КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №758/13624/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/361/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року, -
за участю:
представника власника майна ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023 та накладено арешт на грошові та валютні кошти ТОВ «Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 24838096), які у безготівковій формі знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), зупинивши видаткові операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
Накладено арешт на грошові та валютні кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), які у безготівковій формі знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), зупинивши видаткові операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвокат ОСОБА_6 ,подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді, в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526) та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині арешту грошових коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 банківської установи АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), що належить ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат».
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскаржувана ухвала про арешт майна ухвалена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що як свідчить довідка інтернет провайдера ТОВ «Мережа Ланет» (вих. №27112023001 від 27.11.2023р.) щодо ІР адреси TOB НВО «Ромсат» використовує ІР адресу НОМЕР_3 , що не відповідає номеру ІР адреси в клопотанні прокурора. Таким чином, твердження прокурора про подання ТОВ НВО «Ромсат» електронної звітності з використанням ІР адреси НОМЕР_4 не відповідає фактичним обставинам.
Також апелянт зазначає, що як вбачається із оскаржуваної ухвали, питання пов`язаності групи суб`єктів господарювання прокурором фактично не досліджене, доказів пов`язаності ТОВ «НВО «Ромсат» із групою СГ не наведено. При цьому прокурором, пов`язаність суб`єктів визначена лише в якості припущення. Однак припущення прокурора спростовується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти ТОВ НВО «Ромсат» обґрунтоване недостовірними висновками про фактичні обставини справи, що є порушенням ч. 2 ст. 173 КПК України. В порушення ч. 2 статті 171 КПК України прокурором не додано до клопотання доказів того, що ТОВ НВО «Ромсат» відповідає законодавчо визначеним критеріям особи пов`язаної з іншими юридичними особами.
Крім того апелянт зазначає, що слідчим суддею в порушення п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України не було враховано можливість використання майна, як доказу зокрема: не перевірено що майно фактично відсутнє (0.00 грн. на рахунку). Не встановлено яким чином, грошові кошти які в майбутньому можуть надійти на рахунок в АТ «КБ «Глобус» мають відношення до кримінального провадження. Не встановлено, що грошові кошти отримані ТОВ НВО «Ромсат» в рамках виконання контрактів з ТОВ «Укрспецсервіс» надійшли на рахунки в АТ «Кредобанк». Не встановлена фактична грошова сума, яка підлягає арешту.
Апелянт також звертає увагу на те, що даною ухвалою слідчого судді заборонено використання коштів для оплати поточних витрат ТОВ НВО «Ромсат», окрім виплати заробітної плати та сплати податків. Таким слідчий суддя фактично зупинив господарську діяльність ТОВ НВО «Ромсат», позбавивши можливості оплачувати щоденні операційні видатки (орендна плата, ремонт обладнання, оплата енергоносіїв, придбання комплектуючих та вузлів для виконання діючих контрактів, включаючи контракти з постачання критично важливих робіт та товарів в енергетичній, телекомунікаційній галузях, припинено погашення кредитів та відсотків за кредитами, що додатково створює загрозу застосування штрафних санкцій кредиторами ).
Згідно податкового розпису ТОВ «НВО «Ромсат» є великим платником податків. Розмір валового доходу за 9 місяців 2023 року без врахування податку на додану вартість становить 1 248 173 080 гривень, сума фактично сплаченого податку па прибуток становить 15 427 238 гривень.
Згідно наказу про штатний розклад кількість працівників, що перебувають у трудових відносинах з ТОВ «НВО «Ромсат» становить 140 осіб. У зв`язку з неможливістю продовжувати нормальну господарську діяльність заявник буде змушений направити працівників в неоплачувану відпустку, оскільки без можливості оплачувати поточні матеріальні та фінансові видатки, заявник не матиме можливості продовжити звичайний виробничий процес.
В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав, а тому з урахуванням викладеного та думки представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора, а також з урахуванням строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Подільською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудове слідство здійснюється за матеріалами Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, за фактом організації протиправного механізму розкрадання коштів наданих Дитячим Фондом ООН ЮНІСЕФ.
За наявною інформацією, Дитячим Фондом ООН ЮНІСЕФ разом з Міністерством соціальної політики України реалізовується багатоцільова програма грошової допомоги «Спільно» для вразливих родин з дітьми, які постраждали через війну та потребують фінансової підтримки.
В рамках вказаної програми здійснювалася закупівля блочно-модульних котельнь (далі БМК) на твердому паливі різної потужності, які встановлювались в інклюзивно-ресурсних центрах та закладах освіти на території м. Києва та в інших областях.
Так, під час досудового розслідування перевіряються обставини, за яких протягом 01.01.2022-30.06.2023 Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ здійснив закупівлю БМК у ТОВ «Укрспецсервіс» (ЄДРПОУ 24838096) на загальну суму 162 449 998 грн.
За попередньою інформацією, яка перевіряється у кримінальному провадженні, посадовими особами ТОВ «Укрспецсервіс» створено механізм привласнення частини грошових коштів отриманих від ЮНІСЕФ шляхом значного завищення вартості БМК.
Так, з метою привласнення коштів посадові особи ТОВ «Укрспецсервіс» залучили до протиправної діяльності посадових осіб ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), ТОВ «Моллбуд» (ЄДРПОУ 44726115), ТОВ «Навітас» (ЄДРПОУ 37833334), ТОВ «Наві променерго» (ЄДРПОУ 44545207) та ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз» (ЄДРПОУ 05495354, далі ТДВ «БЗКУ Арденз»).
Механізм протиправної діяльності полягає в тому, що під час проходження ланцюгом постачання котлів для БМК їх вартість від виробника до кінцевого споживача зростає на 38%.
Відповідно до аналізу податкових накладних, ТДВ «БЗКУ Арденз» (виробник котлів Ardenz) здійснило реалізацію котлів на ім`я ТОВ «Навітас» за наступними цінами:
- Ardenz Т1000 (котел водогрійний димогарний Т1000) - 608 330 грн/1 шт.;
- Ardenz Т 500 (котел водогрійний димогарний Т500) - 408 330 грн/1 шт.
В подальшому, ТОВ «Навітас» здійснило реалізацію зазначених котлів на ім`я ТОВ «НВО «Ромсат» за наступними цінами:
- Ardenz Т1000 (котел водогрійний димогарний Т1000) - 710 000 грн/1 шт.;
- Ardenz Т 500 (котел водогрійний димогарний Т500) - 500 000 грн/1 шт.
В свою чергу, ТОВ «НВО «Ромсат» здійснило реалізацію тих самих котлів на ім`я ТОВ «Укрспецсервіс» за наступними цінами:
- Ardenz Т1000 (котел водогрійний димогарний Т1000) - 816 500 грн/1 шт.;
- Ardenz Т 500 (котел водогрійний димогарний Т500) - 575 000 грн/1 шт.
Таким чином, загальна вартість товарів (котли Ardenz Т 1000 - 10 шт, та котли Ardenz Т 500 - 22 шт) по ланцюгу постачання від виробника до ТОВ «Укрспецсервіс» зросла на 38%, з 18 079 872 грн до 24 978 000 грн, тобто на 6 898 128 грн.
В подальшому, ТОВ «Укрспецсервіс» використовувало вказані котли для виготовлення БМК з використанням каркасів, вузлів та деталей постачальником яких являється ТОВ «Моллбуд».
Поряд з цим, відповідно до аналізу податкових накладних ТОВ «Укрспецсервіс» встановлено різке зростання ціни постачання товарів під час реалізації БМК на адресу кінцевих споживачів.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «НВО «Ромсат», ТОВ «Навітас» та ТДВ «БЗКУ Арденз» можуть бути пов`язаними між собою суб`єктами господарської діяльності через спільну ІР-адресу для подання електронної звітності, а саме 192.168.1.253.
Окрім цього, у ході дослідження фінасово-господарської діяльності ТОВ «Укрспецсервіс» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдженням зброї масового знищення та інших правопорушень здійснено аналіз податкових накладних Товариства протягом січня 2022 - червня 2023, яким встановлено, реалізацію товарів (Блочно-модульна котельня БМК-1000) в адресу неплатників ПДВ на загальну суму 71 787 526 грн без нарахування податкових зобов`язань (20%) у сумі 14 357 505 грн, що в свою чергу призвело до завищення від`ємного значення ПДВ на суму 4 606 471 гривень та заниження ПДВ від даних фінансово-господарських операцій на суму 9 751 034 грн ймовірно з метою їх подальшої легалізації.
Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Моллбуд» в період з січня 2022 - червня 2023 можливо була спрямована на штучне створення первинних бухгалтерських документів, які були підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку ТОВ «Укрспецсервіс» на загальну суму 23 790 000 грн (у т.ч. ПДВ - 3 965 000), в результаті чого можливе заниження ТОВ «Укрспецсервіс» податку на додану вартість на суму 3 965 000 грн з їх можливою подальшою легалізацією.
10.11.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках банківської установи АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526) - ТОВ «Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 24838096), номер розрахункового рахунку НОМЕР_1 ; та ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), номер розрахункового рахунку НОМЕР_2 , в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що зазначені у клопотанні рахунки визнані постановою прокурора речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, виникла необхідність в накладенні на них арешту слідчим суддею.
15.11.2023 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові та валютні кошти, зазначені у клопотанні.
Оскільки дана ухвала оскаржена представником ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвокатом ОСОБА_6 , тільки в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42023102070000288 від 19.09.2023, слідчий суддя виходив з того, що з матеріалів клопотання вбачається, що ТОВ «Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 24838096) відкрито рахунок НОМЕР_1 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526); ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), відкрито рахунок НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526). Відтак, слідчий суддя вважав, що у випадку використання вказаних банківських рахунків в зазначених в клопотанні злочинних цілях, грошові кошти, які на них містяться можуть відповідати ознакам наведеним в ст. 98 КПК.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на грошові та валютні кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), які у безготівковій формі знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), з тих підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження №42023102070000288 від 19.09.2023, а тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», в такий спосіб, з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні, на даний час, з урахуванням обставин кримінального провадження є всі підстави вважати, що зазначені грошові та валютні кошти, що перебувають у власності ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», відповідають ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речового доказу з метою збереження, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доводи сторони захисту, щодо того, що слідчий суддя фактично зупинив господарську діяльність ТОВ НВО «Ромсат», колегія суддів не приймає до уваги, так як, колегією суддів не встановлено та апелянтом не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Враховуючи всі обставини, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023 в частині накладення арешту на грошові та валютні кошти ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (ЄДРПОУ 39689490), які у безготівковій формі знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), зупинивши видаткові операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати,- залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» - адвоката ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116554153 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні