Рішення

від 24.01.2024 по справі 910/11110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024Справа № 910/11110/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 87, Ідентифікаційний код юридичної особи 40447429) до про1. Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 42574629); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 7, квартира 149, Ідентифікаційний код юридичної особи 40411235) визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору Представники:

від Позивача: Топоріна Л.М. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача-1: Ларін В.В. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача-2: Кріль В.Я. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» (надалі також - «Відповідач - 2») про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», оформленого протоколом №995 від 07.06.2023 року, та визнання недійсним договору про закупівлю від 21.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» до Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору залишено без руху.

31.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 року відкрито провадження у справі № 910/11110/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2023 року.

04.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву.

15.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу-2 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено клопотання Відповідача-2 про направлення поштової кореспонденції на поштову адресу, відкладено підготовче судове засідання на 04.10.2023 року.

29.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

04.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 01.11.20223 року.

01.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача-2; долучено докази, подані Відповідачем-2 29.09.2023, до матеріалів справи, відкладено підготовче судове засідання на 15.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання, встановлено Відповідачам строк до 10 днів з дня отримання заяви про зміну предмету позову для надання відзивів, з урахуванням цієї заяви, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзивів для надання відповідей на відзиви, встановлено Відповідачам строк до 5 днів з дня отримання відповідей на відзиви для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2023 року.

19.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

20.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло повідомлення про причини відсутності в судовому засіданні.

Підготовче судове засідання, призначене на 20.12.2023 року не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено підготовче судове засідання на 10.01.2024 року.

10.01.2024 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024 року.

24.01.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов письмовий виступ в дебатах.

В судовому засіданні 24 січня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідачів заперечили проти заявлених позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 січня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

02.05.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-02-014045-a Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги) №UA-2023-05-02-014045-a предмета закупівлі: «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті). (т.1 а.с.18-19)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» скористались правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі. (т.1 а.с.80-147)

Згідно з протоколом уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» №973 від 02.06.2023 року скасовано рішення (протокол від 15.05.2023 № 801) про визначення ТОВ Прикарпатська медична компанія переможцем за процедурою закупівлі - «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті)», оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-02-014045-a. Відхилено тендерну пропозицію ТОВ Прикарпатська медична компанія, яка електронною системою закупівель визначена найбільш економічно вигідною за предметом закупівлі «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті)» (UA-2023-05-02-014045-a), на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції, яка діяла на момент початку Процедури закупівлі). (т.1 а.с.217-222)

Згідно з протоколом уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» №995 від 07.06.2023 року за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій визначено переможцем процедури закупівлі за предметом закупівлі «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті))» (унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2023-05-02-014045-a) ТОВ «Ортогруп», ціна тендерної пропозиції якого становить 8 000 000,00 грн (Вісім мільйонів гривень 00 копійок) з ПДВ (далі - Переможець). (т.1 а.с.61-63)

07.06.2023 року на вебсайті Prozorro Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю №UA-2023-05-02-014045-a.

21.06.2023 року між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю №09/268-06/2023, відповідно до умов якого ПОСТАЧАЛЬНИК бере на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим Договором, поставити ЗАМОВНИКУ Стрижні для інтрамедулярного остеосинтезу, ДК 021:2015: 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму, НК 024:2019 Стрижень кістковий ортопедичний, що не розсмоктується (далі за текстом - Товар) (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-05-02-014045-a), а ЗАМОВНИК прийняти такий Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (т.1 а.с.64-79)

Згідно з п.11.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання Сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 15 грудня 2023 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки Товару - до повного виконання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у складі пропозиції тендерної документації Відповідачем - 2 не було дотримано вимог тендерної документації щодо інформації про мову, а саме у складі тендерної пропозиції наявний буклет, який містить сторінки англійською мовою без перекладу на українську мову. Крім того, Відповідачем - 2 у складі пропозиції надано лише 2 документи на підтвердження технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, а саме заповнений та підписаний додаток 1 до тендерної документації, копія заповненого та підписаного додатку 1, що суперечить вимогам тендерної документації, а сам додаток 1 не містить речень у стверджувальній формі. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», оформленого протоколом №995 від 07.06.2023 року, щодо визначення переможцем процедури закупівлі за предметом закупівлі «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті))» (унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2023-05-02-014045-a) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП», визнати недійсним Договір про закупівлю від 21.06.2023 року, укладений між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП».

Заперечуючи проти позову Відповідач - 2 зазначає, що відсутнє порушене право Позивача, а подана Відповідачем - 2 тендерна документація відповідала вимогам тендерної документації.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;

3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Так, згідно з частиною 1 статті 20 цього Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. (ч.1 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі»)

За змістом частини 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. (ч.1 статті 29 Закону)

У ч.9 ст. 29 Закону визначено, що після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Частиною 15 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього та встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (частина 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-02-014045-a Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги) №UA-2023-05-02-014045-a предмета закупівлі: «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті). (т.1 а.с.18-19)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» скористались правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі. (т.1 а.с.80-147)

Згідно з протоколом уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» №995 від 07.06.2023 року за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій визначено переможцем процедури закупівлі за предметом закупівлі «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті))» (унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2023-05-02-014045-a) ТОВ «Ортогруп», ціна тендерної пропозиції якого становить 8 000 000,00 грн (Вісім мільйонів гривень 00 копійок) з ПДВ (далі - Переможець). (т.1 а.с.61-63)

07.06.2023 року на вебсайті Prozorro Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю №UA-2023-05-02-014045-a.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у складі пропозиції тендерної документації Відповідачем - 2 не було дотримано вимог тендерної документації щодо інформації про мову, а саме у складі тендерної пропозиції наявний буклет, який містить сторінки англійською мовою без перекладу на українську мову. Крім того, Відповідачем - 2 у складі пропозиції надано лише 2 документи на підтвердження технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, а саме заповнений та підписаний додаток 1 до тендерної документації, копія заповненого та підписаного додатку 1, що суперечить вимогам тендерної документації, а сам додаток 1 не містить речень у стверджувальній формі.

Відповідно до п.7 розділу І Загальних умов тендерної документації під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. Усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, повинні бути складені українською мовою, а документи, що видані іншими установами, можуть бути надані учасником у складі тендерної пропозиції українською або іншою мовою разом з перекладом. Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ, що складений на іншій мові, ніж українська, учасник повинен надати автентичний переклад такого документа українською мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Відповідальність за достовірність перекладу несе учасник. Переклад має бути підписаний або завірений особою, уповноваженою на підписання тендерної пропозиції, та може бути засвідчений печаткою учасника, в разі її використання.

Згідно з п.3 розділу ІІ Додатку 2 до тендерної документації під час проведення процедури закупівлі усі документи, що подаються учасником, викладаються українською мовою.

Усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, повинні бути складені українською мовою, а документи, що видані іншими установами, можуть бути надані учасником у складі тендерної пропозиції українською або іншою мовою разом з перекладом.

Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ, складений іншою мовою, ніж українською, учасник надає автентичний переклад цього документа українською мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Відповідальність за достовірність перекладу несе учасник.

Переклад має бути підписаний або завірений керівником або уповноваженою особою Учасника, та може бути засвідчений печаткою учасника, в разі її використання, або нотаріально засвідчений.

Дана вимога не відноситься до власних назв та/або загальноприйнятих визначень, термінів, малюнків, креслень тощо.

Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в пропозиції окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження зазначені в інших документах тендерної пропозиції Учасника (інструкція, сертифікат, висновок тощо), або були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. 7 Додатку 2 до тендерної документації до складу пропозиції відноситься та підлягає завантаженню, зокрема, інструкція про застосування медичного виробу (якщо предмет закупівлі є медичним виробом або допоміжним засобом до нього, медичним виробом для діагностики in vitro або допоміжним засобом до нього, активним медичним виробом, який імплантують у значенні). Копію інструкції із застосування (або настанови з експлуатації, або керівництва користувача, або іншого документа виробника про застосування) предмета закупівлі. АБО у разі, якщо Технічними регламентами України встановлено, що наявність інструкції із застосування предмета закупівлі не є обов`язковою, учасник надає: складені та нанесені відповідно до вимог Технічного регламенту зображення (графічне або фото) предмета закупівлі та/або етикетки, та/або зовнішнього пакування, та/або інший документ, виданий виробником, що містить інформацію та/або відомості, необхідні для безпечного та правильного застосування предмета закупівлі, з урахуванням рівня підготовки та кваліфікації споживачів і користувачів, та для ідентифікації виробника.

Згідно з п.2.2 Додатку 2 до тендерної документації учасник подає порівняльну таблицю відповідності предмета закупівлі технічним характеристикам (згідно з Додатком 1 до тендерної документації), в якій повинні бути зазначені відповідні сторінки документів, які Учасник надає в складі пропозиції для підтвердження відповідності запропонованого товару заданим технічним характеристикам. Такими документами можуть бути каталог, та/або буклет, та/або копія інструкції по застосуванню, та/або копія технічного паспорта, та/або інший документ (або витяг з документа) тощо. В наданих матеріалах повинні бути виділені дані (кольором або підкресленням на відповідній сторінці), що підтверджують відповідність заданим медико-технічним вимогам (недотримання цієї вимоги не є підставою для відхилення пропозиції Учасника). Порівняльна таблиця складається в довільній формі у вигляді окремого документа, або інформація може бути зазначена в Довідці, що подається за формою згідно з Додатком 1 до тендерної документації. Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в Довідці окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження зазначені в інших документах тендерної пропозиції Учасника (інструкція, сертифікат, висновок тощо), або були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Як вбачається з тендерної пропозиції, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП», було подано порівняльну таблицю відповідності предмета закупівлі технічним характеристикам за формою таблиці 3 до тендерної документації, в якій зазначено назви документів, що підтверджують відповідність запропонованого товару заданим технічним характеристикам, а саме: «Буклет», «Інструкція з використання» «Ортопедичні кісткові стрижні». Крім того, у порівняльній таблиці учасник зазначив сторінки цих документів, на яких необхідні дані виділені кольором, що підтверджують відповідність заданим медико-технічним вимогам, а саме сторінки 10;12; 22-26; 38-40; 46; 48; 53; 55; документа «Буклет» та сторінка 1-9 документа «Інструкція з використання» «Ортопедичні кісткові стрижні». Суд звертає увагу, що Відповідачем - 2 на виконання вимог тендерної документації були подані документи на підтвердження відповідності предмета закупівлі технічним характеристикам, а наявність завантаженої сторінки на англійській мові, яка містить інформацію про компанію Auxen Medical, не має жодного відношення до технічних характеристик предмета закупівлі та не містить ознак приналежності до будь якого документу (зокрема «Буклет», «Інструкція з використання», «Ортопедичні кісткові стрижні»). Визначальним є також те, що подання документу, складеного іншою (не українською) мовою не є невідповідністю в інформації та/або документах з огляду на те, що згідно з пунктом 1 Розділу V Оцінка тендерної пропозиції Тендерної документації оцінка тендерних пропозицій проводиться ЕСЗ автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією ЕСЗ визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Єдиним критерієм оцінки є ціна (в грн з ПДВ). З метою забезпечення рівних умов щодо оцінки для всіх учасників, учасник, незалежно від його форми оподаткування, вносить в ЕСЗ інформацію про ціну його пропозиції з урахування ПДВ. Замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до Особливостей (далі - найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція), щодо її відповідності вимогам тендерної документації.

При цьому, у п.2 Розділу V тендерної документації Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в ЕСЗ. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розміщення Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» повідомлення з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, а тому Суд приходить до висновку щодо відсутності у поданій тендерній пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» таких невідповідностей.

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача в частині того, що додаток 1 не містить речень у стверджувальній формі, оскільки вказане спростовується матеріалами тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП», розміщеними за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-02-014045-a.

З огляду на наведене, Суд приходить до висновку про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» вимог тендерної документації, а тому тендерна пропозиція Відповідача - 2 відповідала кваліфікаційним критеріям, зазначеним у тендерній документації, а рішення уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» №995 від 07.06.2023 року прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень.

За таких підстав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» в частині визнання недійсним рішення уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», оформленого протоколом №995 від 07.06.2023 року, щодо визначення переможцем процедури закупівлі за предметом закупівлі «ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки, у комплекті; Стрижень для інтрамедулярного остеосинтезу великогомілкової кістки, у комплекті; Стрижень антиротаційний для проксимального відділу стегнової кістки, у комплекті; Cтрижень інтрамедулярний плечовий, у комплекті; Стрижень стегновий ретроградний, у комплекті))» (унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2023-05-02-014045-a) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП», задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог Позивача в частині визнання недійсним Договору про закупівлю від 21.06.2023 року, укладеного між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП», Суд зазначає.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/459/18.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 зазначено, що з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2023 року між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю №09/268-06/2023, відповідно до умов якого ПОСТАЧАЛЬНИК бере на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим Договором, поставити ЗАМОВНИКУ Стрижні для інтрамедулярного остеосинтезу, ДК 021:2015: 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму, НК 024:2019 Стрижень кістковий ортопедичний, що не розсмоктується (далі за текстом - Товар) (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-05-02-014045-a), а ЗАМОВНИК прийняти такий Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (т.1 а.с.64-79)

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів.

У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 "Нікчемність договору про закупівлю" Закону про закупівлі, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК, тобто є оспорюваним.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 904/180/22.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Договір про закупівлю №09/268-06/2023 від 21.06.2023 року є недійсним, як наслідок визнання тендеру недійсним.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, вбачається, що оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом про закупівлі та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Проте, при зверненні до суду з вказаним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним Договір про закупівлю №09/268-06/2023 від 21.06.2023 року суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили цей правочин, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не був вчинений у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Крім того, Судом не встановлено обставин на підтвердження наявності правових підстав для визнання недійсним рішення уповноваженої особи Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ», оформленого протоколом №995 від 07.06.2023 року.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Проте, згідно з частиною 5 статті 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

Разом з цим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного / частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного / частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Суд зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Так, Суд звертає увагу, що відповідно до п.11.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання Сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 15 грудня 2023 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки Товару - до повного виконання.

На підтвердження факту виконання умов Договору про закупівлю №09/268-06/2023 від 21.06.2023 року Відповідачем - 2 надано видаткові накладні від 01.09.2023 року, за якими Постачальник передав, а Замовник в свою чергу прийняв товар - Стрижень кістковий ортопедичний, що не розсмоктується, та здійснив оплату за отриманий товар, що підтверджується виписками по рахунку Відповідача - 2. (т.1 а.с.246-261)

З огляду на викладене, з урахуванням висновків Верховного Суду, в тому числі щодо ефективності способу захисту, враховуючи обставини виконання договору, укладеного в результаті закупівлі, та беручи до уваги, що Позивач одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги щодо реституції або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави, Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» не є стороною Договору про закупівлю №09/268-06/2023 від 21.06.2023 року, укладеного між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП».

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Проте, Позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення процедури закупівлі та укладеного на його виконання договору, оскільки при розгляді давної справи Судом встановлено, що пропозицію Позивача було відхилено Замовником. Так, Суд зазначає, що доводи Позивача, викладені у позовній заяві, є лише припущеннями останнього, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину, які ґрунтуються на конкретних нормах законодавства; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» до Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТСЬКА МЕДИЧНА КОМПАНІЯ» до Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОГРУП» про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 січня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин