Постанова

від 24.01.2024 по справі 140/21625/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Ковальчук В.Д.

24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21625/23 пров. № А/857/21295/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 140/21625/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Волинської митниці, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ від 27.07.2023р. № 506-о Про застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2023р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішеннями, апелянт Волинська митниця подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2023р. скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2020р. ОСОБА_1 та Волинська митниця та уклали контракт № 21 про проходження державної служби на посаді начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці, строком дії з 27.05.2022р.- 26.05.2025р.

Із змісту посадової інструкції начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці від 15.07.2021р. чітко видно, що до основних посадових обов`язків належить здійснення керівництва діяльності та організація роботи управління.

Вказаною інструкцією передбачено здійснення аналізу структури пільг щодо митних платежів та втрат внаслідок надання таких пільг, здійснення аналізу даних щодо сплати митних платежів у розрізі окремих платників.

16.05.2023р. Наказом Волинської митниці №115 порушено дисциплінарне провадження, метою якого визначено ступінь вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку посадовою особою Волинської митниці - начальником управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці ОСОБА_1 .

Підставою для проведення дисциплінарного провадження є факти, викладені у п.5 протоколу Державної митної служби України від 10.05.2023р. № 22/1-п. Зокрема, суб`єкта владних повноважень в особі Волинської митниці зобов`язано вирішити питання щодо порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час його здійснення Нінінчук Інни начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці за фактами порушень під час здійснення Волинською митницею у січні-квітні 2023р. митних оформлень бувших у користування транспортних засобів із застосуванням тарифних преференцій відповідно до ст.29 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 з однаковими реєстраційними номерами на різні вживані транспорті засоби, в тому числі щодо можливих ознак їх підроблення, а також спроб окремих суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Під час дисциплінарного провадження митний орган встановив, що наказом Волинської митниці від 16.05.2023р. №117 призначено проведення перевірки з окремих питань дотримання посадовими особами Волинської митниці вимог законодавства України з питань митної справи під час митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення згідно вимог п.1 абз.3 п.4 протоколу Державної митної служби України від 10.05.2023р. № 22/1-п.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що п.5 протоколу Державної митної служби України від 10.05.2023 №22/1-п вказано: Волинській митниці (Юрій Іваськів) вирішити питання щодо порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час його здійснення ОСОБА_2 - начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці за фатами порушень під час здійснення Волинською митницею у січні-квітні 2023 року митних оформлень бувших у користуванні транспортних засобів із застосуванням тарифних преференцій відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 з однаковими реєстраційними номерами на різні вживані транспортні засоби, в тому числі щодо можливих ознак їх підроблення, а також спроб окремих суб`єктів ЗЕД щодо ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі .

При цьому, в даному протоколі не встановлено конкретних порушень ОСОБА_1 митного законодавства, які могли б слугувати підставами для порушення дисциплінарної справи, зокрема, шляхом проведення відповідної перевірки. Проте, зокрема, лише п.6 вирішено Департаменту контролю та адміністрування митних платежів (Дмитро Падун), Департаменту організації митного контролю та оформлення (Олег Гоя) та Департаменту внутрішньої безпеки (Олександр Маруженко) провести тематичну перевірку митних оформлень, що здійснювались Волинською митницею у січні - квітні 2023 року транспортних засобів бувших у користуванні із застосування у тарифних преференцій відповідно до ст.29 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на підставі сертифікатів з перевезення товару BUR.1 з однаковими реєстраційними номерами на різні вживані транспортні засоби, що може свідчити про ознаки їх підроблення, а також про спроби окремих суб`єктів ЗЕД щодо ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Апеляційний суд звертає увагу, що апелянт самостійно зазначає, що 31.06.2023р. листом Волинської митниці № 7.3-15/6196 сертифікати з перевезення товарів EUR.1 направлено до Держмитслужби для подальшої перевірки їх автентичності, та відомостей зазначених в них уповноваженими органами країни видачі документів про походження.

06.07.2023р. Актом про результати перевірки встановлено 646 випадків подання до митного оформлення сертифікатів з перевезення EUR.1, що мають однакові реєстраційні номери.

Митне оформлення вживаних транспортних засобів із поданням до митного оформлення сертифікатів з перевезення EUR.1, що мають однакові реєстраційні номери, здійснювалось на митних постах Луцьк та Ковель.

Контролюючий орган в ході проведення дисциплінарного провадження встановив, що ввезення на митну територію України вживаних транспортних засобів із застосуванням тарифної преференції за кодом 410 на підставі сертифікатів з перевезення EUR.1 з однаковими реєстраційними номерами у січні - квітні 2023 року здійснювало 44 учасників ЗЕД.

Дисциплінарною комісією також встановлено, що приєднані до митних декларацій електронні копії сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, за переліком заповнені з дотриманням вимог Доповненням І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження та засвідчені печатками митних органів країн Польщі, Бельгії, Угорщини, Словаччини, які візуально відповідають зразкам печаток, доведених митниці листами Держмитслужби (№15/15-03-01/7/1701 від 19.04.2023р. (Бельгія), №15-15-03-01/7/4784 від 23.12.2022р. (Угорщина) №13102/7/99-99-19-04-17 від 19.04.2019р. (Польща), № 3111/16-230-535 від 28.03.2018р. (Словаччина).

Однак, сертифікати мають подвоєні реєстраційні номери, що може свідчити про подання до митного оформлення сертифікатів з перевезення, що мають ознаки фальсифікації.

17.07.2023р. за результатами дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія внесено подання начальнику Волинської митниці про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків.

27.07.2023р. Наказом Волинської митниці № 506-о Про застосування дисциплінарного стягнення на підставі ч.1 ст. 64, ч.1 п. 5 ч.2 ст.65, п. 2 ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII, за неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень ОСОБА_1 оголошено догану.

Підстави для винесення даного наказу: подання дисциплінарної комісії за результатами дисциплінарного провадження від 17.07.2023р. № 7.3-09/42, акт про ненадання письмових пояснень від 25.07.2023р.

Зокрема, начальник управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці ОСОБА_1 не здійснила у встановленому законодавством порядку аналізу структури пільг щодо митних платежів та втрат внаслідок надання пільг; аналіз даних щодо сплати митних платежів у розрізі окремих платників; організацію роботи щодо контролю правильності визнання країни походження товарів, що в свою чергу спричинило недотримання п.п.7,16 п.3 посадової інструкції затвердженої в.о. начальника митниці Кравченко Т. від 15.07.2021р. В діях позивача вбачається дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).

Згідно ч.ч.1,2 ст.9 Закону «Про державну службу», державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

ч.1 ст.64 Закону «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Із змісту ч.1, п.5.ч.2 ст.65 Закону «Про державну службу» видно, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

ч.1, ч.3 ст.66 Закону «Про державну службу» визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.4, п.5, п.12, п.15 ч.2 ст.65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ст.67 Закону «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення закріплені у ст.74 Закону України «Про державну службу» та полягають, зокрема, в наступному: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця; під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (частина перша); дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця (частина друга).

ч.ч.1,2 ст.77 Закону «Про державну службу» встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Проте, на момент проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 та на момент винесення оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, результатів перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 їх автентичності та відомостей зазначених в них уповноваженими органами країни видачі документів про походження, відсутні.

Отже, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про допущені ОСОБА_1 порушення (які полягають у не здійсненні у встановленому законодавством порядку аналізу структури пільг щодо митних платежів та втрат внаслідок надання пільг; не здійсненні аналізу даних щодо сплати митних платежів у розрізі окремих платників; не здійсненні організації роботи щодо контролю правильності визначення країни походження товарів) є передчасними та ґрунтуються лише на припущеннях. Тому, не відповідають результатам проведеного дисциплінарного провадження, оскільки в даному випадку підставою для проведення дисциплінарного провадження мали б слугувати висновки проведеної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1.

Сам лише факт, що сертифікати мають подвоєні реєстраційні номери, без проведення перевірки компетентними організаціями, не може свідчити про їх фальсифікацію.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що до 15.07.2022р., з метою забезпечення результативності та ефективності контролю за визначенням країни походження товарів, відповідно до правил походження, які є невід`ємною частиною міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законом порядку, якими передбачено процедуру перевірки документів про походження товару, а також ст.45 МК України діяв затверджений наказом Державної митної служби України 13.07.2020 наказ № 253 Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби запитів митниць щодо проведення перевірки документів про походження товару (далі Порядок № 253).

п.1 розділу II Порядку № 253 визначено виключний перелік підстав направлення запитів щодо проведення перевірки документів про походження товару митницями до Держмитслужби за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності походження товару.

15.07.2022р. Державною митною службою України прийнято наказ № 329 Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів.

Зазначеним наказом визнано таким, що втратив чинність наказ Державної митної служби України від 13.07.2020р. № 253, про який зазначалось вище, і замість нього запроваджувався оновлений порядок дій щодо здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення відповідних перевірок.

Колегія судді звертає увагу апелянта на те, що вищевказаним наказом затверджений алгоритм дій посадових осіб спеціалізованого підрозділу під час направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів. Зокрема, наведено оновлений виключний перелік підстав для направлення запитів щодо проведення перевірки документів про походження товару митницями до Держмитслужби за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності походження товару.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу апелянта також і на те, що з метою контролю правильності застосування тарифних преференцій здійснювалась перевірка сертифікатів з перевезення товару EUR.1 на відповідність документів про походження вимогам Доповнення і до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Доповнення 1), а саме:

- правильність заповнення відомостей у сертифікаті в частині відомостей про експортера, імпортера, опису товарів, ідентифікаційних ознак товару ваги, номерів інвойсів та ін.,

- дотримання вимог ст.12 Доповнення 1 щодо наявності документів, що підтверджують пряме транспортування т/з,

- в частині дотримання вимог ст.23, а саме термінів подання документів про походження,

- засвідчення сертифікатів печатками уповноважених органів країн їх видачі печатками зразки, яких доводяться Держмитслужбою.

Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження не містить ніяких застережень та обмежень щодо номерів сертифікатів, їх структури, а лише п.2 Додатку II А передбачено, що бланк сертифікату EUR.1 повинен містити серійний номер, друкований або не друкований, за яким його можна ідентифікувати.

Перевірка відомостей про експортерів, щодо яких наявна інформація про факти не підтвердження преференційного походження здійснювалась за запитами митниць Держмитслужби.

Направлення на перевірку сертифікатів про походження здійснювалось відповідно до положень Наказу Держмитслужби № 329 від 15.07.2022р. Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження.

У поточному році критеріям, затвердженим наказом Держмитслужби № 329 від 15.07.2022р., підпадали 69 сертифікатів з перевезення EUR.1 на транспортні засоби бувші у використанні, митне оформлення яких здійснено у 2023 році, та які направлені на перевірку листами митниці від 14.03.2023р. №7.3-15/2858, від 07.02.2023р. №7.3-15/1434, від 10.03.2023р. №7.3-15/2705. В тому числі, на предмет ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі по ПП ЗАХІД АВТО ТРАНС (ЄДРПОУ 43938877) - 46 сертифікатів, ТзОВ СІТІАВТО (ЄДРПОУ 43825824) - 1 сертифікат, ПП ТРЕЙД ЕНД КОМПАНІ (ЄДРПОУ 44140793) - 9 сертифікатів.

У разі відповідності заповнення сертифікатів з перевезення EUR.1 вимогам Доповнення 1 питання можливого його підроблення можна з`ясувати тільки після його направлення на перевірку на автентичність до уповноважених органів країни їх видачі (ст.32 Доповнення 1) та тільки у випадках, передбачених наказом Держмитслужби №329 від 15.07.2022р.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що ст.337 МК України чітко передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному наказі не встановлено вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку та обставини, що призвели до його вчинення, зокрема вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» , невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Колегія суддів зауважує, що для притягнення державного службовця до певного виду дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення дисциплінарного провадження.

Обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними і допустимими доказами, а не встановлюватись припущеннями.

З урахуванням викладеного, за наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Волинська митниця не врахувала усі дійсні обставини справи при проведенні дисциплінарного провадження, результати якого стали підставою для видання даного наказу. Як наслідок відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, і відповідно про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно доводів апелянта про не здійснення у встановленому законодавством порядку аналізу структури пільг щодо митних платежів та втрат внаслідок надання пільг, а також аналізу даних щодо сплати митних платежів у розрізі окремих платників суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Із змісту письмових пояснень ОСОБА_1 від 10.07.2023р видно, що очолюваним позивачем управлінням постійно здійснюється аналіз структури пільг щодо митних платежів в рамках діючих Угод про вільну торгівлю та втрат внаслідок надання таких пільг, аналізуються дані щодо сплати митних платежів у розрізі окремих платників.

За результатами такого аналізу до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів надається щомісячно та щоквартально звітність за формами та у строки, визначені наказом Держмитслужби України від 31.01.2020р. № 31 Про затвердження форм звітів та Методики щоквартального (щомісячного) моніторингу результативності та ефективності контролю визначення країни походження, правомірності використання пільг та преференцій зі сплати митних платежів (із змінами, внесеними наказом Держмитслужби України від 01.06.2021р. №403. З метою недопущення втрат внаслідок надання пільг у разі виявлення порушень застосування положень діючих Угод про вільну торгівлю платниками податків підготовлено доповідні записки керівництву митного органу від 14.02.2023р. № 7.3-15-03/10, від 16.03.2023р. № 7.3-15-03/20, від 19.04.2023р. № 7.3-15-03/25.

Відповідно до критеріїв, визначених Алгоритмом дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження, який затверджено наказом Держмитслужби від 15.07.2022р. № 329, у період січень-квітень 2023 року по конкретних платниках податків направлено на перевірку 556 документів про походження, з них 390 на транспортні засоби.

Отже, спростування наведених митним органом фактів порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків підтверджується наданими поясненнями останньої в ході проведення дисциплінарного провадження від 10.07.2023р.

Таким чином, покладення в основу наказу від 27.07.2023р. № 506-о Про застосування дисциплінарного стягнення як підставу його винесення акт про ненадання письмових пояснень від 25.07.2023р. колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач висловила свої письмові пояснення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Волинської митниці діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 140/21625/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 24.01.2024р.