Рішення

від 24.01.2024 по справі 420/25457/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25457/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (далі по тексту позивач, ТОВ «РОСТГРУП ПД») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №4643/15-32-09-02 від 23.03.2023 року на загальну суму 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що 27.01.2023 року співробітниками Головного управління ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку, ТОВ «РОСТГРУП ПД» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. За результатами перевірки складений Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального за №1283/15-32-09-02/37679391 від 27.01.2023 року.

Позивач зазначає, що відповідно до Акту перевірки ТОВ «РОСТГРУП ПД» мав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним номером №15520414201900124, дата закінчення 24.12.2024року, місце зберігання: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вулиця Остапа Вишні, буд. 1Б. Вказану ліцензію анульовано згідно розпорядження №15-р від 26.01.2022 у зв`язку з несплатою чергового платежу. Після чого ТОВ «РОСТГРУП ПД» повторно отримано ліцензію від 10.02.2022 року №15520414202200041, термін дії з 10.02.2022 року до 10.02.2027 на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). В Акті перевірки зазначено, що станом на 01.02.2022 року залишок дизельного пального склав 4054 літра. У зв`язку з викладеним співробітники ГУ ДПС в Одеській області дійшли до висновку, що на підприємстві ТОВ «РОСТГРУП ПД» станом на 01.02.2022 року зберігалось пальне в кількості 4054 літра без відповідної ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимогу частини 9 статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами).

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення - рішення від 23.03.2023 року за №4643/15-32-09-02 на загальну суму 500 000,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення мотивовані наступним.

Так, позивачем зазначено, що станом на 26.01.2022 року залишки пального складали 2091 літрів, що підтверджується журналом обліку надходження нафти і нафтопродуктів ТОВ «Ростгруп ПД».

26.01.2022 директором ТОВ «Ростгруп ПД» прийнято наказ №3-ГПМ про розлив палива по бакам. У вказаному наказі зазначено: «У зв`язку з призупиненням дії ліцензії на право зберігання пального №15520414201900124 від 24.12.19, наказую розлити залишки палива міні АЗС по баках. Призначити відповідальною особою ОСОБА_1 .»

На виконання вказаного наказу 26.01.2022 залишки палива розлито по баках транспортних засобів, а саме : Бурова машина Bauer BG9 - 231 літрів, Libherr LTM1095 361 -75 ВН - 280 літрів, Екскаватор JSB 220 224-09 ВН - 120 літрів, Екскаватор JSB 4СХ - 200 літрів, Генератор TJ330DW - 480 літрів, Кран МКГ-25 - 100 літрів Екскаватор DOOSAN255 - 300 літрів, Генератор WILSON 110 - 280 літрів, Кран МКГ-25 - 100 літрів. Загалом розлито по паливним бакам транспортних засобів 2091 літр. Таким чином всі залишки розлито по паливним бакам транспортних засобів, вказане підтверджується довідкою ОСОБА_1 від 26.01.2022 року.

Крім того, 28.01.2022 року директором ТОВ «Ростгруп ПД» прийнято наказ №4-ГПК, про розлив пального по баках. У вказаному наказі зазначено: «У зв`язку з постачанням палива від ТОВ «ВОГ РЕСУРС» та призупиненням дії ліцензії на право зберігання пального №15520414201900124 від 24.12.19, наказую розлити паливо по баках. Призначити відповідальною особою ОСОБА_1 .».

На виконання вказаного наказу 28.01.2022 року паливо одразу розлито по баках транспортних засобів, а саме: Бурова машина Bauer BG28-800 літрів; Кран КС5363 - 220 літрів; Екскаватор JSB 4СХ - 200 літрів.; Екскаватор DOOSAN255 - 220 літрів; DAF FTG 85 НОМЕР_1 - 400 літрів; DAF 105 НОМЕР_2 - 820 літрів; Volvo FH12 НОМЕР_3 - 400 літрів; XCMG QY25K-5 ВН701ЗІЕ - 200 літрів; Екскаватор JSB 330 - 450 літрів; Каток дорожний НАММ 3520 - 220 літрів; Grove GMK 3055 353-39ВН - 200 літрів; Генератор TJ330 DW - 450 літрів; Бурова машина Bauer BG25 - 680 літрів; МАЗ 630303 ВН72760Е - 160 літрів.

Загалом розлито по паливним бакам транспортних засобів 5420 літрів, вказане підтверджується довідкою ОСОБА_1 від 28.01.2022.

Вищезазначена техніка, зокрема але не виключно, перебуває у власності та користуванні позивача, перебуває на балансі позивача, що підтверджується оборотна-сальдовою відомістю за рахунком 10 за період з 01.01.2022 року по 30.01.2022 року. Вказана техніка використовується позивачем в господарській діяльності.

На підставі викладеного, позивач вважає, що в період з 26.01.2022 по 10.02.2022 ТОВ «РОСТГРУП ПД» не здійснено зберігання пального.

Також, позивач зазначає, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Позивач вказує, що в наказі на перевірку не зазначено про інформацію, яка була отримана контролюючим органом, що послугувало підставою для призначення фактичної перевірки. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Тому позивач вважає, що не доведення наявності підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки є правовою підставою для визнання такого наказу протиправним та його скасування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2021 року по справі № 520/10214/2020.

Ухвалою від 25.09.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/25457/23, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 25.10.2023 року.

06.10.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу від 17.01.2023 № 185-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391) проведено фактичну перевірку ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391), адреса господарської одиниці: Одеська область, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1.

У відповідності до вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З урахуванням положень даної норми контролюючим органом було дотримано положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій та у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про порушення вимог законодавства платником податків при отриманні та/або зберігання пального у період відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). З урахуванням, проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391) відповідно до даних Єдиного реєстру акцизних накладних протягом 2022 року TOB «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391) придбало паливо в асортименті в кількості 45279,45 літрів для зберігання та/або використання для власних потреб. Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 16.01.2023 року № 16/15-32-09-02.

Крім того, відповідач зазначає, що з аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом. Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В оскарженому наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 17.01.2023 № 185-п було зазначено, що контролюючий орган на підставі визначених п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України функцій та у відповідності до вимог п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України наказує провести фактичну перевірку ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391).

Відповідач вказує, що наказ від 17.01.2023 № 185-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391)» відповідно до пп. 81.1 ст. 81 ПК України містить всю необхідну інформацію: дату видачі (28.03.2023 року); найменування контролюючого органу (Головне управління ДПС в Одеській області); найменування та реквізити суб`єкта (ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391)); адреса об`єкта (Одеська область, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1); мета (з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв)); вид перевірки (фактична); підстави для проведення перевірки визначені Податковим кодексом України (п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 191., ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України; дата початку фактичної перевірки (з 18.01.2023 року); тривалість перевірки (тривалістю 10 діб); період діяльності, який буде перевірятися (з 01.01.2022).

Таким чином на думку відповідача зазначений вище наказ містить всі реквізити та є обґрунтованим та правомірним.

Також відповідач вказує, що фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області 20.01.2023 вручено письмовий запит, щодо надання до перевірки інформації та її документальне підтвердження з питань придбання, зберігання, обігу та цільового використання пального на підприємстві в період з 01.01.2022 по дату закінчення фактичної перевірки.

В ході проведення фактичної перевірки здійснено обстеження місця зберіганння пального ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) з адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1, відповідно отриманої ліцензії № 15520414202200041, за результатами якої встановлено наявність резервуару, який використовується для зберігання пального для власних потреб, місткість якого складає 6000 літрів.

За період з 26.01.2022 по 10.02.2022 у ТОВ «РОСТГРУП ПД» була відсутня ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Дослідивши надані до фактичної перевірки копії документів, встановлено, що згідно наданого ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) інвентаризаційного опису № 1, станом на 31.01.2022 залишки дизельного пального в місці зберігання пального склали 4054 літра. Відповідно наданого до перевірки «Журналу обліку надходження нафти та нафтопродуктів» (розпочато 01.01.2022, закінчено 31.12.2022), який ведеться за місцем зберігання пального ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) з урахуванням надходжень дизельного пального (наливом) та подальшої заправки транспортних засобів підприємства протягом січня-лютого 2022 року, станом на 01.02.2022 залишок дизельного пального в місці зберігання пального склав 4054 літра. Згідно наданої ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) до перевірки зворотно-сальдової відомості по рахунку 203 з січень-лютий 2022 р., станом на 01.02.2022 залишок дизельного пального в місці зберігання пального склав 4340,421 літрів, з урахуванням пального в талонах.

Таким чином, згідно наданих та досліджених документів, на підприємстві ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) станом на 01.02.2022 зберігалося пальне в кількості 4054 літра без відповідної ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимогу частини 9 статті 15 Закон № 481.

Щодо твердження позивача про розлив пального безпосередньо в баки автомобілів із наданням документів до суду щодо залишків пального, розлитих по баках та наказів про вчинення даних дій, визначення відповідальних осіб, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі № 816/2932/15, відповідно до якої: «Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Платник податків у разі неподання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого неподання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні.

Таким чином, суди обґрунтовано дійшли висновку, що накладні, видаткові накладні, накладні на переміщення, та інші документи, які були надані позивачем до суду першої інстанції та фактично не надавались під час перевірки, не можуть бути прийняті в якості належних доказів ведення позивачем обліку товарів за місцем їх реалізації.».

Окрім того, відповідачем зазначено, інвентаризаційний опис № 1 також суперечить відомостям наданим ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 37679391) до суду, оскільки вказує на наявність станом на 31.01.2022 року 4054 л. дизельного палива. Окрім того, в даному описі є вказівка на те, що усі цінності, перелічені в інвентарному описі, комісією перевірені і прийняті на відповідальне зберігання. Жодної інформації про розлив даного палива в баки автомобілів зазначено не було.

Судове засідання, призначене на 25.10.2023 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 31.10.2023 року.

В судове засідання, призначене на 31.10.2023 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою від 31.10.2023 року продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/25457/23 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 06.12.2023 року.

В судове засідання, призначене на 06.12.2023 року, з`явилися представник сторін.

Ухвалою суду від 06.12.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 420/25465/23 до судового розгляду на 06.12.2023 року.

У судовому засіданні 06.12.2023 року під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд в судовому засіданні з`ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.12.2023 року, суд задовольнив клопотання учасників справи та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши сторін, розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 37679391, зареєстрований юридичною особою 28.04.2011 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 15561020000041678.

17.01.2023 року заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області М. Бородюком на підставі пп. 19-1. 1.4 п.19-1.1 ст.191, п.п.19-1.1.14 п. 19-1.1 ст.191, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Vl (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про порушення вимог законодавства платником податків при отриманні та/або зберіганні пального у період відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видано наказ від №185-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391)».

У наказі зазначено про проведення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу підакцизних товарів, введення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

Відповідно до зазначеного наказу від 17.01.2023 року №185-п передбачено провести фактичну перевірку позивача з 18.01.2023 року за адресою господарської діяльності: Одеська область, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1, тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2022 року по дату закінчення фактичної перевірки.

На підставі вищезазначеного наказу та направлень на перевірку від 18.01.2023 № 440/15-32-09-02, № 441/15-32-09-05, № 439/15-32-09-02 фахівцями контролюючого органу у період з 20.01.2023 року по 27.01.2023 року проведено фактичну перевірку ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391).

За результатами перевірки податковим органом був складений Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального за №1283/15-32-09-02/37679391 від 27.01.2023 року (далі по тексту - Акт №1283/15-32-09-02/37679391 від 27.01.2023 року), у висновках якого зазначено про порушення позивачем, зокрема, статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, за що передбачена відповідальність згідно статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Так, в акті перевірки зазначено, що:

«Фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області 20.01.2023 вручено письмовий запит, щодо надання до перевірки інформації та її документальне підтвердження з питань придбання, зберігання, обігу та цільового використання пального на підприємстві за період з 01.01.2022 по дату закінчення фактичної перевірки.

В ході проведення фактичної перевірки здійснено обстеження місця зберігання пального ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391) за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вулиця Остапа Вишні, буд. 1, відповідно отриманої ліцензії № 15520414202200041, за результатами якої встановлено наявність резервуару, який використовуються для зберігання пального для власних потреб, місткість якого складає 6000 літрів.

З метою дослідження підстав, на основі яких документів використовується вказане приміщення, до перевірки було надано договір оренди від 12.07.2019 №1207/19-ОБ між ФОП ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_4 ) та ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391); акт приймання-передачі об`єкту оренди від 12.07.2019 б/н; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №163981924, де визначено, що будівля в якій розташована ємність для зберігання пального та за якою отримано ліцензію від 10.02.2022 №15520414202200041 розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса Малиновський район, вулиця Остапа Вишні, буд. ІБ.

Враховуючі вищенаведені обставини, ТОВ "РОСТГРУП ПД" (код ЄДРПОУ 37679391), порушено вимоги частини сорок другої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) в частині подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, ліцензія отримана таким суб`єктом (№ 15520414202200041) анулюється (частина п`ятдесят друга ст. 15 цього ж Закону України). Будь-яких пояснень за встановленим фактом, суб`єктом господарювання або їх представниками до перевірки не надано.

На протязі перевіряємого періоду підприємством ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391) була отримана ліцензія від 24.12.2019 року №15520414201900124, термін дії з 24.12.2019 до 24.12.2024, на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, м. Одеса Малиновський район, вулиця Остапа Вишні, буд. 1Б, яка на підставі розпорядження від 26.01.2022 №15-Р за несплату чергового платежу була анульована.

Після чого, суб`єктом господарюванням було повторно отримано ліцензію від 10.02.202 року №15520414202200041, термін дії з 10.02.2022 до 10.02.2027 на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вулиця Остапа Вишні, буд. 1.

Отже, за період з 26.01.2022 по 10.02.2022 у вищезазначеного підприємства була відсутня ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Дослідивши надані до фактичної перевірки копії документів, встановлено, що згідно наданого ТОВ "РОСТГРУП ПД" (код ЄДРПОУ 37679391) інвентаризаційного опису №1, станом на 31.01.2022 залишки дизельного пального в місці зберігання пального склали 4054 літра (копія додасться).

Відповідно наданого до перевірки «Журналу обліку надходження нафти та нафтопродуктів» (розпочато 01.01.2022; закінчено 31.12.2022), який ведеться за місцем зберігання пального ТОВ "РОСТГРУП ПД" (код ЄДРПОУ 37679391), з урахуванням надходжень дизельного пального (наливом) та подальшої заправки транспортних засобів підприємства протягом січня-лютого 2022 року, станом на 01.02.2022 залишок дизельного пального в місці зберігання пального склав 4054 літра (копія додається).

Згідно наданої ТОВ "РОСТГРУП ПД" (код ЄДРПОУ 37679391) до перевірки зворотно-сальдової відомості по рахунку 203 за січень-лютий 2022 р., станом на 01.02.2022 залишок дизельного пального в місці зберігання пального склав 4340,421 літрів, з урахуванням пального в талонах (копія додається).

Таким чином, згідно наданих та досліджених документів, на підприємстві ТОВ "РОСТГРУП ПД" (код ЄДРПОУ 37679391) станом на 01.02.2022 зберігалось пальне в кількості 4054 літра без відповідної ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимогу частини 9 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами).».

На підставі висновків Акту №1283/15-32-09-02/37679391 від 27.01.2023 року, 23.03.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №4643/15-32-09-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) передбачених відповідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) у розмірі 500000,00 за порушення частина 9 статті 15 Закону України під 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №4643/15-32-09-02 від 23.03.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 с.80 ПК України).

Відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема,

(1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами,

(2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, у наказі від 20 лютого 2023 року №84-п підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «З метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства у сфері обігу та оподаткування підакцизних товарів та відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, зі змінами і доповненнями, відповідно до доповідної записки від 20.02.2023 №134/07-16-09-02-15».

У питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною.

Так, Верховний Суд у своїх постановах, але не виключно, від 11 липня 2023 року у справі №240/959/20, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17 зауважив, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 06.12.2023р. по справі №500/1429/22.

Дослідивши зміст наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 17.01.2023 року №185-п, суд доходить висновку, що з його змісту являється за можливе встановити підставу для проведення перевірки з тих, які визначені п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Зокрема, як вже зазначалося, у вказаному наказі зазначено «з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу підакцизних товарів, введення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв».

На переконання суду вказане свідчить про те, що призначення перевірки у даному випадку зумовлено здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що контролюючий орган дотримався вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого його посадові особи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.09.2023р. по справі №380/7760/20.

З урахуванням зазначеного, в цьому випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого наказу від 17.01.2023 року №185-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «РОСТГРУП ПД» (код ЄДРПОУ 37679391)».

За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, з урахуванням відсутності у наказі фактичних підстав для проведення перевірки.

Стосовно правомірності оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Однією з функцій органів державної податкової служби, як закріплено у пп. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

З 1 січня 2016 року Податковий кодекс України визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224 Податкового кодексу України).

До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", яким внесено зміни до ПК України та Закону №481/95-ВР.

З цього часу Закон №481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій у розмірі 500 000 гривень.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частини восьмої статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною тридцять другою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (частина сорок третя статті 15 Закону №481/95-ВР).

При цьому, згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема: зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

Закон №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм ПК України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Саме такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 р. у справі №200/11016/20-а.

Судом встановлено, що пальне, яке стало підґрунтям для виникнення спірних правовідносин, позивач придбаває та використовує виключно для власних потреб.

Станом на 26.01.2022 року залишки пального складали 2091 літрів, що підтверджується журналом обліку надходження нафти і нафтопродуктів ТОВ «Ростгруп ПД».

26.01.2022 директором ТОВ «Ростгруп ПД» прийнято наказ №3-ГПМ про розлив палива по бакам. У вказаному наказі зазначено: «У зв`язку з призупиненням дії ліцензії на право зберігання пального №15520414201900124 від 24.12.19, наказую розлити залишки палива міні АЗС по баках. Призначити відповідальною особою ОСОБА_1 .»

Як зазначає позивач, на виконання вказаного наказу 26.01.2022 залишки палива розлито по баках транспортних засобів, а саме: Бурова машина Bauer BG9 - 231 літрів, Libherr LTM1095 361 -75 ВН - 280 літрів, Екскаватор JSB 220 224-09 ВН - 120 літрів, Екскаватор JSB 4СХ - 200 літрів, Генератор TJ330DW - 480 літрів, Кран МКГ-25 - 100 літрів Екскаватор DOOSAN255 - 300 літрів, Генератор WILSON 110 - 280 літрів, Кран МКГ-25 - 100 літрів. Загалом розлито по паливним бакам транспортних засобів 2091 літр. Таким чином всі залишки розлито по паливним бакам транспортних засобів, вказане підтверджується довідкою ОСОБА_1 від 26.01.2022 року.

Крім того, 28.01.2022 року директором ТОВ «Ростгруп ПД» прийнято наказ №4-ГПК, про розлив пального по баках. У вказаному наказі зазначено: «У зв`язку з постачанням палива від ТОВ «ВОГ РЕСУРС» та призупиненням дії ліцензії на право зберігання пального №15520414201900124 від 24.12.19, наказую розлити паливо по баках. Призначити відповідальною особою ОСОБА_1 .».

Почивач зазначає, що на виконання вказаного наказу 28.01.2022 року паливо одразу розлито по баках транспортних засобів, а саме: Бурова машина Bauer BG28-800 літрів; Кран КС5363 - 220 літрів; Екскаватор JSB 4СХ - 200 літрів.; Екскаватор DOOSAN255 - 220 літрів; DAF FTG 85 НОМЕР_1 - 400 літрів; DAF 105 НОМЕР_2 - 820 літрів; Volvo FH12 НОМЕР_3 - 400 літрів; XCMG QY25K-5 ВН701ЗІЕ - 200 літрів; Екскаватор JSB 330 - 450 літрів; Каток дорожний НАММ 3520 - 220 літрів; Grove GMK 3055 353-39ВН - 200 літрів; Генератор TJ330 DW - 450 літрів; Бурова машина Bauer BG25 - 680 літрів; МАЗ 630303 ВН72760Е - 160 літрів.

Загалом розлито по паливним бакам транспортних засобів 5420 літрів, вказане підтверджується довідкою ОСОБА_1 від 28.01.2022.

Вищезазначена техніка перебуває у власності та користуванні позивача, перебуває на балансі позивача, що підтверджується оборотна-сальдовою відомістю за рахунком 10 за період з 01.01.2022 року по 30.01.2022 року. Вказана техніка використовується позивачем в господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території) згідно з Законом №481/95-ВР.

У спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, тому суд вважає, що не встановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Водночас, у цій справі висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі первинної документації, наданої позивачем, перелік якої зафіксовано в акті перевірки. В йо же час, надану документацію було враховано відповідачем частково. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював. Разом з тим, сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії. Поряд з цим в акті перевірки не відображено відомостей про інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального, спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), тощо. Водночас, як уже зазначалось, ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена приписами частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР.

Отже, суд вважає, що надані відповідачем матеріали фактичної перевірки також не дають підстав вважати, що саме за правопорушення, яке полягає у здійсненні діяльності зі зберігання пального позивача притягнуто до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №260/3859/20, від 21.09.2022 у справі №140/16490/20, від 28.12.2022 у справі №380/12060/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Якщо під час фактичної перевірки не було встановлено факту фізичного зберігання пального у резервуарах та інших стаціонарних ємностях платника податку, а акт перевірки ґрунтується на одних лише даних обліку, - факт зберігання пального без наявності ліцензії не може вважатися доведеним.

Враховуючи, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено факт зберігання позивачем пального з врахуванням всіх наданих доказів, тому суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень ст.15 Закону №481/95-ВР ґрунтуються виключно на припущеннях.

Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону №481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВРтаПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Враховуючи, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено факт зберігання позивачем пального після закінчення строку дії ліцензії, з посиланням на відповідні докази, тому суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень ст.15 Закону №481/95-ВР ґрунтуються виключно на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та таким, що підлягає скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №4643/15-32-09-02 від 23.03.2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7500,00 грн., згідно платіжної інструкції №2671 від 11.07.2023 року.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 7500,00 грн. суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (вул. Остапа Вишні, 1Б, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 37679391) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №4643/15-32-09-02 від 23.03.2023 року на загальну суму 500000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (вул. Остапа Вишні, 1Б, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 37679391) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.01.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва