Рішення

від 15.01.2024 по справі 127/5081/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/5081/23

Провадження № 2/127/584/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

представника позивача Мишковської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про визнання іпотеки припиненою, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про визнання іпотеки припиненою.

Свої вимогимотивує тим,що 08.02.2008року міжПАТ «БанкФорум» та ОСОБА_3 було укладеноКредитний договір№0021/08/20-Z,відповідно доякого ОСОБА_3 отримав кредиту розмірі60000,00доларів СШАна споживчіпотреби зісплатою процентівза користуваннякредитом урозмірі 13%річних зкінцевим терміномповернення до07.08.2018року.В якостізабезпечення виконаннязобов`язаньза Кредитнимдоговором №0021/08/20-Zвід 08.02.2008року,між ПАТ«Банк Форум»та позивачем,який є«Майновим поручителем» ОСОБА_3 ,був укладенийІпотечний договір№0021/08/20-Zвід 08.02.2008року,згідно якого ОСОБА_1 передав віпотеку Банкунаступне майно:квартиру під АДРЕСА_1 ,що належитьпозивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. У свою чергу, 08.07.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області постановлено рішення у справі №127/8452/14-ц, яким встановлено, що Кредитний договір №0021/08/20-Z від 08.02.2008 року та Іпотечний договір № 0021/08/20-Z від 08.02.2008 року є припиненими без визнання їх такими у резолютивній частині рішення та зобов`язано ПАТ «Банк Форум» подати державному реєстратору заяву про припинення обтяження за Іпотечним договором №0021/08/20-Z від 08.02.2008 року. 05.12.2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О.М. із заявою про припинення обтяження зареєстрованого на спірну квартиру, на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 року у справі №127/8452/14-ц. На заяву позивача приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Белою О.М. видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2022 року, яка мотивована тим, що змінився обтяжувач-іпотекодержатель, яким на даний час являється юридична особа: ТОВ «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», а «БАНК ФОРУМ» є припиненим в результаті ліквідації. 10.02.2023 року позивач направив заяву до відповідача з проханням звернутися до державного реєстратора з заявою про припинення обтяження, накладеного на підставі Іпотечного договору №0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, однак, відповідь на заяву так і не надійшла, та відповідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 у справі № 127/8452/14-ц не виконано, обтяження не припинено. Зазначені обставини унеможливлюють реалізацію позивачем його права власності на квартиру, а тому він вирішив звернутись з даним позовом до суду з вимогами визнати іпотеку за Іпотечним договором №0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В. за реєстровим № 346, квартири АДРЕСА_1 , припиненою. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис, внесений реєстратором: приватний нотаріус Ценделіна О.В., 08.02.2008 року, за реєстраційним номером обтяження № 65590334, яким зареєстровано тип обтяження: заборона на нерухоме майно, на підставі Іпотечний договір, 346, 08.02.2008 року, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 . Виключити з Державного реєстру іпотек запис, внесений реєстратором: приватним нотаріусом Ценделіна О.В., 08 лютого 2008 року, за реєстраційним номером обтяження № 30076741, яким зареєстровано тип обтяження: іпотека, на підставі Іпотечного договору, 346, 08.02.2008 року, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», код ЄДРПОУ: 42855051. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 24.02.2023 року заяву прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

