Постанова

від 25.01.2024 по справі 320/3575/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3575/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2021 № 3584223/40929922;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 06.12.2021 № 108, датою отримання, а саме 06.12.2021;

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2021 № 3584224/40929922;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 07.12.2021 № 109, датою отримання, а саме 07.12.2021;

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2021 № 3584225/40929922;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 10.12.2021 № 111, датою отримання, а саме 10.12.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 222 грудня 2022 року - без змін.

16 червня 2023 року від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про розподіл судових витрат, з огляду на не вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо відшкодування понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

У подальшому, 07 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Київській області як відокремленим підрозділом ДПС подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, обгрунтовану тим, що позивачем не обгрунтовано суму компенсації витрат на правовоу допомогу, яка б фактично відповідала наданим адвокатом послуг, та співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, відповідач вважає, що у задоволенні вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Розглянувши вказану заяву щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про необхідність прийняття додаткової постанови та часткового задоволення такої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

У силу вимог до частини першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Колегією суддів встановлено, що під прийняття судового рішення у даній справі за результатом розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Шостим апеляційним адміністративним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, а відтак, наявні підстави для винесення додаткової постанови.

Так, у статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу, відповідно до частин шостої та сьомої ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених правових норм вказує про те, що у разі неспівмірності таких витрат, обов`язок доведення покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2022 між ТОВ «Капітал - Агропродукт» та адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» укладено договір про надання правової допомоги згідно п.1.1. якого предметом даного договору є надання адвокатським бюром усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів у цивільних, господарських та кримінальних справах, у тому числі представництва інтересів Клієнта у кримінальних провадженнях під час досудового слідства та судового розгляду.

Крім того, п.2.1.1. передбачено, що адвокатським бюром зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі за окремим дорученнями Клієнта.

У свою чергу, 04 травня 2023 року між ТОВ «Капітал - Агропродукт» та адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1 якої гонорар Бюро за написання процесуальних документів та представництвом інтересів Клієнта під час розгляду справи №320/3575/22 в суді апеляційної інстанції становить 10000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн до суду апеляційної інстанції позивачем надано: рахунок-фактуру №11 від 04 травня 2023 року на суму 10000 грн та платіжну інструкцію №154 від 04 травня 2023 року на суму 10000 грн.

Як зазначає заявник на виконання умов вказаного договору адвокатом Адвокатського бюро «Ольги Пєнязькової» надано наступні роботи:

- ознайомлення та аналіз апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №320/3575/22;

- надання консультацій керівнику ТОВ «Капітал - Агропродукт» з приводу обставин справи;

- написання відзиву на апеляційну скаргу та направлення його до суду.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведені обставини свідчать про документально підтверджений факт понесення позивачем витрат на професійну правову (правничу) допомогу, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 10000,00 гривень у суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів звертає увагу на те, що розподілу судових витрат підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та її предмета.

Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) в якій Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У той же час, колегія суддів зауважує, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18.

У свою чергу, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС України у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення звернуто увагу на те, що позивачем жодним чином не обгрунтовано суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послугами та відповідно співмірністю обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

На думку відповідача, позивачем не доведено, що розмір витрат є реальним та такі витрати були фактичними та неминучими, а їх розмір - обгрунтованим та співмірним із складністю виконаних адвокатом робіт та послуг, і часом, витраченим на виконання цих робіт.

У той же час, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 частини першої ст.1 Закону №5076-VI).

При цьому, відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Слід зазначити, що надані послуги адвокатом такі як ознайомлення та аналіз апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №320/3575/22 та надання консультацій керівнику ТОВ «Капітал - Агропродукт» з приводу обставин справи є наслідком складення відзиву на апеляційну скаргу, складення якого без ознайомлення з апеляційною скаргою та формування правової позиції неможливим, відтак, на думку колегії суддів, зазначені послуги входять до процесу складення відзиву на апеляційну скаргу, які є взаємозалежними та не виключають одна одну, відтак витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані.

З огляду на вказане, оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що відшкодування витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн, враховуючи складність даної справи, та предмет даного судового розгляду, не відповідає критерію реальності таких витрат, тому витрати на професійну правничу допомогу лише на суму 5000 грн, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню, а понесені понесені витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 40929922), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797), витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко