Постанова

від 15.01.2024 по справі 480/4114/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р.Справа № 480/4114/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2023, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 05.07.23 по справі №480/4114/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (надалі ГУ ДІІС у Сумській області, відповідач, апелянт), в якому просила суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ № 12-дс від 18.04.2023 про застосування до начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби;

- визнати протиправним і скасувати наказ № 60-о від 19.04.2023, яким припинено державну службу та звільнено 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 з посади начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області з 21.04.2023;

- стягнути (зобов`язати нарахувати та виплатити) з ГУ ДПС у Сумській області компенсацію за час вимушеного прогулу із розрахунку 1035 грн за день.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 12-дс від 18 квітня 2023 року про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 ..

Визнано протиправним і скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 60-о від 19 квітня 2023 року про припинення державної служби та звільнення з 20 квітня 2023 року з посади начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області з дня звільнення.

Стягнуто з ГУ ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 20 квітня по 30 червня 2023 року включно 51 776,5 гривень.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у розмірі суми стягнення за один місяць - 22 781,66 грн, звернуто до виконання.

Стягнуто з ГУ ДПС у Сумській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, посилався на правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця у вигляді звільнення. Вказав, що в ході проведення дисциплінарного провадження встановлено, що позивачка як керівник самостійного структурного підрозділу не забезпечила виконання функцій підрозділу належним чином, що виразилося у неналежному оформленні результатів перевірок ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шервул". Також покликався на не співмірність розподілених витрат на правничу допомогу.

ОСОБА_1 , через свого повноважного представника, подала відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області, в якому просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково та зазначає.

Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.

Позивачку з вересня 2020 року призначено на посаду начальника управління податкового аудиту Головного управління ДГІС у Сумській області.

21.03.2023 наказом ГУ ДПС у Сумській області № 75 порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1

22.03.2023 наказом ГУ ДПС у Сумській області № 79 утворено дисциплінарну комісію.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивачки є доручення виконуючого обов`язки начальника ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2023 № 6-д та доповідна записка сектору відомчого контролю ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2023 № 17/18-28-06. ДПС України виявленні істотні порушення в оформленні матеріалів, проведених документальних позапланових виїзних перевірок на підставі п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Начальником управління податкового аудиту ОСОБА_1 не забезпечено належний контроль та організацію проведення позапланових документальних перевірок ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шервул".

04.04.2023 позивачкою було надано голові Дисциплінарної комісії ОСОБА_2 пояснення з питань проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шервул".

У ході розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 вручено листи Дисциплінарної комісії від 03.04.2023 № 4081/6/18-28-01-01-22ДК, від 04.04.2023 № 4178/6/18-28-01-01-22ДК, якими запрошено її на засідання Дисциплінарної комісії та запропоновано надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

18.04.2023 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС у Сумській області видано наказ № 12-дс про застосування до начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця згідно пункту 1 частини 2 статті 65, пункту 4 частини 1 статті 66, пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 № 889-VII "Про державну службу" ( зі змінами).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних наказів, як таких, що суперечать вимогам Закону України "Про державну службу" (далі Закон № 889-VIII) та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі Порядок №1039).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави та суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом № 889.

Відповідно до ст. 1 Закону № 889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 889-VIII закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За текстом ч. 1 ст. 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом № 889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком №1039, а в частині, що не врегульовано спеціальним законодавством Кодексом законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Згідно зі ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця та інші визначені в цій статті порушення.

Відповідно до ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що для встановлення достатньої підстави для застосування дисциплінарної відповідальності до державного службовця, необхідно становити склад проступку, передбачений частиною першої ст. 65 Закону № 889-VIII, а саме: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Також ознакою об`єктивної сторони дисциплінарного проступку є спричинення ним шкоди певним суспільним відносинам.

Вина державного службовця виражається у його внутрішньому психічному ставленні до суспільно шкідливого діяння та до наслідків, що настали або могли настати. Вина державного службовця може бути виражена у формі умислу або необережності.

Відповідно до 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. (ст. 73 Закону № 889-VIII)

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. (ст. 77 Закону № 889-VIII).

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється, зокрема: за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону);

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Згідно з п. 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає:

прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;

формування дисциплінарної комісії та її склад;

визначення повноважень дисциплінарної комісії;

визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії;

формування дисциплінарної справи;

прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з п. 33, 34 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити:

- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії, яке готується після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Із долученої до матеріалів справи копії матеріалів дисциплінарної справи № 12 ГУ ДПС у Сумській області відносно ОСОБА_1 (т.1, а.с. 51 - 131) вбачається, що 21.03.2023 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС в Сумській області було видано наказ № 75 "Про порушення дисциплінарного провадження", яким порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_1 , а наказом № 79 від 22.03.23 утворено склад Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Сумській області, розпочатих наказами: від 21.03.2023 № 75 "Про порушення дисциплінарного провадження", від 21.03.2023 № 76 "Про порушення дисциплінарного провадження", та затверджено її склад згідно з додатком.

За текстом наказу № 79 від 22.03.2023 встановлено, що наказ № 76 від 21.03.2023 "Про порушення дисциплінарного провадження" стосується ОСОБА_3 . Таким чином, в порушення вимог Порядку №1039 дисциплінарна комісія була утворена не для здійснення конкретного дисциплінарного провадження саме відносно позивачки ОСОБА_1 , а для здійснення одночасно двох дисциплінарних проваджень, що відкриті відносно різних державних службовців і різними наказами відповідача. Такі дії відповідача не відповідають визначеній у пункті 2 Порядку №1039 процедурі здійснення дисциплінарного провадження. В роз`ясненні Національного агентства з питань державної служби від 23.07.2020 № 109 р/з "Щодо утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ" вказується, що "... дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення по порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія, та утворюється разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження".

З аналізу копій матеріалів дисциплінарної справи та копій протоколів засідання Дисциплінарної комісії від 31.03.23 і 10.04.23 судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 було доручення виконуючого обов`язки Голови ДПС України від 14.03.23 № 248/99-00-02-0302-13, згідно з яким, порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 , а також доручено забезпечити вжиття заходів щодо проведення поглибленого аналізу операцій, здійснених ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шеврул", за результатами вжитих заходів та за наявності підстав забезпечити організацію і контроль за проведенням документальних перевірок ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шеврул", а керівництву ГУ ДПС у Сумській області вжити заходів з метою притягнення до відповідальності посадових осіб за встановлені порушення та недоліки, зокрема шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень.

Цьому дорученню від 14.03.23 № 248/99-00-02-0302-13 слугувала доповідна записка Директора Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС України, в якій повідомлено про недоліки, пов`язані з неналежним дослідженням під час перевірок питань, які підлягали з`ясуванню для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог податкового законодавства, зокрема по ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шеврул".

20.03.23 завідувач сектору забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС в Сумській області В.Нестеренко склала на ім`я виконуючого обов`язки начальника ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_5 доповідну записку "Про неналежну якість складення матеріалів документальних позапланових перевірок".

Із копії посадової інструкції начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області (т. 1, а.с. 61-63) слідує, що в коло обов`язків ОСОБА_1 входить забезпечення аналізу якості організації роботи підрозділів податкового аудиту, аналіз скасованих повідомлень-рішень, розгляд скарг платників податків на дії та рішення органів ДПС, аналіз актів перевірок на предмет якості їх складання та повноти здійснення контрольних заходів.

Невиконання вказаних вище посадових обов`язків відповідач вважав суттю порушення Присяги державного службовця, що допустила ОСОБА_1 .

Згідно з копією подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Сумській області начальником управління податкового аудиту ОСОБА_1 не забезпечено ефективне виконання процедур 2.2 "здійснення внутрішнього контролю у структурному підрозділі ДПС", 2.3 "організація забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням структурним підрозділом законів України, інших нормативно-правових актів" функції 2 "керівництво структурним підрозділом" в частині забезпечення та організації проведення документальних, фактичних перевірок, забезпечення надходження коштів до бюджету за результатами контрольно-перевірочних заходів, тощо.

Дисциплінарною комісією встановлено, що відсутність контролю з боку начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 за організацією роботи підпорядкованого структурного підрозділу, та ефективного контролю за роботою підлеглих призвело до вказаних негативних наслідків.

Дисциплінарна комісія на підставі таких суджень зробила висновок про порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця.

Із протоколів засідання Дисциплінарної комісії № 11-ДК і № 13-ДК слідує, що комісія провела своє перше засідання 31.03.23, на якому були обрані головою комісії - ОСОБА_6 , секретарем комісії - ОСОБА_7 , а також вирішено розпочати розгляд дисциплінарної справи, порушеної наказом ГУ ДПС у Сумській області від 21.03.23 № 75, та розпочати формування дисциплінарної справи.

Крім того, голова Дисциплінарної комісії ОСОБА_6 зобов`язала члена цієї комісії ОСОБА_8 забезпечити об`єктивне та повне з`ясування обставин справи, зібрати інформацію та передати її секретарю комісії для формування дисциплінарної справи в строк до 06.04.2023, а також доповісти на наступному засіданні комісії щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .

На засіданні 10.04.2023 Дисциплінарна комісія вислухала доповідь члена комісії ОСОБА_8 , тези доповіді нею додаються, і комісія прийняла рішення про застосування до начальника податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади за порушення Присяги державного службовця, включивши текст цих тез доповіді майже дослівно в своє подання від 10.04.23 (т. 1, а.с. 123 - 126, 128 - 131).

У матеріалах дисциплінарного провадження міститься виключно позитивна характеристика ОСОБА_1 від 04.04.2023, складена виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС у Сумській області, згідно з якою позивачка працює в податкових органах з листопаду 2005 року, володіє нормативними та інструктивними матеріалами щодо оподаткування та застосовує їх у практичній роботі, має достатній рівень етики поведінки та спілкуванні з людьми, користується повагою в колективі, дисциплінарних стягнень не має.

Враховуючи вище зазначені обставини справи та положення правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Дисциплінарна комісія ГУ ДПС у Сумській області, всупереч вимогам Закону 889-VІІІ та Порядку №1039, не встановила жодним чином об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони правопорушення, яке зазначила в своєму поданні, а також не врахувала інших обставин, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Недоліки перевірки ТОВ "Тамтекс" та ТОВ "Шеврул", а також оформлення результатів цих перевірок при встановлених судом обставинах жодним чином не підтверджують вчинення дисциплінарного проступку саме позивачкою ОСОБА_1 як начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області.

Більш того, представник відповідача у суді першої інстанції пояснив, що акти перевірки, недоліки по яких вказані як порушення Присяги державного службовця, прийняті до виконання після підтвердження їх висновків в ході документальних позапланових перевірок. При цьому апелянт не надав жодних доказів заподіяння матеріальної чи іншої шкоди.

Також відповідач не вказав жодних обставин неможливості застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов`язаного із звільненням.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними і скасування наказів ГУ ДПС у Сумській області № 12-дс від 18.04.2023 та № 60-о від 19.04.2023, та задоволення похідних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкового аудиту ГУДПС у Сумській області з 21.04.2023 та стягнення середньоденного заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 20 квітня по 30 червня 2023 року у розмірі 51776,5 гривень.

Посилання апелянта на те, що звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення так і за наслідками, до яких вони призводять колегія суддів вважає слушними, проте звільнення позивачки повинно було бути проведено з урахуванням вимог з ч.1 ст. 67 Закону № 889-VIII. Враховуючи обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів, а під час судового розгляду не встановлено, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність (відсутність) тяжких наслідків, попередня поведінка ОСОБА_1 та її ставлення до виконання посадових обов`язків.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Позивачем разом із позовом подана заява про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з принципу співмірності витрат на правничу допомогу та задовольнив заяву позивача, стягнувши з ГУ ДПС у Сумській області витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Дослідивши договір про надання правової допомоги від 05.04.2023, додаткову угоду до нього № 1 від 25.04.2023, ордер, колегія суддів зазначає.

Відповідно до умов п. 1.1 договору адвокат взяв на себе зобов`язання представляти права і законні інтереси позивача, зокрема у засіданнях дисциплінарної комісії та у судах.

Згідно з п. 4.1 договору на визначення розміру гонорару впливають строки та результат вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, та належного виконання окремих доручень клієнта.

Тобто, між позивачем та адвокатом укладено договір на надання послуг не тільки у судах стосовно розгляду цієї справи.

Додаткова угода визначає лише розмір гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 15000 грн, проте не містить детального опису робіт, виконаних при наданні правничої допомоги позивачу в ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції.

Акт виконаних робіт з детальним описом робіт позивачем та його представником не надані.

Тобто надані заявником документи, не підтверджують факт понесення витрат позивачем у цій справі у суді першої інстанції саме в розмірі 15000 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає співмірною до стягнення суму витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 16 червня 2022 року по справі № 873/244/21 колегія суддів вважає помилковими з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду лише щодо застосування конкретних норм права.

Наведені позивачем висновки Верховного Суду є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та не стосується порядку застосування певних норм права, що мали би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів.

Більш того, вказаний висновок не стосувався питань застосування приписів ст. 134 КАС України, а тому колегія суддів вважає відсутніми підстави для його врахування.

Також колегія суддів вважає безпідставним твердження позивача про те, що зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу є втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, оскільки суд жодним чином не змінює та не скасовує положень договору про надання правової допомоги від 05.04.2023, з урахуванням додаткової угоди до нього № 1 від 25.04.2023, стосовно розміру гонорару, який позивач зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню. Натомість суд лише визначає обґрунтовану та співмірну суму компенсації позивачеві витрат на правничу допомогу з особи, яка не має жодного стосунку до договірних правовідносин позивача та його захисника.

За таких обставин колегія суддів вважає наявними підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга а ГУ ДПС у Сумській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню в частині стягнення з ГУ ДПС у Сумській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року по справі №480/4114/23 скасувати в частині стягнення з Головного управління ДПС у Сумській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В скасованій частині відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року по справі №480/4114/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 25.01.2024.