Ухвала

від 24.01.2024 по справі 760/22127/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22127/23 4-с/760/35/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк В.С., скаржника ОСОБА_1 та її представників Єфремової Ж.А. , Маляра С.А. , державного виконавця Цапенко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни від 14 вересня 2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальностю "САП Україна", -

ВСТАНОВИВ:

Боржник ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку ст.447 ЦПК України, в якій просила: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. від 14 вересня 2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1; зобов`язати державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. скасувати державну реєстрацію обтяжень щодо заборони відчуження квартир.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що оскаржуваною постановою відкрито ВП, у рамках якої ОСОБА_1 заборонено відчуження квартир за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_1 не є власником цих квартир, отже не може бути боржником. Також відсутнє зазначення міста, в якому ці квартири знаходяться.

Крім того, за твердженням скаржника, оскаржувана постанова винесена на виконання виконавчого документу «ухвала №760/18839/23, виданий 11.09.2023 року», тобто без зазначення обов`язкових реквізитів виконавчого документа. Також виконавець неправильно зазначив дату постановлення ухвали суду про забезпечення, яка була направлена на виконання. Оскаржувана постанова також не містить печатки, а тільки підпис державного виконавця. Відтак постанова про відкриття провадження підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам Інструкції.

Це все в сукупності, на думку скаржника, порушує її права.Відтак, оскаржувана постанова є протиправною.

17.10.2023 до суду надійшло клопотання головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. про долучення до матеріалів справи копії матеріалів ВП.

У судовому засіданні представник боржника Маляр С.А. просив скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову з тих підстав, що в оскаржуваній постанові вказано неправильну дату її винесення, постанова не скріплена печаткою, а тільки підписом державного виконавця, тобто не відповідає Інструкції. Сама ж ОСОБА_1 не може бути боржником, оскільки вона не власник того майна, яке є предметом забезпечення позову за ухвалою суду в рамках цивільної справи. Власником квартир є взагалі юридична особа.

На запитання головуючого судді, які права ОСОБА_1 порушено у силу ст.447 ЦПК України, представник боржника - адвокат Маляр С.А. повідомив, що порушено немайнові права, а саме право на імідж у суспільстві та ділову репутацію, оскільки ОСОБА_1 ймовірно буде «світитись» у реєстрі боржників.

Інший представник боржника - адвокат Єфремова Ж.А. підтримала позицію представника Маляра С.А. та додала, що в даному конкретному випадку порушуються права справжнього власника квартир, на які накладений арешт ухвалою суду про забезпечення позову, а саме юридичної особи, тому що ця юридична особа не тє ані стороною по цивільній справі, ані стороною по виконавчому провадженню. І оскільки в такому випадку ця юридична особа не може, на її думку, звернутися за захистом своїх прав в суд, тому і звернулася з даною скаргою саме ОСОБА_1 .

Боржник ОСОБА_1 підтримала своїх представників.

Державний виконавець Цапенко С.М. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги з огляду на наступне. Постановою від 20 листопада 2023 року головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. закінчено виконавче провадження НОМЕР_1, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року. Крім того, до матеріалів справи долучено постанову від 17 жовтня 2023 року про виправлення помилки у процесуальному документі, якою зазначено правильну дату винесення постанови про відкриття ВП НОМЕР_1. Стверджувала, що взагалі ніякі права ОСОБА_1 не порушено, оскільки, у тому числі, ці відомості не відображаються у реєстрі боржників. Зауважила, що ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, в самій ухвалі зазначено на яке майно необхідно накласти заборону, і за таких обставин ніякої самодіяльності державний виконавець допустити не міг. Щодо печатки, то за твердженням виконавця, постанова направлялась сторонам з печаткою, однак ОСОБА_1 таку постанову не отримала, про що є відповідне підтвердження. Крім цього, пізніше винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, тому на даний час виконавче провадження закрито. Щодо власника майна, то державні виконавці ніякі додаткові заходи не вживають, оскільки не можуть вказувати суду, навіть якщо вони бачать, що майно не тієї особи, виконавці просто виконують ухвалу суду.

На репліку представника Маляра С.А. , що державний виконавець не робила виправлення, це все зроблено «заднім» числом, державний виконавець повідомила, що внесла зміни тоді, як дізналась про наявність описки.

Стягувач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст.450 ЦПК України).

Вивчивши скаргу боржника, її доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У встановлених законом випадках, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на приватних виконавців, які під час здійснення професійної діяльності керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону (ч.1 ст.5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року заяву ТОВ «САП Україна» про забезпечення позову в справі за позовом ТОВ «САП Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначено дані позивача: АДРЕСА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «САП Україна». Зазначено дані відповідача: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 (а.с.12-13).

12.09.2023 із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник ТОВ «САП Україна», про що проставлено Солом`янським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) штамп про реєстрацію від 13 вересня 2023 року вх. №26583/17-9-27 (а.с.41-42).

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. від 14 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання ухвали №760/18839/23, виданий 11.09.2023, документ видав Солом`янський районний суд міста Києва, заборонити відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.49).

Головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. листом від 14 вересня 2023 року повідомила ОСОБА_1 та ТОВ «САП Україна» про відкриття виконавчого провадження (а.с.48).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15 вересня 2023 року №346658450, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності належить ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ» (а.с.53-54).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15 вересня 2023 року №346648248, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ» (а.с.55-56).

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. від 17 жовтня 2023 року у ВП НОМЕР_1 внесено виправлення до документа «Постанова про відкриття ВП» від 14 вересня 2023 року, зазначено правильну дату видачі виконавчого документа 06 вересня 2023 року замість 11 вересня 2023 року, також додано до адреси розташування квартир, щодо яких застосовується заборона відчуження «м.Київ» (а.с.59-60).

Головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. листом від 17 жовтня 2023 року №161130 направила ОСОБА_1 та ТОВ «САП Україна» для відома та виконання постанову від 17 жовтня 2023 року (а.с.58).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ТОВ «САП Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року, якою заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.76).

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. від 20 листопада 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року, якою заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75).

Головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Цапенко С.М. листом від 20 листопада 2023 року №202867 направила ОСОБА_1 та ТОВ «САП Україна» для відома та виконання постанову від 20 листопада 2023 року (а.с.74).

Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися із скаргою на дії виконавця, якщо вважають, що порушено їхні права чи свободи.

Частинами 1-3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Інші учасники виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як в обґрунтування скарги, так і безпосередньо у судовому засіданні представник боржника повідомив, що порушено немайнові права ОСОБА_1 на імідж в суспільстві та ділову репутацію.

Чинне законодавство закріплює, що право на недоторканність ділової репутації належить як фізичній так і юридичній особі (ст.ст.94, 299 ЦК України), а її приниження розглядається як завдання моральної шкоди (ст.23 ЦК України).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особини, а також ділової репутації фізичної та юридичної особини», під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Постанова ВСУ наголошує, що визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб`єкта, а чинне законодавство не містить універсального та чіткого її визначення, оскільки поняття ділової репутації є морально-етичною категорією.

Як на підставу порушення ділової репутації у судовому засіданні представник боржника - адвокат Маляр С.А. послався на те, що ОСОБА_1 ймовірно буде «світитись» у реєстрі боржників. Однак представник, на підтвердження своїх доводів, відповідні докази не надає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17 зазначено, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи, з огляду на положення ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України.

Згідно з ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи, що боржником не доведено, яким чином вчиненими діями порушено його право під час здійснення виконавчого провадження, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.447 - 453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни від 14 вересня 2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальностю "САП Україна".

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Жовноватюк

Повний текст виготовлено 24.01.2024