Постанова

від 25.01.2024 по справі 460/43834/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №460/43834/22

адміністративне провадження № К/990/31162/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №460/43834/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Україна» до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Обрізка І.М., суддів: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трафік Україна» (далі - позивач, ТОВ «Трафік Україна») звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 05.07.2022 №325847 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позов задоволено.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті 08.03.2023 звернулась до суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

6. 27.06.2023 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 разом з клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що він не мав можливості подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 296 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в строк, визначний статтею 295 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Державної служби України з безпеки на транспорті, та апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

8. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу у межах строку, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Відповідач пояснює, що неможливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги була зумовлена обмеженим фінансуванням органів державної влади на час дії правового режиму воєнного стану, а тому він клопотав перед судом апеляційної інстанції про відстрочку сплати судового збору до закінчення апеляційного перегляду. Водночас суд апеляційної інстанції в задоволенні цього клопотання відмовив. Відповідач також звертає увагу, що ним було добросовісно виконано всі процесуальні дії під час подання повторної апеляційної скарги.

9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Державної служби України з безпеки на транспорті, та у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. З огляду на зазначене, судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2023.

10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. За висновком суду апеляційної інстанції, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить доказів щодо об`єктивних перешкод, з яких звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 30.01.2023 стало можливим лише 27.06.2023, а відсутність бюджетного фінансування не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11. 12.09.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті подано касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023.

12. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

13. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано його доводи щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права.

14. Так, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що вперше апеляційну скаргу було подано з дотриманням процесуального строку, однак через неможливість сплати судового збору скаргу було повернуто. На той момент на рахунку Державної служби України з безпеки на транспорті за КЕКВ 2800, за якими здійснюються видатки за сплату судового збору, фінансування не здійснювалось, на підтвердження чого до суду апеляційної інстанції була надана відповідна виписка. Проте суд апеляційної інстанції цього не врахував.

15. Скаржник указує, що неможливість подальшого звернення з апеляційною скаргою також була пов`язана з відсутністю бюджетного фінансування. Він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації права на апеляційне оскарження. Вдруге апеляційна скарга подана скаржником у максимально короткий строк з моменту оплати судового збору за подання апеляцінйої скарги.

16. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Загороднюку А.Г., Соколову В.М.

17. Ухвалою Суду від 28.09.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

18. Заперечень на касаційні скарги не надійшло.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

20. За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

21. За загальним правилом визначеним у статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

22. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

23. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Позиція Верховного Суду

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

26. У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

27. Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

28. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

29. Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в цій справі, відповідач зазначав, що вперше апеляційна скарга на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 була подана з дотриманням процесуального строку, проте була повернута Восьмим апеляційним адміністративним судом 17.04.2023 унаслідок несплати апелянтом судового збору. Вдруге апеляційна скарга ним подана 27.06.2023, тобто поза межами встановленого КАС України строку. Указував, що подальше звернення з апеляційною скаргою також було неможливим у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

30. У цьому контексті Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, отож відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

31. Результат розгляду судом апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке було заявлене відповідачем при поданні апеляційної скарги вперше, не є предметом оцінки у цьому касаційному провадженні, оскільки стосуються ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 про повернення апеляційної скарги, яка відповідачем не оскаржується.

32. Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

33. У ситуації з пропуском строків державними органами - поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

34. Отож відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

35. Такі висновки узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.04.2022 у справі №420/3670/20, від 27.10.2022 у справі №160/27647/21, від 31.01.2023 у справі №500/7666/21, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а.

36. Правову позицію стосовно зазначеного питання викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, де зазначено, що «особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення».

37. У контексті викладеного Суд уважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

38. Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в апеляційній скарзі і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.

39. Таким чином, ураховуючи, що в спірному випадку скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Судові витрати

42. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

43. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

44. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

45. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року залишити без змін.

46. Судові витрати не розподіляються.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов