Рішення

від 16.01.2024 по справі 758/3437/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3437/18

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Кулак Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Іллічівське», про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначав, що 09.06.16 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_2 під його керуванням.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 08.12.17 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Форд», н.з. НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень.

Розмір матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження автомобіля становить 30 576 грн. 90 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача на його користь 30 576 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, а також: 4 500 грн. витрат на проведення оцінки та судовий збір.

У відзиві на позов, відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на наступне.

На час дорожньо-транспортної пригоди, його цивільно-правова відповідальність, як власника автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Іллічівське». Однак, позивач, не звертаючись до страхової компанії, вирішив одразу подати позов до ОСОБА_2 .

Ліміт відповідальності згідно полісу № АС 6682449 становить 50 000 грн.

Оскільки сума, яку заявляє позивач, повністю покривається страховим полісом, він є неналежним відповідачем у справі, а тому відшкодування шкоди повинно здійснити ПрАТ Іллічівське».

Крім того, матеріали справи не містять документів, які б надавали позивачу право користування автомобілем Форд», н.з. НОМЕР_2 , а довіреність, яка надавала право розпорядження та користування автомобілем ОСОБА_3 було видано 10.08.16, в той час як дорожньо-транспортна пригода сталася 09.01.16.

Згідно довіреностей від 10.08.16 та від 26.02.18 ОСОБА_1 надано право, зокрема, представляти інтереси ОСОБА_3 як власника автомобіля, бути представником в усіх судових установах, вести від імені довірителя справи стосовно автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі та не має права отримувати на свою користь суми на відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, оскільки власник автомобіля - ОСОБА_3 , не наділила позивача такими повноваженнями.

Щодо пошкоджень автомобіля, зазначених у звіті, наданого позивачем на обґрунтування розміру матеріальної шкоди, відповідач вказує на те, що перелік пошкоджень автомобіля не відповідає тим пошкодженням, які були завдані автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.06.16.

Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказав на те, що він є належним позивачем у справі, оскільки володіє автомобілем на законних підставах.

10.06.16 він звернувся до ПрАТ СТ «Іллічівське» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, однак, постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена у грудні 2017, тобто більше ніж через рік, а тому він не зміг звернутися до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування вчасно.

До того ж, з 06.12.16 ПрАТ СТ «Іллічівське» позбавлено членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ.

Отже, відповідач є належним відповідачем у справі.

У подальшому, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 23 883 грн. 11 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, позивач і відповідача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, третя особа була повідомлена про дату та час судового засідання, причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що власником автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 2).

Згідно з довіреністю від 26.02.2018, виданої ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , останній має право на користування та розпорядження автомобілем (а.с. 8).

Згідно вказаної довіреності ОСОБА_1 має право одержувати страхове відшкодування.

А тому твердження відповідача щодо того, що ОСОБА_1 не має права на отримання відшкодування, внаслідок пошкодження автомобіля та у зв`язку з цим є неналежним позивачем у справі спростовується вказаною довіреністю, виданої власником автомобіля на ім`я ОСОБА_1

09.06.16 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 08.12.17 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с. 10).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Форд», н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику, внаслідок пошкодження автомобіля складає 39 076 грн. 90 коп. (а.с. 12-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, особою, яка відповідає за відшкодування матеріальної шкоди позивачу є відповідач.

Разом з тим, як установлено судом, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Форд», н.з. НОМЕР_1 , станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 09.06.16, була застрахована в ПрАТ «СТ «Іллічівське» (поліс № АС 6682449) (а.с. 11).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)).

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відповідно до ст. 22.1. Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказів того, що розмір матеріальної шкоди перевищує ліміт відповідальності, визначеного у договорі про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 11), а також доказів того, що позивач звертався до ПрАТ «СТ «Іллічівське» з заявою про виплату страхового відшкодування та йому страховиком було відмовило у виплаті страхового відшкодування за страховою подією, яка мала місце 09.06.06 позивачем суду не надано.

До того ж, згідно відомостей відносно ПрАТ «СТ «Іллічівське», які містяться на сайті https://youcontrol.com.ua/ товариство не перебуває в процесі припинення.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, визначеній у ст. 3 Закону.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Такий висновок суду узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.18, справа № 755/18006/15-ц.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 23 883 грн. 11 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 22, 29, 30, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кар тки платника податків НОМЕР_4 ), третя особа - приватне акціонерне товариство «Іллічівське» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 12, код ЄДРПОУ 25186738) про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.01.24.

Суддя С. С. Захарчук