Рішення

від 24.01.2024 по справі 359/5400/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/5400/23

Провадження №2/359/302/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю представника третьої особи Білоус Т.Г.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Бориспільської міської ради «Благоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача комунальне підприємство Бориспільської міської ради «Виробниче управління комунального господарства», про стягнення сум, що належали працівнику при звільненні з роботи,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. Ставлення учасників справи до позову.

В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що він працював в КП «Благоустрій» на посаді начальника шляхово-ремонтної служби. Наказом т.в.о. директора КП «Благоустрій» №54/к/тр від 21 грудня 2022 року позивач був звільнений з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату працівників. ОСОБА_1 посилається на те, що протягом серпня грудня 2022 року йому не виплачувалась заробітна плата, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 44738 гривень 20 копійок. При звільненні позивача з роботи КП «Благоустрій» не погасив вказану заборгованість. Тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача суми, що належали йому при звільненні з роботи, в розмірі 44738 гривень 20 копійок.

ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

Законний представник КП «Благоустрій» не з`явився у судове засідання, він був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.108).

У судовому засіданні представник КП «ВУКГ» Білоус Т.Г. категорично заперечує проти позову та посилається на те, що довідка про заробітну плату була складена 22 травня 2023 року, тоді як директор КП «Благоустрій» ОСОБА_2 та головний бухгалтер КП «Благоустрій» ОСОБА_3 були звільнені з роботи ще в грудні 2022 року. Ця обставина свідчить про те, що приєднана до позову довідка про заробітну плату не є допустимим доказом. Крім того, розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати за серпень грудень 2022 року також викликають істотні сумніви щодо достовірності відомостей, викладених в цих документах. Тому представник КП «ВУКГ» Білоус Т.Г. просить суд відмовити у задоволенні позову.

2. Інформація про рух цивільної справи.

Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 червня 2023 року (а.с.33) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 12 червня 2023 року (а.с.35) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 12 липня 2023 року (а.с.46) було залучено КП «ВУКГ» до участі у розгляді цивільної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 листопада 2023 року (а.с.92) було зобов`язано членів комісії з реорганізації КП «Благоустрій» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подати суду копії первинних документів, на підставі яких ними була складена довідка про заробітну плату від 22 травня 2023 року.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 працював в КП «Благоустрій» на посаді начальника шляхово-ремонтної служби. Ця обставина підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім`я позивача (а.с.8-16).

На підставі рішення Бориспільської міської ради №1936-26-VIII від 26 липня 2022 року (а.с.17-18) було розпочато процедуру реорганізації КП «Благоустрій» шляхом приєднання до КП «ВУКГ».

Наказом т.в.о. директора КП «Благоустрій» №54/к/тр від 21 грудня 2022 року (а.с.31) ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Спірні правовідносини регулюються главою «Оплата праці» КЗпП України.

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.2 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає в тому, що суд розглядає справи з дотриманням Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно з ст.ст.6, 12 Конвенції про захист заробітної плати роботодавцеві забороняється обмежувати будь-яким способом свободу працівника розпоряджатися своєю заробітною платою на власний розсуд. Зокрема, заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу. Коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або коли немає такого законодавства, угоди чи рішення в розумний термін з урахуванням умов контракту.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Зі змісту розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати за серпень грудень 2022 року (а.с.109-113) вбачається, що ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата: в серпні 2022 року в розмірі 12692 гривень 83 копійок, у вересні 2022 року в розмірі 11121 гривень 33 копійок, в жовтні 2022 року в розмірі 10856 гривень 54 копійок, в листопаді 2022 року в розмірі 4222 гривень 70 копійок, в грудні 2022 року в розмірі 16682 гривень 00 копійок. Після утримання обов`язкових платежів (військового збору та податку на доходу фізичних осіб) позивач мав право на отримання заробітної плати: в серпні 2022 року в розмірі 10217 гривень 73 копійок, у вересні 2022 року в розмірі 8952 гривень 67 копійок, в жовтні 2022 року в розмірі 8739 гривень 51 копійок, в листопаді 2022 року в розмірі 3399 гривень 27 копійок, в грудні 2022 року в розмірі 13429 гривень 01 копійок. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що вказані грошові кошти були виплачені ОСОБА_1 . Тому у КП «Благоустрій» виникла заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати в розмірі 44738гривень 19копійок(10217,73 + 8952,67 + 8739,51 + 3399,27 + 13429,01).

В матеріалах цивільної справи міститься також довідка про заробітну плату від 22 травня 2023 року (а.с.32), зі змісту якої вбачається, що розмір заборгованості відповідача по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати склав 44738 гривень 20 копійок. Цей документ був складений т.в.о. директора КП «Благоустрій» Шапочкою О.В. та т.в.о. головного бухгалтера КП «Благоустрій» Руденко С.М., які були звільнені з роботи ще в грудні 2022 року. Ця обставина підтверджується копіями відповідних наказів №58к/тр та №61к/тр від 21 грудня 2022 року (а.с.66, 67). Тому суд погоджується з посиланням представника КП «ВУКГ» Білоус Т.Г. на те, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні повноваження на складення довідки про заробітну плату від 22 травня 2023 року. Цей письмовий доказ не є допустимим в розумінні ч.1 ст.78 ЦПК України. В матеріалах цивільної справи відсутні докази, що спростовують розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати за серпень грудень 2022 року. Тому суд критично оцінює посилання представника КП «ВУКГ» Білоус Т.Г. на недостовірність вказаних письмових доказів, які є достатніми в розумінні ч.1 ст.80 ЦПК України для підтвердження виникнення у КП «Благоустрій» заборгованості по виплаті позивачу заробітної плати.

В матеріалах цивільної справи також відсутні докази на підтвердження того, що в день звільнення позивача з роботи КП «Благоустрій» хоча б частково погасив означену заборгованість. Ця обставина свідчить про порушення права ОСОБА_1 на оплату праці, гарантованого не тільки ст.43 Конституції України та ст.ст.115, 116 КЗпП України, а також ст.ст.6, 12 Конвенції про захист заробітної плати.

Станом на день ухвалення рішення суду процедура реорганізації КП «Благоустрій» залишається не завершеною, а діяльність цього комунального підприємства не припиненою. Тому КП «Благоустрій» не вважається таким, що втратило процесуальну правосуб`єктність в розумінні ст.ст.46, 47 ЦПК України, та є належним відповідачем. Лише після завершення процедури реорганізації цього підприємства та припинення його діяльності КП «ВУКГ» може набути статус відповідача у цивільній справі або боржника у виконавчому листі чи виконавчому провадженні в порядку цивільного правонаступництва.

З огляду на це суд висновує, що з КП «Благоустрій» на користь ОСОБА_1 слід стягнути суми, що належали йому при звільненні з роботи, в розмірі 44738 гривень 19 копійок. Підстави для стягнення сум в більшому розмірі відсутні, тому у задоволенні позову в іншій частині ОСОБА_1 слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

На підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору в розмірі 1073 гривень 60 копійок.

З огляду на це суд висновує, що з КП «Благоустрій»на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства Бориспільської міської ради «Благоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача комунальне підприємство Бориспільської міської ради «Виробниче управління комунального господарства», про стягнення сум, що належали працівнику при звільненні з роботи, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Бориспільської міської ради «Благоустрій» на користь ОСОБА_1 суми, що належали йому при звільненні з роботи, в загальному розмірі 44738 гривень 19 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Бориспільської міської ради «Благоустрій» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 гривень 60 копійок.

Повний текст рішення суду складений 26 січня 2024 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Ю. Семенюта