Постанова

від 25.01.2024 по справі 560/7714/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 560/7714/23

адміністративне провадження № К/990/41901/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 (суддя Фелонюк Д.Л.) про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 (судді: Сторчак В.Ю. (головуючий), Граб Л.С., Полотнянко Ю.П.) у справі №560/7714/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 14.12.2021 № 0140861810 про застосування штрафних санкцій у розмірі 60469,15 грн.

2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження в справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав пропущення шестимісячного строку звернення до суду. Вказаною ухвалою також зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено; доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2023 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані Товариством в заяві від 20.06.2023.

Суд зазначив, що факт запровадження воєнного стану в Україні без доведення неможливості звернення до суду у встановлені строки позивача, у зв`язку з встановленням воєнного стану, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Позивач не надав доказів призупинення діяльності та її відновлення.

Товариству продовжено на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №560/7714/23.

5. На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду , яка вмотивована тим, що акт камеральної перевірки №8268/22-01-18-10/42686589 від 19.11.2021 та податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.12.2021 №0140861810 позивач не отримував і на його адресу поштовим відправленням вказані документи не надходили.

При цьому контролюючим органом 20.01.2023 списано 60451,19 грн штрафних санкцій з податку на додану вартість, що підтверджується випискою по рахунку Товариства. Про виникнення боргу позивач дізнався, отримавши лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області №4237/6/22-01-04-09-11 від 07.04.2023 разом з актом камеральної перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням. Також позивач звертає увагу на те, що камеральна перевірка, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, проведена без участі позивача.

Таким чином на переконання позивача строк на звернення до суду необхідно обчислювати з 07.04.2023 - дати отримання акту камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30.06.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023, визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані Товариством в заяві від 27.06.2023.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 14.12.2021 №0140861810 про застосування штрафних санкцій у розмірі 60469,15 грн залишено без розгляду.

7. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку наведені позивачем є неповажними.

Суди дійшли висновку, що причини пропуску строку звернення до суду не є поважними оскільки встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення за місцезнаходженням, податковою адресою позивача, а саме м. Хмельницький, вул. Кам`янецька буд. 16 оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і таке вважається належно врученим у відповідності до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України. Суди вказали, що пасивна поведінка платника податків не свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду, а обставини неотримання поштової кореспонденції не випливають на строки звернення до суд.

Таким чином, покликання на неотримання Товариством оскаржуваного рішення, як підстави поновлення строку судом визнано необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі позивач вказує, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття неправомірної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, судами належним чином не досліджено наявні в матеріалах справи докази, що були надані позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом її порушених прав та законних інтересів

Позивач наголошує, що дізнався про існування оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення лише 07.04.2023 - дата отримання листа Головного управління ДПС у Хмельницькій області №4237/6/22-01-04-09-11 від 07.04.2023, акту камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а відтак - шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з метою захисту його порушених прав та законних інтересів має розпочинати свій відлік саме з вказаної дати. Позивач вказує також і на те, що камеральна перевірка, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, проведена без його участі, а тому він не був і не міг бути об`єктивно обізнаний про порушення своїх прав та законних інтересів з боку відповідача раніше, ані ж отримав акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення, тобто 07.04.2023.

Вищезазначене, на переконання позивача, свідчить про поважність підстав пропуску звернення до суду та про безпідставне залишення позову без розгляду.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про пропущення позивачем строку звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

10. Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні у відповідності до положень статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення від форми "Н" від 14.12.2021 № 0140861810.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що позивач звернувся до суду з оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення з пропуском передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

Колегія судді вважає такий висновок правильним.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи контролюючим органом проведена камеральна перевірка Товариства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних за квітень, грудень 2019 року згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено акт №8268/22-01-18-10/42686589 від 19.11.2021. При перевірці використано, зокрема, податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, грудень 2019 року та встановлено порушення п.192.1 ст. 192, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка проведена без участі позивача.

Зазначений акт перевірки направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою м. Хмельницький, вул. Кам`янецька буд. 16 , проте лист був повернутий контролюючому органу 25.11.2021 з відміткою відділення поштового зв`язку "ліквідовано".

На підставі порушень, зафіксованих в акті №8268/22-01-18-10/42686589 від 19.11.2021, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.12.2021 №0140861810 про застосування штрафних санкцій у розмірі 60469,15 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення 15.12.2021 було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою м. Хмельницький, вул.Кам`янецька буд. 16 , який був повернутий контролюючому органу 17.01.2022 з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (місцезнаходженням) вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Також слід зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Отже обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.

Судами встановлено, що акт №8268/22-01-18-10/42686589 від 19.11.2021 та податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.12.2021 №0140861810 надіслані контролюючим органом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за місцезнаходженням, податковою адресою позивача.

Проте зазначена кореспонденція була повернута поштовою службою на адресу контролюючого органу з відмітками про причини невручення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а.с. 50, 52). Лист з податковим повідомленням - рішенням був повернутий контролюючому органу 17.01.2022 з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення вважається належним чином врученим Товариству 17.01.2022 і саме з зазначеної дати починає відлік шестимісячний строк звернення до суду з оскарження податкового повідомлення-рішення.

Позивач звернувся до суду з оскарження податкового повідомлення-рішення 04.05.2023, тобто з пропуском передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

В позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке було обґрунтоване тим, що про наявність податкового повідомлення - рішення від 14.12.2021 позивач дізнався лише 07.04.2023 після отримання акту перевірки та вказаного податкового повідомлення - рішення. Аналогічне обґрунтування було наведено позивачем і в заяві поданій на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Також позивачем було зазначено про призупинення діяльності у зв`язку з введенням військового стану з 24.02.2022.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неповажність наведених причин пропуску строку звернення до суду.

Доводи позивача відносно дати, з якої має обраховуватись початок перебігу строку для звернення до суду є помилковими з наведених вище Судом підстав.

Щодо доводів відносно не проведення діяльності у зв`язку з введенням військового стану, то слід зазначити, що зазначені обставини виникли з 24.02.2022, при цьому оскаржуване податкове повідомлення - рішення було направлено на адресу позивача ще в грудні 2021 року та повернуто контролюючому органу в січні 2022 року. При цьому позивачем не наведено жодної обставини та не надано доказів того, що він не мав змоги отримати поштову кореспонденцію з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції правильно також вказав, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку, така обставина може бути врахована судом, якщо вона знаходиться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку. Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності такого причинного зв`язку.

Інших обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом Товариством не наведено.

Тобто позивачем не доведено наявності обставин (причин), які не залежали від його волевиявлення та фактично унеможливили його своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в силу законодавчих приписів вважається врученими позивачу належним чином, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнано неповажними, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

13. З урахуванням статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №560/7714/23 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГРАНД» залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №560/7714/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник