Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/6283/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/6283/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/6283/23

за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" (відповідач 1);

ОСОБА_1 (відповідач 2);

про стягнення 274 025,28 гр.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" та ОСОБА_1 прострочену заборгованість за кредитним договором № SME/BC/09-20 від 17.03.2021 у розмірі 274 025,28 грн, що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 207 542,78 грн; прострочену заборгованість за процентами за період з 09.06.2022 по 18.04.2023 в розмірі 25,15 грн; прострочену заборгованість за комісією з червня 2022 року по квітень 2023 року в розмірі 66 457,35 грн.

Судом було встановлено, що відповідач 2 у справі є фізична особа, що не має статусу підприємця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 було постановлено звернутися до Відділу реєстрації місця проживання Бахмацької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016, та зобов`язано Відділ реєстрації місця проживання Бахмацької міської ради надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

25.05.2023 до суду від Бахмацької міської ради надійшов лист від 16.05.2023 № 03-07/1695, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6283/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.05.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику позивача та поверненням конверту, який направлявся на адресу відповідача.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/6283/23 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія СБС2000": 03142, м. Київ, вул. Омеляна Пріцака (Кржижановського), 3, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також вказана ухвалу суду направлялася ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , проте з указаної адреси поштове відправлення повернулись з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачам у справі.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (далі також - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" (далі також - відповідач 1, позичальник) укладено кредитний договір №SME/ВС/09-20 (далі - кредитний договір) відповідно до умов п. 1.1. якого, банк надає позичальнику кредит у сумі 300 000 грн на цілі, зазначені у пунктів 1.4. цього договору, а позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку Кредит у терміни, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору розмір процентів за користування Кредитом складає 0,01% річних. Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь Банку комісію за супроводжування кредиту в розмірі 1,49% процентів від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору.

Згідно з п.1.3. кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит банку 15.03.2024. Сторони дійшли згоди встановити графік повернення кредиту та сплати інших платежів, що наведений у додатку №1 до цього договору.

Як передбачено п. 1.4. кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахування процентів. Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п.1.1. договору.

Проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісія були нараховані. (п. 5.2. кредитного договору)

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.

Пунктом 9.5. кредитного договору визначено, що суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається будь-яка з визначених обставин, зокрема, повне або часткове неповернення Кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. цього договору.

Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором (п.9.6. Кредитного договору).

Додатком №1 до Кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту.

14.07.2021 між позивачем (далі також - кредитор) та ОСОБА_1 (далі також - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки №SME/BC/13-20-P (далі - договір поруки) відповідно до умов п. 1.1. якого, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є ТОВ "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з кредитного договору №SME/ВС/09-20 від 17.03.2021 укладеного між кредитором та юоржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договір про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, порукою, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань (далі - забезпечені порукою зобов`язання): сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором; сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором; відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором у зв`язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором свої прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора; виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору.

Сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлений для боржника за кредитним договором (п. 2.4. договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає, нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від Боржника та Поручителя разом, так і від кожного окремо (п.2.5. договору поруки).

Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання Боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні Боржником забезпечених порукою зобов`язання в цілому (п. 2.6. договору поруки).

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, кредитор набуває право вимагати від поручителя забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно з п.3.2. договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника.

Позивач вказує, що ним виконано умови кредитного договору у повному обсязі та надано відповідачеві 1 грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн, однак позичальник свої зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 274 025,28 грн, яка включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 207 542,78 грн; прострочену заборгованість за процентами за період з 09.06.2022 по 18.04.2023 у розмірі 25,15 грн; прострочену заборгованість за комісією з червня 2022 року по квітень 2023 року.

Позивач також зазначає, що відповідачем 2, як поручителем вказана заборгованість також не була сплачена.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем, на виконання умов кредитного договору, на рахунок відповідача 1 було перераховано 300 000,00 грн, що підтверджується виписками по особовим рахункам, зокрема, за 17.03.2021.

Також судом встановлено, що відповідач 1 перерахував на користь позивача, на виконання умов кредитного договору, грошові кошти у загальному розмірі 92 457,22 грн.

Таким чином, заборгованість позичальника складає 207 542,78 грн.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів повернення вказаних грошових коштів на користь позивача.

Оскільки, відповідач 1 неналежно виконував власні зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасного повернення отриманих коштів та сплати відсотків, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 207 542,78 грн, заборгованість за процентами у розмірі 25,15 грн та заборгованість за комісією у розмірі 66 457,35 грн, нарахованих банком відповідно до умов кредитного договору відсотків за користування кредитом, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача 1.

А відтак, дослідивши зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість доводів позивач про наявність заборгованості відповідача 1 за кредитним договором яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 207 542,78 грн, заборгованості за процентами у розмірі 25,15 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 66 457,35 грн.

Як було встановлено судом, 14.07.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки №SME/BC/13-20-P, відповідно до умов п. 1.1. якого, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є ТОВ "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з кредитного договору №SME/ВС/09-20 від 17.03.2021 укладеного між кредитором та юоржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договір про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, порукою, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань (далі - забезпечені порукою зобов`язання): сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором; сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором; відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором у зв`язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором свої прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора; виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору.

Сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлений для боржника за кредитним договором (п. 2.4. договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає, нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо (п.2.5. договору поруки).

Згідно з п.3.2. договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника.

За статтею 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, позивач звертався до відповідача 1 та відповідача 2 з вимогою №01-9/04/256-БТ про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором від 16.02.2022 та вимогою №01-9/04/252-БТ від 16.02.2023 про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому, відповідно.

Однак, як вказує позивач, вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачі на вказані вимоги жодної відповіді не надали.

А відтак, перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам кредитного договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позові вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачами у встановленому законом порядку доводів і тверджень позивача не спростовано.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія СБС2000" (03142, місто Київ, вулиця Омеляна Пріцака (Кржижановського), будинок 3, ідентифікаційний код 38893284) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) 207 542 (двісті сім тисяч п`ятсот сорок дві) грн 78 коп. заборгованості за основним зобов`язанням, 66 457 (шістдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 35 коп. заборгованості за комісією, 25 (двадцять п`ять) грн 15 коп. заборгованості по відсотках по процентам та 4 110 (чотири тисячі сто десять) грн 39 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко