Ухвала

від 17.01.2024 по справі 380/22684/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

17 січня 2024 рокусправа № 380/22684/23

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаМагарського М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ходоровської міської ради про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Ходоровської міської ради (місцезнаходження: 81750, Львівська область, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ 40814652), в якому просить зобов`язати Ходорівську міську раду (81750 м. Ходорів. вул. Грушевського, 38, Львівська обл., ЄОДПОУ 40814652) розглянути заяву позивача від 09.08.2023 про виділення земельної ділянки (паю) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах в натурі (на місцевості) за Сертифікатом на земельну ділянку (пай) PH № 12.01.2006 в порядку визначеному Законом та виділити позивачу в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) РН505629 від 12.01.2006 та рішення Жидачівського районного суду по справі № 443/508/19 від 26.10.2021р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.10.2021 по справі № 443/508/19 визнано за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області, згідно з Сертифікатом на земельну ділянку (пай) PH №505629 від 12.01.2006, виданого на підставі рішення Млиниської сільської ради народних депутатів від 17.05.1996 та 05.11.1994, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) за № 69.

За результатами проведеного реформування органів місцевого самоврядування в 2020 році утворено Ходорівську ОТГ, куди увійшли землі AT "Дружба" с. Лапшин Млиниської сільської ради.

Позивач 09.08.2023 звернувся до Ходорівської міської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки (пай) розміром 1.85 в умовних кадастрових гектарах в натурі (на місцевості), на підставі Сертифікату на земельну ділянку (пай) PH №505629 від 12.01.2006, виданого на підставі рішень Млиниської сільської ради народних депутатів від 17.05.1996 та 05.11.1994.

За результатами розгляду заяви позивача Ходорівська міська рада листом №3/1315 від 31.08.2023 відмовила ОСОБА_1 у виділенні належної йому земельної ділянки в натурі, оскільки спадкодавець позивача ОСОБА_3 відсутня в списках пайовиків проекту роздержавлення і приватизації земель AT "Дружба". З аналізу відкритих даних земельного кадастру встановлено, що земельні частки ОСОБА_3 зареєстровані у приватну власність за ОСОБА_4 , який може бути спадкоємцем ОСОБА_3 . А тому запропоновано позивачу вирішувати це питання в судовому порядку.

Позивач вважає, що у відповідача відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для відмови у виділенні земельної ділянки (паю) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах в натурі (на місцевості) за Сертифікатом на земельну ділянку (пай) PH №505629 від 12.01.2006, а тому з метою захисту свого порушеного права звернувся з позовом до суду.

Ухвалою судді від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким. Списки осіб, які мають право на середню земельну частку Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області є частиною проекту роздержавлення і приватизації земель акціонерного товариства Дружба Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області та затверджені ухвалою III сесії другого демократичного скликання від 5 листопада 1994 року Про затвердження списку осіб, які мають право на середню земельну частку. Так, згідно з додатком №1 цієї ухвали в Розділі Пенсіонери з категорії цих осіб під порядковим №365 є запис 365. ОСОБА_3 1921 с. Лапшин 0,63, а під №376 даного розділу є запис 376. ОСОБА_3 1929 с. Лапшин - .

Крім цього, в проекті земельних часток (паїв) у приватну власність на території Млиниської сільради Жидачівського району Львівської області під порядковим №584 числиться ОСОБА_3 , якій виділено 2 земельні ділянки, а саме: одна ділянка - рілля площею 0,8330 га та одна земельна ділянка - сіножаті площею 0,4822 га. В свою чергу під порядковим №588 знаходиться також ОСОБА_3 , якій виділено також 2 земельні ділянки, а саме: одна ділянка рілля площею 1,7245 га та одна земельна ділянка сіножаті площею 0,4705 га.

Таким чином відповідачем встановлено, що в список земельних часток (паїв) у приватну власність на території Млиниської сільради Жидачівського району Львівської області є включені дві особи з однаковими прізвищем, ім`ям та по-батькові, а саме: ОСОБА_3 . Звертає увагу суду на те, що громадянки ОСОБА_3 без по-батькові немає ні в списках осіб, які мають право на середню земельну частку Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області, ні в списках до проекту земельних часток (паїв) у приватну власність на території Млиниської сільради Жидачівського району Львівської області.

В результаті проведеного аналізу відкритих даних земельного кадастру на сайті по пошуку наявності земельних ділянок, які перебувають у власності спадкодавців громадянки ОСОБА_3 виявлено, що вищезгадані земельні ділянки з кадастровими номерами: 4621584900:04:000:0238 рілля площею 0,8330га; 4621584900:04:000:0146 сіножаті площею 0,4822 га; 4621584900:04:000:0242 рілля площею 1,7245 га та 4621584900:04:000:0152 сіножаті площею - 0,4705га зареєстровані у приватній власності за громадянином ОСОБА_4 . Отже. ОСОБА_4 є спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_3 та отримав у власність належні цій громадянці земельні частки. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні 17.01.2023 не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Ходоровської міської ради.

При розгляді справи, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.5 ст.5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).

Відповідно до п.7 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Судом з долучених до справи доказів встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.10.2021 у справі №443/508/19, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Лапшин Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_2 ). Визнано за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Млиниської сільської ради, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №505629 від 12.01.2006, виданого на підставі рішення Млиниської сільської Ради народних депутатів від 17.05.1996 та 05.11.1994, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №69.

Відповідно до Сертифіката на земельну частку (пай) серії РН №505629 від 12.01.2006, виданого на підставі рішення Млиниської сільської Ради народних депутатів від 17.05.1996 та 05.11.1994, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №69, ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай) площею 1,85 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач звернувся до Ходорівської міської ради із заявою про виділення земельної ділянки (пай) в натурі відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) РН 505629 від 12.01.2006 та рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26.10.2021 у справі №443/508/19.

У відповідь на заяву позивача Ходорівська міська рада повідомила ОСОБА_1 про те що, згідно з проектом розпорядження і приватизації земель акціонерного товариства Дружба Млиниської сільської ради народних депутатів Жидачівського району, Львівської області, в списки осіб, які мають право на середню земельну частку включені, зокрема пенсіонери Миниської сільської ради Жидачівського району Львівської області ОСОБА_3 та ОСОБА_3 . ОСОБА_3 без по-батькові відсутня в списках пайовиків.

Крім цього відповідач повідомив, що в переліку земельних часток (паїв) для виділення у приватну власність на території Млиниської сільради Жидачівського району Львівської області числиться 2 рази ОСОБА_3 . В результаті аналізу відкритих даних земельного кадастру на сайті https://kadastr.live встановлено, що земельні ділянки зареєстровано у приватну власність за ОСОБА_4 при цьому, що в списках пайовиків його немає. Отже. ОСОБА_4 є спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_3 .

У зв`язку з вищенаведеним позивачу запропоновано вирішувати спірне земельне питання в судовому порядку.

З долучених відповідачем копій матеріалів по виготовленню обмінних файлів для реєстрації державних актів на права власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області суд встановив, що в списку громадян, на земельні ділянки яких виготовлені обмінні файли, під номером « 584» числиться ОСОБА_3 , якій виділено дві земельні ділянки, а саме: з кадастровим номером 4621584900:04:000:0238 площею 0,8330га та з кадастровим номером 4621584900:04:000:0146 площею 0,4822. Крім цього, у списку під номером « 588» ОСОБА_3 виділені дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4621584900:04:000:0242 рілля площею 1,7245 га та 4621584900:04:000:0152 сіножаті площею - 0,4705 га.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки з кадастровими номерами 4621584900:04:000:0238 площею 0,833 га; 4621584900:04:000:0146 площею 0,4822 га; 4621584900:04:000:0242 площею 1,7245 га та 4621584900:04:000:0152 площею 0,4705 га зареєстровані 11.12.2014 на праві приватної власності за ОСОБА_4 .

При вирішенні спору суд враховує, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) врегульовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до статті 9 цього Закону розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

За правилами п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У справі, що розглядається, фактично спір стосується виділення позивачу в натурі відповідної земельної ділянки, право на яку він набув в порядку спадкування на підставі рішення суду. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, вже зареєстрована на праві приватної власності за іншою особою.

Відтак, цей спір не пов`язаний безпосередньо із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку безпосередньо органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що розглядуваний спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача, як суб`єкта владних повноважень, однак має за мету захист цивільного права позивача, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, захист цивільного приватного права є домінуючим у вказаному спорі, а правовідносини після вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність іншій особі перейшли з публічно-правової до приватноправової площини.

Таким чином, спір між сторонами у справі не є публічно-правовим.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № К/9901/5888/18 (363/2449/14-а) (провадження № 11-98апп), від 08.05.2018 у справі № 341/551/16-ц (провадження № 14-109цс18), від 06.11.2019 у справі № 620/3487/18 (провадження № 11-418апп19) та від 06.02.2018 у справі № К/9901/2561/18 (804/7342/14).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання права.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільно-правовий характер спірних відносин виключає компетенцію адміністративного суду щодо можливості його розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на такі справи. Водночас така справа має розглядатися місцевим загальним судом в порядку, що визначений Цивільним процесуальним кодексом України.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи з приводу порушеного права позивача на земельну ділянку суд дійшов висновку, що спір у цій справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки розгляд такого належить до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки суд дійшов висновку що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Водночас, згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачеві про віднесення цієї категорії справ до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ходоровської міської ради про зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2024.

СуддяР.І. Кузан