Ухвала

від 24.01.2024 по справі 904/673/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/673/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Лейченко О.В., посвідчення №069921 від 01.03.2023 р., прокурор віділу

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Бабенко М.В., посвідчення №5/3092 від 10.11.2022 р., самопредставництво

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Пащенко В.І., посвідчення №0707 від 25.11.2016 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ «Добра Справа 2018» про зупинення розгляду апеляційних скарг Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. ( суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 01.05.2023р.) у справі

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ

позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", м. Дніпро

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018", м. Дніпро

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, скасування наказу та зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 17.02.2022р. № 04/53-1415ВИХ-22 в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7368-3207 від 29.09.2021р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021р. "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюваний договір оренди укладено без погодження з органом управління державним майном - Міністерством освіти і науки України та балансоутримувачем державного майна - Національним технічним університетом "Дніпровська політехніка", в господарському віданні якого перебуває вказане майно. Укладання спірного договору та винесення оскаржуваного наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях здійснено за участі неуповноваженої юридичної особи - Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, яка на момент укладання угоди знаходилась в процедурі припинення шляхом приєднання та не являлась балансоутримувачнем майна, та за участі не уповноваженої посадової особи вказаної юридичної особи, що ліквідується. Крім того, оспорюваний правочин укладено, а оскаржуваний наказ від 10.08.2021р. винесено з метою використання орендованого майна освітнього закладу, не пов`язаною з навчально-виховним процесом. Вищенаведене свідчить про порушення інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України як органу управління державним майном та Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" як органу, в господарському віданні та на балансі якого перебуває державне майно, та порушення забезпечення належного освітньо-виховного процесу студентів навчального закладу, що є порушенням вимог законодавства, чинного на момент укладення цього договору та підставою для визнання його недійсним відповідно до положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021р. та застосування наслідків недійсності правочину.

12.09.2022р. прокурор подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7368-3207 від 29.09.2021р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/02-273 ВДПо від 10.08.2021р."Провключення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу",яким підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. позов задоволено частково. В частині позовних вимог від імені Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" залишено без розгляду. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7368-3207 від 29.09.2021р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка". Скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-273 ВДПо від 10.08.2021р. "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким підвальне приміщення будівлі корпусу № 1 площею 342,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018", в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі № 904/673/22 в частині задоволення позовних вимог Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра від імені держави в особі Міністерства освіти і науки України - скасувати, ухвалити нове судове рішення у справі № 904/673/22 , яким відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, м. Дніпро, вул. Європейська, 15) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10; ідентифікаційний код 38621185) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945), Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа 2018» (49101, м. Дніпро, проспект О. Поля, буд. 1/9, кв. 903; ідентифікаційний код 42319793) про визнання недійсним договору, скасування наказу та зобов`язання повернути майно.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернувся відповідач-1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на Правобережну окружну прокуратуру міста Дніпра.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/673/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

02.06.2023 року матеріали справи №904/673/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22 - залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023р. відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги на підставі до дати вирішення даної справи № 904/673/22 в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22 - залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22. Розгляд справи №904/673/22 призначено в судовому засіданні на 09.08.2023 р..

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 р. поновлено строк Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №904/673/22. Розгляд справи №904/673/22 призначено в судовому засіданні на 09.08.2023р..

Рішенням ВРП від 20.07.2023р. ОСОБА_1 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.08.2023р., проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023р., справу №904/673/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. - (доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, справу №904/673/22 прийнято до провадження. Розгляд справи №904/673/22 призначено в судовому засіданні на 09.08.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023р. повідомлено Міністерство освіти і науки України, про призначення судового засідання у справі на 04.10.2023р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. у справі №904/673/22 до свого провадження. Розгляд справи призначити в судовому засіданні на 24.01.2024р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. у справі №904/673/22 до свого провадження для сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018". Розгляд апеляційних скарг у справі призначено в судовому засіданні на 24.01.2024р..

Представники позивача-1 та відповідача-1 в судове засідання 24.01.2024р. не з`яились.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" до суду надійшла заява про зупинення провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 26.09.2023р. прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 917/1173/22 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023р.. Розгляд справи призначено № 917/1173/22 у відкритому судовому засіданні на 17.11.2023 р. о 11:30.

"Підставою передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стало те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 справу № 917/1173/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від викладених у постанові об`єднаної палати від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 висновків щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII в подібних правовідносинах з огляду на таке.

Спір у цій справі стосується наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, а також підстав звільнення його орендарем. У цій справі суди обох інстанцій дійшли висновку, що передані в оренду ФОП Косику О. О. приміщення, господарська діяльність якого пов`язана зі здійсненням медичної практики у сфері стоматології, використовуються не за освітніми цілями, що не узгоджується з метою функціонування навчального закладу і заборонено законом. Тому, установивши, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог частини п`ятої статті 63 Закону України "Про освіту" та пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, указали на те, що він підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а спірні приміщення - повернуті орендодавцю.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції послався зокрема на висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі № 906/164/17.

У справі № 906/164/17, що розглядалась об`єднаною палатою, дослідивши обставини справи та встановивши, що орендоване приміщення належить до об`єктів освіти, і, відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту", не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом, суди дійшли висновку про те, що невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Отже правовідносини, що виникли у справі № 906/164/17 та у справі, що переглядається, є подібними.

У справі № 906/164/17, урахувавши обставини встановлені судами, об`єднана палата погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у такому випадку наявні підстави для визнання договору недійсним в силу приписів частини першої статті 203 ЦК України, як такого, що суперечить вимогам статті 63 Закону України "Про освіту".

В частині вимог про зобов`язання звільнити приміщення об`єднана палата констатувала, що висновок апеляційного суду про задоволення позову у цій частині є законним та обґрунтованим, оскільки визнання договору оренди недійсним має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю.

Натомість у цій справі № 917/1173/22 суд апеляційної інстанції розглядав вимогу про звільнення приміщення як негаторний позов, до якого позовна давність не застосовується.

З огляду на доводи касаційної скарги щодо помилкового визначення вимоги про звільнення приміщення як негаторного позову та, відповідно, безпідставного, всупереч положенням частини четвертої статті 267 ЦК України не застосування наслідків пропуску позовної давності за заявою відповідача, під час розгляду справи виникла необхідність надати правову кваліфікацію позовній вимозі про звільнення орендованого приміщення, що використовується всупереч законодавчій забороні, а саме: чи є така вимога застосуванням реституції за наслідком недійсності договору оренди, а чи є самостійною вимогою, що відповідає умовам звернення з негаторним позовом.

В зв`язку з цим колегія зазначила про необхідність відступити від висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018р. у справі № 906/164/17 щодо недійсності спірного правочину.

Так, за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.122021 у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21)).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).

У постанові від 20.07.2022р. у справі № 923/196/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду констатувала, що суди першої й апеляційної інстанцій помилково визнали недійсним нікчемний спірний договір купівлі-продажу.

Загалом Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно звертала увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, порушує публічний порядок і є нікчемним. Такі висновки сформульовані у постановах від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункти 84-86), від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19 (пункти 61-62), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункти 120-124). Також у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 (пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (пункт 7.33)).

Отже, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що ця справа ілюструє результати підходу, за яким договір, що не відповідає закону, у подібних справах слід визнавати недійсним, оскільки суди, встановивши, що позовна давність за вимогою про визнання недійсним незаконного договору спливла, відмовляють також, як у похідній вимозі про усунення перешкод у користуванні майном (на яку позовна давність не поширюється), фактично легалізуючи користування майном закладів освіти всупереч закону і в подальшому. Як наслідок, колегія суддів не погодилася з висновками про те, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства про освіту оспорюваний договір у подібних справах підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦК України, оскільки, на переконання колегії суддів, такий правочин є нікчемним у силу приписів статті 228 цього ж Кодексу як такий, що спрямований на незаконне заволодіння майном, а тому такий договір не може бути визнаний недійсним. Натомість вимога про повернення майна, яке використовується всупереч закону, має самостійний, а не похідний характер.

За таких обставин колегія суддів, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, врахувала, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, з огляду на що зазначила про необхідність відступити від викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 висновків щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII в подібних правовідносинах."

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуючи подібність правовідносин у даній справі і у справі №917/1173/22, яка перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/673/22.

Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника ТОВ «Добра Справа 2018» про зупинення провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

Зупинити провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.01.2024р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус