Рішення

від 16.01.2024 по справі 141/704/23

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/704/23

Провадження №2/141/12/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/704/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

03.10.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який був зареєстрований в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно.

24.12.2013 ОСОБА_3 склав заповіт, який було посвідчено секретарем Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області та зареєстровано у реєстрі за № 74, згідно якого належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,9288 га, що розташована на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та грошові вклади з належними відсотками, компенсаційними сумами, що зберігаються в Оратівському відділенні Ощадного банку України, заповів сину ОСОБА_1

04.04.2023 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвої А.В., за результатами якого нотаріусом було роз`яснено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі по тексту - Постанови) до загальних шести місяців на прийняття спадщини додано ще чотири місяці. А тому, якщо особа померла після 24 лютого 2022 року або до 24 лютого 2022 року, шестимісячний строк для прийняття спадщини ще не сплив та спадкоємці мають десять місяців на те, щоб прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Разом з тим, 01.08.2023 племінниця позивача, ОСОБА_2 , звернулась до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 . В подальшому, 01.08.2023 на підставі заяви ОСОБА_2 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розпочато спадкову справу, у якій позивач надав заяву про відмову від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_2 .

Окрім того, після смерті батька стан здоров`я позивача погіршився та він змушений був звернутися до лікувального закладу, де йому було призначено лікування. У медичних закладах позивач провів 58 днів, у тому числі з 30 травня 2023 по 28 червня 2023 у КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, після чого був спрямований на реабілітацію, однак з 17 серпня 2023 року по 14 вересня 2023 перебував у КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради.

В подальшому, 15.09.2023 позивач повторно звернувся до державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвої А.В. з метою подання заяви про прийняття спадщини, однак позивача було повідомлено про неможливість оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (п. 3 Постанови № 164 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09.05.2023, та, як наслідок, строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном десять місяців ліквідовано, повернуто визначений у ст. 1270 ЦК України строк у шість місяців).

За вказаних обставин, у зв`язку з хворобою та змінами у законодавстві щодо перебігу строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 не зміг своєчасно в установлений строк подати заяву про прийняття спадщини, а тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.12.2023, витребувано у Першої Хмельницької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 376/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 12.12.2023 замінено неналежного відповідача Оратівську селищну раду Вінницького району Вінницької області на належного ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прийняла спадщину шляхом подачі до державного нотаріуса відповідної заяви у визначений ст. 1270 ЦК України строк. Також продовжено строк підготовчого провадження у справі № 141/704/23 на тридцять днів з ініціативи суду, відкладено розгляд справи № 141/704/23 на 16.01.2024.

Позивач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи № 141/704/23, в підготовче судове засідання 16.01.2024 не з`явився, повноважного представника не направив.

При цьому, 12.01.2024 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 від 12.01.2024, у якій позивач просить суд розгляд справи № 141/704/23 проводити у його відсутність, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про час, день та місце судового розгляду справи, 16.01.2024 в підготовче судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила.

При цьому, 25.12.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_2 від 25.12.2023про розгляд справи № 141/704/23 без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст.200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 141/704/23, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.01.1959 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_3 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.03.2023, виданого Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області, про що 14.03.2023 складено відповідний актовий запис № 72.

Відповідно до посвідченого 24.12.2013 секретарем Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області Богачук Л.І. заповіту, ОСОБА_3 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,9288 га, що розташована на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 958041, а також грошові вклади з належними відсотками, компенсаційними сумами, що зберігаються в Оратівському відділенні Ощадного банку України заповів сину ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 73410745 від 01.08.2023, заповіт заповідача ОСОБА_3 , посвідчений 24.12.2013 Новоживотівською сільською радою Оратівського району Вінницької області, чинний, номер у Спадковому реєстрі 55560938, номер в реєстрі нотаріальних дій 74.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 958041, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,9288 га, яка розташована на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0523183000:02:002:0114.

Також, як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 148096454 від 05.12.2018, ОСОБА_3 на праві приватної власності з розміром частки 1 належить житловий будинок загальною площею 46,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: архівний витяг, серія та номер: 410/01-22, виданий 13.06.2018 архівним відділом Оратівської районної державної адміністрації (рішення органу місцевого самоврядування «Про перейменування вулиць с. Новоживотів», серія та номер: 5 сесія 7 скликання, видане 12.02.2015 Новоживотівською сільською радою Оратівського району Вінницької області); свідоцтво про право власності, серія на номер: 388, виданий 06.03.2022 Тульчинським міжміським бюро технічної інвентаризації Вінницької області Гайсинського відділення та технічний паспорт б/н, виданий 06.03.2002 Гайсинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації у Вінницькій області.

Як убачається зі змісту заяви від 04.04.2023, ОСОБА_1 звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадкового майна за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 73411862 від 01.08.2023, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 01.08.2023 Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, номер у нотаріуса 376/2023, номер у Спадковому реєстрі 71021820.

З матеріалів спадкової справи №376/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 убачається, що справу розпочато Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою 01.08.2023 року за заявою ОСОБА_2 , онуки спадкодавця.

Також, у матеріалах спадкової справи №376/2023 наявна заява позивача ОСОБА_1 , сина спадкодавця, зі змісту якої убачається, що ОСОБА_1 відмовляється від одержання спадщини за законом на користь ОСОБА_2 . Справжність підпису ОСОБА_1 засвідчено державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвою А.В., особу ОСОБА_1 встановлено, його дієздатність перевірено.

Згідно довідки № 9-127 від 13.07.2023, виданої Новоживотівським старостинським округом Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка міститься у матеріалах спадкової справи №376/2023, відповідно до запису в погосподарській книзі Новоживотівського старостинського округу Оратівської селищної ради № 2 за 2021-2025 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , помер ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований і спільно з спадкодавцем не проживав.

Як убачається зі змісту довідки № 1150/02-14 від 01.11.2023 по спадковій справі № 376/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , виданої державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Н. Продан, 01.08.2023 Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заявою онуки померлого ОСОБА_2 , батько якої ОСОБА_4 , син померлого, помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 , син померлого, відмовився від прийняття спадщини за законом (заява про відмову від прийняття спадщини зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 3894 від 03.08.2023). Інші особи з питання прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_3 не видавалися.

Також як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 0011820 від 28.06.2023, виданої КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 у період із 30.05.2023 по 28.06.2023 перебував у стаціонарі вказаного медичного закладу. Повний діагноз (основне захворювання, супутні, ускладнення): ІХС: стабільна стенокардія напруги ІІ ф.кл. дифузний кардіосклероз; СН ІІА із збереженою ФВ ЛШ; гіпертонічна хвороба ІІ типу, середнього ступеня тяжкості, субкомпенсований; забійна рана голови.

Окрім того, відповідно до виписки № 2077 медичної карти стаціонарного хворого 2 хірургічного відділення КНП «КЛШМД» ДМР, ОСОБА_1 у період із 17.08.2023 по 14.09.2023 перебував у стаціонарі КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради. Повний діагноз: основне захворювання виразкова хвороба 12-палої кишки; супутні захворювання та ускладнення кровотеча, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкриваєтьсявнаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

За змістом частини третьої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 2-3 ст. 1272 ЦК України).

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст.1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Згідно диспозиції вказаної норми закону, у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом із тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє і по даний час.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі по тексту Постанова).

Відповідно до зазначеної Постанови з 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, пунктом 3 даної Постанови передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив висновок, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормахЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, відповідно висловленої позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, строк для прийняття спадщини визначається виключно згідно положень ЦК України.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» виключено пункт 3 постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.

Як установлено судом та стверджує позивач у позові, останній не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із тривалою хворобою, а також у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, саме на позивача покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Таким чином, із системного аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини у співвідношенні із наданими позивачем доказами на обґрунтування заявлених позовних вимог, які містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про доведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , у зв`язку із тривалими хворобами позивача, внаслідок яких позивач фактично був позбавлений можливості пересуватись на великі відстані, а також у зв`язку із суперечливими положеннями законодавства щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця, що призвело до неможливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини у передбачений ст.1270ЦК України строк.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/704/23, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця, та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (інших спадкоємців ні судом, ні нотаріусом не встановлено), суд доходить переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, на підставі ч. 1 ст.142 ЦПК України суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 536 грн (п`ятсот тридцять шість гривень) 80 копійок, а решта 50 відсотків судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 26.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Климчук