23.06.2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, та просив суд відмовити у їх задоволенні з наступних підстав. В обгрунтування заперечення вказав, що відповідач критично ставиться до встановлених рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 року фактів припинення кредитного та іпотечного договорів, оскільки у тексті даного рішення не наведено жодного доказу або норми закону які б свідчили про принення кредитного договору. Зауважив, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 27.11.2018 року у справі №905/2260/17 (провадження №12-173гс18) зробила висновок про те, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.04.2022 року у справі №477/33/20 (провадження № 61-2817св21). Отже, позовна вимога про визнання припиненим кредитного договору не може бути задоволена саме з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту, який не передбачений законом. Крім того, представник відповідача вказав, що відповідно до Рішення Вінницького міського суду Вінницької області №127/8452/14-ц та позовної заяви в даній справі, після смерті позивальника ОСОБА_3 в спадщину ніхто не вступив. При цьому просив врахувати, що припинення іпотеки на підставі ч.1 ст. 523 ЦК можливе лише в тому випадку, якщо спадщину, що відкрилася після смерті боржника, прийняли його спадкоємці в порядку і строки, визначені законодавством. Якщо ж таку спадщину спадкоємці не прийняли, то заміна боржника в зобов`язанні не відбулась, а тому відсутні підстави для припинення відносин майнового поручительства (постанова Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 334/5264/19, провадження № 61-9246св20). Отже, виходячи з вищевикладеного, підстави для припинення іпотеки, факт якої встановлено рішенням Вінницького міського суду від 08.07.2014 року у справі №127/8452/14-ц відсутні. Також, представник відповідача вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки, отримавши рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 року у цивільній справі №127/8452/14-ц, яким зобов`язано ПАТ «Банк «Форум» подати державному реєстратору заяву про припинення обтяження за Іпотечним договором, позивач не здійснював жодних дій щодо його виконання, тоді як, звернувся до приватного нотаріуса з заявою про припинення обтяження іпотекою на підставі вищевказаного рішення тільки 05.12.2022 року, про що вказує у позовній заяві. Враховуючи вищевикладене, не має жодних підстав вважати, що з моменту отримання рішення у 2014 році у позивача не було можливості подати його на виконання, або звернутися до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою. В свою чергу, позивач звернувся до суду з позовом пpo визнання іпотеки припиненою лише 22.02.2023 року. Тому, ТОВ «ФК «Амбрелла» просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності, в силу ч. 4 ст. 267 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представниквідповідача ТОВ «ФК «Амбрелла» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного з ПАТ «Банк Форум» Кредитного договору № 0021/08/20-Z від 08.02.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США на споживчі потреби зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних з кінцевим терміном повернення - 07.02.2018 року (а.с.7-9).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, між ПАТ «Банк Форум» («Іпотекодержатель») та ОСОБА_1 («Іпотекодавець»), який є «Майновим поручителем» ОСОБА_3 , був укладений Іпотечний договір № 0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В. за реєстровим № 346, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку наступне майно: квартиру під АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право приватної власності на житло № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Вінницької міської Ради Вінницької міської Ради народних депутатів 16 лютого 1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів № 540 від 30.04.1998 року, зареєстрованого КП «ВООБТІ» 06 березня 1999 року в реєстровій книзі під реєстровим № 1778 (а.с.10-11).

Разом з тим, відповідно до Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 року у задоволенні первісного позову ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум» про припинення зобов`язання та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Банк Форум» подати державному реєстратору заяву про припинення обтяження за Іпотечним договором № 0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В. за реєстровим № 346. В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено. У вказаному рішенні суду було вказано, що «Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.Чинним цивільним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільного права, свободи чи інтересу як визнання договору таким, що втратив чинність, а тому, з урахуванням положень ст. 11 ЦПК України, позовні вимоги в частині визнання Кредитного договору № 0021/08/20-Z від 08 лютого 2008 року таким, що втратив чинність з 26 серпня 2008 року, та визнання Іпотечного договору від 08.02.2008 року № 0021/08/20-Z таким, що втратив чинність з 26 серпня 2008 року, задоволенню не підлягають. При цьому, суд бере до уваги, що звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, а тому суд вважає за можливе застосувати аналогію закону (ч. 8 ст. 8 ЦПК України) та встановити, що Кредитний договір № 0021/08/20-Z від 08 лютого 2008 року та Іпотечний договір від 08.02.2008 року № 0021/08/20-Z є припиненими без визнання їх такими у резолютивній частині рішення.» Рішення суду набрало законної сили 21.07.2014 року. (а.с.12-13).

Крім того, відповідно до Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21.09.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум» про стягнення безпідставного набутого майна відмовлено (а.с.66-69).

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у припиненні обтяження зареєстрованого на квартиру АДРЕСА_1 , за Іпотечним договором №0021/08/20-Z від, посвідченого Ценделіною О.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, 08.02.2008 року, за р. №346, на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області, від 08.07.2014 року, справа №127/8452/14-ц,яке набрало законної сили 19.07.2014 року (а.с.14).

Судом встановлено, та відповідно сторонами не заперечувалося, що ТОВ «ФК «Амбрелла» є іпотекодержателем спірної квартири.

10.02.2023 року адвокат Мишковська Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до ТОВ «ФК «Амбрелла» із заявою про необхідність подання ними заяви до державного реєстрато (приватного/державного нотаріуса) про припинення обтяження за Іпотечним договором №0021/08/20-Z від 08.02.2008 року, посвідчений приватним нотіріусом Вінницького міського нотаріального округу Цендедіною О.В, за р.№346 (а.с.15).

Станом на 15.02.2023 року, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за квартирою АДРЕСА_1 наявне обтяження: заборона на нерухоме майно, р. №обтяження 0559034 (а.с.17).

Суд враховує, що відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особи немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при вирішенні іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача посилається на преюдиційні факти, а саме той факт, що Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2014 року у справі №127/8452/14-ц встановлено, що Кредитний договір № 0021/08/20-Z від 08 лютого 2008 року та Іпотечний договір від 08.02.2008 року № 0021/08/20-Z є припиненими без визнання їх такими у резолютивній частині рішення.» Рішення суду набрало законної сили 21.07.2014 року. (а.с.12-13). Разом з тим, суд не погоджується з твердження представника позивача враховуючи наступне.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність грунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встаоновлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КІС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Однак, суд вважає, що у даному випадку вказані правовідносини не є преюдиційними. Встановлення іпотеки припиненою в мотивувальній частині рішення суду №127/8452/14-ц, на переконання суду не можуть слугувати підставою для визнання іпотеки припиненою при вирішення даного спору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.12.2018 року у справі №2а-10503/09/1570 зазначено, що для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

При цьому, законодавець не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання. Крім того, будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

Стаття 204 ЦК України визначає презумцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 січня 2021 року в справі №522/1528/15-ц вказала, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Вказані обставини свідчать про недоведеність позивачем наявності підстав для припинення іпотеки.

Окремо слід зазначити щодо обраного позивачем способу захисту (визнання припиненим договору іпотеки).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Тобто, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12 - 15, 20 ЦК України), слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Зважаючи, що станом на день розгляду справи кредитні зобов`язання, які забезпечувались іпотекою не виконанні, при цьомукредитний та іпотечний договори є чинними, правомірними та не визнані в установленому законом порядку недійсними, а тому відсутні підстави для визнання іпотеки припиненою. Суд повторно зауважує, що встановлення в мотивувальній частині рішення суду факту припинення кредитного та іпотечного договору, не породжує правові наслідки.

Також, суд вважає, що посилання представника відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності є необгрунтованими, оскільки позивач не обмежений у строках давності при звернення до суду із позовом про визнання іпотеки припиненою.

Що стосується вимог позивача в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис, внесений реєстратором: приватний нотаріус Ценделіна О.В., 08.02.2008 року, за реєстраційним номером обтяження № 65590334, яким зареєстровано тип обтяження: заборона на нерухоме майно, на підставі Іпотечний договір, 346, 08.02.2008 року, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 та виключення з Державного реєстру іпотек запис, внесений реєстратором: приватним нотаріусом Ценделіна О.В., 08 лютого 2008 року, за реєстраційним номером обтяження № 30076741, яким зареєстровано тип обтяження: іпотека, на підставі Іпотечного договору, 346, 08.02.2008 року, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», код ЄДРПОУ: 42855051, то дані вимоги теж задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу, що станом на час розгляду справи кредитні зобов`язання, які забезпечувались іпотекою не виконанні, підстав для визнання іпотеки припиненою позивачем не доведено, при цьомукредитний та іпотечний договори є чинними та не визнані в установленому законом порядку недійсними, а тому відсутні підстави для зняття заборони на відчуження спірної квартири.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 201, 526, 575, 593, 599 ЦК України,11, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 13, 77-79, 81, 89,141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про визнання іпотеки припиненою відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за разунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла", код ЄДРПОУ - 42855051, адреса: м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.77.

Повний текст судового рішення складено 25.01.2024 року.

Суддя: