Рішення

від 25.01.2024 по справі 314/3939/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3939/23

Провадження № 2/314/164/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.01.2024 м. Вільнянськ

Справа № 314/3939/23;

провадження № 2/314/164/2023;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач Фермерського господарства «Халепін К.В.»;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Халепін К.В.» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення ділянки,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Валочкіна В.В.,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фермерського господарства «Халепін К.В.» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення ділянки, де просить:

1.Усунути перешкоди власнику земельної ділянки ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 2321581300:06:002:0062, площею 2 га, шляхом заборони Фермерському господарству «Халепін К.В.» код ЄДРПОУ: 31540257, користуватися цією ділянкою та зобов`язати повернути ділянку власнику.

2.Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 37631533 внесений 03.08.2020 про реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 .

3.Витребувати від Вільнянської міської адміністрації Запорізького району Запорізької області та від відповідача Фермерського господарства «Халепін К.В.» оригінали договорів оренди земельної ділянки серія та номер: б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на території Петро Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області має у власності земельну ділянку площею 2 га, цільове призначення ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321581300:06:002:0062.

У 2020 році позивач ОСОБА_1 вів перемовини із головою ФГ «Халепін К.В.» на предмет передачі своєї земельної ділянки в оренду господарству. На підтвердження своїх прав на земельну ділянку, на вимогу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 передав йому ряд правовстановлюючих документів. Однак перемовини закінчились безрезультатно, оскільки сторони не досягли згоди з приводу розміру орендної плати. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що він не укладав договір оренди і земельну ділянку в оренду не передавав, ніякого договору не підписував.

У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 довідався про те, що ФГ «Халепін К.В.» зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки, без номера, від 01.07.2020, строком на 25 років, запис № 37631533 внесений 03.08.2020. При цьому, позивач ОСОБА_1 нікому не надавав згоди на укладення договору оренди та його реєстрацію в реєстраційних органах, договору не підписував, користуватись земельною ділянкою нікому не довіряв, обробляти земельну ділянку бажає сам. Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає, що оскільки він є власником земельної ділянки, не досяг згоди із відповідачем, договір оренди не підписував, згоди на його підписання нікому не надавав, то цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а реєстрація договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є безпідставною та неправомірною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Представник позивача надав свою згоду на заочний розгляд справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, роз`яснено права сторін.

Ухвалою суду від 11.10.2023 витребувано у Вільнянської міської ради та ФГ «Халепін К.В.» оригінали договорів оренди земельної ділянки серія та номер б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 , який зареєстровано 03.08.2020 за № 37631533.

17.10.2023 на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2023 Вільнянською міською радою до суду надано інформацію стосовно витребування оригіналу договору оренди землі.

Ухвалою суду від 23.10.2023 витребувано у Вільнянської міської ради електронні копії документів, виготовлені шляхом сканування, на підставі яких проведено реєстраційні дії щодо договорів оренди земельної ділянки серія та номер б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 , який зареєстровано 03.08.2020 за № 37631533.

27.10.2023 на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2023 Вільнянською міською радою до суду надано витребувані документи.

Ухвалою суду від 23.11.2023 у ФГ «Халепін К.В.» витребувано оригінал договору оренди земельної ділянки серія та номер б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 , який зареєстровано 03.08.2020 за № 37631533; підтвердження про отримання позивачем ОСОБА_1 орендної плати від ФГ «Халепін К.В.» за договором оренди землі від 01.07.2020.

Ухвалою від 23.11.2023 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2 га, цільове призначення ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321581300:06:002:0062.

01 липня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321581300:06:002:0062, яка належить йому на праві власності, без номера, строком на 25 років, який 03.08.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 37631533. При цьому, позивач ОСОБА_1 нікому не надавав згоди на укладення договору оренди та його реєстрацію в реєстраційних органах, договору не підписував, користуватись земельною ділянкою нікому не довіряв, обробляти земельну ділянку бажає сам.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій форм.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2 га, цільове призначення ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321581300:06:002:0062 (а.с. 7-8).

01 липня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321581300:06:002:0062, яка належить йому на праві власності, без номера, строком на 25 років, який 03.08.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 37631533.

Вказаний договір позивач ОСОБА_1 не підписував. Відповідачем не спростовано даного твердження позивача, відзив на позовну заяву від ФГ «Халепін К.В.» до суду не надходив.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що при укладенні договір оренди земельної ділянки, без номера, від 01.07.2020 від імені ОСОБА_1 з ФГ «Халепін К.В.» було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 , а відтак такий договір є неукладеним. Таким чином, договір оренди землі без номера, від 01.07.2020,що укладенийміж позивачемта ФГ«Халепін К.В.» припинив свою дію.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 прийнятої в межах розгляду цивільної справи № 145/2047/16-ц, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, позивач у цій справі наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою шляхом зобов`язання ФГ «Халепін К.В.» повернути земельну ділянку власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за договором про оренди вказаної земельної ділянки від 01.07.2020 не виникли через його не укладення, є ефективним способом захисту порушених прав позивача, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За приписами ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору на спірну земельну ділянку за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди власнику земельної ділянки ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 2321581300:06:002:0062, площею 2 га, зобов`язавши Фермерське господарство «Халепін К.В.» повернути земельну ділянку власнику.

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 37631533 внесений 03.08.2020 про реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.07.2020, видавник: ФГ «Халепін К.В.»/ ОСОБА_1 .

4. Стягнути з Фермерське господарство«Халепін К.В.» (код ЄДРПОУ 31540257, адреса: Запорізька область, Запорізький район, село Петро - Свистунове, вулиця Степова, будинок 1) на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом 30днів здня йогопроголошення.Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду.Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25.01.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Халепін К.В.», код ЄДРПОУ 31540257, адреса: Запорізька область, Запорізький район, село Петро - Свистунове, вулиця Степова, будинок 1.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

25.01.2024