Постанова

від 27.09.2010 по справі 2а-7452/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 р.                                                                                    № 2а-7452/10/1370  

о 09 год., 40 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Пустомитівського районного центру зайнятості,

представник –Грабарчук Н.Д. (довіреність № 35 від 14.01.2010 року)

до

Приватного підприємства «Львівкондитерпостач», представник –не з’явився  

про

стягнення заборгованості в сумі 118,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Львівкондитерпостач»про стягнення заборгованості в сумі 118,85 грн.      

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2010 року заборгованість відповідача становила 1614,13 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внеків становить 1353,23 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 року у справі № 2а-4028/08/1370 стягнено з відповідача заборгованість в сумі 1234,38 грн. Станом на дату розгляду справи, заборгованість Приватного підприємства «Львівкондитерпостач»становить 118,85 грн.   

Представник Пустомитівського районного центру зайнятості, пояснила, що станом на дату розгляду справи узгоджена заборгованість в сумі 118,85 не сплачена, позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити повністю.    

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав.   

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

          Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування»                  № 2213-ІІІ від 11.01.2001 року, із змінами і доповненнями, Законом України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, із змінами і доповненнями, Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339, КАС України.    

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 35 цього ж Закону, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.

Згідно пп. 3.1 п. 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, взяття на облік юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду. Після отримання відомостей з реєстраційної картки в центрах зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єктів підприємницької діяльності вноситься відповідні записи до журналу обліку страхувальників з моменту набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.         

Згідно пп. 5.1. п. 5 цієї ж Інструкції, роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування».

Згідно п.п. 5.6, 5.8 п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.        

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.  

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.  

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2010 року та з урахуванням стягненої постановою Львівського окружного адміністративного суду суми становить 118,85 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог станом на 01.07.2010 року, яка є погоджена між сторонами та у встановлені законом строки не сплачена.   

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.   

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, недоїмка по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 118,85 грн. підлягає стягненню, оскільки на відповідача законодавцем покладено обов'язок своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.  Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Львівкондитерпостач»(ЄДРПОУ 35413906, Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська, 56) на користь Пустомитівського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 23965036, Львівська область, Пустомитівський район, вул. Глинська, 14, р/р 37174971900390 у банку ГУДКУ Львівській області, код платежу 50040100, МФО 825014 ) заборгованість в сумі 118,85 грн.  

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.          

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.  

Постанова в повному обсязі складена 01.10.2010 року.

                  Суддя                                                                                                          Гавдик З.В.