Рішення

від 17.01.2024 по справі 368/1269/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1269/23

2/368/186/24

Рішення

Іменем України

"17" січня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Варлам Є.Р.

позивача ОСОБА_1

та представника позивача адвоката Клапчука Ф.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

встановив:

позивач та його представник просять суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок (загальна площа приміщень 67.80 кв. м.) з господарськими будівлями і спорудами (прибудова під літ. а, ґанок під літ. а1, сарай під літ. Б, колодязь питний №1, огорожа №2) за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За життя ОСОБА_3 заповіту на належне йому майно складено не було.

ОСОБА_1 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та спадкоємцем його майна за законом першої черги.

Крім позивача, іншим спадкоємцем майна ОСОБА_3 є рідний брат позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно надувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач прийняв спадщину померлого ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з ним. Факт спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_3 підтверджується, зокрема, довідкою, виданою виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради с. Горохове, Горохівське № 108 від 01.09.2022 року.

Відповідач у встановленому законом порядку спадщину ОСОБА_3 не прийняв.

04.09.2023 року позивач звернувся до державного нотаріуса Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачової Л.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

У листі від 04.09.2023 року №377/02-14 державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Л.І. повідомила позивачу про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю у позивача документів, які підтверджували б право власності спадкодавця на житловий будинок.

Згідно з довідкою КП КОР «Київське обласне БТ1» від 25.10.2022 року № 2185 станом до 01.01.2013 року державна реєстрація житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проводилася.

Отже, оскільки позивач не має правовстановлюючих документів ОСОБА_3 на житловий будинок, він не може в нотаріальному порядку оформити спадщину свого батька ОСОБА_3 .

Відповідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладеного в п. 23 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має з`ясовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У випадку, коли нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку с винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Передумовою для подачі позову до суду про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, є відсутність іншого, крім судового, шляху для визнання її права.

Відсутність правовстановлювальних документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 в рамках справи № 557/1209/16-ц).

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України, положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.06.2018 по справі №597/1070/15-ц).

Таким чином, за наявності перешкод у оформленні спадкових прав через нотаріуса, спадкоємець може звернутися з позовом про визнання права власності до суду.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже у випадку, коли нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом, сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Пунктом 9 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Підставою для визнання за позивачем права власності на житловий будинок та земельні ділянки, що належали ОСОБА_3 , є наявні у позивача:

- довідка КП КОР «Київське обласне БТІ» від 25.10.2022 року № 2185;

- технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.10.2022 року.

Отже, оскільки нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 та відсутні будь-які інші способи для реалізації його спадкових прав, то наявні усі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно ОСОБА_3 в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази в справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Гороховського старостинського округу стало відомо, що частину житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було передано правлінням колгоспу «Більшовик» сім`ї ОСОБА_3 у 1986 році. За даний період архівні дані не збереглися.

Згідно засідання виконавчого комітету Горохівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 02 від 22.02.2011 року в частину житлового будинку по АДРЕСА_1 було надано дозвіл на реєстрацію ОСОБА_4 з дітьми, оскільки вона проживала у будинку з 2005 року.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що на даний час працює старостою села та по питанню будинку АДРЕСА_1 йому відомо, що в одній частині будинку жила сім`я ОСОБА_6 , а в іншій частині жили різні сім`ї.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи, згідно якої 19.11.2011 року позивачем було подано заяву про прийняття спадщини та була відкрита спадкова справа № 365/2011.

Окрім того, 19.11.2011 р. позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про прийняття спадщини за законом, яка склалася із земельної ділянки площею 2,84 га, яка розташована на території Горохівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

За статтею 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1ст. 1233 ЦК України).

Заст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 55Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 ЦК Українипередбачено, щовласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захистув порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позовпідлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на частину житлового будинку (загальна площа приміщень 67,80 кв.м.), яка складається з : 1-1 веранда, 1-2 коридор, 1-3 кухня, 1-4 кімната з частиною господарськими будівлями і спорудами (прибудова під літ. а, ґанок під літ. а, сарай під літ. Б, колодязь питний №1, огорожа №2) за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб -адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.01.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко