Вирок

від 24.01.2024 по справі 369/933/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/933/24

Провадження № 1-кп/369/1470/24

В И Р О К

іменем України

24.01.24 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000834 від 14 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ Луганської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, розлучений, без місця реєстрації, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з угодою про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,

встановив:

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація. Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.

24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.

Того ж дня, близько 05:10 год. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України. Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей. Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України №734/2023 від 06.11.2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 №3429-ІХ із 05:30 год. 16.11.2023 строком на 90 діб.

За вказаної обстановки в державі, яка відноситься до особливого періоду, у громадянина України ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 27.10.2023, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у особливий період, шляхом поширення інформації з використанням мобільного месенжеру про проведення мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних, котре проводили військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ТЦК та СП), з метою уникнення військовозобов`язаних військового призову до Збройних Сил України у період дії воєнного стану в Україні.

На виконання свого умислу 27.10.2023, 03.11.2023, 06.11.2023, 07.11.2023 та 09.11.2023 ОСОБА_4 , який виконував обов`язки по забезпеченню пропускного режиму на територію житлового комплексу (далі ЖК)«Софіївський квартал» (будинки розташованих у АДРЕСА_2 ), перебуваючи у приміщенні малої архітектурної форми (далі МАФ), розташованого при вході/в`їзді до вказаного ЖК, поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_9 , після того як він пропускав військовослужбовців ТЦК та СП на територію ЖК « Софіївський квартал », знаючи, що вказані військовослужбовці прибули з метою адресного вручення повісток (тобто, мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних), у месенджері «Телеграм» у закритій групі, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », яка налічує 818 учасників, адміністратором якої є користувач під назвою «Охорона» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , неодноразово викладав повідомлення щодо вказаної законної діяльності представників ТЦК та СП, з метою уникнення військовозобов`язаних військового призову до Збройних Сил України у період дії воєнного стану в Україні.

Зокрема, 27.10.2023 о 18:50 год., ОСОБА_4 , на виконання свого умислу, перебуваючи у приміщенні МАФ за адресою: АДРЕСА_9 , від імені користувача «охорона» (админ). виклав повідомлення у месенджері «Телеграм» у закритій груш, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », наступного змісту: «адресна раздача повесток».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.11.2023 о 17:33 год., ОСОБА_4 , на виконання свого умислу, перебуваючи у приміщенні МАФ за адресою: АДРЕСА_9 , від імені користувача «охорона» (админ), виклав повідомлення у месенджері «Телеграм» у закритій групі, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », наступного змісту: «повестки адресно».

06.11.2023 о 17:00 год., ОСОБА_4 , на виконання свого умислу, перебуваючи у приміщенні МАФ за адресою: АДРЕСА_9 , від імені користувача «охорона» (админ), виклав повідомлення у месенджері «Телеграм» у закритій групі, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », наступного змісту: «повестки адресно».

07.11.2023 о 17:12 год., ОСОБА_4 , на виконання свого умислу, перебуваючи у приміщенні МАФ за адресою: АДРЕСА_9 , від імені користувача «охорона» (админ), виклав повідомлення у месенджері «Телеграм» у закритій групі, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », наступного змісту: «повестки адресно».

09.11.2023 о 17:53 год., ОСОБА_4 , на виконання свого умислу, перебуваючи у приміщенні МАФ за адресою: АДРЕСА_9 , від імені користувача «охорона» (админ), виклав повідомлення у месенджері «Телеграм» у закритій групі, мешканців вказаного ЖК, під назвою « Наша охорона СК », наступного змісту: «у нас опять в гостях ТЦК».

Згідно інформації, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими військовослужбовцями вказаного підрозділу, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом-України № 2105-ІХ від 03.03.2022, у зазначений період проводились мобілізаційні заходи з оповіщення військовозобов`язаних, у тому числі за адресою: АДРЕСА_9 (житловий комплекс « Софіївський квартал »). Крім того, згідно інформації вказаного ТЦК та СП, інформація, яка поширюється у групових чатах будинків, житлових комплексів щодо пересування та/або прибуття військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання останніми своїх службових обов`язків перешкоджає їх законній діяльності.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000834 від 14 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Так, 18 січня 2024 року між підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості підозрюваний та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгодженого покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та з можливістю виправлення особи без ізоляції від суспільства, зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, згоди підозрюваного на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.

Потерпілі в даному кримінальному провадженні відсутні.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, вирішити питання про речові докази у цьому кримінальному провадженні. При цьому, прокурор вказав, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення вперше, щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно за місцем проживання, відсутні обтяжуючі обставини.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого, щиро розкаявся, запевнював суд, що в подальшому подібного не вчинятиме, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, вказуючи, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити його підзахисному узгоджене сторонами покарання. Крім того, захисник просив вирішити питання про речові докази. Також, вказав, що обвинувачений кримінальне правопорушення вчинив вперше та щиро розкаюється у вчиненому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий період яке, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочинам.

Судом встановлено, що обвинувачений має середньо-спеціальну освіту, розлучений, без місця реєстрації, працює консьєржем ЖК «Софіївський квартал», за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, вчинення кримінального правопорушення вперше, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом враховано, що щире каяття, характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурору та захиснику також зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором.

На підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, покарання в межах санкції інкримінованій йому статті у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі ст. 75 КК України звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вказаний вид і розмір покарання та звільняючи обвинуваченого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання з іспитовим строком, суд виходить насамперед з того, що позбавлення чи обмеження прав і свобод обвинуваченого, у формі фізичної ізоляції від суспільства не є необхідним у цій конкретній справі для захисту суспільства та задоволення почуття обурення й справедливості потерпілого, і суспільства в цілому, виходячи зі ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , його характеру та обставин вчинення.

Звідси, виходячи, з пануючої нині ієрархії загальнолюдських цінностей цілком виправданим є застосування до покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, що повною мірою узгоджується з соціально-відновлювальною та запобіжною функціями покарання, які спрямовані на відновлення особистості з правослухняною поведінкою та запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із подальшим звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком є необхідним й достатнім для його виправлення, запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому та є домірним скоєному.

Арешт накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року на речі, які були вилучені 09.01.2024 за результатами обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у приміщенні МАФ, яке перебуває у володінні ОСББ «Шалімова 65» (код ЄДРПОУ - 42740719) поблизу будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_9, речі, а саме: 4 аркуші паперу із надрукованими записами, на першій сторінці заголовок «ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОХОРОНИ»; блокнот із рукописними записами на 160 арк., починається із запису «08.09.23», остання дата записів «08.01.24» та у вказаному блокноті зазначено по датах, час заїзду автомобілів, державний номерний знак, пояснювальний текст; блокнот із рукописними записами на 160 арк., починається із записів за «15.03.2023», остання дата записів «07.09» - скасувати.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 314, 373, 374, 468 - 469, 472 - 474, 475 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду від 18 січня 2024 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22023101110000834 від 14 листопада 2023 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Арешт накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року на речі, які були вилучені 09.01.2024 за результатами обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у приміщенні МАФ, яке перебуває у володінні ОСББ «Шалімова 65» (код ЄДРПОУ - 42740719) поблизу будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_9, речі, а саме: 4 аркуші паперу із надрукованими записами, на першій сторінці заголовок «ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОХОРОНИ»; блокнот із рукописними записами на 160 арк., починається із запису «08.09.23», остання дата записів «08.01.24» та у вказаному блокноті зазначено по датах, час заїзду автомобілів, державний номерний знак, пояснювальний текст; блокнот із рукописними записами на 160 арк., починається із записів за «15.03.2023», остання дата записів «07.09» - скасувати.

Речові докази:

- флеш-накопичувач San Disk 32 GB, серійний номер ВМ2112576161, з інформацією з робочого комп`ютера, який переданий на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-сім-картка «Київстар» із номером НОМЕР_1 ; 4 аркуші паперу із надрукованими записами, на першій сторінці заголовок: « ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОХОРОНИ », які передані на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області - знищити;

- блокнот із рукописними записами на 160 арк. Починається із запису «08.09.23», остання дата записів «08.01.24». У вказаному блокноті вказано по датам, час заїзду автомобілів, державний номерний знак, пояснювальний текст; блокнот із рукописними записами на 160 арк. Починається із записів за «15.03.2023». Остання дата записів «07.09», які передані на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області - повернути уповноваженій особі ОСББ «Шалімова 65».

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1