нівелює право інституту спільного інвестування на звільнення від оподаткування податком на прибуток доходів від здійснення операцій з активами, є формування відповідного активу не за рахунок коштів спільного інвестування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 300/1717/19, від 20.10.2022 у справі № 440/214/19 та від 11.04.2023 у справі 640/8711/19.

Нормами статті 30 ПКУ визначено що податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

А тому, на думку суду, враховуючи вищевикладене, АТ «ЗНВКІФ «Антілія» правомірно застосовано норму пп. 141.6.1 п. 141.6 ст.141 Податкового кодексу України про звільнення від оподаткування на суму 301 661 138,00 грн. та подано Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств із посиланням на пільгу з кодом 11020303.

Щодо висновків податкового органу про те, що АТ ЗНВКІФ «Антілія» безпідставно сформовано резерв сумнівних боргів та резерв кредитних ризиків по рахунку 944 в сумі 197 246 639 грн., що призвело до завищення витрат в сумі 30 406 025 грн. та як наслідок заниження податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає НП(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 № 237.

Відповідно до п. 4 НП(С)БО № 10 сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо

якої існує невпевненість її погашення боржником.

Як передбачено п. 7 НП(С)БО № 10, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, включається в підсумок Балансу за чистою реалізаційною вартістю як сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Норми цього Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, і є обов`язковими.

Пунктом 8 НП(С)БО № 10 визначено, що величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення; визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду

дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Метод розрахунку величини резерву вибирається на розсуд підприємства і фіксується в Наказі про облікову політику підприємства, причому для різних видів заборгованості (ДЗ за товари, роботи, послуги та ДЗ за виданими позиками) можна застосовувати різні методи розрахунку резерву.

У бухгалтерському обліку нарахування РСБ за звітний період відображають у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (п.10 НП(С)БО 10), тобто витрати з`являються вже в періоді визнання заборгованості сумнівною та формування під неї резерву сумнівних боргів.

Слід зауважити, що нарахування резерву сумнівних боргів не означає списання заборгованості з балансу. Відповідно п.11 НП(С)БО 10 списання з балансу поточної дебіторської заборгованості можливе лише за рахунок визнання такої як безнадійної (наприклад, сплив терміну позовної давності, компанія отримала інформацію щодо ліквідації боржника, суд відхилив позив компанії щодо стягнення заборгованості з боржника тощо).

При цьому, згідно НП(С)БО 10 безнадійною вважається заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Згідно із п. 10 П(С)БО № 10 нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Також слід відмітити, що в П(С)БО 10 відмічено декілька варіантів методики розрахунку резерву сумнівних боргів: метод абсолютної суми сумнівної заборгованості; метод із застосуванням коефіцієнту сумнівності (базується на застосуванні 3 способів). Кожен з них має свої особливості розрахунку. При цьому, нормативно не закріплено визначення методик.

А відтак, на думку суду, для підприємства в цьому випадку існує певна свобода в розрахунку величини резерву сумнівних боргів. В результаті кожне підприємство підбирає методику виключно індивідуально, керуючись кількістю дебіторів, наявністю необхідної інформації, управлінською політикою.

Створений РСБ відображають у складі інших операційних витрат (п. 10 НП(С)БО 10): за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» та кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2020 року у справі № 520/528/19, в якій зазначено, що сумнівність заборгованості (в т.ч. коефіцієнт сумнівності, формування резерву сумнівних боргів, резерву кредитних ризиків та витрати на зменшення корисності) платник податків встановлює самостійно.

Як убачається з матеріалів справи, АТ ЗНВКІФ «Антілія» сформовано резерв сумнівних боргів та резерв кредитних ризиків по рахунку 944 в сумі 197 246 639 та віднесено до складу витрат витрати від зменшення корисності активів вплинули на формування фінансового результату, який вплинув на нарахування податку на прибуток підприємства у сумі 17 992 955 грн.

А тому, дослідивши в наявні в матеріалах справи розшифровки резерву очікуваних кредитних ризиків, суд приходить до висновку про документальне підтвердження правомірності включення до звіту про фінансові результати АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» формування резерву сумнівних боргів та резерву кредитних ризиків, витрат від зменшення корисності активів, а висновки контролюючого органу помилковим.

Щодо донараховано відповідачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 301 676,04 грн. у зв`язку з виплатою ОСОБА_4 дивідендів та застосування ставки податків у розмірі 9 %, суд зазначає наступне.

Згідно із п.п. 14.1.180 п. 14.1 .ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про інститути спільного інвестування» до виключної компетенції загальних зборів належать прийняття рішення про виплату дивідендів та затвердження їх розміру для закритого корпоративного фонду, якщо можливість їх виплати передбачена статутом такого корпоративного фонду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інститути спільного інвестування» статут корпоративного фонду повинен містити відомості про порядок виплати дивідендів учасникам корпоративного фонду (для закритого корпоративного фонду), крім випадків, якщо статутом передбачено, що виплата дивідендів не здійснюється.

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті - для доходів у вигляді дивідендів не лише по корпоративних правах, а й по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

06.08.2020 Загальними зборами акціонерів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» було прийняте рішення про розподіл прибутку Фонду, який станом на 31.07.2020 склав суму 1 283 605 325,01 грн., і спрямувати частину прибутку у сумі 6 703 912,00 грн. на виплату дивідендів акціонерам Фонду, які є власниками акцій Фонду станом на 06.08.2020, а саме ОСОБА_1 , що володіє 925 акціями, у сумі 3 000 000,62 грн. та ОСОБА_2 , що володіє 925 акціями, у сумі 3 000 000,62 грн. (протокол № 8-06\20 позачергових загальних зборів акціонерів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» від 06.08.2020).

Між ОСОБА_1 , як Довірителем, та ОСОБА_2 , як Повіреним, був укладений Договір доручення від 14.07.2015, за умовами якого Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні дії: представляти Довірителя в банківських установах з питань оплати вартості акцій, в рахунок формування статутного капіталу, АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» (надалі «Фонд») в розмірі 1 850 000,00 гривень на рахунок Фонду, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (26006278752.980).

Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» вих. № 44025 від 06.07.2021 р., виданого Центральним депозитарієм ПАТ «НДУ», станом на 31.07.2020 р. ОСОБА_1 належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» і ОСОБА_2 також належало 925 акцій АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ».

Таким чином, ОСОБА_2 був учасником АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» станом на момент виплати дивідендів.

Тому, нарахування та виплата дивідендів володільцю 925 акцій АТ ЗНВКІФ «Антілія» - ОСОБА_2 з утриманням податку на доходи фізичних осіб за ставкою 9%, визначеною у п.п. 167.5.4. п. 167.5 ст.167 Податкового кодексу України, є обґрунтованою.

За таких обставин, суд вважає помилковим висновки контролюючого органу про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 319 654 093 гривень та штрафних санкцій на суму 50 218 726 гривень.

Крім того, п. 56.21 ст. 56 ПК України містить наступне положення: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Належне застосування вищенаведеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Так, у п. 78 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Сєрков проти України». Заява № 39766/05, пункт 43).

В матеріалах справи досліджувались наявні копії висновків судових експертиз від 30.03.2023 №005-РСВ/23 та від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК, подані сторонами.

За результатом проведеної експертизи висновком експерта від 30.03.2023 №005-РСВ/23 (залучена позивачем) встановлено, що висновки, зазначені в Акті № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 стосовно наявності порушень, внаслідок яких АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» занижено податок на прибуток на загальну суму 319 654 093 гривень та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень, не є документально та нормативно обґрунтованими та не підтверджуються.

За результатом проведеної експертизи висновком експерта від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (залучена слідчим і подана відповідачем), встановлено, що висновок Акту № 46538/Ж5/26-15-07-08-02/39939801 в частині безпідставного застосування АТ ЗНВКІФ «АНТІЛІЯ» (код ЄДРПОУ 39939801) пільги з податку на прибуток підприємства по залученню грошових коштів від фізичних та юридичних осіб в якості оплати за продаж деривативів (форвардних контрактів), що призвело до ненадходження коштів до бюджету в період 2017 І квартал 2021 років у загальній сумі 301 661 138,00 грн., документально підтверджується.

Відповідно до обставин справи, визначених в висновку експерта від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК зазначається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021000000000821 від 25.06.2021 за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, за ч. 5 ст. 191 КК України.

Частина друга статті 68 визначає, що експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи, тому суд визнає висновок експерта від 12.01.2023 №СЕ-19-22/32953-ЕК Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України неналежним та недопустимим доказом у адміністративній справі, оскільки відповідач не надав жодних обґрунтувань стосовно того, що позивач чи його посадові особи у даному кримінальному провадженні мають будь-який процесуальний статус, а також щодо того, які саме обставини, які мають значення для вирішення даного спору щодо правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток, мають встановлюватись експертизою в рамках кримінального провадження, щодо заволодіння чужим майном.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, визначеними статтею 86 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18, суд виходить з того, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження матеріали кримінального провадження та докази, зібрані під час досудового розслідування, не можуть вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 виснувала, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Відповідно до положень статті 90 КАС України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не доказано правомірності оскарженого рішення, при цьому, судом на підставі належних та допустимих доказів встановлена його протиправність, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь позивача судовий збір у розмірі 22700 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.12.2021 №2144.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 №5718307096, яким Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Антілія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 301 676,04 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 №00571370708, яким Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Антілія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 319 654 093 гривень та штрафних санкцій на суму 50 218 726 гривень.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Антілія" (код ЄДРПОУ - 39939801, вул.Раїси Окіпної, буд.8-Б, офіс 17) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ - 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 січня 2024 р.