Ухвала

від 22.01.2024 по справі 127/30461/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/30461/23

Провадження №11-кп/801/173/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю учасників судового провадження:

прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено 02 вересня 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023025030000192,

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, працює офіс-адміністратором в ТОВ "САХМА", проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, стрільця другого відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти Добровольчого формування Вінницької міської територіальної громади,

визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 ККУкраїни,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Вказаним вироком визнано винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначено ОСОБА_9 покарання за ч. 1ст.309КК України у виді двох років обмеження волі.

Відповідно довимог ст.75КК України судом ухвалено звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України судом зобов`язано ОСОБА_9 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2023 року, на майно, яке перебувало у володінні ОСОБА_9 та вилучене під час огляду місця події 01.09.2023, а саме на полімерний зіп пакет з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яку було поміщено до спец. пакету НПУ №WAR118673.

Речовий доказ, а саме речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, а саме канабіс, який поміщено до спец. пакету експерта служба 5623314 та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, судом ухвалено знищити.

Також судом ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1912,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот дванадцять гривень 00 коп.).

Згідно з вироком ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в невстановлену дату та час, але не пізніше 01 вересня 2023 року, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту наркотичну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

В подальшому, 01 вересня 2023 року, близько 13 год. 37 хв., перебуваючи по вулиці Політехнічна 4, у місті Вінниця, ОСОБА_9 був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області з метою перевірки відповідно до ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин, ОСОБА_9 усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього в лівій кишені знаходиться згорток, обмотаних ізолюючою стрічкою зеленого кольору, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина - амфетамін.

При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події, в період часу з 15.03 год. до 15.07 год. 01 вересня 2023 року, по вулиці Політехнічній, у місті Вінниця, на проти буд. 4, в присутності двох понятих ОСОБА_9 добровільно надав згоду на вилучення у нього згортку, який обмотаний ізолюючою стрічкою, в середині якої знаходиться поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною - амфетамін, який він зберігав для власного вживання.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/15763-НЗПРАП від 07.09.2023, в наданій на дослідження речовині, міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься та психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній речовині, масою 0,8788 г, маса амфетаміну становить 0,1862 г.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів таблиця II, список № 2) амфетамін, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Згідно Наказу МОЗ України № 280 від 15.05.2015 року, який затверджує зміни до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», для кримінально караного діяння маса психотропної речовини - амфетаміну, має бути більш як 0,15 г., а вага вилученої психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін є 0,1862 г.

Прокурор ОСОБА_6 , враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_9 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Із заяви ОСОБА_9 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету посягання, його кількісних та вартісних ознак, суми заподіяних збитків, способу розпорядження майном. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений, його захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 просить змінити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2023 стосовно обвинуваченого в частині призначеного покарання, призначивши більш м`яке покарання в виді штрафу.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м?якого покарання, передбаченого санкцією ст.309 ч.1 КК України у виді штрафу, оскільки обвинувачений не працює, тому такий вид покарання не зможе бути виконаний засудженим самостійно через відсутність джерела доходу. Зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки судом не було повно з?ясовано всі обставини в зв?язку з відсутністю в матеріалах досудового розслідування характеризуючих документів щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .

Апелянт наголошуєна тому,що обвинувачений ОСОБА_9 працює вТОВ «Сахма»(ЄДРПОУ40724543)на посадіофіс-адміністратораз 01.11.2021та заперіод з01.06.2023по 30.11.2023отримав дохід75тисяч гривень.Окрім цього,обвинувачений ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності притягається вперше, є стрільцем добровольчого формування №2 Вінницької міської територіальної громади та позитивно характеризується та позитивно характеризується за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин, наявні правові підстави змінити призначене обвинуваченому покарання на покарання в виді штрафу.

Звертає увагу колегії суддів на те, що до обвинувального акту, який було передано стороною обвинувачення до суду першої інстанції для розгляду по суті, не було долучено розписки обвинуваченого ОСОБА_9 про отримання копії обвинувального акту. Натомість прокурором було долучено дві розписки про отримання захисником ОСОБА_10 копії обвинувального акту та розписку про отримання захисником ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_9 копій матеріалів дізнання на 72 аркушах та ознайомлення з відеозаписом шляхом його перегляду.

Позиції учасників судового розгляду

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_9 підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги захисника, просили її задовольнити, змінити оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання, призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання в виді штрафу, оскільки обвинувачений працює та отримує заробітну плату, а тому може сплатити штраф.

Прокурор ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просили її залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок-без змін. Окрім того, прокурор ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду просила долучити до матеріалів кримінального провадження розписку ОСОБА_9 від 29.09.2023 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, яку не було долучено внаслідок технічної помилки.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого в підтримку апеляційної скарги, прокурорів, які просили вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до такого висновку.

За правилами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Вказані положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегією суддів установлено, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, було здійснено в порядку ст. 381, ст. 382 КПК України, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду та правильність правової кваліфікації його дій в апеляційній скарзі захисником не оскаржуються, а тому, колегією суддів не переглядаються. За таких обставин, колегія суддів переглядає вирок суду виключно в частині призначеного покарання.

Згідно із ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому воно повинно бути необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

У той же час у ст. 50 КК України зазначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного кримінального правопорушення і особою винного.

Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом`якшуючих покарання обставин, тощо, а й особливості вчинення конкретного кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

На переконанняколегії суддів,призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції зазначених вимог в повному обсязі не дотримався та призначив занадто суворе покарання.

Так, судом враховано тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, конкретні обставини справи, проте недостатньо враховано виключно позитивні відомості про особу обвинуваченого .

Вивченням даних про особу обвинуваченого судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання у виді двох років обмеження волі з застосуванням ст.75, 76 КК України, однак не вбачав підстав для застосування більш м`якогопокарання,передбаченого санкцієюч.1ст.309КК Україниу видіштрафу,оскільки обвинуваченийне працює.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де зарекомендував себе з позитивного боку, у конфліктних ситуація з сусідами не помічений, підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами, скарги на нього від сусідів відсутні. Також обвинувачений є стрільцем другого відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти Добровольчого формування Вінницької міської територіальної громади, де зарекомендував себе з позитивної сторони.

Крім того, з наданих стороною захисту відомостей, вбачається що обвинувачений ОСОБА_9 працює офіс-адміністратором в ТОВ "САХМА" з 01.11.2021 та за період з 01.06.2023 по 30.11.2023 отримав дохід 75 тисяч гривень.

А томуколегія суддів,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,яке єкримінальним проступком,відсутність йоготяжких суспільнонебезпечних наслідків,а такожособу обвинуваченого,який працюєофіс-адміністраторомв ТОВ"САХМА",його молодийвік,вперше вчинивкримінальне правопорушення,позитивно характеризуєтьсяза місцемпроживання,не перебуваєна спеціальнихобліках,є стрільцемдругого відділенняпершого стрілецькоговзводу третьоїстрілецької ротиДобровольчого формуванняВінницької міськоїтериторіальної громади,визнає винута щиророзкаюється,активно сприяврозкриттю кримінальногоправопорушення,відсутність обставин,що обтяжуютьпокарання,вважає занеобхідне пом`якшитипризначене обвинуваченому ОСОБА_9 покарання допокарання увиді штрафув розмірі,передбаченому санкцієюінкримінованої статті.

Таким чином, з урахуванням того, що обвинувачений працевлаштований та має можливість сплатити штраф, що було встановлено судом апеляційної інстанції, застосування судом першої інстанції ст.75 КК України до особи, яка вчинила кримінальний проступок, не може бути перепоною для індивідуалізації покарання, зокрема шляхом призначення більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 309 КК України.

На переконання колегії суддів, покарання в виді штрафу забезпечить дотримання засад призначення покарання, у тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним матеріальному стану обвинуваченого, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Окрім того, під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи захисника про те, що до обвинувального акту, який було передано стороною обвинувачення до суду першої інстанції для розгляду по суті, не було долучено розписки обвинуваченого ОСОБА_9 про отримання його копії.

Колегія суддів зауважує, що за правилами ч.1 ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.

Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов`язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб`єкта, який має виключне право та обов`язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику, а її недотримання має наслідком повернення обвинувального акта прокурору, проте вказане залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурором під час скерування обвинувального акта до суду першої інстанції було долучено дві ідентичні розписки про отримання захисником ОСОБА_10 копії обвинувального акту та розписку про отримання захисником ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_9 копій матеріалів дізнання на 72 аркушах та ознайомлення з відеозаписом шляхом його перегляду.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду сторона обвинувачення надала оригінал розписки ОСОБА_9 від 29.09.2023 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та пояснила, що оригінал розписки не було долучено внаслідок технічної помилки. При цьому, достовірність наданої стороною обвинувачення розписки під час апеляційного розгляду не заперечував обвинувачений ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, а також те, що сторона захисту не оспорює висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а лише оспорює вирок суду виключно в частині призначеного покарання колегія суддів вважає, що за таких обставин як прокурором, так і судом першої інстанції вимоги КПК України в даному разі були лише формально порушені.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405,406, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України змінити в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст.309 КК України в виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень (тридцять чотири тисячі гривень).

У решті вирок залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4