Ухвала

від 22.01.2024 по справі 380/30138/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 січня 2024 рокусправа № 380/30138/23м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Едторггруп до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановила:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Едторггруп до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2023 року № 8837524/43566184 Відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області ЄДРПОУ : 43968090);

- зобов`язати Відповідача - зареєструвати податкову накладну №1 на загальну суму 65 170,00 грн. в тому числі ПДВ 10861,67 грн) від 24.05.2025 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінг Парк" ЄДРПОУ 13816602 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

Ухвалою від 26.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав, визначених в ч. 1 ст. 123 КАС України, з наданням позивачу 10-денного строку з дня отримання її копії для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України у примірнику для суду та для інших учасників справи.

15.01.2023 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Мотивуючи подану заяву представник позивача зазначає, що введення воєнного стану по всій території України, серйозно вплинуло на діяльність підприємства, на ОСОБА_1 як на керівника збільшилось навантаження роботи, оскільки частина працівників призовного віку було мобілізовано, діяльність ТзОВ «ЄДТОРГГРУП» необхідно було підтримувати та виконувати зобов`язання перед контрагентами та сплачувати податки. З метою підтримки економіки держави в умовах воєнного стану, утримання бізнесу та можливості допомагати військовим виконувати свій обов`язок з метою захисту Батьківщини. Таким чином, пропущення строку, відбулось через об`єктивні причини, а саме винних дій директора ТзОВ «ЕДТОРГГРУП», що відбулись через зовнішній фактор, а саме введення воєнного стану, криза у виконанні робіт працівниками, масова мобілізація що фактично призупинила діяльність підприємства, аварійні відключення електроенергії та інші фактори. Також покликається на запровадження карантину.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому просить суд поновити йому такий строк та відкрити провадження у цій справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2023 року № 8837524/43566184,

Отже, строк на звернення до суду для оскарження Рішення № 8837524/43566184 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 24.05.2022 року, закінчився 19.11.2023 року.

Таким чином, звернувшись до суду 25.12.2023 з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Так, обґрунтовуючи причини пропуску такого строку позивач зазначає, що введення воєнного стану по всій території України, серйозно вплинуло на діяльність підприємства, на ОСОБА_1 як на керівника збільшилось навантаження роботи, оскільки частина працівників призовного віку було мобілізовано. Також покликається на аварійні відключення електроенергії та інші фактори.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 24.04.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й усі інші органи державної влади на території Львівської області, зокрема й органи податкової служби не припиняли своєї роботи.

Тобто, позивач не був позбавлений об`єктивної можливості звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав чи інтересів, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.

Ба більше, суддя зауважує, що строк звернення до суду для оскарження Рішення № 8837524/43566184 від 18.05.2023, закінчився 19.11.2023 року. При цьому, до матеріалів позовної заяви долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1235308 виданий 01.09.2023 на підставі договору про надання правової допомоги від 01.08.2023, що свідчить про те, що позивач скористався можливістю отримати необхідну правову допомогу.

Як видно зі змісту поданої заяви (клопотання), основною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану та мобілізацію працівників.

Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк. До матеріалів справи не долучено жодного доказу, який свідчить про те, що на підприємстві були працевлаштовані працівники, які були мобілізовані до ЗСУ.

Крім того, не надано доказів того, що введення воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв`язку.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

В даному випадку суд вважає, що ті доводи, які викладені позивачем у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не дають підстав вважати поважними причини пропуску такого строку.

Крім того, не заслуговують уваги покликання представника позивача на аварійні відключення електроенергії, оскільки такі відбувались в період з жовтня 2022 по лютий 2023, при цьому позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 18.05.2023.

Покликання представника позивача на інші фактори, що слугували підставою для пропуску строку звернення до суду, також не заслуговують уваги, оскільки представником не вказано, які ж саме фактори слугували підставою для пропуску строку звернення до суду

Щодо встановлення карантину, суд зауважує, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві позивача.

Суддя зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Отже, суд висновує, що позивач не навів будь-яких поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається представник позивача, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, а підстави, вказані ним у заяві не свідчать про поважність причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн..

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України,

ухвалила:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Едторггруп до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві разом з доданими до неї документами.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Едторггруп (вул. Скорини Ф, буд. 20, кв. 33, м. Львів, 79031; ЄДРПОУ 43566184) сплачений судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), відповідно до платіжного документа №35 від 19.08.2023.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяГрень Наталія Михайлівна