Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/14117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/14117/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРО ТРАНС ПЛЮС"

до Приватного підприємства "ЄВРОХІМ ОДЕСА"

про стягнення 218955 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Приватного підприємства "ЄВРОХІМ ОДЕСА" (далі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРО ТРАНС ПЛЮС" (далі - Позивач) 218955 грн боргу за договором про надання послуг з перевезення пасажирів №24/09 від 24.09.2021, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити надані йому послуги з перевезення у період з 24.09.2021 по 09.11.2022.

Вказану позовну заяву судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

До суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження у даній справі з відміткою працівників пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

Враховуючи наведене, та за відсутності подання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 між Приватним підприємством «ЄВРОХІМ ОДЕСА» як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРО ТРАНС ПЛЮС» як перевізником було укладено Договір про надання послуг з перевезення пасажирів №24/09 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором перевізник зобов`язується надати замовнику послуги з перевезення пасажирів по м. Київ та Київській області за маршрутом та згідно розкладу руху, визначеним сторонами у Додатку №1 до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Вартість послуг та строки оплати за надані послуги визначена в Додатку 1 до цього Договору (п. 3.1 Договору).

Замовник зобов`язаний здійснювати оплату фактично наданих послуг перевізника в обсягах та в строк, передбачені цим Договором та/або додатками до нього (п. 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1 Додатку 1 до Договору вартість одного дня перевезення пасажирів в обидві сторони за маршрутом (м. Переяслав - м. Бориспіль/м. Бориспіль - м. Переяслав) становить 3800 грн, а за маршрутом (с. Циблі - м. Бориспіль/м. Бориспіль - с. Циблі) становить 4300 грн.

Розрахунок за фактично виконані послуги Замовник здійснює в кінці кожного тижня, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника (п. 3 Додатку 1 до Договору).

Так, позивач зазначає, що ним у період з 24.09.2021 року по 09.11.2022 року надало послуги відповідачу з перевезення пасажирів за маршрутами та згідно розкладу руху на суму 972500 грн, про що було складено та підписано сторонами відповідні Акти наданих послуг.

Однак, відповідач лише частково здійснив оплату наданих послуг за вищезгаданим Договором на суму 753545 грн.

Позивач зазначає, що фактично надані послуги по Договору на загальну суму 218955 грн відповідачем оплачено не було.

Позивач каже, що неодноразово надсилав відповідачу вимоги про сплату заборгованості, які залишились не виконаними, заборгованість не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Правом на судовий захист відповідач не скористався, та обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Матеріали справи містять докази на виконання позивачем як перевізником своїх обов`язків з перевезення пасажирів на погоджених у Додатку №1 до Договору маршрутах на загальну суму 972500 грн, зокрема, підписані між обома сторонами акти надання послуг датованими з 11.10.2021 по 28.10.2022 (згідно переліку наведеного у позові).

Судом враховано, що частина актів підписана власноручно, а частина з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Строк оплати послуг наданих за Договором, встановлений його Додатком №1 настав, проте відповідач за отримані послуги повністю не розрахувався, матеріали справи не містять доказів протилежного.

Наявність у відповідача не погашеної заборгованості у сумі 218955 грн за надані послуги по Договору позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим, тому позовні вимоги про стягнення 218955 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Судові витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що ним при сплаті судового збору за подання позову було здійснено переплату судового збору на суму 1282 грн, у зв`язку із чим, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3284,33 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЄВРОХІМ ОДЕСА" (01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 31; ідентифікаційний код 41947764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРО ТРАНС ПЛЮС" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 181; ідентифікаційний код 44358144) 218955 (двісті вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн заборгованості та 3284 (три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн 33 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.