Ухвала

від 26.01.2024 по справі 909/321/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/321/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Рочняк О. В.

від 22.06.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гриців В. М., Зварич О. В., Орищин Г. В.

від 09.11.2023

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 551 779,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 551 779,20 грн, з яких 251 899,20 грн пені та 299 880,00 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором про закупівлю робіт № 2011000051 від 01.06.2021.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 у справі № 909/321/23 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 40 78,68 грн пені, 41 983,20 грн штрафу та 7 556, 98 грн судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою від 09.11.2023 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 у справі № 909/321/23.

19 грудня 2023 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 909/321/23.

Перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 551 779,20 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 342 000,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У своїй касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" із посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що суд застосував частину 1 статті 551 Цивільного кодексу України та частину 1 статті 233 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 905/2134/17, від 25.05.2022 у справі № 910/19152/20, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 28.09.2022 у справі № 916/2302/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20, а також неправильно застосував статті 599, 882 Цивільного кодексу України, порушив статті 76, 79, 96 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, тощо. Скаржник зауважує, що зменшивши розмір пені та штрафу суди не дотрималися справедливого балансу інтересів сторін та залишили поза увагою доводи щодо відсутності підстав для зменшення пені та штрафу.

Однак якщо суди першої та/або апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку - то це є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Натомість, норма пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Водночас в касаційній скарзі Акціонерного товариства "Укртрансгаз" не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд при цьому зауважує, що право суду вирішувати питання про зменшення розміру неустойки, встановленої договором, закріплено законодавчо. Виходячи з положень статей 549, 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/321/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі № 909/321/23, Суд не розглядає клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 909/321/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова