ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
23 січня 2024 року Черкаси справа №925/651/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд»
про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 25212542)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд» (вул.Академіка Корольова, 2, м.Черкаси, Черкаська область, 18029, ідентифікаційний код 40631784)
про стягнення 392 113,00 грн,
представники сторін у судове засідання не з`явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 частково задоволено позов Черкаської міської ради та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд» 359 437,57 грн заборгованості та 5391,58 грн судового збору.
13.12.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд» про розстрочення виконання судового рішення, у якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення від 01.11.2023 у справі №925/651/23 на 10 місяців зі сплатою рівними частинами у розмірі 34309,95 грн. Заява мотивована тим, що введення з 24.02.2022 на всій території України режиму воєнного стану вплинуло на зниження обсягів замовлень, в результаті чого відповідач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та здавати в оренду майно, яке на даний час не користується попитом. Разом з тим, незважаючи на скрутне фінансове становище, підприємство вишукало можливість сплатити частково заборгованість з орендної плати за землю з часу винесення судового рішенню у розмірі 16338.07 грн. Крім вищевказаної орендної плати за землю з юридичних осіб, приватне підприємство сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Щомісячно підприємству необхідно також сплачувати поточні платежі за оренду землі у сумі 31993,29 грн та податок на нерухомість у розмірі 9279,50 грн в квартал. Відповідно до звіту про фінансову результати за 2022 рік та 10 місяців 2023 року, фінансові результати відповідача у 2022 та 2023 роки порівняно за аналогічний попередній період значно погіршились, що свідчить про уповільнення ведення господарської діяльності відповідачем. Відповідач погоджується з тим, що у нього є обов`язок з виконання рішення суду, проте має можливість погашати заборгованість перед позивачем частинами. Негайне звернення стягнення на кошти та майно боржника у виконавчому провадженні позбавить відповідача можливості відновити свою господарську діяльність у режимі воєнного стану. При цьому відповідач звертає увагу суду, що розстрочення виконання рішення суду не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду. У своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, заявник з урахуванням вже частково сплаченої суми боргу у розмірі 16338,07 грн, просить суд розстрочити виконання рішення суду від 01.11.2023 у справі №925/651/23 на 10 місяців, згідно з наступним графіком: до 30 грудня 2023 року 34309,95 грн; до 30 січня 2024 - 34309,95 грн; до 29 лютого 2024 року - 34309,95 грн; до 30 квітня 2024 року - 34309,95 грн; до 30 травня 2024 року - 34309,95 грн; до 30 червня 2024 року - 34309,95 грн; до 30 липня 2024 року - 34309,95 грн; до 30 серпня 2024 року - 34309,95 грн; до вересня 2024 року - 34309,95 грн; до 30 жовтня 2024 року - 34309,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд`про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/651/23 призначено до розгляду у судовому засіданні о 12 год 30 хв 23.01.2024.
Позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання 23.01.2024 не з`явились, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, про що є відомості у матеріалах справи. Представниця відповідача надала суду заяву про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення без її участі, у якій заяву підтримала у повному обсязі та просила суд розстрочити виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву про розстрочення рішення суду, зазначає, що частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилався на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють виконання оскаржуваного рішення. Зокрема, введення з 24.02.2022 на всій території України режиму воєнного стану, у результаті чого відповідач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність. Відповідач погоджується з тим, що у нього є обов`язок з виконання рішення суду, проте має можливість погашати заборгованість перед позивачем частинами. При цьому, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні позбавить відповідача можливості відновити свою господарську діяльність у режимі воєнного стану
Суд констатує, що на підтвердження наведених у своїй заяві доводів, відповідачем надано суду відповідні звіти про фінансові результати за 2022 рік та січень-вересень 2023 року, з яких слідує, що фінансові результати відповідача у 2022 році та 9 місяців 2023 року порівняно за аналогічний період попередніх років значно погіршились, що свідчить про уповільнення ведення господарської діяльності відповідачем.
Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання існування на території України надзвичайних обставин - введення воєнного стану, що неодмінно обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності і як наслідок впливає на спроможність суб`єктів господарювання своєчасного здійснювати розрахунки за зобов`язаннями, які виникли до цих обставин.
24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Також, слід зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію росії проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.
Суд вважає, що введений в Україні внаслідок військової агресії російської федерації воєнний стан та його вплив на господарську діяльність відповідачем є обставинами, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.
Варто зазначити, що передбачені у статті 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду. У даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надає відповідачу можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь позивача.
На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як зазначалось судом вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд» на користь Черкаської міської ради 359 437,57 грн заборгованості та 5391,58 грн судового збору
Суд констатує, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.
Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, обмеження господарської діяльності відповідача, з урахуванням балансу майнових інтересів усіх сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви з урахуванням строку, визначеним частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочення виконання рішення суду у частині сплати відповідачем заборгованості строком на 6 місяців рівними частинами починаючи з 30.01.2024 із щомісячним платежем у сумі 59906,27 грн.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Трейд» про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 у справі №925/651/23 про стягнення 359 437,57 грн заборгованості, згідно з графіком:
до 30 січня 2024 року - 59906,27 грн,
до 29 лютого 2024 року - 59906,27 грн,
до 30 березня 2024 року - 59906,27 грн,
до 30 квітня 2024 року - 59906,27 грн,
до 30 травня 2024 року - 59906,27 грн,
до 30 червня 2024 року - 59906,27 грн,
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Повна ухвала складена 25.01.2024.
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116569046 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні