Рішення

від 17.01.2024 по справі 904/4931/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024м. ДніпроСправа № 904/4931/23За позовом Міністерства юстиції України

до Відповідача - 1 - Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення"

Відповідача - 2 - Комуністичної партії України

про визнання недійсним договору

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Петрушевська І.О.

Відповідача -1 не прибув

Відповідача -2 не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати Договір дарування нерухомого майна серія та номер: НАН678123, НАН678124 - нежитлового приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, приміщення 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110, укладений 16.06.2015 Відповідачем -1 з Відповідачем -2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.; скасувати державну реєстрацію прав Відповідача -1 на нежитлове приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, приміщення 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110.

До позовної заяви Позивачем додано клопотання про витребування доказів, зокрема, оригіналу Договору дарування нерухомого майна від 16.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № НАН 678123, №НАН 678124, від: Київського державного нотаріального архіву, Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" та Дніпропетровської міської організації Комуністичної партії України, мотивоване тим, що оригінал Договору дарування нерухомого майна від 16.06.2015 № НАН 678123, НАН 678124 у Міністерстві юстиції України відсутній, разом з тим він наявний у сторін правочину та у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В.. Водночас, наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2021 № 1396/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я Баршацького І.В." свідоцтво про право на зайняття нотаріального діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за № 8673 на ім`я ОСОБА_1 , анульовано. ОСОБА_1 документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса передано на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву.

23.10.2023 від Позивача надійшло клопотання про витребування з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивоване тим, що керівником та представником Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України Симоненка П.М., ОСОБА_3 .. У зв`язку з чим, Позивач вважає, що виникла необхідність в отриманні витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалами суду від 31.10.2023, суд задовольнив клопотання Позивача про витребування доказів - Договору дарування нерухомого майна, витребувано у Київського державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію Договору дарування нерухомого майна від 16.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за №НАН 678123, НАН 678124 та відмовив у задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів щодо батьківства ОСОБА_2 .

На виконання ухвали суду від 31.10.2023, від Київського державного нотаріального архіву 20.11.2023 надійшла належним чином завірена копія Договору дарування нежилого приміщення, укладеного Відповідачем -2 в особі ОСОБА_4 з Відповідачем -1 в особі ОСОБА_3

17.01.2024 від Позивача надійшов інформаційний лист № 3680/11.4-14 від 17.01.2024, в якому зазначено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/4933/23, за позовом Міністерства юстиції України до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення"; Марганецької міської організації Комуністичної партії України. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2023 у справі № 904/4933/23, яке набрало законної сили 22.12.2023, у мотивувальній частині вищевказаного судового рішення крім іншого зазначено наступне, а саме: " Крім того, із наявних матеріалів справи також слідує, що набувачем за спірним договором стала БО "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" керівником якої є ОСОБА_3 (син керівника КПУ Симоненка П.М.). При цьому засновником благодійного фонду є ТОВ "Науково комерційна фірма "Контур", засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (сини керівника КПУ Симоненка П.М.), що свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду Позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду. ".

Відповідач-1 у жодне судове засідання не забезпечив прибуття повноваженого представника, про розгляд справи повідомлений належно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930022580770, № 4930023484368, № 0600236840473.

Відповідач-2 у жодне судове засідання не забезпечив прибуття повноваженого представника, про розгляд справи повідомлений належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930022580789, № 0600236840465, № 0600239711305 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", № 4930023484350 з відміткою "за заявою відправника/адресата".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України, у зв`язку з порушенням партією ст. 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 задоволено позов Міністерства юстиції України до Відповідача -2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_6 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Відповідача -2, передано майно, кошти та інші активи Відповідача -2, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно з п. 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 №896 (Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

Міністерством юстиції видано наказ від 07.11.2022 №4964/5 "Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави", до якого вносились відповідні зміни.

За наслідком опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивачем встановлено, що після відкриття 11.07.2014 судом провадження у вищенаведеній адміністративній справі про заборону КПУ, останньою відчужено нежитлове приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659598812110, яке відчужено на підставі Договору дарування від 16.06.2015 № НАН678123, НАН678124, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №342908099 від 15.08.2023 набувачем нерухомого майна на підставі спірного Договору став Відповідач -1, керівником та представником якого з 2007 року є син народного депутата України та керівника Відповідача -2 ОСОБА_2 - Симоненко А.П.

При цьому, засновником Благодійного фонду є ТОВ "Науково комерційна фірма "Контур", засновниками якого є сини керівника Відповідача-2 ОСОБА_2 - Симоненко А.П. та Симоненко К.П..

Позивач наполягає, що Договір дарування від 19.02.2016 підлягає визнанню недійсним, як фіктивний, з огляду на те, що сторони при його укладанні знали заздалегідь, що він не буде виконаний, а його укладання спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Вказані обставини, стали підставами для звернення Позивачем з позовом у даній справі, в якому заявлено вимоги про визнання недійсним Договору дарування та скасування державної реєстрації прав Відповідача -1 на нерухоме майно, яке є предметом Договору.

Предметом спору є визнання недійсним Договір дарування нерухомого майна серія та номер: НАН678123, НАН678124 - нежитлового приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, прим. 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110, укладений 16.06.2015 Відповідачем -1 з Відповідачем -2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.; скасування державної реєстрації прав Відповідача -1 на нежитлове приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, прим. 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110.

Предметом доказування у справі є обставини укладання Договору дарування нерухомого майна серія та номер: НАН678123, НАН678124 - нежитлового приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, прим. 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659598812110, наявність/відсутність підстав для визнання оспорюваного Договору дарування недійсним, зокрема настання реальних наслідків Договору дарування; виконання спірного Договору, цілі укладення спірного Договору, форма його вчинення, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація, порушення суб`єктивного права, за захистом якого Позивач звернувся до суду.

Позивач не є стороною оспорюваного правочину.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах (ч. 1 ст. 53 ГПК України).

На Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, то саме Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного Договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачі відзиви на позов не надали, доводи Позивача не заперечували і не спростували.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приймає позицію й доводи Позивача.

Так, судом встановлено, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 заборонено діяльність Відповідача -2, передано майно, кошти та інші активи Відповідача -2, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною другою ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" (у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14), встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

При цьому ч. 3 ст. 105 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14), визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Статтю 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено.

Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Відповідача -2 варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, яка передбачена законом.

Як зазначалося вище, перехід належного Відповідачеві -2 та його структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Міністерство юстиції України, яке виступає кредитором у спірних правовідносинах.

Укладання оскаржуваного Договору дарування відбувалося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі №826/9751/14.

В рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2023 у справі №904/4933/23, яке набрало законної сили 22.12.2023, встановлено, що "набувачем за спірним договором став Відповідач -1 керівником якої є ОСОБА_3 (син керівника Відповідача -1 ОСОБА_2 ) При цьому засновником благодійного фонду є ТОВ "Науково комерційна фірма "Контур", засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (сини керівника Відповідача -2 ОСОБА_2 ), що свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами, мали спільний умисел на використання правочину з укладання Договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно Відповідача -2 внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин спірний Договір кваліфікований судом, як правочин, який не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин, в результаті якого Відповідачі намагалися уникнути можливих негативних наслідків у випадку задоволення позову у справі №826/9751/14.

Враховуючи викладене, Договір дарування, укладений 16.06.2015 між Відповідачами підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення вимог Позивача в частині визнання спірного Договору дарування від 16.06.2015 недійсним, в силу ст. 216 ЦК України вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги Позивача про скасування державної реєстрації прав Відповідача -1 на нежитлове приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, прим. 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659598812110 також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір дарування нерухомого майна серія та номер: НАН678123, НАН678124 - нежитлового приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, приміщення 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110, укладений 16.06.2015 Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд.7, код 35087436) з Комуністичною партією України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7, код 00049147), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, код 35087436) на нежитлове приміщення загальною площею 91,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз`їзду (вул. Матусевича Віталія; вул. 22 Партз`їзду), буд. 37, приміщення 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659598812110.

Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, код 35087436) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код 00015622) 2 684,00 грн. - судового збору.

Стягнути з Комуністичної партії України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7, код 00049147) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код 00015622) 2 684,00 грн. - судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 26.01.2024.

Суддя С.Г. Юзіков