Рішення

від 26.01.2024 по справі 922/4980/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4980/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування", с. Базилівщина, Машівського району, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА", м. Харків про стягнення 8778,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування", с. Базилівщина, Машівського району, Полтавської області звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 8778,00 грн збитків. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4980/23 та ухвалено розгляд справи № 922/4980/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 30 листопада 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 30 листопада 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

27 січня 2022 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (покупцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" (постачальником, відповідачем) укладено договір поставки за №28/11-22.

Згідно пункту 1,1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцеві лічильники (товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно додатку № 1 до договору № 28/11-22 Специфікація № 1 від 27 січня 2022 року, загальна вартість товару, що поставляється за цією Специфікацією складає до 52668,00 грн з ПДВ. Специфікацією окремо визначено ПДВ (грн) - 8778,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення позичальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікаціях.

Умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі товару (пункт 4 Специфікації, додаток № 1 до договору).

Згідно пункту 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачу товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Згідно підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до підпункту 6.3.3. пункту 6.3. договору постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 травня 2022 року (пункт 10.1 договору).

На виконання наведених умов договору постачальник поставив товар, який прийнято покупцем відповідно до видаткової накладної №ЭН-0000253 від 04 лютого 2022 року, загальною вартістю без ПДВ - 43890,00 грн, ПДВ - 8778,00 грн, та загальною вартістю з ПДВ - 52668,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у відповідності до пункту 4.1 договору перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" 07 квітня 2022 року згідно платіжного доручення №500365 суму 52668,00 грн в тому числі ПДВ - 8 778,00 грн.

Отже, в силу умов підпункту 6.3.3 пункту 6.3 договору та приписів пункту 187.1 статті 187, статті 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату передачі товару), за правилом першої події, у відповідача виник обов`язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаними операціями.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" станом на дату подачі позовної заяви до суду так і не було складено податкову накладну з податку на додану вартість, згідно вищезазначеної видаткової накладної №ЭН-0000253 від 04 лютого 2022 року за договором на суму 52668,00 грн в тому числі ПДВ - 8 778,00 грн грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року затверджений Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №21.

Додатком 7 до податкової декларації з ПДВ затверджена Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної а/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7)

В листопаді 2022 позивач подав додаток 7 до податкової декларації з ПДВ, в якому повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" не зареєструвало податкову накладну в ЄРПН на суму ПДВ - 8 778,00 грн. (пункт 19 додатку 7)

Вказане підтверджується Витягом з електронного кабінету податкових накладних за період 01 лютого 2022 року - 10 листопада 2023 року, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" не реєструвало податкову накладну на суму ПДВ - 8778,00 грн.

Крім того, згідно даних реєстру платників ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА", індивідуальний податковий номер - 349522220337, згідно ІПН вказаному в договорі, контролюючим органом 25 серпня 2023 року анульована реєстрація відповідача, як платника податку на додану вартість.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну на суму ПДВ 8778,00 грн, позивач позбавлений права включити зазначені суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 8778,00 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інший шлях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178), податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податкову) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановлених цим Кодексом (підпункт 14.1.156-1); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення зокрема, операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих В Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до підпунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснював операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової щадної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних оновлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум датку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 договору постачальник зобов`язаний реєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством.

Тобто, відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 договору та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на відповідача покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Невиконання такого обов`язку Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" фактично завдало Позивачу збитки.

Згідно статті 610 та частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором з законом.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як вже було зазначено, згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), (частина 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України)

Вказана норма кореспондуються з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України відповідно до якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Аналіз норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України дає підстави вважати, що за покупцем одержувачем товарів/послуг право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, зберігається протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зауважити, що строк 365 календарних днів, передбачений вищевказаною нормою для можливості включення суми у відповідному розмірі до податкового кредиту у даному випадку вичерпаний. Відповідач не може формувати податковий кредит, складати податкові накладні та подавати уточнюючі розрахунки до декларацій, і відповідно позивач не може включити до податкового кредиту суми ПДВ на суму 8 778,00 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства вбачається, що порушення відповідачем умов підпункту 6.3.3 пункту 6.1. договору та вимог статті 201 Податкового кодексу України, позбавили позивача права включити суми ПДВ у розмірі 8778,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму, що свідчить про понесення позивачем збитків у вказаній сумі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18 (пункти 23-25) висловила позицію, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням; за вказаних обставин помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов`язання за договором, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства; обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних, (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №917/877/17).

Крім того, у постанові від 10 січня 2022 року у справі №910/3338/21 Верховний Суд виклав висновки, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі №925/1196/18); підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання; доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня .2020 року у справі №925/1196/18); Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність і вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження); відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв`язку з цим скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення (пункти 49-55).

Враховуючі вищевикладене, суд вважає, що позивач мав підстави на законне очікування відносно виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація яких надала б позивачу право на отримання податкового кредиту. Втім, вищезазначене порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 8778,00 грн, внаслідок чого виникли правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків в сумі 8 778,00 грн за порушення зобов`язання.

Водночас для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні усі елементи складу господарського правопорушення: протиправна поведінка (бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА") особи (порушення зобов`язання) - щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; шкідливого результату такої поведінки - збитків у вигляді втраченого податкового кредиту в сумі 8 778,00 грн; причинного зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту реєстрації вищезгаданих податкових накладних; вини особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність контрагента у виконанні обов`язку з належної реєстрації (розблокування) податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного договором та законом обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН та неможливістю включення суми ПДВ - 8778,00 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Тобто, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГОМІРА" (61139, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код ЄДРПОУ 34952220) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська область, Машківський район, с. Базилівщина, вул. Польова, 6, ідентифікаційний код 25976423) 8778,00 грн збитків та 2684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "26" січня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець